Сутність та склад фінансів домогосподарств

Фінанси домогосподарств визначаються як соціально-економічні грошові відносини із приводу формування та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян. Джерелом створення вказаних фондів є заробітна плата й інші джерела доходів кожного громадянина чи його сім’ї.

Доосновних доходів домогосподарств належать доходи від заробітної плати, продажу власного капіталу, землі, продукції підсобних господарств, доходи, одержані від здачі в оренду майна, відсотки на капітал, вкладений у банківські депозити, цінні папери тощо.

Довидатків домогосподарств відносяться витрати на придбання споживчих товарів, оплата отриманих послуг або вони виступають як трансферти (добровільні та обов’язкові). Податки з населення історично закладені в основі формування державних фінансів.

Західні економісти, наприклад, такі як К.Р. Макконнелл та С.Л. Брю, вважають, що домогосподарства відіграють подвійну роль в національній економіці: вони в кінцевому рахунку є постачальником усіх економічних ресурсів, і одночасно – є основним споживачем більшої частини національного продукту. Автори «Економікса» розглядають домогосподарства з двох точок зору: в першу чергу, як групу отримувачів доходів і в другу чергу – як групу, що витрачає кошти.

Домогосподарство – це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти.

Ці особи можуть перебувати в родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків або бути і в тих, й в інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи (стаття 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»).

Домогосподарства за своєю економічною суттю – це господарські структури виняткового типу, діяльність яких ґрунтується на створенні й використанні фондів фінансових ресурсів. Ця підсистема безпосередньо пов’язана з іншими підсистемами фінансової системи.

Так, домогосподарства одержують кошти із бюджету та від господарських структур у вигляді оплати праці та при отриманні соціальних виплат із бюджету та позабюджетних фондів. Зі свого боку домогосподарства вносять платежі до бюджету та централізованих фондів, беруть участь у формуванні й використанні страхових фондів, є суб’єктами фінансового ринку.

Фінанси домогосподарств як економічні відносини реалізуються у родинах, домашніх господарствах, міжособистісних контактах, відрізняючись при цьому своєрідністю й з погляду одержання доходів, і з погляду формування цільових фондів, і з погляду використання коштів. Також існують специфічні й різноманітні зв’язки фінансів домогосподарств з іншими сферами й ланками фінансової системи.

Грошові доходи домогосподарств складаються з:

- суми грошових та натуральних надходжень, одержаних членами домогосподарства у вигляді оплати праці (за виключенням податку з доходів фізичних осіб та обов’язкових відрахувань);

- доходів від підприємницької діяльності та само зайнятості;

- доходів від власності у вигляді відсотків, дивідендів, продажу акцій та інших цінних паперів;

- надходжень від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна, худоби, продукції особистого підсобного господарства та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель;

- соціальних допомог, субсидій, пенсій, стипендій;

- грошових допомог від родичів та інших осіб;

- інших грошових доходів.

Доходи домогосподарств можуть формуватися у всіх фінансових сферах, тому що й у державних, і в суспільних, і в підприємницьких фінансах у різних формах присутні заробітна плата, позички, соціальні виплати, компенсації й інші джерела фінансових ресурсів населення. Накопичувальні, інвестиційні, ощадні фонди домашніх господарств можуть формуватися як за участю підприємницьких структур так і державних установ.

Сукупні ресурси домогосподарств включають:

- грошові доходи;

- вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за винятком матеріальних витрат на її виробництво), у порядку самозаготівель;

- вартість подарованих родичами та іншими особами продуктів харчування;

- суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива;

- суму безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок в санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо;

- суму використаних заощаджень;

- приросту в обстежуваному періоді позик, кредитів, боргів, узятих домогосподарством, а також повернених домогосподарству боргів.

Цей показник відображає потенційні ресурси домогосподарства, отримані в конкретному періоді, незалежно від джерел їх надходження.

Грошові витрати домогосподарств включають:

- витрати на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, непродовольчих товарів, на оплату послуг;

- витрати, пов’язані з веденням особистого підсоб­ного господарства;

- грошову допомогу родичам та іншим особам;

- витрати на купівлю нерухомості, на будівництво, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, приріст вкладів до банківських установ;

- аліменти;

- податки (крім податку з доходів фізичних осіб),

-  збори, внески та ін.

Сукупні витратидомогосподарств складаються з:

- грошових витрат;

- вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства та в порядку самозаготівель;

- суми пільг та безготівкових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії та палива;

- суми безготівкових пільг на проїзд у транспорті, на оплату телефону, путівок в санаторно-курортні заклади, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування тощо.

Вартість подарованих домогосподарством родичам та іншим особам продуктів харчування, отриманих з особистого підсобного господарства, включається до сукупних витрат у зв’язку з постійним характером цієї допомоги.

У фінансових відносинах звичайно дотримується правило, відповідно до якого доходи визначають видатки. У загальному вигляді це можна віднести й до фінансів домогосподарств. Але при цьому важливо враховувати, що в рамках цих фінансів формується рівень життя населення, а деякі видатки обов’язково повинні забезпечуватися за рахунок держави та державних фінансів: забезпечення прожиткового мінімуму, надання безкоштовної середньої освіти, медичного обслуговування та інших соціальних виплат, гарантованих державою.

Прожитковий мінімум – це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

⇐ Предыдущая45464748495051525354Следующая ⇒

Поделиться: