Плодовий сад. Догляд за садом. Способи обрізки. Збирання і зберігання плодів. Захист саду від зимових пошкоджень.

В інтенсивних садах забезпечують високий рівень механізації трудомістких процесів, таких як обробіток ґрунту, внесення добрив, обрізування, боротьба з шкідниками та хворобами, збирання врожаю та його товарна обробка, зберігання і переробка продукції.

Від правильного вибору місця під сад залежать його довговічність, продуктивність і рентабельність садівництва.

При закладанні багаторічних насаджень значну увагу необхідно приділяти придатності для плодових рослин ґрунту і підґрунтя.

Попередньо необхідно визначити товщину орного шару, його щільність, механічний склад ґрунту, забезпеченість елементами живлення, реакцію ґрунтового розчину (рН) тощо.

Придатність ділянки під сад визначається також глибиною залягання підгрунтових вод. На виділеній під сад площі насамперед вирівнюють поверхню ґрунту. Ґрунту перед садінням кілька разів дискують чи культивують. Важливим елементом організації території саду є захисні насадження, які, як правило, закладають за 2—3 роки до висаджування плодових дерев.

Відомі такі способи розміщення дерев у саду: прямокутний, квадратний, шаховий, контурний і смужний.

Обрізуванням формують крони і регулюють силу росту дерев, підвищують врожай та поліпшують товарні якості плодів. Обрізування дерев ефективне лише тоді, коли його проводять разом з іншими агротехнічними заходами догляду за садом, зокрема, з внесенням добрив і поливами.

З округлих крон найбільшого поширення набула розріджено-ярусна, яка є основною в насадженнях зерняткових і кісточкових порід. У садах зерняткових застосовують також лопатеву крону, в кісточкових – ярусну, напівплощинну, вазоподібну та ін.

З початку плодоношення, яке настає через 5-6 років після закладання саду, обрізування дерев зводять до мінімуму, тобто лише проріджують і обмежують розміри крони. Проріджування найбільш необхідне для сортів з великою пагоноутворюючою здатністю. . Сильне обрізування дерев називають омолоджувальним і залежно від довжини однорічних приростів проводять його один раз через 3-5 років. Під час такого обрізування сила вкорочування скелетних і напівскелетних гілок залежить від сортових особливостей і довжини однорічного приросту. Омолоджувальне обрізування здійснюють тоді, коли довжина річного приросту не перевищує 10-15 см, а плоди стають дрібнішими. Його проводять у неврожайний або маловрожайний рік, вкорочуючи гілки на 3-4-річну деревину. В інші роки лише проріджують крони дерев, особливо сортів з великою пагоноутворюючою здатністю.

До штучних форм крони, які найбільш поширені в сучасних інтенсивних насадженнях, належать пальмета, веретеноподібна крона (шпіндельбуш), струнке веретено (грусбек), піллар та ін.

. Збирання і зберігання плодів. У літніх сортів яблуні і груші вони співпадають. З настанням знімальної стиглості плоди легко відділяються від дерева, плодоніжка підсихає і твердішає, забарвлення плодів стає характерним для даного сорту, з'являється восковий наліт, насіння набуває коричневого забарвлення. Плоди осінніх і зимових сортів яблуні і груші знімають з дерева пізніше. Споживча стиглість у них настає через 1-3 місяці після збирання. Плоди кісточкових порід для споживання на місці і технічної переробки знімають у повній стиглості в неглибоку тару, але обов'язково твердими. Для транспортування на далекі відстані їх знімають за 3-5 днів до настання повної стиглості. Вручну знімають плоди, призначені для тривалого зберігання або споживання у свіжому вигляді, а механізованим способом – для технічної переробки. Зібрані плоди надходять на сортувально-пакувальні пункти або в холодильники для тривалого зберігання без попередньої товарної обробки. Розрізняють груповий і поточний методи збирання. При груповому методі невеликі групи з 4-6 осіб поярусно збирають плоди з дерев, а 1-2 особи підносять тару. При потоковому збиранні бригада з 20-30 осіб збирає з двох сусідніх рядів плоди і висипає їх у контейнери.

В холодну пору року відбувається багато складних процесів, які несприятливо впливають на рослини.

Важливо знати, що врожай наступного року залежить від того, як дерево підготується до зими, чи зможе запасти достатньо поживних речовин перед тривалим періодом спокою.

Основними елементами, що сприяють повноцінному формуванню зачатків квітів у бруньках, є молібден і бор. Дози молібдену і бору слід підбирати залежно від листкової діагностики, яка підкаже, наскільки дерева мають потребу в цих елементах.

Будь-який садівник знає, що правильна підготовка до зимівлі включає внесення фосфорно-калійного комплексу, який не дає клітинам замерзнути навіть у найсуворіші зими.

щоб запобігти висушуванню дерев взимку, з осені слід проводити вологозарядний полив. Він характеризується дуже високими нормами витрати води (при зрошенні по борознах — до 1000 м³/га), адже в шарі ґрунту глибиною1 м має бути достатньо вологи для вологозабезпечення коріння протягом всієї зими.

На початку листопада потрібно застосувати такий захід, як обприскування листкової поверхні сечовиною за концентрації розчину до 6…7%. Воно сприяє швидкому біологічному розкладанню опалого листя і зменшенню нагромадженої інфекції (наприклад, спор парші яблуні). Слід зупинитися і на боротьбі з гризунами( обмотуюи скловолоконною сіткою).

⇐ Предыдущая1234

Поделиться: