Підходи до визначення поняття «новшество», «нововведення» та «інновація» у зарубіжній літературі

Новація – новий порядок, новий метод, винахід (Й. Шумпетер) Нововведення – використання новшества(Й. Шумпетер) Інновація – нова науково-організаційна комбінація виробничих факторів, мотивованих підприємницьким духом (Й. Шумпетер) Інновація – процес, у якому винахід або ідея набуває економічний зміст (Б.Твисс) Інновація – сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, що приводять до появи на ринку нових та покращених промислових процесів та обладнання (Ф.Ніксон) Інновація – суспільно-техніко-економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів приводить до створення кращих за своїми властивостями виробів, технологій та, у випадку якщо інновація орієнтована на економічну вигоду, прибутом, її поява на ринку може принести додатковий доход (Б.Санто) Інновація – результат впливу на спосіб життя людей (П.Друкер) Інновація – застосування нового продукту або процесу на практиці (Е.Хіппель) Інновація – кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або удосконаленого продукту, впровадженого у виробництво

- перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється нових продуктах та технологіях;

- результат творчого процесу у вигляді створених (або впроваджених нових споживацьких вартостей, застосування яких вимагає від осіб або організацій, що їх використовують, зміни звичних стереотипів діяльності та навичок;

- результат творчої діяльності, направлений на розробку, створення та розповсюдження нових видів виробів, технологій, впровадження нових організаційних рішень тощо, що задовольняють отерби людини та суспільства, викликають разом з тим соціальні та інші зміни;

- новий спосіб задоволення суспільних потреб, що склалися, що забезпечує приріст корисного ефекту та заснований на досягненнях науки та техніки

Поняття «інновація» пов’язане з поняттями «зміни» та «розвиток». Неперервне створення новацій утворює поток потенційних змін. реальні зміни забезпечує тільки частина з усіх створених новацій. зміни визначаються обсягом та напрямом, тривалістю та швидкістю. Поняття «розвиток» повязують з позитивними змінами, з прогресом. Однак філософ Б.Рассер вважає, що зміна – поняття наукове, а прогрес – етичне. Зміна відбувається без сумніву, у той час як прогрес є предметом суперечки.

Отже, під інновацією (нововведенням) розуміється не тільки впровадження нової технології та випуск нової продукції, але і зміни в організації бізнесу, в управлінні фірмою, у взаємовідношеннях зі споживачами (наприклад, мобілізація споживацької здатності через банківський кредит). інновація – це термін економічний і соціальній і у меншій ступені технічний. Її критерії пов’язані зі змінами в економічному та соціальному середовищі, у поведінці людей, як виробників, так і споживаців. Міра інновації – це її вплив на зовнішні середовище. інновації створюють потенціал дії. Поява і застосування компьютерів у різних сферах діяльності змінило робочі процеси та побут людей. Всезагальна комп’ютеризація та розвиток мереж передачі інформації стали одним із вирішальних ознак (факторів) переходу людства до постіндустріального інформаційного суспільства, яке визначає подальший його розвиток. Б.Гейтс стверджує: У найближчі 10 років бізнес зміниться сильніше, ніж за попередні 50.

ОСОБЛИВОСТІ НОВОВВЕДЕНЬ

Інновації мають дві основні особливості: новизну застосування даної споживацької вартості для задоволення деякої загальної потреби (ринкова новизна); новизну наукової ідеї або технічного рішення, що лежить в основі нововведення. Виходчи з економічної природи нововведення головною виступає риночна новизна, а науково-технічна має підпорядковане значення. Ринковою новизною у широкому смислі (абсолютною ринковою новизною) володіє товар, який відрязніється від будь-яких інших новарів, що продаються десь. Ринковою новизною у вузькому смислі (відносною або локальною новизною) володіє товар для якоїсь частини своїх споживачів. При цьому несуттєво, коли інновація в дійсності зявилася на ринку. Науково-технічна новизна – це обов’язкова властивість винаходу, або науково-технічвного ноу-хау, а не нововведення. Якщо інновація заснована на одному або кількох винаходах, то вона крім ринкової володіє і науково-технічною новизною. ступінь оригінальності науково-технічної ідеї, на якій засноване нововведення, не цікавіть споживача. Він оцінює корисний ефект товару у відповідності з витратами на його набуття, експлуатацію та утилізацію. Для виробника ступінь науково-технічної новизни має важливе значення: першість дозволяє монополізувати право на ідею за допомогою патентів та секретів виробництва. Монопольне право виробника у сполученні з виключними властивостями товара, які забезпечують споживачам значно більший ефект на одиницю ціни порівняно з попередніми виробами, дозволяють фірмі на певний період зберегти стійкий економічний стан.

Основні характеристики нововведення:

1) новизна нововведення: наявність в сутності інновації нових концептуальних ідей, підходів до розвитку процесів, а також форм і методів їх організації. Новизна – самостійна цінність будь-якого нововведення, що відрізняє його від інших явищ. Оцінити ступінь новизни складно. Новизна буває абсолютна (зустрічається рідко) та відносна. Абсолютна новизна фіксується при відсутності аналогів даному нововведенню, нею володіють принципово невідомі новшества, які у випадку широкої реалізації стають радикальними нововведеннями, базовими по відношенню до багатьох похідних від них. У відносній новизні виділяють: місцеву новизну (якщо новшество застосовувалося на інших об’єктах, але тут вперше); приватну новизну (передбачає оновлення одного з елементів діяльності в порядку поточної модернізації; накопичення приватної новизні може привести до повної зміни без набуття абсолютної новизни та здійснення радикального нововведення); умовну новизну (виникає при незвичайному сполученні раніше відомих елементів); е фективна новизна (якщо сумарні витрати на розробку, проектування, виготовлення, освоєння та використання, віднесені до обсягу її корисної роботи, будуть нижче чим у тої, що заміняється).

       Одною з патологій інноваційної діяльності є варіофікація – не стільки краще, скільки інакше. Частина новинок гірше своїх попередників. До того ж велика кількість моделей (побутової техніки) приводить до низької уніфікації деталей. Винаходи перетворюються у самоціль через плани. Ще один різновид інноваційної патології – величезна кількість винахідницьких дрібниць. Видача авторських свідоцтв на зовсім незначні, хоча у чомусь нові рішення. По суті це «сфера малого винахідництва». Тому доцільно ввести поняття доцільної новизни. Якісний зміст новизни можна визначити так: доцільна новизна означає кращі продуктивні або споживацькі якості, що розвивають даний параметричний ряд новшеств, а також відкриває новий. Продуктивні та споживацькі властивості новизни можна виміряти.

2) сумісність інновації з традиційним (існуючим) станом. Нововведення легше сприймається та реалізується, якщо воно сумісне з існуючими в певній системі цінностями, традиціями, творчим досвідом, а також з наявними умовами роботи (матеріальними, кадровими, організаційними тощо).

3) простота апробації – можливість апробувати нововведення (спробувати на практиці та оцінити результативність) по частинам, елементам для більш глибокого розуміння сутності інновації.

4) Комунікативність нововведення – можливість його пропаганди, розповсюдження по різним каналам спілкування, у тому числі неформального (усна, наочна інформація)

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ІННОВАЦІЙ

Будь-яка галузь науки прагне розібратися зі своїм «предметним господарством». Завжди корисно впорядкувати поняття, ознаки та форми. Систематизація – це ще і пошук. Групування нововведень за різними підставами повинні не тільки конкретизувати структуру об’єкта, але і виявити в ньому проблемні зв’язки у співвідношенні між різними типами нововведень, визначити новий предмет вивчення. Проблемний характер таких співвідношень і є головний результат систематизації (2).

Першу класифікацію інновацій розробив Й. Шумпетер. Її використовували до кінця 60-х років XX ст. Він сформулював закономірності технологічної еволюції та роль інноваційна різних етапах циклу розвитку науки; виокремив 5 типів інновацій:

1) виробництво невідомого споживачам нового продукту або продукту з якісно новими властивостями - нове, тобто ще невідоме у сфері споживання благо або нова якість відомого блага;

2) впровадження нового засобу виробництва, в основу якого покладено нове наукове відкриття або новий підхід до комерцій­ного використання продукції - новий, більш ефективний метод виробництва відомої продукції;

3) освоєння нового ринку збуту відомої продукції певною галуззю промисло­вості країни, незважаючи на те, існував цей ринок раніше чи ні

4) залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів, не­залежно від того, існували ці джерела раніше чи ні

5) впровадження нових організаційних форм - реорганізація виробництва, що веде до підриву якоїсь усталеної в ньому монополії [15].

Й. Шумпетер ототожнював нововведення зі здійсненням нових комбінацій, тобто будь-яка новація є унікальною вибіркою ресурсів з уже наявних – знань (концептуальні положення, теорії, методики тощо), матеріальних, фінансових та інших ресурсів. результати нововведення служать в свою чергу компонентами при формуванні рішень для майбутніх завдань. Й. Шумпетер під поняттям «новація» розуміть тільки рішення підприємця про проведення в життя (вперше) нової ідеї, що стосується технології або якогось іншого питання, що відноситься до управління підприємством (заготівля матеріалів, збут тощо). Ідея, пропозиція, проект, результат дослідження, винахід тощо, хоч і виступають в якості нового продукта, у чистому вигляді не є нововведенням. І тільки будучи втіленими у вироби, послуги, технології, які сприйняті споживачами, вони стають інноваціями (нововведеннями).

Виділяють три складові нововведення:

‒ потреба, що підлягала задоволенню, тобто функція або набір функцій, які необхідно виконати;

‒ концепція об’єкта або сукупності об’єктів, здатна задовольнити потребу, тобто нова ідея

‒ компоненти, що представляють сукупність наявних знань, матеріалів та доступних технологій, що дозволяють довести концепцію до робочого стану (приклад 2.1)

⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒

Поделиться: