Зміст гуманітарної підготовки має відповідати таким вимогам:

а) забезпечення особистісного розвитку слухачів у навчально-пізнавальній діяльності;

б) забезпечення підготовки слухачів з питань наукових знань гуманітарної сфери;

в) урахування реальних можливостей організації гуманітарної підготовки в конкретних умовах життєдіяльності підрозділу;

г) забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення слухачів;

д) урахування специфіки професійної діяльності тієї чи іншої категорії особового складу та формування їх активної життєвої позиції.

Відбираючи зміст гуманітарної підготовки треба пам’ятати те, що головні зусилля при її організації повинні зосереджуватися на:

– формуванні у кожного військовослужбовця почуття любові до України та її народу, культури, традицій і духовних цінностей, гідності, честі й національної свідомості, вірності військовій присязі та Бойовому Прапору, особистої відповідальності за безпеку Української держави;

– вивченні історії України та її Збройних Сил, актуальних проблем військового будівництва, основ народознавства та культурної спадщини українського народу;

– вивченні положень Конституції України, законів України, військових статутів ЗСУ;

– вихованні поваги до армійських і флотських традицій, ритуалів, правил поведінки, форми одягу;

– підвищенні рівня інформованості особового складу про суспільно-політичний, соціально-економічний стан та духовний розвиток суспільства, міжнародне становище та воєнну політику держави, про життєдіяльність Збройних Сил України;

– формуванні в офіцерського складу, прапорщиків /мічманів/, сержантів /старшин/ свідомої потреби в удосконаленні навичок, вмінь організації й проведенні роботи з підлеглими.

Удосконалення змісту гуманітарної підготовки є пріоритетним завданням командирів, заступників з гуманітарних питань, керівників груп. У зв’язку з цим слід по-перше, вдосконалювати тематичні програми та календарні плани; по-друге, забезпечити сучасними методичними розробками та порадниками; по-третє, обґрунтувати сучасні критерії оцінки ефективності гуманітарної підготовки. Четверте, саме головне. Ефективність опанування слухачами змістом гуманітарної підготовки також залежить від продуманості керівниками груп гуманітарної підготовки змісту кожного заняття та відповідним його методичним забезпеченням.

Акцентуючи увагу на важливості цього питання Міністр Оборони України в директиві № Д-11 визначає: „...З метою удосконалення гуманітарної підготовки основним завданням командирів органів з гуманітарних питань всіх рівнів вважати підняття ролі керівника групи гуманітарної підготовки, як ключової постаті у проведенні занять...”.

Керівниками груп гуманітарної підготовки в підрозділі як правило призначаються штатні командири взводів, однією із груп гуманітарної підготовки керує заступник командира підрозділу з гуманітарних питань, командир підрозділу очолює окрему групу сержантів. Як виняток, дозволяється призначати найбільш підготовлених прапорщиків, які мають вищу освіту, керівниками груп гуманітарної підготовки військовослужбовців строкової служби.

Керівникам груп гуманітарної підготовки надається не менше чотирьох годин службового часу на тиждень для підготовки до занять.

Для покращення змісту проведення занять з гуманітарної підготовки, якщо можливо, необхідно залучати науковців, викладачів військових та цивільних навчальних закладів, працівників державних установ, закладів культуру та громадських організацій.

Для забезпечення належного рівня теоретичного та методичного навчання керівників груп гуманітарної підготовки двічі на рік перед початком кожного періоду навчання на рівні військових частинах, з’єднань (гарнізонів) проводяться дводенні збори з ними. Крім того, щомісяця плануються проводяться у військових частинах інструктивно-методичні заняття з керівниками груп за темами, що вивчаються. На цих заняттях командири інформують керівників груп про стан бойової підготовки та військової дисципліни у тому чи іншому підрозділі, визначають їм завдання.

Змістом операційно-діяльнісного (технологічного) компонента гуманітарної підготовки є організація сумісної практичної діяльності керівника групи гуманітарної підготовки та навчально-пізнавальної діяльності слухачів щодо опанування її змістом. Цей компонент є одним із головних складових гуманітарної підготовки як дидактичної системи, який можна визначити як процесуальний, методичний, операційно-дієвий.

Нагальна потреба часу, виходячи із зазначених вище тенденцій розвитку гуманітарної політики України, – формування суб’єктно-суб’єктних взаємин між керівником і слухачем групи гуманітарної підготовки. Слухач може і повинен бути суб’єктом учіння. А керівник групи повинен створити для цього умови.

На противагу пасивності або реактивності об’єкта вихідною характеристикою суб’єкта учіння, головною його ознакою є його активність. Ще важливішою характеристикою суб’єкта є свідомий характер його активності, що сприяє цілеспрямованої і вільної діяльності. Підсумкова характеристика суб’єкта – це його унікальність. Слухач повинен стати суб’єктом власного учіння. Перетворення слухача на суб’єкта є ніщо інше, як процес виховання, становлення особистісних якостей, прилучення його до інших людей і його відособлення від інших, його соціалізації та самоствердження. “Людина є нічим іншим, як тим, що вона сама із себе робить”, – сказав про це Ж.-П.Сартр. (відомий філософ, педагог).

На жаль, в існуючій системі гуманітарної підготовки у підрозділах такий принцип закладений далеко не скрізь. Причина цьому директивний характер організації гуманітарної підготовки, переменшення, а в деяких підрозділах залишення поза увагою значення гуманітарної підготовки в повсякденній діяльності командирів. Але в найбільшому ступеню причина в небажанні і невмінні тих хто повинен її організовувати, прояв з їх боку пасивності, прямування за негативною “громадською думкою” щодо ролі гуманітарної підготовки у житті військовослужбовців.

На сьогоднішній день немає ніяких об’єктивних перешкод щодо впровадження в систему гуманітарної підготовки форм і методів сучасних концепцій навчання: педагогіки співробітництва, гуманістичної педагогіки, особистісно-орієнтованого навчання. “Потреба бути особистістю, яка водночас є потребою бути ідеально репрезентованим у діяльності інших людей”, значною мірою реалізується в цих дидактичних концепціях. Німецький соціолог К.Манхейм влучно зауважив, що людина може стати особистістю для самої себе тільки тією мірою, якою вона стала особистістю для інших, а інші є особистостями для неї.

При організації гуманітарної підготовки важливим є правильний підхід до своїх дій з боку керівника групи. У цьому сенсі його технологія діяльності може включати такі етапи:

– визначення цілей та завдань навчальної діяльності слухачів груп;

– формування у них змістовних, емоційно-забарвлених мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

– визначення змісту навчального матеріалу, що підлягає опрацюванню і засвоєнню слухачами;

– планування і організація навчально-пізнавальної діяльності слухачів;

– вибір методів, форм і засобів проведення занять;

– надання навчальній діяльності слухачів позитивно емоційного забарвлення;

– проведення конкретного навчального заняття;

– допомога слухачам і регулювання їх навчально-пізнавальної діяльності;

– контроль за навчально-пізнавальною діяльністю слухачів;

– оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності слухачів тощо.

Відповідно технологія навчально-пізнавальної діяльності слухачів включає:

– усвідомлення слухачами цілей і завдань їх навчально-пізнавальної діяльності;

– формування, розвиток і збагачення мотивів і мотивації цієї діяльності;

– осмислення теми нового матеріалу і основних проблем, які необхідно розв’язати;

– сприйняття, осмислення, запам’ятовування та узагальнення навчального матеріалу, його використання у практиці і подальше повторення;

– прояв свого емоційно-вольового ставлення до власних навчально-пізнавальних дій;

– самоконтроль і самооцінка власної навчально-пізнавальної діяльності та внесення до неї відповідних коректив і змін.

Порядок організації практичної діяльності суб’єктів гуманітарної підготовки (або технологічного компоненту) здійснюється згідно вимог директиви МО України № Д-11, затверджується окремим наказом командира військової частини на кожний рік (період навчання), в якому додатками визначаються керівники груп та їх помічники; місце проведення занять; їх періодичність; календарні плани гуманітарної підготовки за категоріями слухачів; порядок підготовки керівників груп гуманітарної підготовки (тематика та терміни проведення інструктивно-методичних занять і зборів з керівниками груп); система контролю за якістю

проведення занять; список осіб, які звільнені від відвідування занять з гуманітарної підготовки.

Періодичність проведення занять з гуманітарної підготовки встановлюється за відповідними категоріями військовослужбовців та працівників ЗС України.

На сьогоднішній день Директивою Міністра оборони України визначено наступний порядок:

- з генералами, адміралами та офіцерами органів управління з'єднань військових частин, військових навчальних закладів, установ, організацій та підприємств – один раз на тиждень по дві години в ранковий час;

-  з прапорщиками (мічманами), військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом – один раз на тиждень по дві години в ранковий час;

- з військовослужбовцями строкової служби – двічі на тиждень по дві години в ранковий час;

- у ході тактичних навчань, а також під час виконання інших навчально-бойових завдань у польових умовах (дальніх морських походах) – два-три рази на тиждень по одній годині;

- з військовослужбовцями-жінками – відповідно до їх службового становища та військового звання;

- з працівниками ЗСУ – один раз на місяць по дві години в ранковий час.

Контрольно-регулюючий компонент (моніторинговий). Спрямований на з’ясування ефективності функціонування всієї системи гуманітарної підготовки, вивчення ефективності кожного її компоненту, своєчасного внесення оптимальних коректив. Контроль поділяється на попередній, поточний, тематичний, періодичний і підсумковий і проводиться командирами всіх ступенів, офіцерами органів з гуманітарних питань у групах гуманітарної підготовки, а керівниками груп проводиться контроль кожного слухача за допомогою усних, письмових, практичних методів контролю, шляхом проведення заліків і опитувань.

Суттєву роль в організації гуманітарної підготовки має грати самоконтроль слухачів у формі самоперевірки глибини засвоєння навчального матеріалу. У цьому їм повинні допомагати керівники груп шляхом створення завдань для самоконтролю. Контроль і самоконтроль забезпечують зворотній зв’язок в організації занять з гуманітарної підготовки – отримання керівним складом військової частини, керівниками і слухачами груп гуманітарної підготовки інформації про ефективність її функціонування про ступінь труднощів, що виникають при її організації, типові недоліки, які обумовлюють необхідність внесення відповідних змін і пошуку шляхів вдосконалення.

Оціночно-результативний компонент є завершальним у гуманітарній підготовці. Оцінка – наслідок проведеного контролю, що характеризує ступінь засвоєння слухачами груп гуманітарної підготовки програм, тематичних планів.

До результатів гуманітарної підготовки як дидактичного процесу слід віднести:

-  світогляд суб’єкта учіння, його світосприймання і світорозуміння;

-  якості особистості слухача;

-  систему загальнонаукових і професійних знань, навичок, вмінь і звичок слухача;

-  уміння творчо мислити.

Не менш актуальним є питання ефективності отриманого результату гуманітарної підготовки.

В чом різниця між результативністю і ефективністю? Ефективність характеризує напруженість отримання кінцевого результату. Тобто кількість витрачених зусиль для отримання певного рівня засвоєння знань, навичок, умінь, тощо. 

Оцінка результатів навчально-пізнавальної діяльності в системі гуманітарної підготовки з боку командирів (начальників) має бути об’єктивною, систематичною і послідовною. Трудність оцінки результатів діяльності будь-кого полягає у тому, що вона є багатоаспектною. Дійсно, виховну функцію і цінність вона має тоді, коли є, по-перше, правильною з погляду перевіряючого і справедливою на думку перевіряємого, і, по-друге, відповідає загально прийнятим критеріям оцінок.

Підсумки стану гуманітарної підготовки підводяться:

- у військових частинах – один раз на місяць.

У підрозділах – щотижнево.

Підсумки стану гуманітарної підготовки, її впливу на вирішення навчально-виховних завдань затверджуються наказами відповідних командувачів, командирів.

Оцінка слухачів і груп здійснюється за наступними критеріями:

а) гуманітарна підготовка слухачів оцінюється:

“відмінно” – слухач опанував програмний матеріал, виявив знання додаткового матеріалу, логічно пов’язує його з суспільно-політичними процесами в Українській державі, розвитком ЗС України, життям військової частини і підрозділу, вільно володіє українською мовою.

“добре” – слухач опанував програмний матеріал, але додаткових джерел не використовує, може пов'язати навчальний матеріал з життям країни, ЗС України, військової частини та підрозділу, чітко і логічно висловлює свою думку.

“задовільно” – слухач в основному опанував програмний матеріал, але не може пов'язати його з життям країни, ЗС України, військової частини та підрозділу, не може чітко і логічно висловлювати свою думку.

“незадовільно” – слухач не засвоїв програмного матеріалу.

б) оцінка групам визначається на підставі індивідуальних оцінок:

“відмінно” – якщо не менше 95 % військовослужбовців, які перевіряються, отримали позитивні оцінки, з них 60% “відмінно”.

“добре” – якщо не менше 90 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них не менше 60 % - “добре” та “відмінно”.

“задовільно” – якщо не менше 80 % військовослужбовців отримали позитивні оцінки.

“незадовільно” – якщо не виконані попередні умови.

Оцінку керівникам груп гуманітарної підготовки виставляють виходячи з рівня їх знань в обсязі програм гуманітарної підготовки та загальної оцінки групи.

У підрозділі, військовій частині /кораблі/ оцінка кожній категорії слухачів виводиться на підставі індивідуальних оцінок за показниками, що встановлені для оцінки групи.

Поточний контроль знань офіцерського складу, прапорщиків /мічманів/, військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, здійснюється щомісячно за результатами семінарських занять.

Оцінку військовослужбовцям строкової служби згідно вимог директиви № Д-11 необхідно виставляти щомісячно на підставі оцінок за підсумками вивчених тем.

 Крім того стан гуманітарної підготовки в частині, з'єднанні, рівень знань слухачів груп гуманітарної підготовки перевіряється під час інспектувань і підсумкових перевірок у всіх категорій військовослужбовців старшими командирами (начальниками) за підлеглістю.

Під час інспектування (перевірки) органів управління, з'єднань, військових частин перевіряються усі категорії слухачів гуманітарної підготовки. Кількість груп гуманітарної підготовки, що підлягають перевірці, визначається планом інспектування /перевірки/, залежно від загальної кількості груп гуманітарної підготовки в з'єднанні, військовій частині.

У з'єднанні обов'язково перевірці підлягає група старших офіцерів управління.

Групи, що представляються на інспектування чи перевірку, повинні мати не менше 90 % свого складу.

Оцінка підрозділу, військовій частині (кораблю) виводиться як середньо арифметичне оцінок усіх категорій особового складу.

Вона не може бути вище оцінок офіцерів.

Оцінка стану гуманітарної підготовки проводиться з урахуванням таких елементів:

1. Загальні результати:

- загальна оцінка органу управління, з'єднання, військовій частині;

- ступінь виконання тематичних планів;

- кращі військові частини (підрозділи);

- військові частини /підрозділи/, що відстають.

2. Організаційне забезпечення гуманітарної підготовки:

- якість відпрацювання наказів з організації гуманітарної підготовки;

- планування і організація інструктивно-методичних занять, зборів керівниками груп гуманітарної підготовки;

- ефективність діяльності щодо недопущення випадків зриву або переносу занять, відриву особового складу від них;

- організація додаткових занять для військовослужбовців, що пропустили їх з поважних причин;

- наявність та зміст підсумкових наказів про стан гуманітарної підготовки;

- наявність та дієвість системи контролю, перевірок занять керівним складом з'єднань, військових частин.

3. Методичне та матеріально-технічне забезпечення занять гуманітарної підготовки:

- знання керівниками груп керівних документів з гуманітарної підготовки;

- рівень теоретичної підготовки керівників груп;

- рівень володіння керівником групи державною мовою, стан впровадження української мови у повсякденну діяльність;

- зв'язок теоретичного матеріалу з конкретними завданнями, що стоять перед військовими колективами. Рівень виховної спрямованості занять, її вплив на морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни;

- наявність посібників, конспектів, методичних розробок та вжиття заходів щодо підвищення якості занять;

- підготовка методичних матеріалів. Узагальнення та розповсюдження передового досвіду;

- залучення можливостей наукових і навчальних установ, культурно-освітніх закладів.

За результатами перевірок складається акт.

Таким чином, гуманітарна підготовка уявляє собою дидактичну систему з чітко визначеними компонентами, метою і результатом якої є формування всебічно розвиненою особистості військовослужбовця, громадянина-патріота України.

 

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: