Створення нової системи управління та фінансування науки

Основні проблеми, які передбачається розв’язати

Наукова сфера України потребує суттєвого реформування, оскільки на сьогодні вітчизняна наука втратила функції впливу на соціально-економічний розвиток держави, показник вітчизняного науково-технічного потенціалу знизився до критичного рівня, що стало загрозою національній безпеці. Основу вітчизняної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави в довгостроковій перспективі. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок лише незначною мірою впливають на зростання валового внутрішнього продукту України.

Основними проблемами наукової сфери України є:

недостатні обсяги фінансування;

відсутність реальної фінансової автономії наукових установ у частині використання власних коштів;

відсутність координації між органами державної влади, наукою, бізнесом та громадянським суспільством під час вирішення стратегічних питань розвитку наукової сфери. Національна рада з питань розвитку науки і технологій як основна ланка забезпечення цієї координації, створення якої передбачено Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, перебуває у процесі створення;

відсутність сучасних процедур оцінювання ефективності діяльності наукових установ та наукової діяльності вищих навчальних закладів щодо бюджетного фінансування;

застаріла та неефективна система проектного фінансування у системі Національної академії наук та національних галузевих академій наук;

застаріла дослідницька інфраструктура, осучаснення якої потребує значних коштів та визначення стратегії її розвитку;

відтік висококваліфікованих кадрів, зокрема молодих вчених. В Україні через мізерне фінансування наукової діяльності і, зокрема, проектів молодих вчених на даний час практично відсутні умови для професійної реалізації в науці, а також стимули для молодих вчених у ній залишатися;

відсутність дієвого механізму комерціаліазації досліджень, обміну даними та знаннями між наукою, економікою (бізнесом) та суспільством (розв’язання соціальних проблем);

несистемність дій у напрямі інтеграції України до Європейського дослідницького простору та системного використання його можливостей.

Розв’язання проблеми координації, а також підвищення результативності та ефективності бюджетного фінансування на наукові дослідження і розробки можливе шляхом утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій, що передбачено Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Відповідно до зазначеного Закону Рада матиме повноваження щодо визначення стратегічних орієнтирів та ключових принципів державного управління розвитком сектору досліджень і розробок, підготовки пропозицій щодо засад функціонування в Україні системи державної атестації наукових установ, а також оцінювання ефективності роботи національних галузевих академій наук, фінансової підтримки науки органами виконавчої влади та Національним фондом досліджень.

Розв’язання проблеми утворення фінансуючої установи з широкими міжвідомчими можливостями можливе шляхом утворення Національного фонду досліджень, що передбачено Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”. Крім того, повинно бути відновлено формування та виконання державних цільових науково-технічних програм за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки як інструменту активного впливу держави на технологічний розвиток галузей економіки.

Додатковий шанс для модернізації української науки і залучення додаткових коштів у наукову сферу сприяє участі у міжнародному науково-технічному співробітництві, зокрема в програмах Європейського Союзу “Горизонт 2020” і Євратом. Кінцевою метою слід вважати інтеграцію української науки в Європейський дослідницький простір, використання повною мірою тих можливостей, що передбачені Угодою про асоціацію.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

На сьогодні фінансування наукової і науково-технічної діяльності за рахунок бюджетних коштів досягло історичного мінімуму і, за прогнозними даними, у 2016 році становило близько 0,16 відсотка валового внутрішнього продукту, близько 90 відсотків якого спрямовано на забезпечення діяльності державних наукових установ за принципом базового фінансування.

Причинами зниження наукоємності валового внутрішнього продукту, а також зниження ролі науки та її впливу на науково-технологічний та інноваційний розвиток держави є не лише дефіцит коштів, застаріла матеріально-технічна база наукової сфери, стан кадрового наукового потенціалу, неефективне використання наявних ресурсів, але і неефективна система державного управління у сфері науки, відсутність координації зусиль, що не дає змоги сконцентруватися на конкретних завданнях розвитку національної економіки та обороноздатності держави.

Мета, якої передбачається досягнути

Основними завданнями на середньостроковий період є відновлення статусу вітчизняної науки як основного інструменту технологічного та соціально-економічного розвитку держави, підвищення соціального статусу наукових та науково-педагогічних працівників, припинення масового відпливу висококваліфікованих наукових кадрів з України.

Утворення у 2017 році Національної ради з питань розвитку науки і технологій, до складу якої увійдуть представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки, дасть змогу у подальші роки спрямувати вектор наукових досліджень і розробок та кошти державного бюджету, що витрачаються на такі цілі, у бік найбільш важливих та пріоритетних для держави напрямів, зокрема тих, що забезпечуватимуть її обороноздатність та безпеку.

У середньостроковій перспективі очікується:

поетапне зростання обсягу фінансування наукової діяльності, в тому числі зростання обсягу грантового фінансування;

здійснення заходів щодо забезпечення реальної фінансової автономії наукових установ у частині використання зароблених коштів;

побудова нової системи оцінювання ефективності діяльності наукових установ та наукової діяльності вищих навчальних закладів на основі кращих світових практик;

створення та забезпечення роботи Національного фонду досліджень на основі системи проектного фінансування, яка передбачає прозорі процедури оцінювання, що базуються на кращих світових практиках, та залучення іноземних експертів та “наукової діаспори” для експертизи проектів Фонду;

розроблення та впровадження стратегії входження України до Європейського дослідницького простору та системного використання його можливостей.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути
до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У 2017 році утворено Національну раду з питань розвитку науки і технологій, затверджено Положення про Національний фонд досліджень, сформовано наукову раду Фонду, дирекцію Фонду та обрано його керівництво. Під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2018 рік повинно бути заплановано додаткові асигнування на забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та забезпечення базового фінансування наукової діяльності вищих навчальних закладів.

У середньостроковій перспективі:

збільшення обсягу фінансової підтримки наукової та науково-технічної діяльності за рахунок коштів загального фонду державного бюджету до рівня не менше 0,5 відсотка валового внутрішнього продукту;

обсяг фінансової підтримки наукових і науково-технічних проектів через Національний фонд досліджень повинен зрости до 10—15 відсотків загального обсягу фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету;

здійснення державної атестації не менше 80 відсотків наукових установ, для яких проходження державної атестації на законодавчому рівні визначено як обов’язкове;

розширення обсягів фінансової підтримки наукових проектів та стипендіальних програм для молодих вчених до рівня не менше 2 відсотків загального обсягу фінансування наукової діяльності за рахунок загального фонду державного бюджету;

ефективне використання програмно-цільового бюджетного фінансування шляхом формування та виконання державних цільових наукових та науково-технічних програм;

інтенсифікація участі України в міжнародних науково-технічних програмах та організаціях (“Горизонт 2020”, Євратом, EUREKA, Європейська організація ядерних досліджень (ЦЕРН) тощо).

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету
Міністрів України, іншим стратегічним документам,
міжнародним зобов’язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

Прийнято Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, яким передбачено основні законодавчі передумови та процедури утворення та функціонування Національного фонду досліджень.

Сформовано Ідентифікаційний комітет з питань науки, розроблено проект Положення про Національну раду з питань розвитку науки і технологій та порядку формування персонального складу її наукового комітету як органу, на який покладатимуться функції наглядової ради Національного фонду досліджень.

Проведено незалежний міжнародний аудит науково-технічної та інноваційної системи України з використанням інструментів політики підтримки програми Європейського Союзу “Горизонт 2020”, за результатами якого сформульовано сім ключових послань та 30 рекомендацій органам державної влади з метою підвищення ефективності роботи наукової та інноваційної системи України.

Ратифіковано угоди про асоційовану участь України в програмах Європейського Союзу “Горизонт 2020” і Євратом.

Вперше затверджено Положення про проведення МОН конкурсу проектів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих учених, які працюють (навчаються) у вищих навчальних закладах та наукових установах, що належать до сфери управління МОН, подальше виконання таких робіт і розробок за рахунок коштів загального фонду державного бюджету та управління ними. За результатами проведеного конкурсу відібрано 79 проектів та розпочато їх фінансування.

Суть підходу, який пропонується реалізувати
в середньостроковій перспективі

Імплементація положень Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, яким передбачено створення єдиного координаційного органу з питань, що стосуються формування пропозицій щодо державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності та методів її реалізації, а також створення нових потужних інституцій грантової підтримки наукових досліджень і розробок незалежно від відомчої ознаки.

Створення нормативно-правової бази для забезпечення діяльності Національної ради з питань розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень, дослідницьких університетів та державних ключових лабораторій з наступним запровадженням діяльності таких інституцій.

⇐ Предыдущая43444546474849505152Следующая ⇒

Поделиться: