|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
ВІСК ПОТРІБНО НАНОСИТИ, СТАРАЮЧИСЬ НЕ ПЕРЕРИВАТИ ЛІНІЇ.Стр 1 из 6Следующая ⇒
Як написати писанку
Принцип писання писанок полягає в тому, що на я воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні яйця і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір. — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного. І кожного разу після фарбування яйця у новий колір, на писанці замальовуються воском ті частинки орнаменту, які повинні бути саме цього кольору. Яйце зафарбовується у такому порядку кольорів: жовтий, помаранчевий, червоний, вишневий, чорний. Щоб отримати на писанці зелений колір, необхідно, користуючись пензликом, блакитною фарбою замалювати по жовтому кольору ті місця, які на писанці мають бути зеленими, і потім покрити їх воском. Таким же чином можна отримати на писанці блакитний або синій кольори, відмінність полягає у тому, що сині елементи малюнку наносяться на біле яйце і покриваються воском. Це потрібно робити тому, що синій і зелений кольори не перекриваються наступними світлими фарбами. У тому разі, коли на писанці є жовтий, зелений і чорний колір, писанку можна замалювати повністю в зелений колір, а опісля — в чорний. Перш ніж писати писанки, спочатку необхідно підточувати все, що буде потрібне в процесі роботи: писачки, віск, яйце з білою шкаралупкою, олівець, гумку, декілька м'яких ганчірок, півлітрові баночки для фарб, фарби, ложки пластмасові або з іржостійкої спілі, свічку, сірники, маленький пензлик.
Та в наш час писанкарі щораз менше користуються природними барвниками, надаючи перевагу синтетичним кислотним аніліновим фарбам. Ці фарби дають насичені яскраві кольори, і не потрібно багато часу витрачати на зафарбовування яйця, тому ідо у природних фарбах цей процес є досить тривалим. Але анілінові фарби мають також і свої недоліки — вони не є світлостійкими, і тому писанки треба зберігати в місцях, де немає прямого сонячного світла, до того ж вони можуть бути шкідливі, якщо не дотримуватися певних правил при їх користуванні: коли ними не користуються, вони повинні бути постійно накриті покришками, і після роботи з ними необхідно добре мити руки. Крашанки, зафарбовані аніліновими фарбами, не можна вживати до їжі. Для цього яйця потрібно забарвлювати природними або харчовими барвниками. Найкраще це робити у наварі з лушпиння цибулі. Фарби потрібно підготувати заздалегідь. Для фарбування писанок найкраще використовувати кислотні анілінові барвники для фарбування вовни. Половину вмісту пакетика (1 ч. ложку) потрібно всипати у півлітрову банку і залити окропом до половини об'єму. Перед цим в банку треба покласти ложку, щоб вона не тріснула від гарячої води. Коли вода з фарбою трохи охолоне, додати ложку оцту. Таким чином необхідно розчинити наступні фарби: жовту, помаранчеву, блакитну, червону, вишневу, чорну. Писанки фарбуються у фарбах кімнатної температури (20-25° С). Коли фарби дуже охолоджені, вони гірше замальовують поверхню яйця. Після тривалого використання, коли фарба перестає замальовувати, можна додати ложку оцту, і вона знову почне працювати. Крім основних, можна отримувати змішані кольори, накладаючи різні фарби одна на одну і досягаючи потрібного відтінку.
Для малювання писанок потрібен спеціальний інструмент, який називається писачком. Для писання деяких писанок використовують також сірники або шпильки. Писачок складається з двох частин: металевої лієчки і дерев'яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий отвір, в який кладеться віск, а з другого боку — маленький, через нього, власне, і буде витікати розтоплений віск. Її можна зробити відповідно до розгортки, яка є на малюнку, — з латунної або мідної бляшки. Найкраще використовувати мідну бляшку. Шов у лієчці повинен бути добре завальцьований, щоб потім при нагріванні з нього не витікав віск Цю лієчку необхідно закріпити на дерев'яному держачку.
Кожен писанкар має мати хоча б три писачки з отворами різного діаметру, тому що писанки різних регіонів пишуться різною товщиною лінії: гуцульські, буковинські — тоненькими лініями, а подільські, поліські, наддніпрянські — широкими. До того ж писанок з великим діаметром отвору потрібен для покриття воском великих площин орнаменту на писанці.
Перед тим, як почати роботу, потрібно підготувати яйце. Для писання писанок беруть переважно курячі яйця, але можна використовувати качачі та гусячі. Яйце повинне бути сирим, тому що при варінні руйнується шар, який сприймає фарбу, і писанка вийде з плямами. Яйце можна наперед запекти, це не впливає на шкарлупку. Процес запікання буде описано далі, коли ми розповідатимемо про зняття воску з писанки. Яйце повинно мати міцну шкаралупку, гарну форму і бути без тріщин. Це можна перевірити, оглядаючи його під світлом лампи. Поверхня яйця не має бути дуже гладенькою. Також можна використовувати видуте яйце. Поверхню яйця необхідно помити чистою водою і висушити. Якщо хочете писати по видутку, яйце необхідно перед тим видути. Це робиться за допомогою маленької гумової груші. Спочатку ножем з гострим кінцем потрібно зробити дві маленькі дірочки в шкарлупці на чубках, розбовтати яйце циганською голкою і нагнітати повітря грушею в одну з дірочок так, щоб іншою дірочкою з нього виходив його вміст. Після цього треба набрати в грушу води і залити її всередину порожнього яйця, добре промити і знову ж таки грушею видути з яйця. Поставити яйце вертикально, щоб вода стекла і видуток всередині висох. Потім необхідно залити гарячим воском дірочки, щоб надалі фарба не потрапляла всередину.
При поділі поверхні яйця і при писанні воском обидві руки повинні бути оперті ліктями на стіл. Для того, щоб писанка вийшла гарна, мала рівненькі лінії і була пропорційна, необхідно навчитися ділити поверхню яйця. Яйце потрібно взяти в ліву руку, а олівець в праву, на гострому чубку поставити хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, та прикласти до яйця олівець і мізинець правої руки. А далі почати обертати яйце навколо осі (мізинного пальця). Олівець буде залишати слід на яйці. Таким чином ви завжди доведете лінію до місця, з якого починали, інакше ніколи не отримаєте рівної, гарної лінії через сферичну (округлу) форму, яку має яйце. Що швидше ви обертатимете яйцем, то рівнішою буде лінія. Яйце треба обертати, рухаючи від себе. Коли зроблено перші чотири лінії, поверхню яйця необхідно поділити по екватору. Для цього одну з ліній ділять навпіл і так само, обертаючи яйце. наносять поперечну лінію. Якщо у вас не вийшло відразу, не варто переживати: слід від олівця легко витре гумка. Олівцем можна також розмітити основні елементи орнаменту. Цей слід зніметься потім з готової писанки разом із воском. Втім, справжні писанкарки ніколи не користувалися олівцем і писали по яйці одразу писачком. І тому, коли ви навчитеся ділити поверхню яйця і писати по ньому воском, олівець використовувати вже не обов'язково. Лише у тому разі, коли ви виготовляєте писанку зі складним взором і відчуваєте потребу розмітити основні лінії орнаменту, то можете ним скористатися. Бажано, щоб олівець був твердим і не залишав на яйці дуже жирного сліду. Отже, найпростіші ділення освоєні, і ви можете починати писати писанку. На малюнку можна побачити можливі варіацій ділення поверхні яйця.
Розтоплений віск дуже швидко застигає, і треба пильнувати, щоб він був розтоплений, та постійно підігрівати на вогні. Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію, а коли він недостатньо нагрітий, то не пристає добре до яйця, і лінія має нерівні, розірвані краї. Пізніше у фарбі віск на такій лінії може просто відпасти від яйця, і писанка буде зіпсована. Те ж може статися з писанкою і тоді, коли її писати парафіном. Парафін крихкий, не має такої пластичності, як віск, й у фарбі він легко відпадає. Можна використовувати суміш воску і парафіну. Під час нанесення воску на яйце потрібно час від часу прочищати писачок, підігріваючи його та вибиваючи з нього іншим боком розтоплений віск. Віск має у собі ворсинки, квітковий пилок, все це накопичується в писанку, забиває отвір, і віск перестає текти. Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з холодильника, тому що на поверхні конденсується вода, а до вологого і холодного яйця віск погано пристає.
Львів II.Орнамент писанки
ПОДІЛ ПОВЕРХНІ ПИСАНКИ Пам'ятаєте дитячі скоромовки, в яких вживають числа? А казки, в яких неодмінно присутні або три царства, або три сестри? Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.
Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу.Класичний поділ півсфер на чотири частини, кожна з яких поділена на три, передає уявлення про чотири пори року з трьома місяцями. За іншими уявленнями світ ділився і на шість сторін. Таку просторову орієнтацію передає шестикутна зірка.Досліджуючи писанки, вчені висловили здогад про те, що в давнину існував восьмирічний календарний цикл. Хрест
Один із сонячних знаків, символ всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха, в давнину сонце уявлялось птицею, що летить по небу.
Триріг, або триніг Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа " три".
Ружа, рожа, розета, зірка
Символізує сонце і вранішню зорю. Містить в собі косий хрест, прямий хрест, а також лівосторонню і правосторонню свастики. В народній символіці - незмінний символ любові. Подарувати писанку з ружею означало освідчитися в коханні.
Безкінечник, або кривулька Знак однієї з найголовніших стихій - води. Будучи необхідною для всього живого, вода водночас могла бути злою і невблаганною в час весняної повені. Дивуючись силі і невпинності води, і наші предки її знаком позначали вічність.
Змій Зображення змія - спіраль - дуже подібне до знака води -безкінечника. І це не дивно, оскільки за давніми віруваннями змій був володарем земних вод, богом прадавнього океану - хаосу, з якого постав світ. Змієві приписували безсмертність, мудрість і лікувальну силу. Олень Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце. Кінь Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми. Птах Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди. Дерево життя, або вазон
За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, позначає вісь всесвіту, яка з'єднує в собі три світи - підземний, земний і небесний. Символ природи, що вічно оновлюється. Дерево життя символізує також розвиток роду - батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки. Сосонки, смерічки, ялинки
Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя.
Дубове листя
Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя - улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок. За дохристиянськими віруваннями, світовим деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він - ще й символ Божого грому.
Символіка писанки Однією з беззаперечних якостей сприйняття дитини є образність. Саме тому діти люблять казки, які навчають добру, співчуттю, самовідданості, формують їхній світогляд. Через казку діти можуть навчитися любити свою Батьківщину її культуру обряди і традиції. Образність дитячого сприйняття дозволяє використовувати казки під час навчання. Вони розвивають мислення дитини та її здатність до творчості, і тому їх використання як образного матеріалу в процесі навчання й розвитку художньо-естетичних якостей дитини можна вважати доцільним і навіть конче потрібним, передусім коли мова йде про початкову школу. На нашу думку, казки можна використовувати як матеріал для оповідань. що ознайомлює з українською національною культурою, традиціями та обрядами України, а також у ході навчання писанкарства в гуртках та спеціалізованих закладах як навчально-методичний матеріал оскільки в послідовність і зміст казок покладена чітка методична система. Кожну казку супроводжує група символів, споріднених за практичним призначенням. Усі казки поєднані загальним змістом та головними героями, які мандруючи від казки до казки, удосконалюють не лише свій зовнішній вигляд (отримуючи нові символічні малюнки), але й дарують нам добро, радість, красу. Сподіваємося, що ці маленькі казочки допоможуть Вам і вашим дітям поповнити свої знання, а свою душу виповнити Добром, Світлом та Красою. Що взагалі в народній творчості нас тішить і що таке звеличене, оспіване близьке нашому сприйняттю та уподобанням. Народне світосприйняття ніщо так не милує, як колір. У писанці то є найвищою нотою її поетичності, сутністю існування краси та сили. У писанці, як і народній пісні, кольори поєднані не просто, а з магічним змістом. Кожен з них уселяє конкретні почуття, думки. Кожна фарба в писанці має своє життя і символіку, й окреслення радості. Бо не було ще в Україні писанки, яка б звеличувала сум печаль, гіркоту, і немає в ній такого кольору. Велику допомогу відродженню духовної культури нашого народу та впровадженню українського мистецтва може надати школа, й окремою главою шкільної духовної науки може стати, зокрема, писанкарство, яке протягом багатьох віків вбирало в себе найцінніше із життя людини. Писанка - це своєрідна книжка, але прочитати її може не кожен. Символіка кольорів На високій горі курочка знесла яйце. Воно було гарним, біленьким, раділо від того, що з'явилося на світ, і вирішило трохи помандрувати. Скотилося воно з гори та й покотилося стежкою. І ось зустріло наше яєчко на своєму шляху село, У ньому жили добрі працелюбні люди. Вони вирощували жито, пшеницю і всяку пашницю, а біля будинків цілий рік буяли сади. Колись люди були там щасливі. Але їхньому щастю позаздрив злий чаклун, який жив край села в темному будинку, Він не вмів усміхатися, ніколи не радів, а на його полі ніколи не зрів урожай. Чаклун промовив закляття, і на село впала темрява. У садах почали сохнути дерева, на полях зав'яла пшениця. Селян здолали хвороби, вони забули, що таке радість, усмішка. Довго тривало те лихо. Аж ось до села завітав мандрівник - мудрець. Він ужахнувся від того, що побачив, і вирішив допомогти людям. Мандрівник заходив до кожної оселі й дарував фарби - жовту, червону, блакитну і зелену При цьому він казав: " Згадайте, якого кольору небо, цей колір подарує вам здоров'я, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця - стиглий врожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи. А згадати вам усе це допоможе те, з чого народжується життя." Довгій час селяни не могли зрозуміти, що їм зможе допомогти, аж поки не побачили, як з яєчка вилупилося маленьке курча. Тоді зібрали всі яєчка, пофарбували їх у жовтий, червоний, зелений, блакитний кольори, вийшли за село і почали співати. Відразу небо стало ясним, на полях піднялася пшениця, розквітли сади, а люди всміхалися й раділи Чари чаклуна розвіялись, і вони вирішили фарбувати яєчка кожної весни. Яєчко продовжило мандрувати, щоб допомогти всім, хто цього потребує. Символи, що лікують Не встигла писанка відкотитися від села, коли її наздогнала дівчинка. " Я чула, як ти розмовляла з півнем, і хочу тобі дещо розповісти, - промовила вона. - Одного разу я захворіла, бо довго гралася під дощем. Моя бабуся, яка багато знає і вміє, узялася мене лікувати. Вона частувала медом і відваром з гілочок сосни. Я дуже швидко видужала. Бабуся розповіла мені про трави, які лікують, і навчила мене зображати їх на писанках. Тепер я розмальовую писанки соняшником, гілочками сосни та верби. Такі писанки теж допомагають одужати. Я хочу, щоб ти розповіла про це всім добрим людям і щоб вони не хворіли, а якщо вже таке сталося, то щоб знали, як вилікуватись". На цьому дівчинка попрощалася з писанкою й повернулася додому.
Символи кохання Писанки завітали до одинокої красуні. Вони підкотилися до її будинку і постукали в двері. На стукіт вийшла дівчина. Вона побачила гарненькі писанки, здивувалася й запитала, навіщо ті завітали до неї. Наша писанка відповіла " Я знаю, що ти давно вже чекаєш кохання, але не можеш зустріти того, хто зачарує твоє серце. Послухай мене уважно і зроби так, як я пораджу. Я було звичайним яєчком, а стало писанкою, і малюнки не прості, то знаки-символи, які допомагають добрим людям, Коли ти намалюєш на яєчку символи кохання, то відразу зустрінеш своє щастя". - " Що ж то за символи? " - зацікавилася дівчина " З давніх-давен символом кохання вважається голуб, - продовжила писанка, - не знайдеш у світі такої пари як пара голубів. Якщо хочеш мати щасливу сім'ю, то намалюй голубів на дубі. Кохання символізує й смерека. Для того щоб дізнатися, через скільки років дівчина вийде заміж, питають про це в зозулі. Тому і зозуля є символом кохання. А щоб бути завжди в парі з коханим, малюють квітки з парними пелюстками". Вислухала все дівчина і почала розписувати писанки. Минуло небагато часу як завітав до її оселі красень на вороному коні. Юнак і дівчина покохали один одного, і наші писанки були почесними гостями на їхньому весіллі.
Символи-обереги Побували писанки ще в одному селі. Наша писанка знала з розповідей, що в ньому живуть дуже гарні люди, Але з деякого часу в селі почали траплятися всілякі негаразди: то град поб'є стиглий врожай, то зненацька почнеться пожежа, а в багатьох господарствах хворіла й гинула худоба. Писанки й завітали в село, щоб допомогти селянам здолати лихо. Вони підкотилися до однієї з садиб, звідки лунала пісня. Родина наводила лад у саду після буревію, сумно співаючи про те, яким гарним був сад і яким багатим мав бути врожай. Коли сіли відпочивати, то запросили до себе писанки. Господар розповів, що, не дивлячись на біди, люди продовжують наполегливо працювати, стосунки між ними залишилися дружніми. Кожен день у родинах починається й завершується молитвами. Таке терпіння й наполегливість заслуговують на повагу. Писанка щойно дослухала розповідь, відразу промовила: " З давніх-давен люди звертаються до богів з молитвами, як і ви, здіймаючи руки до неба, благаючи захистити від лиха та зла. Тому рука, розкрита долоня стала символом захисту. Охоронцем домашнього вогнища завжди вважався вуж, а оберегом господи від грому і пожежі - півень Найсильнішою захисницею всього живого є Мати-Берегиня. Люди малювали ті зображення на стінах житла, вишивали, ліпили з глини. Але найбільшу силу ці обереги мають, якщо їх намалювати на білому яєчку. Якщо в кожній родині будуть розписувати писанки з тими символами, то ваше село минатимуть біди". Вдячні селяни не знали, як віддячити писанці за пораду, і наступного ж дня подарували їй товаришку - писанку з оберегами. Отже, наша писанка зробила ще одну гарну справу.
Символи-попередження Писанки вже вирушили в дорогу, раптом їх зупинив немолодий чоловік. " Ми дуже вдячні вам за допомогу, - сказав він, - але мене хвилює дещо. Як бачите, біля нашого села росте ліс. Багато користі від лісу: він дарує нам паливо, пригощає грибами та ягодами, а також є чудовим місцем для відпочинку. Однак у лісі живуть хижі звірі і завдають нам шкоди. Ведмеді та вовки інколи роздирають нашу худобу, зайці поїдають городину, а хижі птахи вбивають качат і курчат Як ми не намагаємося оберігати господарство, але неприємні випадки все ж трапляються, особливо взимку. Порадьте: як перешкодити цьому? " Уважно все вислухали писанки, і наша знайома відповіла: " Лісовим тваринам важко взимку. Тому ви, люди, повинні це розуміти і допомагати їм. Щоб менше траплялося лиха, краще оберігайте свої господарства. А ще допоможуть вам писанки із символами-попередженнями. Про хижих тварин нагадають " зуби вовка" і " ведмежі лапи", про те, що потрібно оберігати городину, - " заячі вуха", а про небезпеку від хижих птахів нагадає " дзьоб крука" на писанці. Якщо такі писанки зберігати вдома, то вони оберігатимуть домашніх тварин і нагадуватимуть про небезпеку". Ось таку пораду дала писанка і вирушила в дорогу.
Символи сили і витривалості Котилися наші писанки через села і міста, і всюди їх радо зустрічали. Одного разу побачили вони в полі багато людей. Чоловіки та жінки, старі та малі готували землю для посіву. Працювали легко, швидко і весело. Вирішили писанки не заважати людям і покотилися до села, сподіваючись розпитати в когось, звідки така сила і витривалість. Завітали до найпершої оселі, їх зустріла немолода вже жінка, яка саме розписувала писанку. Зраділа вона гостям, запросила до хати і розповіла про те, що їх зацікавило. " Якщо ви пройдетеся вулицями нашого села, то побачите біля кожного двору калину та вербу, а все наше сільце оточують дуби, - почала жінка. - Далекі наші предки вірили в чарівну силу дерев і передали цю віру нам. Як тільки народжується дівчинка, її обмивають у купелі з відвару листя калини та верби Те листя дає жіночу силу жінка стає потім гарною дружиною і нараджує здорових дітей. Коли народжується хлопчик, на його честь саджають дуб і купають немовля в настої з дубового листя. Саме зараз я малюю на писанці дубовий лист і подарую її синові, щоб його сила не вичерпувалася. Писанками із калиновим, дубовим листям та гілочками верби обмінюються навесні всі мої односільчани. Не дивуйтеся тому що ви бачили. Доки будуть наші писанки і стоятимуть дуби - сила наша не послабне". Ось що розповіла жінка і подарувала нашим друзям ще одну супутницю - писанку з дубовим листям.
Християнські символи Отже, писанок стало більше, і тому їм було ще веселіше котитися далі. Одного дня докотилися писанки до селища, в якому було весело і гарно. На майдані біля прекрасного храму зібралося багато людей. Був Великдень - день воскресіння Ісуса Христа. Писанки підкотилися ближче і побачили, що люди тримають у руках кошики з пасочками, крашанками і писанками. Наші писанки зраділи, що їх так багато. А ще вони побачили, що орнаменти на яєчках зовсім інші, ніж на них. То були християнські символи. На одному була зображена гарна церква, на іншому - 40 клинців, а також були писанки з хрестами, оточеними безконечником, і з написами " Христос Воскрес".
Це була така краса - безліч яскравих гарних писанок. Писанки познайомилися між собою, кожна розповіла про свої орнаменти, потім усі взяли участь у святкуванні. А ми з вами будемо розмальовувати до Великодня нові писанки. Символіка писанки
Писанка — важливий предмет язичницького культу, її історія сягає сивої давнини і пов'язана з релігійними уявленнями первісних людей, зокрема з поклонінням плодоріддю, з ритуалом величання весняного відродження життя на землі. Яйце символізує сонце і відродження, у такому значенні воно відоме всім народам світу. На писанках повторюються малюнки, що знаходять археологи на мальованій кераміці трипільської доби, це дає підстави розрізняти слов'янські й неслов'янські доісторичні могили, адже писанкарство було притаманне саме слов'янським етнічним групам, які пізніше стали називатись українцями. У дохристиянські часи писанка виконувала роль оберега. Керамічні писанки із кульками всередині, які постукували при струсі і відганяли злі сили, знайдено у похованнях в Києві та Новгороді. Ці міста були осередками писанкарства за часів Київської Русі. Взагалі ж археологами виявлено близько 20 пунктів на території України, де побутувало мистецтво виготовлення цих амулетів. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу — вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Господарі закопували писанки в землю, бо вірили, що сила яйця сприятиме щедрим жнивам, розкладали писанки на могилах батьків та дідів, закопували у могили дітей, дарували один одному закохані хлопці й дівчата тощо. Вважалось, що писанку треба вміти написати, знати, коли саме це зробити, вміти замолити, а найголовніше — розбиратись, кому яку дарувати, щоб символіка оберега відповідала смислу дарування. З часом звичаї, пов'язані з писанкою, втратили свою первісну символіку; залишившись поєднаними із гаївками-веснянками, дитячими іграми та Великоднем, дістали нову інтерпретацію давні поганські символи, наповнившись християнським змістом. Процес виготовлення писанки досить складний. Раніше це можна було робити лише у чітко визначений час, з певними замовляннями, чарівні знаки писались відповідними кольорами. Зараз залишилась лише символіка знаку і кольору. За технікою виготовлення раніше існувало двадцять різновидів, на сьогодні широко побутують лише п'ять. Символічних малюнків у писанці понад сто, найпопулярніші такі: кривулька, безконечник (меандри) — означає нитку життя, вічність сонячного руху; тригвер, ружа, зірка, хрест (квадратний) — символи сонця, чотирьох сторін світу, тригвер, або триніг, (відомий з трипільської культури), знаменує собою небо, землю і повітря або повітря, вогонь і воду — символи життя; сорок клинців — символізують сорок точок життя, успіх господарства, добробут та чесність людини; павучок (круторіг, вітрячки, розетки, павутиння) — один з найдавніших солярних знаків; крапочки — небесні світила, у християнстві — сльози Божої Матері; смерекові гілки, рослини — вічна юність, здоров'я, краса, буяння природи; пшеничні колоски — символи врожаю. Яйця, пофарбовані в один колір, називаються крашанками, їхні кольори теж мають певну символіку. Червоне яйце означав радість, життя, любов, для молодих — надію на одруження; жовте — місяць і зорі, у господарстві — врожай; блакитне — небо, повітря, магічне значення — здоров'я; зелене — воскресіння природи, багатство природи і плодоріддя — землю, врожай; чорне з білим — пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил. Сполучення кількох кольорів з узорами в орнаменті з чотирьох-п'яти фарб — родинне щастя, мир, любов, успіх тощо. Кожна місцевість має свої особливості у визначенні головних кольорів: на Поліссі, Волині, частині Поділля виготовляють писанки переважно червоні; для Подніпров'я характерні широкі симетричні поля і товсті лінії; Наддністрянському Поділлю характерні чорні писанки з темним і білим тлом; бойківські писанки — двобарвні; гуцульські — ясні, писані жовтим і білим по червоному. Писанки дарували із певним смислом, вважаючи, що вони допомагають, заворожують. Дітям дарували писанки світлих кольорів, хлопцям і дівчатам — із солярними символами та тригверами, веселих кольорів; господарям — писанки із сорока клинцями або кривульками; літнім людям — з чорними барвами та поясами («небесними мостами»). Способи виготовлення писанок теж різні. Найпоширеніший такий: у «писальце» (перо, зроблене з тонкої бляхи) наливають розтоплений віск і виписують орнамент, потім опускають яйце у фарбу. Там, де воском намальовано, залишиться біле; потім воском покриваються ті місця, де має залишитись новий колір, і так далі. Коли всі орнаменти нанесені, яйце трохи підігрівається, щоб віск розтопився. Про писанки збереглось багато легенд. Одна з них така: доля світу залежить від того, скільки писанок кожного року пишеться. Доки пишуть писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехають, тоді зло у вигляді страшного диявола звільниться зі своїх залізних пут і знищить світ. Цей диявол живе під землею, прикутий до скелі ланцюгами. Щороку він посилає своїх слуг навколо світу, щоб ті підглянули, чи пишуться ще писанки і скільки їх написано. Коли багато, то залізні пута міцно стискають диявола, і він втрачає силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Отже, пишіть писанки. ІДЕОЛОГІЧНА БОРОТЬБА НАВКОЛО ПИСАНКИ
Як написати писанку
Принцип писання писанок полягає в тому, що на я воском наноситься рисунок писанки. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні яйця і захищає її від дії фарби. Отже, коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір. — жовтими і так далі, аж до найтемнішого кольору, тому що кольори на писанці отримують накладанням одного кольору на інший, від найсвітлішого до чорного. І кожного разу після фарбування яйця у новий колір, на писанці замальовуються воском ті частинки орнаменту, які повинні бути саме цього кольору. Яйце зафарбовується у такому порядку кольорів: жовтий, помаранчевий, червоний, вишневий, чорний. Щоб отримати на писанці зелений колір, необхідно, користуючись пензликом, блакитною фарбою замалювати по жовтому кольору ті місця, які на писанці мають бути зеленими, і потім покрити їх воском. Таким же чином можна отримати на писанці блакитний або синій кольори, відмінність полягає у тому, що сині елементи малюнку наносяться на біле яйце і покриваються воском. Це потрібно робити тому, що синій і зелений кольори не перекриваються наступними світлими фарбами. У тому разі, коли на писанці є жовтий, зелений і чорний колір, писанку можна замалювати повністю в зелений колір, а опісля — в чорний. Перш ніж писати писанки, спочатку необхідно підточувати все, що буде потрібне в процесі роботи: писачки, віск, яйце з білою шкаралупкою, олівець, гумку, декілька м'яких ганчірок, півлітрові баночки для фарб, фарби, ложки пластмасові або з іржостійкої спілі, свічку, сірники, маленький пензлик.
Та в наш час писанкарі щораз менше користуються природними барвниками, надаючи перевагу синтетичним кислотним аніліновим фарбам. Ці фарби дають насичені яскраві кольори, і не потрібно багато часу витрачати на зафарбовування яйця, тому ідо у природних фарбах цей процес є досить тривалим. Але анілінові фарби мають також і свої недоліки — вони не є світлостійкими, і тому писанки треба зберігати в місцях, де немає прямого сонячного світла, до того ж вони можуть бути шкідливі, якщо не дотримуватися певних правил при їх користуванні: коли ними не користуються, вони повинні бути постійно накриті покришками, і після роботи з ними необхідно добре мити руки. Крашанки, зафарбовані аніліновими фарбами, не можна вживати до їжі. Для цього яйця потрібно забарвлювати природними або харчовими барвниками. Найкраще це робити у наварі з лушпиння цибулі. Фарби потрібно підготувати заздалегідь. Для фарбування писанок найкраще використовувати кислотні анілінові барвники для фарбування вовни. Половину вмісту пакетика (1 ч. ложку) потрібно всипати у півлітрову банку і залити окропом до половини об'єму. Перед цим в банку треба покласти ложку, щоб вона не тріснула від гарячої води. Коли вода з фарбою трохи охолоне, додати ложку оцту. Таким чином необхідно розчинити наступні фарби: жовту, помаранчеву, блакитну, червону, вишневу, чорну. Писанки фарбуються у фарбах кімнатної температури (20-25° С). Коли фарби дуже охолоджені, вони гірше замальовують поверхню яйця. Після тривалого використання, коли фарба перестає замальовувати, можна додати ложку оцту, і вона знову почне працювати. Крім основних, можна отримувати змішані кольори, накладаючи різні фарби одна на одну і досягаючи потрібного відтінку.
Для малювання писанок потрібен спеціальний інструмент, який називається писачком. Для писання деяких писанок використовують також сірники або шпильки. Писачок складається з двох частин: металевої лієчки і дерев'яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий отвір, в який кладеться віск, а з другого боку — маленький, через нього, власне, і буде витікати розтоплений віск. Її можна зробити відповідно до розгортки, яка є на малюнку, — з латунної або мідної бляшки. Найкраще використовувати мідну бляшку. Шов у лієчці повинен бути добре завальцьований, щоб потім при нагріванні з нього не витікав віск Цю лієчку необхідно закріпити на дерев'яному держачку.
Кожен писанкар має мати хоча б три писачки з отворами різного діаметру, тому що писанки різних регіонів пишуться різною товщиною лінії: гуцульські, буковинські — тоненькими лініями, а подільські, поліські, наддніпрянські — широкими. До того ж писанок з великим діаметром отвору потрібен для покриття воском великих площин орнаменту на писанці.
Перед тим, як почати роботу, потрібно підготувати яйце. Для писання писанок беруть переважно курячі яйця, але можна використовувати качачі та гусячі. Яйце повинне бути сирим, тому що при варінні руйнується шар, який сприймає фарбу, і писанка вийде з плямами. Яйце можна наперед запекти, це не впливає на шкарлупку. Процес запікання буде описано далі, коли ми розповідатимемо про зняття воску з писанки. Яйце повинно мати міцну шкаралупку, гарну форму і бути без тріщин. Це можна перевірити, оглядаючи його під світлом лампи. Поверхня яйця не має бути дуже гладенькою. Також можна використовувати видуте яйце. Поверхню яйця необхідно помити чистою водою і висушити. Якщо хочете писати по видутку, яйце необхідно перед тим видути. Це робиться за допомогою маленької гумової груші. Спочатку ножем з гострим кінцем потрібно зробити дві маленькі дірочки в шкарлупці на чубках, розбовтати яйце циганською голкою і нагнітати повітря грушею в одну з дірочок так, щоб іншою дірочкою з нього виходив його вміст. Після цього треба набрати в грушу води і залити її всередину порожнього яйця, добре промити і знову ж таки грушею видути з яйця. Поставити яйце вертикально, щоб вода стекла і видуток всередині висох. Потім необхідно залити гарячим воском дірочки, щоб надалі фарба не потрапляла всередину.
При поділі поверхні яйця і при писанні воском обидві руки повинні бути оперті ліктями на стіл. Для того, щоб писанка вийшла гарна, мала рівненькі лінії і була пропорційна, необхідно навчитися ділити поверхню яйця. Яйце потрібно взяти в ліву руку, а олівець в праву, на гострому чубку поставити хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, та прикласти до яйця олівець і мізинець правої руки. А далі почати обертати яйце навколо осі (мізинного пальця). Олівець буде залишати слід на яйці. Таким чином ви завжди доведете лінію до місця, з якого починали, інакше ніколи не отримаєте рівної, гарної лінії через сферичну (округлу) форму, яку має яйце. Що швидше ви обертатимете яйцем, то рівнішою буде лінія. Яйце треба обертати, рухаючи від себе. Коли зроблено перші чотири лінії, поверхню яйця необхідно поділити по екватору. Для цього одну з ліній ділять навпіл і так само, обертаючи яйце. наносять поперечну лінію. Якщо у вас не вийшло відразу, не варто переживати: слід від олівця легко витре гумка. Олівцем можна також розмітити основні елементи орнаменту. Цей слід зніметься потім з готової писанки разом із воском. Втім, справжні писанкарки ніколи не користувалися олівцем і писали по яйці одразу писачком. І тому, коли ви навчитеся ділити поверхню яйця і писати по ньому воском, олівець використовувати вже не обов'язково. Лише у тому разі, коли ви виготовляєте писанку зі складним взором і відчуваєте потребу розмітити основні лінії орнаменту, то можете ним скористатися. Бажано, щоб олівець був твердим і не залишав на яйці дуже жирного сліду. Отже, найпростіші ділення освоєні, і ви можете починати писати писанку. На малюнку можна побачити можливі варіацій ділення поверхні яйця.
Розтоплений віск дуже швидко застигає, і треба пильнувати, щоб він був розтоплений, та постійно підігрівати на вогні. Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію, а коли він недостатньо нагрітий, то не пристає добре до яйця, і лінія має нерівні, розірвані краї. Пізніше у фарбі віск на такій лінії може просто відпасти від яйця, і писанка буде зіпсована. Те ж може статися з писанкою і тоді, коли її писати парафіном. Парафін крихкий, не має такої пластичності, як віск, й у фарбі він легко відпадає. Можна використовувати суміш воску і парафіну. Під час нанесення воску на яйце потрібно час від часу прочищати писачок, підігріваючи його та вибиваючи з нього іншим боком розтоплений віск. Віск має у собі ворсинки, квітковий пилок, все це накопичується в писанку, забиває отвір, і віск перестає текти. Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з холодильника, тому що на поверхні конденсується вода, а до вологого і холодного яйця віск погано пристає.
ВІСК ПОТРІБНО НАНОСИТИ, СТАРАЮЧИСЬ НЕ ПЕРЕРИВАТИ ЛІНІЇ. Коли ті елементи писанкового взору, які мають бути білого кольору, вже нанесені на яйце, можемо починати фарбування. Перед першою фарбою яйце слід обробити в оцтовому розчині. Розчин готується так: 2 столові ложки оцту на склянку води. Яйце занурюють у розчин і витримують в ньому 10 секунд. Це потрібно для того, щоб фарба краще замальовувала поверхню яйця. Після цього яйце можна класти у першу, жовту фарбу, і тримати його в ній доти, доки яйце не стане гарного насиченого кольору. Вийнявши його з фарби ложкою, треба сполоскати яйце холодною водою і злегка промокнути ганчіркою та дати добре висохнути. В жодному разі не треба терти яйце, бо разом з фарбою можна стерти шар, який, властиво. сприймає фарбу. Якщо ви малюєте по видутому яйці, то опустіть його в банку з фарбою за допомогою ложки і покладіть щось зверху важке, аби яйце не плавало зверху і не замальовувалося тільки з одного боку. Коли малюють повні яйця. в банку з фарбою можна покласти декілька яєць, а коли видуті, то тільки одне. Таким чином наносимо решту орнаменту і решту кольорів. Після того, як ви замалювали яйце в останню барву, яка є тлом, з писанки потрібно зняти віск.
Повну писанку (з сирим яйцем) необхідно прогріти в духовці 10— 15 хв. при температурі 80-100° С, так, щоб яйце було тепле і віск злегка розплавився, а потім ще трохи нагріти на полум'ї свічки або газу і витерти ганчіркою. Таке прогрівання потрібне для того, щоб яйце не псувалося і довго зберігалося. Краще це навіть зробити наперед, перед початком роботи, тому що на яйці не завжди видно тріщинки та місця з тоншою шкарлупкою, які під час нагрівання можуть тріснути. Треба стежити, аби яйце не перегрілося, бо так його можна зіпсувати. При надто високій температурі або надто довгому прогріванні через пори, які є у шкарлупці яйця, може вийти білок, тоді фарби зблякнуть, і писанка буде з плямами. Із писанки-видутка легше зняти віск над полум'ям газу або свічки. Коли у писанки червоне або біле тло, знімати віск над свічкою не бажано, бо колір потемніє від сажі, яку вона виділяє під час горіння. Коли знімати віск з видутого яйця над полум'ям газу, необхідно спочатку розгерметизувати отвори голкою або прогріти один з них. Бо деколи шкарлупка під дією нагрітого в середині повітря може тріснути. Отже, писанка готова! БІЛІ ПИСАНКИ Є ще один вид писанки, який виготовляється за цією ж технологією, але з деякими відмінностями — це білі писанки, тобто писанки з білим тлом. Такі писанки починають писати не з білого кольору, а з жовтого. Яйце обробляють в оцтовому розчині і зафарбовують у жовтий колір. Всі контурні лінії в цих писанках жовті. Далі все робиться відповідно до взору і вже поданої технології. Коли писанка зафарбована в чорний (останній) колір, потрібно покрити воском всі місця, які мають бути на писанці найтемнішими (чорними). Після цього писанка піддається травленню. В давні часи це робилося за допомогою капустяного квасу. Писанка опускалася в капустяний квас і травилася 30 хв. Після цього яйце промивалося чистою водою і все тло на писанці ставало білим. Треба старатися дуже добре покривати воском всі частинки малюнку, бо на чорному тлі не завжди видно не покриті воском місця, і квас може витравити й частинки малюнку. В наш час можна витравити писанку, не піддаючи її такому довгому процесу. Це робиться за допомогою розчину хлорного вибілювача: 2 стол. ложки «Білизни» на склянку води. Писанка вибілюється впродовж кількох секунд. Ці писанки доволі рідкісні, але особливо гарні.
ВИГОТОВЛЕННЯ ПИСАНКИ СІРНИЧКОМ АБО ШПИЛЬКОЮ Такі писанки характерні для Західної України, особливо для Львівщини і Лемківщини. Вони виготовляються майже за тією ж технологією, що вже була описана, за винятком операції нанесення воску на яйце. Віск наноситься не писачком, а сірничком або голівкою шпильки чи цвяшка, закріпленого на дерев'яному держачку. Для цього потрібно мати невелику металеву посудину. В неї кладеться віск, який розтоплюється на гарячій плитці. Віск повинен бути постійно розтопленим і гарячим. Тоді береться сірничок, вмочується в гарячий віск і швидким рухом наноситься на яйце, при цьому віск, що застигає, утворює ніби пелюстку. Таким чином на писанці виписуються квітки, гілочки, доріжки. Переважно це рослинні орнаменти. Такий розтоплений віск використовують і для писання писачком. Саме так пишуть писанки на Гуцульщині. У мисочку з розтопленим воском занурюють декілька писачків з тоненькими лієчками і ними по черзі пишуть, доки у писачку не закінчується віск. Тоді беруть з мисочки наступний, а перший знову опускають у миску, і він поволі наповнюється воском і чекає своєї черги.
Скробанки (шкрьобанки), як правило, є одного кольору, переважно темного. Яйце зафарбовують в будь-який темний колір і гострим предметом, наприклад голкою або шилом, на ньому видряпують візерунок. Для скробанок брали переважно яйця з темною шкарлупкою, бо в них вона міцніша. ніж у білих. Скробанку робили на повних яйцях, і лише після того, як вона була готова, її або запікали, або видували.
МАЛЬОВАНКИ Мальованки — це яйця розписані акварельними фарбами, гуашшю або спеціальним лаком, який продається зараз у крамницях, за допомогою пензлика. Мальованки не є традиційними і не мають глибоких коренів, але багато дітей в школах, замість писанок на Великдень, малюють власне мальованки; на них переважають рослинні орнаменти. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 243; Нарушение авторского права страницы
Мене з того часу ніколи не полишало питання: що ж то за така " Віра Руська”, яка може зникнути разом з писанками і колядками, і яке місце в ній відігравали ці гарно розписані яйця?.. Крім родових легенд українського народу про появу людини на Землі, я почав збирати легенди про писанки і крашанки. Крім класифікації і технології виготовлення, мене цікавило також і, яке практичне використання мала писанка, крашанка в релігійному, святковому і буденному житті українців, а також - причини зникання цього дивовижного виду мистецтва і культури в нашому народі, зокрема в Східних і Південних регіонах України.
В релігійних традиціях багатьох народів, які ще не стали в’язнями тоталітарних світових релігій, знаходимо легенди про сотворення Землі і взагалі Всесвіту з Яйця 2. В нашому народі подібні легенди в чистому вигляді не збереглися, але відгомін таких легенд знаходимо в багатьох українських народних казках: " Казці про Яйце-райце”, " Казці про Жар-Птицю”, " Казці про Курочку-Рябу” та інших. Яйце в цих казках вис-тупає також предметом, в якому криються величезні отари і череди худоби, розкішні палаци з коштовного металу і каміння та багато інших багатств і чудес...3 25 легенд про писанку, зібрані мною з писемних джерел і записані в різних областях України, відкрили чимало темних сторінок з історії писанки в Україні. Хоч ці легенди з’явилися вже в християнську добу (переважно 100-300 років тому), але й вони дали змогу простежити приблизний порядок їх появи і творення. Деякі з них були створені навіть в наш час...
Людей здавна дивувало, як з яйця, що з виду схоже і подібне на звичайнісінький видовжений білий чи плямистий камінь, з’являється життя... Подібно до того, як Свята Земля пробуджується навесні і скидає з себе білу оболонку снігу, як Свята Вода прокидається, ламаючи тверду прозоро-білу кригу, так і курча вилуплюється з твердої білої оболонки яйця, пробиваючи його своїм ще слабеньким дзьобиком. Помітили нащі Предки й те, що саме з курячого яйця народжуються майбутні провісники ранішнього Сонця і Ранньої Зірниці. Півня в народі вважали символом Бога-Сонця: навіть в українській народній загадці - " Сидить півень на вербі, спустив коси до землі”, відгадка — Сонце з променями. 4 З яєць вилуплювалися птахи, споконвічні тотеми українського народу і зв’язківці між Раєм, де спочивають Душі наших Предків, і Україною; вони кожної Весни приносили вісточку від Предків, а в дзьобах приносили душі дітей, які в цьому році повинні були народитися. По кількості лелек в народі гадали про кількість майбутніх немовлят. Нині ми бачимо, у що виродилося це повір’я. Про лелеку з немовлям у дзьобі говорять жартуючи, бо розуміють цей образ буквально... З яйця народжуються також господарі підземного царства - плазуни і змії, яких очолює Змія-Царівна в золотій короні. Вихід усіх жителів підземного царства на поверхню землі був причиною святкування в українському народі в дохристиянські часи Благовіщення — свята Матінки-Землі; саме з цього дня в народі починали обробляти Землю.
Вміст звичайного яйця нагадував будову Світу, яку в різних народах тлумачили по-різному: в одних випадках жовток яйця розглядали як подобу Сонця, білок - як подобу Води, шкаралупу — як Небесну Твердь; в інших випадках, жовток означав Землю, білок — Воду, плівка — Хмари, а шкаралупа — Небо Цікаве повір’я подає Ол. Афанасьєв: Орлине Яйце, падаючи в Море, розбивається: нижня частина шкаралупи стає Землею, верхня — Небом, білок — Сонцем, жовток — Місяцем, а, що залишилося від Яйця, — Зірками 5. Переглядаючи українські народні казки, Микола Сумцов подає і місцеве повір’я про Яйце: " В казках образ Сонця — Жар-Птиця може одним своїм пером освітити величезний Сад. Із Саду її викрадають, але вона встигає знести Золоте Яйце, яке потім стає новим Джерелом Життя, світла і тепла”.6 Можна наводити й багато інших переказів про яйце, але незаперечним було те, що саме з яйця народжувалися створіння, які могли легко здійматися до Неба і Сонця і були посередниками між людьми і Богами. Всі ці спостереження дали змогу Людині Природи помітити в цьому маленькому " камінчикові” велику Божественну Таємницю, великий Божественний Закон. Люди не могли певно знати, як творився Світ, але, знайомі з народженням птахів і особливо Півня, здогадувалися про народження Землі і Неба (Сварги) з подібного, але Космічного Яйця - подобою Бога. Про це свідчать і перекази інших народів... Побожне ставлення до яйця, його обрядове використання в українських народних святах і звичаях на початку Нового Літа і протягом всієї Весни, а також в родинних святах: родинах, весіллі і похоронах; в лікувальному і господарському чаруванні українців, дає повне право твердити, що в українському народі з писанкою знайомі не одну тисячу років. І досі на землях України знаходять керамічні (глиняні) яйця-брязкальця, які, ймовірно, використовувалися предками українців у весняних обрядах за декілька тисяч років до насадження християнства. Не зважаючи на це, сьогодні й досі продовжують думати, що писанки і крашанки це суто християнське явище; згадують про звичай " христосуватися” в день християнської Пасхи. Науковці часто запевняють, що писанка — це " символ воскресіння Ісуса Христоса”, а червона крашанка - символ пролитої крові " спасителя”. Спостерігаємо, як червона крашанка з образу Сонця, в християнські часи перетворюється в символ крові розіп’ятого " Царя Юдейського” — Ісуса Христоса. Багато хто вже не уявляє писанки без зображення християнського хреста з продовженою нижньою частиною — символу страти і розп’яття, і без сучасних написів " Христос воскрес” або " X. В.”. Науковці не поспішають пояснити загалу те, що ні Христос, ні євреї, серед яких він був розіп’ятий, ніякої традиції розписувати пасхальні яйця не мали, тим більше такі, які б символізували розіп’ятого і оживленого Христоса. З історії навернення українців-русичів у християнство знаємо, з якою жорстокістю християнські попи при допомозі місцевої державної влади викорінювали усі явища, прояви і залишки місцевої родової віри - Українського Язичництва або Руської Віри. Подібне вони робили майже з усіма язичницькими віруваннями тих народів, де проходив вогненний меч християнства. Поширювачі християнської релігії найжорстокіше винищували ті явища культури, які не були описані в текстах біблії, зокрема в євангеліях.
Жодного разу в Біблії не згадується про обрядове використання крашанок, дряпанок і писанок, тому і не могли християнські проповідники шанобливо ставитися до цих святощів язичницького релігійного культу. З прадавніх віків в нашому народі й досі зберігається вислів обережного ставлення до писанки: " носитися з чимось, як з писанкою”. Колись писанки писали цілу Весну, тепер — лише три дні перед Пасхою. В країнах і народах, окупованих християнством, звичай писати писанки завмирає і лише в деяких митрополіях ще жевріє звичай дарувати розфарбовані в різні барви яйця, але вже без будь-якого значення. Дослідник писанкарства в с. Космач на Гуцульщині Д. Пожоджук вже на Міжнародному з’їзді писанкарів, в 1992 році повідомив, що " в Космачі живе нині писанкарів мабуть більше, ніж в багатьох областях України, разом взятих (...) Але тепер, на жаль, не кожна писанкарка може розповісти, що означає бодай один із символів” 7. І не дивно. Майже тисячу років тому замість місцевого переказу про народження Світу з Яйця, християнство принесло юдейську легенду про сотворення Світу богом Яхве за шість днів. З поширенням цієї легенди, яка записана в біблії, перекази про яйце зникали, забувалися або заховувалися в українських народних казках. Про неприхильне ставлення церковників до обрядового використання яєць дізнаємося з послання ідеолога місцевого християнства кінця XVI ст. Івана Вишенського. " Пироги і яйця надгробні всюди ліквідуйте...” 8 — наказує він у своєму листі від 1599-1600 р. Таким чином українцям заборонялося нести на гробки (на Проводи) колачі, писанки і крашанки, які присвячувалися душам покійних Предків, що відійшли у Світ Нав’я. Микола Сумцов у своїй праці " Писанки” (1882 р.) подає такий переказ: " Жидівки, бажаючи схилити Пілата до підписання смертного вироку Ісусу Христу, дарували дітям Понтій Пілата крашені яйця (с. 10)”. Подібним за своєю суттю є і другий переказ, записаний Сумцовим: " Писанки пишуть на знак того, що жиди мучили Ісуса Христа, то все його тіло " пописали”, тобто побили нагайками” (с. Агапівка Куп’янського повіту).9 Щоб викорінити в українському народі звичай писати писанки, попи й поширювали подібні перекази в народі. Але звичай розписувати яйця в народі тримався настільки сильно, що церковникам не залишалося нічого іншого, як долучити писанки до християнської Пасхи, точніше, дозволили приносити їх до церкви для " кроплення” (освячення). Якщо в кінці XVI ст. Іван Вишенський ще виступає проти обрядового використання яєць, то вже в середині XVII століття француз Боплан мав нагоду спостерігати, як на Пасху за дві години богослужби в кошики єпископа набирається 5 або 6 тисяч яєць: " Єпископ мав приємність цілувати найвродливіших жінок і дівчат, які є в церкві. А коли бачить обличчя, яке йому не подобається, простягає для поцілунку лише руку. Так, як я оце розповів, робив у Києві митрополит, що зветься Могила, який є главою всіх єпископів; так само робить і найбідніший парафіяльний священик” 10. З цієї розповіді Боплана довідуємося, як християнські попи різних рангів пристосували цей язичницький звичай злюбного характеру до своїх аскетичних обрядів. Але це також тривало недовго. Вже Микола Маркевич в 1860 році в своїй праці " Обычаи, поверья... малороссиян” (К., 1991 р. — С. 75) шкодує за тим, що в українському народі "... з псуванням моралі те, що було невинне стає соромливим... Тепер молоді парубки соромляться ставати в ігри з дівчатами, а дівчата соромляться їх приймати в своє коло. Скоро люди перестануть христосуватися у Світлий Празник, — робить він висновок і завершує, — Не знаю, чи можна вважати це покращенням моралі? ”. 
Щодо легенд про писанки, які записувалися в нашому народі, то показовим є дослідження етнографів і фольклористів, які повідомляють, що " перекази про походження писанок зустрічаються (в народі) дуже рідко. Переважно селяни не дають пояснень цьому звичаю. Найкмітливіші з народу на такі запитання відповідали одне й те ж: " Так здавна ведеться” або " Так уже повелося від початку світу” 12. Майже в усіх християнізованих легендах тої.пори про писанку вже введена " тема жидів”; складається враження, що це жиди викохали цей звичай розписувати і розкрашувати яйця і через християнство навчили всі інші народи. В цих легендах писанки пише, на зразок українських матерів, і мати Ісуса Марія, в інших - вони з’являються без будь-якої традиції або в руках Марії Магдалини. або в пеленах у жидів замість каміння, або перетворюються з каміння і грудок землі, " якими жиди кидали в Ісуса і Петра” 13, або в кошику у співчутливого єврея-селянина замість звичайних яєць за те, що він допоміг Ісусу Христосу донести " хреста” на Голгофу для розп’яття...14 Є легенди, в яких сам Ісус роздає писанки або жидівці 15, або римлянам, що вартували його гробницю 16. Найголовніше, що єднає усі ці легенди, це - походження з Ізраїлю і символічна прив’язка до покарання Ісуса Христоса... Показовою в цьому плані є легенда, яку подає Степан Килимник в " Українському році...”: " Пречиста Діва писала писанки цілу ніч без місяця і без свічки, і рано несла до Пилата, щоб викупити (? ) Ісуса Христоса. Але по дорозі дізналася, що Ісус вже вбитий та й упала, а писанки розкотилися по всьому світу.”17 З одного боку церква робила спроби привласнити собі звичай писати писанки, а з іншого — всіляко продовжували боротися з обрядовим, ритуальним використанням писанок і крашанок в українському народі. Олександр Афанасьєв повідомляє, що " монастирські накази XVII століття забороняли селянам битися яйцями, що свідчить про те, що церковники вбачали тоді в цьому дії, огидні (християнській) вірі.”18 Нині для народу продовжують витворювати все новії й нові християнські легенди, ускладнюючи колишні, довівши їх до абсурду. Ось, як в одному з варіантів попередньої легенди звичайні яйця стають писанками, а потім писанки стають дряпанками. На Міжнародному з’їзді писанкарів одна з доповідачок виголосила таку легенду: " Коли було схоплено Ісуса, Марія прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати їй сина. За звичаєм (? ), за це вона принесла у фартушку дари 12 яєць, тобто те, що у неї було. Пілат вагався, він боявся юдеїв. Нарешті він відповів: " Ні, я не віддам його тобі”. З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися (? ) по бруківці. Від цього на них з’явилися подряпини...” Свою розповідь ця дослідниця завершила словами: " Великодні яйця символізують, перш за все, воскресіння Ісуса, але їх апотропеїчна роль зберігалась з часів язичництва”.19 Невже сьогодні, коли вже вчені всіх країн довели язичницьке походження писанок і крашанок, й досі не припинилися ідеологічні змагання навколо питання: що насправді символізує писанка? Якби писанка сама могла розповісти про свою долю, то ми почули б набагато жахливіші пригоди з її життя. Якщо українець-язичник прикрашав тло яйця символами Сонця, Місяця, Зірок, квітів і зілля, священних птахів і тварин, символами Землі і Води, безкінечниками і Сваргами, то вже українці-християни вперше нанесли на неї образи юдейської міфології, зокрема закривавлене розп’яття " великого мученика”; споруди християнських культів — церкви почали заступати зображення Дерева Життя. Мимоволі згадуються слова Ф. Нітше, написані в 1888 року в " Антихристі”: " Християнська церква нічого не залишила незайманим, до чого б не доторкнулася — все зіпсувала”20. Навіть комуністи почали зображати на писанках портрети вождів більшовицької революції: Леніна, Маркса, Сталіна і п’ятикутні зірки...
