Вплив державних боргів на фінансову безпеку ⇐ ПредыдущаяСтр 74 из 87Следующая ⇒ Боргова безпека – це рівень внутрішньої і зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування та ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень й оптимального співвідношення між ними, достатній для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету та руйнуванням вітчизняної фінансової системи [33]. Основними індикаторами, що визначають боргову безпеку є обсяги внутрішніх та зовнішніх боргів держави. Обсяги внутрішніх та зовнішніх боргів держави – це величина непогашених в строк запозичень, що здійснює держава на внутрішніх і зовнішніх ринках. Рівень боргової безпеки держави для внутрішнього боргу і для зовнішнього боргу визначається відношенням, відповідно, внутрішнього або зовнішнього боргу до обсягу валового внутрішнього продукту. Згідно до Закону України «Про структуру державного внутрішнього боргу України» та Бюджетного Кодексу України Верховна Рада затверджує структуру і граничний розмір державного боргу країни.  Внутрішнє позичання здійснюється в Україні переважно через облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Ринок ОВДП не визначається своєю інтенсивністю, що вимагає втілення довгострокової програми розвитку ринку ОВДП та відновлення довіри до них. Фінансування державного бюджету за борговими операціями склало 97,6 млрд. грн., що перевищує річний плановий показник на 16,4% (табл. 17.4). Таке перевищення відбулося, як зазначено вище, через випуск ОВДП для відшкодування податку на додану вартість. Порівняно з минулим роком цей показник збільшився на 7,9 млрд. грн., або на 8,8%. Запозичення здійснені у сумі 124,3 млрд. грн., що перевищує річний плановий показник на 15,4%. Частка внутрішніх запозичень складає 56,4 %, зовнішніх - 43,6 %. Частка внутрішніх запозичень збільшилася на 4,5 в. п. Виконання річного планового показника за внутрішніми запозиченнями становить 95,2 %, за зовнішніми запозиченнями - 159,2%. У структурі платежів з погашення боргу платежі за внутрішнім боргом становлять 73,8 %, зовнішнім - 26,2 %.     Таблиця 17.4 Показники фінансування Державного бюджету України за 2006-2010 роки [ 54 ]           Роки Показники 2006	2007	2008	2009	2010
План				Факт	Вико-нання, %
1	2	3	4	5	6	7	8
Загальне фінансування, млрд. і рн., у т.ч.:	3,8	9,8	12,5	35,5	54,1	64,3	118,8
- загальний фонд	4,8	11,4	9,7	16,1	30,3	30,7	101,0
- спеціальний фонд	-1.0	-1,6	2,8	3,8	23,8	33,6	141,5
Фінансування за борговими операціями, млрд. грн.	2,0	3,9	27,3	89,7	83,9	97,6	116,4
Запозичення, млрд. грн., у т.ч.:	11,9	10,4	33,3	121,0	107,7	124,3	115,4

 

 

Закінчення табл. 17.4

1	2	3	4	5	6	7	8
- внутрішні запозичення	1,6	3,6	27,1	62,8	73,6	70,0	95,2
частка, %	13,4	34,6	81,4	51,9	68,4	56,4	X
- зовнішні запозичення	10,3	6,8	6,2	58,2	34,1	54,2	159,2
частка, %	86,6	65,4	18,6	48,1	31,6	43,6	X
Погашення, млрд. грн., у т.ч.:	-9,9	-6,5	-6,0	-31,3	-23,8	-26,7	112,1
- внутрішні зобов'язання	-4,2	-2,4	-3,7	-17,9	-17,1	-19,7	115,4
частка, %	42,4	36,9	61,7	57,2	71,7	73,8	X
- зовнішні зобов'язання	-5,7	-4,1	-2,3	-13,4	-6,7	-7,0	103,7
частка, %	57,6	63,1	38,3	42,8	28,3	26,2	X
Надходжений від приватизації державного майна, млрд. грн.	0,6	2,5	0,5	0,8	6,4	1,1	17,2
Фінансування за активними операціями, млрд. грн.	1,2	3,4	-15,3	-54,9	-36,1	-34,4	95,3

 

Зовнішні борги мають як негативний, так і позитивний вплив на фінансову безпеку держави.

З точки зору негативного впливу неотримання, або несвоєчасне отримання чи отримання в менших розмірах фінансової допомоги призводить до невиконання ряду бюджетних програм, погіршення стану платіжного балансу, і як наслідок, до загрози як бюджетної, так в цілому і фінансової безпеки держави.

В свою чергу надмірні по відношенню до узагальнюючих об’ємних економічних показників розміри зовнішнього боргу та кошти на його обслуговування містять в собі потенційну загрозу фінансовій безпеці держави.

З точки зору позитивного впливу, за відсутністю власних коштів, міжнародна фінансова допомога сприятиме вирішенню нагальних потреб держави, що покращить стан її фінансової безпеки.

Аналіз безпеки держави у сфері зовнішньої заборгованості здійснюється шляхом експертних оцінок, а саме порівнюються боргові індикатори конкретної держави з їхніми граничними значеннями, що використовуються у світовій практиці. Безпечним вважається зовнішній державний борг, який не перевищує 60 % ВВП.

Існує припущення, що при обчисленні державного боргу український уряд, на відміну від урядів економічно розвинутих країн, відносить до державного боргу не всі державні боргові зобов’язання.

Динаміка державного (прямого) та гарантованого державною боргу України за останні п’ять років наведено у табл. 17.5.

Таблиця 17. 5

Державний (прямий) та гарантований державною борг України за останні п’ять років [120]

тис. дол. США

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2011 р.
Загальна сума державного та гарантованого боргу	15950201,46	17573216,18	24598751,53	39812663,97	54289336,46	54634961,01
Державний борг	13091838,86	14117678,86	16972681,74	28427840,53	40628911,14	40875601,76
Внутрішній борг	3288655,86	3526017,09	5800850,34	11405144,25	17792945,97	17761902,92
Зовнішній борг	9803183,00	10591661,77	11171831,40	17022696,28	22835965,17	23113698,84
Гарантований державою борг	2858362,60	3455537,32	7626069,79	11384823,44	13660425,32	13759359,25
Внутрішній борг	191,34	198211,14	259865,75	1761157,49	1736783,79	1740270,94
Зовнішній борг	2858171,26	3257326,18	7366204,04	9623665,95	11923641,53	12019088,31

 

Загалом розмір державного боргу України невисокий у порівнянні з розвинутими країнами, але темпи його зростання виглядають дійсно загрожуючими. Наприклад, до кризи відсоток до ВВП складав менше 10%, а зараз – більше 40%. Якщо не знизити темпи зростання державного боргу, то це потенційно може привести до проблем в економіці країни. Зокрема це може призвести до:

– падіння життєвого рівня;

– девальвації національної валюти;

– зростання цін на імпортні товари (у тому числі на пальне);

– інфляції;

– відставання зарплат і соціальних виплат від зростання цін.

У 2010 р. Україна у світовому рейтингу щодо рівня державного боргу зайняла 78 місце (табл. 17.6).

Важливим показником платоспроможності держави є здатність виконання своїх боргових зобов’язань. Тому дотримання фінансової безпеки залежить від стану обслуговування та погашення зовнішнього боргу.

На сьогодні Україна на міжнародній арені не вважається добросовісним позичальником, (кредитні рейтинги України наведено у табл. 17.7 завдяки чому ставки для України зберігаються на рівні 8-9%, в той час, як для країн ЄС вони не перевищують 3-4%.

Погашення зовнішнього боргу сьогодні здійснюється за допомогою спеціально створеного структурного підрозділу Міністерства фінансів України – Головного управління обслуговування зовнішнього боргу України.

Таблиця 17.6

Відношення державного боргу до ВВП станом на 2010 рік [103]

№ у рейтингу	Країна	% ВВП	№ у рейтингу	Країна	% ВВП
1	Зімбабве	241,6	45	Індія	55,9
2	Японія	225,8	48	Польща	53,6
4	Ліван	150,7	54	Туреччина	48,1
5	Греція	144	60	Колумбія	44,8
6	Ісландія	123,8	61	ОАЕ	44,6
8	Італія	118,1	67	Словаччина	41
9	Сінгапур	102,4	78	Україна	38,4
10	Бельгія	98,6	79	Швейцарія	38,2
14	Франція	83,5	83	Румунія	34,8
16	Єгипет	80,5	84	Куба	34,4
18	Угорщина	79,6	86	Канада	34
19	Німеччина	78,8	95	Гондурас	26,1
22	Ізраїль	77,3	110	Ангола	20,3
23	Великобританія	76,5	113	Китай	17,5
25	Австрія	70,4	123	Росія	9,5
27	Іспанія	63,4	125	Естонія	7,7
35	Бахрейн	59,2	127	Чилі	6,2
36	США	58,9	132	Лівія	3,3

 

 

Таблиця 17.7

Кредитні рейтинги України (боргових зобов’язань) [69]

Рейтигове агенство	Рейтинг боргових зобов’язань в іноземній валюті		Рейтинг боргових зобов’язань в національній валюті		Прогноз	Дата присвоєння (підтвердження) рейтингу
	Довгостро-кові зобов’я-зання	Коротко- строкові зобов’я-зання	Довгостро-кові зобов’я-зання	Коротко- строкові зобов’я- зання
“Fitch Ratings” (Fitch)	B	B	B	-	Стабільний	15 вересня 2010 року
“Standard and Poors” (S&P)	B+	B	BB-	B	Стабільний	29 липня 2010 року
“Rating and Investment Information, Inc.” (R&I)	B+	-	-	-	Стабільний	05 серпня 2010 року
“Moody’s Investors Service” (Moody’s)	B2	-	B2	-	Стабільний	11 жовтня 2010 року

 

Значне використання запозичень на протязі двох-трьох років створює фінансову піраміду, що зумовлює фінансовий крах всієї системи. Взагалі, про наростаючу кризу зовнішнього боргу будь-якої держави свідчить зростання його співвідношення з ВВП, обсягом експорту, співвідношення імпорту до чистих золотовалютних резервів. У світовій практиці вважається прийнятним, якщо зростання державного боргу за рік не перевищує річного обсягу державних капіталовкладень. Для країн, які увійшли до «зони євро» річний дефіцит бюджету не повинен перевищувати 3 % ВВП, що загалом відповідає частці державних капіталовкладень у ВВП [124].

Загрозою, пов’язаною зі зростанням державних боргів, є те, що від реальної економіки відволікаються значні кошти, які спрямовуються на обслуговування і погашення цих боргів. Якщо загальний обсяг зовнішнього державного боргу вище загальноприйнятих меж, це призводить до зниження темпів економічного зростання, зростання бюджетного дефіциту, підвищення рівня інфляції, офіційного валютного курсу і як наслідок до падіння фінансової безпеки, втрати фінансової незалежності. Надмірне зростання боргів держави спонукає до реструктуризації, що викликає недовіру до неї з боку інших держав і міжнародних фінансових інститутів.

Заходи підвищення боргової безпеки:

- удосконалення законодавчого забезпечення формування внутрішньої та зовнішньої заборгованості;

- узгодженість зі стратегією економічного розвитку, прогнозом ВВП, платіжного балансу, резервів НБУ;

- поліпшення формування, обліку, обслуговування та контролю державних запозичень;

- розробка системи індикаторів щодо стану сукупного державного боргу;

- визначення оптимального розміру заборгованості, яка б задовольняла потреби держави, та спонукала до підвищення соціально-економічного розвитку;

- переведення частини заборгованості у державні цінні папери;

- встановлення єдиних стандартів розкриття інформації про державний борг для звітування про обсяги всіх складових державного прямого та умовного боргу;

- проведення скоординованої політики співвідношення між зовнішніми і внутрішніми запозиченнями;

- розробка механізму контролю за дотриманням річного ліміту зовнішніх запозичень та граничного розміру зовнішнього державного боргу, включаючи міжнародні запозичення державними органами місцевого самоврядування;

- запровадження зваженої системи управління державним боргом, за допомогою якої приймалися б рішення залежно від ситуації, яка склалася у фінансовій сфері.

Важливою перешкодою налагодженню належної стратегічної ефективності боргової політики в Україні є відсутність цілісної системи законодавчого забезпечення регулювання витрат з обслуговування і погашення державного боргу. Зволікання із прийняттям базового закону про державний борг призводить до виникнення суперечностей між положеннями окремих нормативних актів з питань погашення і обслуговування державного боргу. Базовим нормативним актом, який здійснює регулювання даної сфери, є Бюджетний кодекс України, в якому зафіксовано загальні принципи боргової політики, в тому числі - обов’язковість зменшення державного боргу, якщо його обсяг зросте до 60 % ВВП. Існуюче законодавче поле регулювання відносин, що виникають в процесі управління державним боргом та операцій з державною заборгованістю, на думку експертів, не відповідає потребам поглиблення ринкового реформування основ макроекономічної політики та функціонування фінансових ринків і їхнього інституційного забезпечення, має несистемний характер. Усі зазначені вище питання потребують системної законодавчої основи, яка б враховувала передові досягнення боргової теорії та практики здійснення боргової політики. З цією метою Підкомітетом з питань державного боргу, запозичень та інвестицій Комітету з питань бюджету Верховної Ради України було розроблено проект Закону України “Про Державний борг України” (реєстр № 1229-1). Причому проект цей розроблено і подано ще у 2005 році.

⇐ Предыдущая69707172737475767778Следующая ⇒

Поделиться: