Орієнтовні зразки педагогічних задач-ситуацій

“Добрий день, редакціє!

Ми – “шведи”! Ні, не за національністю. Просто ми при­хильники так званих “шведських” сімей. Ви, напевно, знаєте, що це означає. Це груповий секс. Але склад групи, як ми думаємо, повинен бути постійним. Ви тільки подумайте, який це ефективний засіб боротьби зі СНІДом. Адже жити з одним статевим партнером дуже скучно, а з іншого боку, безладні статеві зв`язки ведуть до зараження СНІДом та іншими венеричними захворюваннями.

Тому зараз настав час створювати багаточисленні “шведські сім`ї”. Члени таких сімей зобов`язуються вступати в статеві зв’язки тільки всередині своєї сім`ї. Сім`я утворюється на основі взаємної згоди її членів. Всі члени сім`ї повинні бути здорові. У сім`ю можуть прийматись нові члени, також здорові, які повинні мати медичну довідку. На наш погляд, оптимальне число членів шість-вісім чоловік.

Не треба закривати очі на те, що такі сім`ї вже давно існують. Ми закликаємо молодь створювати такі сім`ї. Тоді ніякий СНІД не страшний!

Ми, московські школярі, …займаємося спортом, ведемо актив­ну громадську роботу. Членам нашої сім`ї 15-16 років. “Шведи”: Марина, Оля, Лєна, Руслан, Віктор, Ігор.”

(З листа до газети “Московский комсомолец”, кінець 80-х років).

Завдання для обговорення: дати відповідь цим школярам від імені редакції газети.

“У десятикласниці Тані був день народження, на який вона запросила своїх подруг і товаришів із класу. Батьки Тані здійснили всі приготування, купили їй подарунок, але, щоб не заважати своєю присутністю друзям дочки, на дні народження не були присутні, а пішли до своїх знайомих”.

Завдання: Чи правильно вчинили батьки? Чи потрібен контроль за поведінкою з боку дорослих під час таких подій?

“Мати восьмикласниці Алли дізналась, що вона ходила з хлопцем із ІХ класу в кіно, і стала їй дорікати за те, що вона це приховала. На ці докори дочка відповіла: “Та ти й так би не дозволила”. На репліку дочки мати сказала: “Рано ще ходити з хлопцями в кіно, старайся ліпше вчитися, а це від тебе не втече”.

Завдання: Чи права мати? Чи можна дружити і зустрічатися з хлопцем в такому віці?

“Найперший раз я запитала маму, що таке кохання, коли мені було 12 років. Можливо, чиясь мати і сказала б своїй дочці: “Замала ти про такі речі розпитувати! ” А мама… Вона подумала трішки і почала розказувати мені про кохання – про відносини до батьків, до природи, до тварин, до всього, що оточує людину. Ми розмовляли, як подруги. Я розповіла про школу, про друзів. мама – про себе, про своє дитинство, юність. Розповіла вона і про своє перше кохання – про тата. І я зовсім по-іншому подивилась на тата, ще більше полюбила його.

Скільки пам`ятаю, мама ніколи не відмовляла від таких задушевних бесід”.

Завдання: Попросити батьків задуматись (якщо необхідно) над цим листом.

“Мені 16 років, вчуся в Х класі. Моя мама – людина, яку поважають на роботі, працює інженером. Я маму люблю, пова-жаю і горджусь нею, але все ж таки мені не вистачає її ласки, дружньої участі.

Мені здається, я дуже рано подорослішала, стала само-стійною. І якось з дитинства звикла багато тримати від мами в таємниці. Багато про що, напевно, мені мала би розказати мама, а я дізнавалась про це від подруг у школі або на вулиці. А днями мама, чомусь посміхаючись, запитує мене, хто мені подобається. Виявля­ється їй хтось розповів, що я дружу з хлопцем. Вона стала на­смішковуватись із мене: “Романи крутиш”. Я сказала “Чого ти насміхаєшся, адже тобі має бути соромно, що ти дізнаєшся про це від когось, а не від мене”. А у відповідь почула: “Навіщо мені це знати, однаково приведеш коли-небудь”. Мені стало образливо… Мама вважає: досить того, що вона мене вдягає, купляє мені все, що захочу – гітару, магнітофон. Але мені хочеться отримувати від неї не тільки речі, я хочу материнської участі, ласки, розуміння. Я хочу розказати мамі, як найпершому другові, все, що на душі, порадитись. Вона ж вважає, що я вже доросла, що цього не треба, що я повинна бути сама собою. Невже я так багато від неї вимагаю? ”

Дати відповідь дочці.

“Я прибирала кімнату. Раптом побачила: в кутку за пись-мовим столом знаходиться конверт. Розгорнула і з подивом прочитала лист, адресований дочці-восьмикасниці:

“Ліда! Давай дружити. Приходь завтра о четвертій годині на схил, туди, де ми зустрілись після приїзду з табору. Пам`ятаєш нашу сосну?.. Приходь, чекаю! Коля”.

Ось так несподіванка! Як же мені вчинити? ”

Допоможіть відповісти на запитання матері.

Ваша дочка прибігла додому в сльозах. З її розповіді ви дізналися, що подруги виключили її з гри в “дочки - матері”, тому що вона не захотіла бути “дочкою”. Як вчинити в даному випадку: втрутитися у гру дітей чи заспокоїти дочку і знайти їй інше заняття? Чи можливий інший розв`язок?

Першокласниця Ніна взялася підмести вдома підлогу. Але в неї ще не було навиків. Вона підмітала повільно, місцями залишала за собою сміття. Мама почала нервуватись, робити дочці нескін­ченні зауваження підвищенним тоном. Ця нервозність передається Ніні, вона починає мести ще гірше. Накінець, мати відбирає в дочки віник і закінчує прибирання сама. При цьому вона каже: “Ліпше самій зробити, ніж від тебе чекати допомоги”.

Як потрібно було вчинити матері? Яке почуття могло виникнути у Ніни в результаті такої поведінки матері?

“Моєму синові вісім років. Перед сном привчаю його до вечірнього туалету, роздягаю і мию. А син чинить опір, каже, що йому соромно і не дозволяє мити його. А сам до ладу не вимиється… Як мені бути? Адже ще не такий вік, щоб соромитись матері”.

Обговоріть цей лист матері.