Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями

Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.

Олень

Символ достатку, багатства. Існує ще з часів первісних мисливців, коли м'ясо цієї тварини було основною їжею, шкіра була потрібна для пошиття одягу й спорудження житла, а з кісток та рогів виготовляли зброю і прикраси. В народній міфології небесний олень на своїх рогах несе сонце.

Кінь

Символ коня також пов'язаний із поклонінням сонцю. За древніми переказами сонце їде небом на колісниці, запряженій огненними кіньми.

Птах

Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди.

Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

Пташиний слід також був оберегом, як відбиток руки язичницького Бога-Сонця, яке, як ми вже розповідали, в давнину асоціювалося з птахом. Подібні знаки символізували владу, заступництво, цілісність -все те, що пов'язувалося з пошаною до руки.

Дерево життя, або вазон

 

За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, позначає вісь всесвіту, яка з'єднує в собі три світи - підземний, земний і небесний. Символ природи, що вічно оновлюється. Дерево життя символізує також розвиток роду - батько, мати і дитина. Тому, як правило, дерево має три гілочки.

Сосонки, смерічки, ялинки

Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя.

Дубове листя

Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Дубове листя - улюблений мотив у вишивці чоловічих сорочок.

За дохристиянськими віруваннями, світовим деревом був саме дуб. В дуба найчастіше влучає блискавка, а тому він - ще й символ Божого грому.

 

Символіка писанки

Однією з беззаперечних якостей сприйняття дитини є образність. Саме тому діти люблять казки, які навчають добру, співчуттю, самовідданості, формують їхній світогляд. Через казку діти можуть навчитися любити свою Батьківщину її культуру обряди і традиції.

Образність дитячого сприйняття дозволяє використовувати казки під час навчання. Вони розвивають мислення дитини та її здатність до творчості, і тому їх використання як образного матеріалу в процесі навчання й розвитку художньо-естетичних якостей дитини можна вважати доцільним і навіть конче потрібним, передусім коли мова йде про початкову школу.

На нашу думку, казки можна використовувати як матеріал для оповідань. що ознайомлює з українською національною культурою, традиціями та обрядами України, а також у ході навчання писанкарства в гуртках та спеціалізованих закладах як навчально-методичний матеріал оскільки в послідовність і зміст казок покладена чітка методична система.

Кожну казку супроводжує група символів, споріднених за практичним призначенням. Усі казки поєднані загальним змістом та головними героями, які мандруючи від казки до казки, удосконалюють не лише свій зовнішній вигляд (отримуючи нові символічні малюнки), але й дарують нам добро, радість, красу.

Сподіваємося, що ці маленькі казочки допоможуть Вам і вашим дітям поповнити свої знання, а свою душу виповнити Добром, Світлом та Красою.

Що взагалі в народній творчості нас тішить і що таке звеличене, оспіване близьке нашому сприйняттю та уподобанням. Народне світосприйняття ніщо так не милує, як колір. У писанці то є найвищою нотою її поетичності, сутністю існування краси та сили. У писанці, як і народній пісні, кольори поєднані не просто, а з магічним змістом.

Кожен з них уселяє конкретні почуття, думки. Кожна фарба в писанці має своє життя і символіку, й окреслення радості. Бо не було ще в Україні писанки, яка б звеличувала сум печаль, гіркоту, і немає в ній такого кольору.

Велику допомогу відродженню духовної культури нашого народу та впровадженню українського мистецтва може надати школа, й окремою главою шкільної духовної науки може стати, зокрема, писанкарство, яке протягом багатьох віків вбирало в себе найцінніше із життя людини. Писанка - це своєрідна книжка, але прочитати її може не кожен.

Символіка кольорів

На високій горі курочка знесла яйце. Воно було гарним, біленьким, раділо від того, що з'явилося на світ, і вирішило трохи помандрувати. Скотилося воно з гори та й покотилося стежкою. І ось зустріло наше яєчко на своєму шляху село, У ньому жили добрі працелюбні люди. Вони вирощували жито, пшеницю і всяку пашницю, а біля будинків цілий рік буяли сади.

Колись люди були там щасливі. Але їхньому щастю позаздрив злий чаклун, який жив край села в темному будинку, Він не вмів усміхатися, ніколи не радів, а на його полі ніколи не зрів урожай. Чаклун промовив закляття, і на село впала темрява. У садах почали сохнути дерева, на полях зав'яла пшениця. Селян здолали хвороби, вони забули, що таке радість, усмішка.

Довго тривало те лихо. Аж ось до села завітав мандрівник - мудрець. Він ужахнувся від того, що побачив, і вирішив допомогти людям. Мандрівник заходив до кожної оселі й дарував фарби - жовту, червону, блакитну і зелену При цьому він казав: " Згадайте, якого кольору небо, цей колір подарує вам здоров'я, колір ружі подарує радість і любов, колір сонця - стиглий врожай, а колір весняного поля допоможе відродженню природи. А згадати вам усе це допоможе те, з чого народжується життя."

Довгій час селяни не могли зрозуміти, що їм зможе допомогти, аж поки не побачили, як з яєчка вилупилося маленьке курча. Тоді зібрали всі яєчка, пофарбували їх у жовтий, червоний, зелений, блакитний кольори, вийшли за село і почали співати. Відразу небо стало ясним, на полях піднялася пшениця, розквітли сади, а люди всміхалися й раділи Чари чаклуна розвіялись, і вони вирішили фарбувати яєчка кожної весни.

Яєчко продовжило мандрувати, щоб допомогти всім, хто цього потребує.

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: