Методи управління та організації ефективного використання ресурсів підприємства

Ресурсний потенціал підприємства — це сукупність матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових ресурсів, включаючи здатність робітників підприємства ефективно використовувати названі ресурси для виконання місії, досягнення поточних та стратегічних цілей підприємства.
Ресурсний потенціал підприємства можна охарактеризувати чотирма основними критеріями:
- реальними можливостями підприємства в той чи іншій сфері діяльності (включаючи і нереалізовані можливості);
- обсягом ресурсів як залучених, так і тільки підготовлених до використання у виробництві;
- здатністю кадрів (менеджерів) використовувати ресурси, вміння розпоряджатися ресурсами підприємства;
- формою підприємництва та відповідною організаційною структурою підприємництва.
Склад ресурсного потенціалу.
1. Матеріальні ресурси — це ресурси в натурально-речовинній формі, які використовуються у виробничій (господарчій) діяльності підприємства. До їх складу входять основні фонди та частка обіжних фондів:
Основні фонди — це матеріально-речовинні цінності підприємства, які використовуються або призначені як засоби праці.
До основних фондів відносять будівлі, технічні споруди, обладнання, транспортні засоби та ін.
Не всі матеріальні цінності відносяться до основних фондів, а тільки ті, термін служби яких більше 1 року й вартість в Україні більше 500 грн. за одиницю.
2. Нематеріальні ресурси — об'єкти промислової та інтелектуальної власності, здатні приносити користь тривалий час: гудвил, ноу-хау, база знань, база даних, патент, винахід та ін.
3. Трудові ресурси підприємства — кількість робітників, зайнятих на підприємстві, та тих, хто входе до його складу за основною та допоміжною діяльністю.
4. Фінансові ресурси — сукупність грошових прибутків та надходжень, які знаходяться в розпорядженні підприємства для виконання фінансових обов'язків, здійснення витрат на відтворення підприємства та для стимулювання робітників.
Ефективність використання ресурсного потенціалу.
Загальним для всіх видів ресурсів є питання про ефективність їх використання. Встановлено певного методичного підходу в оцінці ефективності використання ресурсів.
Головне полягає в тому, що для оцінки ефективності того чи іншого виду ресурсів корисний результат діяльності підприємства порівнюється з витратами на отримання цього корисного результату.
Якщо йдеться про матеріальні ресурси, то витрати — це середня вартість матеріальних витрат за період, який досліджується; якщо йдеться про трудові ресурси, то витрати — це фонд оплати праці та ін.
Корисний результат від діяльності підприємства та одночасно від використання ресурсів називають ефектом. Основними двома показниками господарчої діяльності, які називають ефектом, є: перший — обсяг виручки від реалізації (товарообіг), другий — прибуток (доход).
Порівняння цих показників із розміром ресурсів, які використовуються, дає показник ефективність використання ресурсів.
Таким чином, ефект — це корисний результат діяльності підприємства.
Враховуючи специфіку діяльності ряду підприємств, ефект підрозділяють на економічний та соціальний. Прямі показники характеризують величину економічного ефекту, отриманого на одиницю витрат, тобто віддачу витрат (фондовіддача, ресурсовіддача та ін.). Другий вид показників відображає величину витрат, необхідних для отримання одиниці економічного ефекту, тобто витратомісткість (фондомісткість товарообігу, фондомісткість продукції, що виробляється, ресурсомісткість та ін.)
Показники ефективності використання ресурсного потенціалу в цілому та його окремих складових частин широко використовуються для оцінки ефективності функціонування будь-якого підприємства, ефективності його господарчої діяльності, ефективності комерційної діяльності та ін

 

ПЛАНУВАННЯ потреби в матеріально-технічних та енергетичних ресурсах

Необхідною умовою успішної реалізації поточних планів є забезпечення виробництва необхідними ресурсами, в тому числі матеріально-технічними та енергетичними.

Визначення потреби в ресурсах, їх розподіл за видами робіт і в часі – завдання планування матеріально-технічного забезпечення (МТЗ).

МТЗ виробництва планується в річному, квартальному та місячному розрізах. Річний план МТЗ повинен забезпечувати баланс (рівновагу) річної потреби в матеріальних ресурсах з можливістю підприємства забезпечити їхнє придбання. Квартальні та місячні плани передбачають оперативне забезпечення виробництва матеріальними ресурсами відповідно до термінів їх постачання та випуску готової продукції.

Процес МТЗ виробництва направлений на своєчасне постачання на склади підприємства або безпосередньо на робочі місця матеріально-технічних ресурсів (МТР), забезпечення їх ефективного використання, застосування вторинних ресурсів, сировини і матеріалів місцевого виробництва.

У зміст планування МТЗ входить:

· визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії всіх видів, спецодязі, спецхарчуванні, інструменті, запасних частинах;

· розрахунок запасів усіх видів товарно-матеріальних цінностей на плановий період;

· оперативний облік, контроль та аналіз виконання планів МТЗ;

· поточне регулювання забезпечення матеріальними ресурсами виробничих підрозділів підприємства.

Послідовність розробки плану МТЗ:

· підготовча робота;

· погодження джерел та умов забезпечення потреби в матеріальних ресурсах;

· розрахунок потреби в МІР;

· розробка норм виробничих запасів;

· складання матеріальних балансів.

Вихідними даними для складання плану МТЗ є: обсяг випуску продукції, план організаційно-технічного розвитку та інвестицій, матеріальні норми і нормативи, ціни і тарифи на матеріально-енергетичні ресурси, в окремі періоди часу, ліміти на деякі ресурси (наприклад, воду, електроенергію, нафтопродукти тощо).

При формуванні плану МТЗ розраховуються такі показники:

· потреби в матеріальних ресурсах, в тому числі за їх видами;

· очікувані залишки матеріальних ресурсів на початок і кінець планового періоду;

· виробничі запаси;

· зниження норм витрачання окремих видів матеріальних ресурсів;

· загальні матеріальні витрати, їх частка у собівартості продукції;

· показники ефективності використання матеріальних ресурсів.

 Планування потреби в матеріально-енергетичних ресурсах

До складу МТР входять: сировина, матеріали, комплектуючі вироби, технологічне обладнання та оснастка, транспортні засоби, вантажно-розвантажувальне обладнання, х обчислювальна техніка, паливо, енергія, вода тощо. Іншими словами, все, що поступає на підприємство у речовій формі та у виді енергії відноситься до елементів МТЗ виробництва.

Потреби підприємства в матеріальних ресурсах можуть визначатися різними методами:

· прямого розрахунку (сировина, основні, допоміжні матеріали тощо);

· укрупненим (статистичним) — при прогнозуванні потреб в сировині, матеріалах, енергії, теплі і т. д.;

· на основі нормативних термінів зносу (спецодяг, інструмент);

· на основі формул хімічних реакцій, рецептурного складу – лаковий розчин, клей.

Вибір методу розрахунку потреби в ресурсах залежить від призначення матеріалу, умов та обсягу його споживання, цілей використання інформації про потреби (взаєморозрахунки із замовниками, укладання договорів з постачальниками).

Найбільш точним і поширеним є метод прямого розрахунку, який використовується в декількох різновидах: подетальний, аналогії, за типовими представниками.

Потреба в електроенергії для технологічних цілей розраховується на основі сумарної активної потужності струмоприймачів по групі устаткування, яке має однакові умови експлуатації; кількості годин їх використання протягом планового періоду; коефіцієнтів втрат енергії в мережі та електродвигуні: кількість одиниць технологічного устаткування.

Річна потреба в електроенергії для освітлення приміщень визначається укрупнено з розрахунку середнього її витрачання на 1 кв. м. виробничих, побутових і службових площ; загальної площі приміщень; освітлювального періоду протягом дня і року; коефіцієнта втрат електроенергії (0, 8 – 0, 9):

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: