Доходи та витрати страховика

Доходи страховика – кошти, що створюють необхідний страховий фонд.

Доходи поділяються на:

– доходи від страхової діяльності – усі премії зі страхування і перестрахування;

– доходи від розміщення тимчасово вільних коштів як власних, так і страхових резервів.

Доходами від розміщення коштів (доходи від інвестиційної діяльності) є відсотки за депозитами коштів, розміщених на розрахункових рахунках у банку; відсотки від облігацій і акцій; участь у прибутку перестрахувальника; доходи від реалізації корпоративних прав; відсотки за довгостроковими інвестиціями.

Доходи від інвестиційної діяльності включають власні кошти у вигляді статутного фонду і резервних фондів; вільні резерви спеціального призначення; нерозподілений прибуток.

За економічним змістом витрати страховика складаються із таких груп:

– витрати щодо страхових операцій (собівартість страхової послуги);

– витрати на перестрахування.

Виплати залежать від розміру збитку і страхових сум, а також наданих пільг. У складі витрат на ведення справи розрізняють:

– аквізиційні витрати, пов'язані із залученням нових страхувальників, актуарними розрахунками;

– комісійні винагороди посередникам, оплата послуг фахівця, ведення страхової документації;

– витрати на рекламу;

– витрати, пов'язані з обслуговуванням наявного обороту страхових премій, оплатою праці, банківських послуг;

– ліквідаційні витрати з урегулювання збитків: збирання інформації, виплати, поштово-телеграфні витрати, відрахування в резерв збитків;

– витрати на утримання страхової компанії – основна і додаткова заробітна плата з нарахуваннями, оренда, оплата комунальних послуг, послуг зв'язку, канцелярські витрати, обслуговування автотранспорту, амортизація, витрати на відрядження (витрати на ведення справи не повинні перевищувати 30 %).

Відповідно до закону основним фінансовим результатом діяльності страхової компанії є балансовий прибуток, що включає прибуток від страхової діяльності (крім страхування життя і медичного страхування); прибуток від розміщення вільних коштів; прибуток від інших операцій.

Фінансова надійність страховика – це його здатність виконати страхові зобов'язання, які взяті за договорами страхування та перестрахування, у разі впливу несприятливих чинників.

Фінансова надійність забезпечується кількома чинниками:

- розміром власних коштів;

- вірно розрахованими тарифними ставками;

- збалансованим страховим портфелем;

- величиною страхових резервів, адекватних сумі взятих страховиком зобов'язань;

- розміщенням страхових резервів;

- перестрахуванням.

Законодавством України передбачено формування резерву незароблених премій, що включає частки від сум надходжень страхових платежів, які відповідають страховим ризикам, що не минули на звітну дату, та резерву збитків – зарезервованих несплачених сум страхового відшкодування за відомими вимогами страхувальників.

Згідно із Законом України "Про страхування" страхові резерви мають складатися з активів таких категорій: грошові кошти на розрахунковому рахунку; банківські вклади (депозити); нерухоме майно; цінні папери, що передбачають одержання доходу; цінні папери, що емітуються державою; права вимог до перестраховиків; довгострокові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя).

Зобов'язання страховика складаються із двох груп: зовнішні зобов'язання, тобто зобов'язання перед страхувальниками, фінансовими установами, перестраховиками, бюджетом і т. ін.; внутрішні зобов'язання – це зобов'язання перед засновниками, представництвами та філіями, співробітниками.

Фактичний запас платоспроможності визначають як різницю між активами (крім нематеріальних) і зобов'язаннями. У разі, якщо фактичний запас платоспроможності перевищує нормативний, страхова компанія вважається платоспроможною.

Роль страхування може розглядатися за такими напрямами:

– страхування додає впевненості в розвитку бізнесу й економіки в цілому;

– страхування дає можливість раціоналізувати структуру ресурсів і активізувати через інвестиції в найбільш ефективні сфери господарювання коштів, спрямованих на організацію економічної безпеки;

– страхування забезпечує раціональне формування використання коштів, призначених для здійснення державних соціальних програм (охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, фінансового утворення);

– у страхуванні створюються значні резерви коштів, що стають джерелами зростання і покриття збитку у разі великих стихійних лих і аварій;

– створюють робочі місця, формується інфраструктура фінансового ринку.

Отже, страхування є однією з найбільш перспективних сфер фінансової системи, оскільки виконує активну перерозподільну функцію в економіці.

ПРАКТИКУМ

План семінарських занять

1. Основні етапи розвитку страхування в Україні.

2.Особливості реалізації страхової послуги у різних галузях страхування.

3. Страхування фінансових і кредитних ризиків.

 

Теми рефератів

1. Джерела виникнення страхування та етапи його розвитку.

2. Основні сфери впливу розвитку страхування на соціально-економічний стан суспільства та перспективи їх взаємодії.

3. Класифікація економічних ризиків та особливості їх страхування в Україні й за кордоном.

4. Проблеми і перспективи розвитку обов'язкового страхування в Україні.

5. Стратегічні напрямки розвитку страхового ринку України з урахуванням особливостей сучасного його стану.

6. Порівняльна характеристика систем медичного страхування у зарубіжних країнах.

7. Проблеми розвитку особового страхування в Україні та шляхи їх вирішення.

 

 

Контрольні запитання

1.У чому полягає сутність поняття страхування?

2. Розкрити сутність основних принципів страхування.

3. За якими ознаками відбувається класифікація страхування?

4. Опішить організаційну структуру страхового ринку України.

5. Визначте особливості галузей страхування.

6. Назвіть види страхування в кожній з галузей страхування.

7. Які основні види доходів страховика.

8. З чого складаються витрати страховика?

9. Якими чинниками забезпечується фінансова надійність страховика?

 

Тести

1. Страхування – це вид:

1) суспільно-політичних відносин між державою і громадянами;

2) майнових відносин між страховиком і страхувальником;

3) грошові відносини між учасниками страхування по оплаті страхових внесків і формуванню страхових фондів;

4) цивільно-правових відносин між страховиком і страхувальником у зв’язку з відшкодуванням збитків юридичним або фізичним особам з страхових фондів, які формуються за рахунок страхових внесків.

2. До основних принципів страхування відносять:

1) майновий інтерес, найвищий ступінь довіри сторін;

2) причинно-наслідковий зв'язок, виплата відшкодування у розмірі реального збитку;

3) перестрахування, контрибуція;

4) франшиза, співстрахування;

5) вірно 1 та 3;

6) вірно 1 та 2.

3. Франшиза – це:

1) форма договору страхування;

2) одна з систем страхового забезпечення;

3) частка збитку, що не відшкодовується страховиком;

4) додаткова плата за страхування.

⇐ Предыдущая48495051525354555657Следующая ⇒

Поделиться: