Концепти словотвору. Твірна база, словотвірний формант.

Усі похідні слова сучасної української мови незалежно від їх морфемного складу включають два основні елементи —твірну базу і формант.З потенційних компонентів твірної бази формується матеріальна основа похідного слова. Твірна база - інше слово. Вона існує в словах мови у готовому вигляді або утворюється під час словотворчого акту. Наприклад, ніч → нічний → нічник; жити → прожити → прожиток → прожитковий.
Твірна основа складає лексичне ядро нового слова; це частина твірного слова, яка повторюється у складі співвідносного з ним похідного слова: мережити → мереживо, ходити → хід, лічити → лічба, лежати → лежень, брехати → брехня. Твірну основу ще називають мотивуючою основою, оскільки вона мотивує (пояснює) значення новоутворених слів. Це — спільна ланка мотивувального (твірного) і мотивованого (похідного) слова .
Отже, похідне слово припускає обов'язкову наявність твірної основи, без якої, по суті, не може існувати ніяка похідна основа.
Твірна основа — це така частина твірного слова, від якої твориться похідне і яка цілком або у дещо видозміненому вигляді повторюється у цьому похідному.Виходячи з такого розуміння, твірну основу виявляємо шляхом "накладання" твірного слова (або твірних слів у складних словах) на похідне. Частини, які збігаються, і становитимуть твірну основу, наприклад:
похідні слова твірні слова шахт-ар шахт-а;водн-ик водн-ий;бездарн-ість бездарн-ий;
при-скор-ити скор-ий;допомог-а допомог-ти;житт-є-пис житт-я пис-ати.
За будовою твірна основа може дорівнювати кореню (малий>маліти) або поділятися на кореневу і суфіксальну {народн —> нпродність) чи кореневу і префіксальну {виходити —> вихід) частини. Отже, твірна основа за своєю структурою буває неподільною (кореневою) і подільною.
Твірна основа виявляє себе обов'язковим елементом словотворчого процесу при суфіксальному {сін-аж), префіксально-суфіксальному {до-реч-н-мм), а також усіх інших змішаних способах, в яких використовуються афікси, при основоскладанні {чорн-о-зем)та при неморфологічних способах деривації.
До складу похідного слова твірна основа може входити цілою або ж у ско­роченому вигляді. Відповідно до цього розрізняють повні й усічені (скорочені) твірні основи, наприклад: дозріл-ий —> дозріл-ість, промінь - > прОмен-евий, нов-ий —> нов-изна, крича-ти —> крик-ливий, керува-ти —> керівник, кпеї-ти —> —> клей-кий, прив 'яза-ти —> прив язь.
Отже, твірна основа не існує самостійно; вона виявляється пісня завершення дериваційного акту як спільна для твірного і похідного слів семантико-структурна величина.Похідні слова утворюються за допомогою словотворчих засобів. Cловотворчі засоби у науковій літературі називають формантами.
Формант (від лат. fоrта — "форма, звичайний вигляд") — оформлювач слова, який виник у результаті злиття словотворчого афікса і закінчення.Формантом називають словотворчий елемент, за допомогою якого утворено похідне слово і який разом із закінченням (якщо слово змінне) виражає його словотвірне значення.
Наприклад: нагріва- (твірна основа) + -льник (формант) — "робітник, який займається нагріванням";засвоюван- (твірна основа) + -ість (формант) — "здатність засвоюватися"; жовт- (твірна основа) + -іти (формант) — "набувати певної ознаки"; лукав- (твірна основа) + -ство (формант) — "опредметнена властивість"; при- (формант) + -сісти (і вірне слово) — "неповна дія"; старш-(твірна основа) + -о- + -клас- (твірна основа) + -ник (формант) — "учень старших класів".
Отже, формант — це сукупність формальних ознак, за якими похідне слово відрізняється від свого твірного в рамках словотвірної пари {вікно — під-вікон-ня, колос — колос-и-ти-ся, догана - без-дога-ний). За допомогою форманта виражається словотвірне значення. Поєднання префікса та суфікса у ролі словотворчого форманта у спеціальній літературі називаються по-різному: біфіксом {біморфемою), конфіксом. складним формантом тощо.
У сучасній українській мові словотворчим формантом може виступати матеріально виражений або нульовий афікс: префікс {вічний — пра-вічний), суфікс {чорний — чорн-ота), постфікс (побороти —побороти-ся), флексія {Валентин — Валентин-а), нуль суфікса (намолотити — намолот); поєднання афіксів різних видів: сукупність префікса і суфікса {поза конкурсом — поза-конкурс-н-ий), сукупність префікса і постфікса {чекати — до-чекати-ся), сукупність суфікса і постфікса {табір шабор-и-ти-ся),сукупність префікса, суфікса і постфікса {щедрий —розщедр-и-ти-ся).
Необхідно пам'ятати, що формант може складатися як з однієї, так і з декількох морфем : -інь — теплінь, -ина - вершина, від- ... -и — віддалеки, зав-...-шки — завбільшки. Формант виявляється лише у зіставленні похідного з його твірним, тобто в рамках словотвірної пари.
До складу форманта входять не лише афікси, а й усі супроводжуючі морфонологічні засоби: чергування голосних і приголосних фонем (текти — тік, друг — дружній), переміщення наголосу(добрий — доброта), усічення твірної основи (формальний — формалізм, космос космічний, бігати —бігун, інакше — переінакшити), інтерфіксація (два дні дводенний) та деякі інші. Так, наприклад, у прикметнику "короткочасний " формант складається з суфікса -н-, інтерфікса -о- та флексії -ий, в іменнику "ріжок" формант представлений суфіксом -ок-, чергуванням приголосних фонем (г— ж), наголосом та нульовою флексією.
Це означає, що формант у плані форми ширший, ніж словотворчий афікс, але афікс — основний обов'язковий компонент форманта. Афікс може виступати самостійно, без супроводжуючих засобів або в комплексі з ними. Однак жоден із супроводжуючих засобів (зокрема морфонологічних) не використовується без афікса. Супроводжуючі засоби хоча й використовуються широко у словотворенні, проте самостійної словотворчої функції не виконують. Будучи супроводжуючими, морфонологічні засоби лише супроводжують афіксацію .
Можна сказати, що слово, утворене морфологічним способом, поділяється на дві частини — на твірну основу і формант.

 

28. Словотвірна структура похідного слова
Значення похідного слова формується на базі значення мотивуючого слова, але крім того семантиці похідного властиве і нове значення, яке називається словотвірним значенням. Наприклад, у похідному слові лісовий – "властивий лісу" сумуються два значення "велика площа землі, заросла деревами і кущами" + "властивий чомусь". Ці значення визначають словотвірну структуру похідного слова лісовий. Перше значення похідне слово лісовий перейняло від мотивуючого слова ліс разом із мотивуючою основою – ліс-овий. Друге – словотвірне значення, передається (формується) суфіксом, тобто словотвірним формантом, -ов-, за допомогою якого утворюються слова садовий, зимовий, науковий, казковий… із таким самим словотвірним значенням – "властивий чомусь – саду, зимі, науці, казці".

Словотвірне значення – це той елемент значення похідного слова, яким воно відрізняється від мотивуючого слова. Отже, словотвірна структура переважної більшості похідних слів двокомпонентна і складається з твірної основи (зелений колір) та словотворчого форманта (синій колір).
Складні (дизель-мотор) та складноскорочені (завгосп) слова, можуть мати однокомпонентну словотвірну структуру, яка складається тільки з твірної основи: педагогічна рада → педрада.
Визначення твірної основи та словотвірного форманта є першим завданням словотворчого аналізу слова. Словотвірну структуру похідного слова слід відрізняти від морфемної структури слова, яка може складатися з однієї морфеми, двох, трьох і більше. Напр., словотвірна структура слова школярський – школярський (флексія -ий не належить до словотвірної структури слова) – двокомпонентна; морфемна структура – школяр-ський – чотирикомпонентна. У визначенні словотвірної структури похідного необхідно розрізняти два поняття: твірна база і твірна основа.
Твірною (мотивуючою, словотвірною) базою називають слово (звичайний → надзвичайний, наука →науковий) або декілька слів (салон і перукарня → салон-перукарня, ліс і парк → лісопарк), на базі яких твориться похідне слово.
Словотвірна структура похідного слова може визначатися як у межах основи, так і цілого похідного слова, залежно від типу твірної основи. Якщо зіставити словотвірну базу і похідне слово, то виявиться спільна для них частина, яка називається твірною основою. Напр.: у словотвірній парі ліс → лісовий визначається твірна основа ліс, а в словотвірній парі лісовий → лісовик – твірна основа лісов, словотвірній парі чорна слива → чорнослив – розірвана твірна основа чорн…слив. Твірна основа визначається тільки в мотивованому слові словотвірної пари. Якщо твірна основа не переймає флексії твірної бази, то флексія (червоний колір) похідного слова не бере участі у процесі творення, тому не входить до словотвірної структури похідного слова: казка → казковий.
Якщо у ролі твірної основи виступає ціле слово твірної бази, то похідне слово переймає флексію мотивуючого слова, і в такій словотвірній парі флексія входить до твірної основи у словотвірній структурі похідного слова: казати → розказати, флексія -ти визначається зеленим кольором.
Основа мотивуючого слова може не повністю входити до твірної основи похідного слова. Це спостерігається, наприклад, у таких випадках: твірна основа у словотвірній структурі іменника заземлення, утвореного від основи дієслова заземлити, скорочується за рахунок усічення дієслівного суфікса -и- заземл(и)+енн; скорочуються слова твірної бази і у твірній основі складноскорочених слів: професійний комітет → профком, Мінеральні води → мінераловодський.
Словотворчий формант – це афікс або декілька афіксів, що додаються до твірної основи при утворенні похідного слова.
До словотворчих формантів належать:
словотворчі префікси (з+шити),
словотворчі суфікси (школяр+ський),
словотворчі постфікси (вмивати+ся),
інтерфікси (жовт+о+брюх).
Проте у словотвірній структурі слова не доречно використовувати термін "морфема" або "префікс", "суфікс"…, оскільки словотворчий формант не завжди дорівнює одній морфемі, він може бути комплексний – об'єднувати декілька морфем (два префікси, два суфікси, префікс і суфікс тощо). Комплексний словотворчий формант може складатися з двох і більше афіксів, що одночасно додаються до твірної основи. Напр.:
рукав → на+рукав+ник словотвірний формант складається з префікса на- та суфікса -ник-;
гніздо → гнізд+и-ти+ся словотвірний формант складається із суфікса -и- та постфікса –ся (флексія –ти участі у словотворі не бере);
сісти → роз+сісти+ся словотвірний формант складається з префікса роз- та постфікса –ся;
Америка → америк+ан-ець словотвірний формант складається з двох суфіксів -ан- і -ець-.
Словотвірний суфіксальний формант може бути нульовим, матеріально не вираженим у звуках. Такий формант визначається у словотворчій структурі похідного слова, коли мотивована основа має, порівняно з мотивуючою, ту саму або меншу кількість морфем, але є семантично складнішою. Напр.: розрізати ("ріжучи ділити на частини") → розрізØØ ("розрізане місце") . Слово розріз утворилося за допомогою нульового словотворчого суфікса при усіченні дієслівної твірної основи на суфікс -а- розріз(а), крім того це слово ще має і нульову флексію, але у такому випадку флексія не входить до словотвірної структури похідного слова.
Під час проведення словотвірного аналізу пам'ятайте, що: словотвірна структура похідного складається з твірної основи і словотворчого форманта;
необхідно обов'язково правильно підібрати твірну базу;
словотвірний формант може бути комплексним, а також нульовим.

29.Словотвірна пара. Словотвірний ланцюжок. Однокореневі слова, які перебувають у відношеннях послідовноїмотивованості, створюють словотвірний ланцюжок. Наприклад: укр. учитися— учень — учениця; дати — подати — податок — податковий — оподатковувати— оподатковуваний — оподатковуваність — неоподатковуваність; персона —персонал — персональний — персональність; рос. клей — клеить — склеить —склеивать — склеивалъщик — склеивалъщи-ца. Перше (вихідне) словонемотивоване. Кожне наступне слово відрізняється від попереднього тількиодним формантом. Одне й те саме слово може виступати стосовно одногоспорідненого слова як мотивоване, а стосовно іншого — як мотивуюче. Так,зокрема, учень мотивоване словом учити, а щодо слова учениця воно ємотивуючим.Словотвірні ланцюжки утворюють словотвірне гніздо. 30. Словотвірне гніздо — сукупність словотвірних ланцюжків з одним і тимсамим вихідним словом; сукупність слів із одним і тим самим коренем,упорядкованих відповідно до відношення словотвірної мотивації. Слова, об'єднані у словотвірне гніздо, мають змістову і матеріальнуспільність. Наприклад: сіль, соляний, солонка, солонина, солонинний,солевий, солити, соління, посолити, засолити, засолювати, засолка,пересолити, недосолити, підсолити, підсолювати, насолити, солоний,солоність, солонуватий, солонуватість, солевар, солеваріння, солеварний,солекоп, соледобувач, солепромисел, солепромисловий, солепромисловістьтощо. Словотвірне гніздо має строго визначену систему, кожне слово вньому займає певне закріплене місце.словотвірне гніздо – це сукупність спільнокореневих слів, які характеризуються відношеннями похідності. У всіх словах словотвірного гнізда є спільний смисловий елемент – корінь: ліс – лісний – лісник – лісничиха; ліс – лісок – лісочок; ліс – лісовий – лісовик – лісовичка. В українській мові близько 17000 словотвірних гнізд; 32. Словотвірне значення. Модифікаційні та мутаційні значення. Словотвірне значення – це той елемент значення похідного слова, яким воно відрізняється від мотивуючого слова. 33.Словотвірний тип. Ознаки,види.

Словотвірний тип – це формально-семантична схема побудови похідних слів певної частини мови, яка абстрагована від конкретних лексичних одиниць і визначається трьома основними параметрами [1; 5; 8; 11; 20]:

1. Спільність словотвірної структури похідних слів: йдеться про єдність способу словотворення та форманта для всіх лексем, об’єднаних у певний словотвірний тип.

2. Наявність семантичного співвідношення між твірним і похідним словом – словотвірного значення, тобто узагальненого системного дериваційного значення, спільного для певного лексико-семантичного розряду слів, яке відображає регулярні семантичні відношення між однотипними похідними словами та їх твірними.

3. Спільність лексико-граматичних властивостей твірної основи: усі слова певного словотвірного типу мають бути утворені від основ однієї частини мови.

Словотвірний тип -- схема побудови слів певної частини мови, яка характеризується спільністю трьох ознак: частини мови, форман-та, словотвірного значення. Серед словотвірних моделей розрізняють лінійні і нелінійні. До лінійних належать афіксальні моделі і моделі складних слів, .До нелінійних належать конверсія, усі-чення і зворотне словотворення (доярка --> дояр, зонтик --> зонт).

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: