Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Україна і стратегії регіоналізації.
Ключовою тенденцією інтернаціоналізації на сучасному етапі є глоболізація. Водночас розширюється і поглиблюється економічний регіоналізм на основі створення об’єднань країн певного регіону з більшим чи меншим узгодженням їх національних інтересів. Саме стратегії регіоналізації є невід’ємними у міжнародній діяльності країни при виборі напрямів інтернаціоналізації. Інтеграційну політику України можна розділити на 2 рівні: · Рух у напрямку постсоціалістичних країн та співпраця з ними у межах СНД, ГУАМ, ЄЕП. · Рух у напрямку приєднання до ЄС, що є стратегічною метою у зовнішній діяльності України. На сьогодні у взаємовідносинах з ЄС Україна має статус сусіда.
По відношенню до СНД Україна вибрала модель асоційованої, а не повної участі в діяльності Співдружності. Це дає їй змогу активно працювати в основних органах СНД, у тому числі в радах Голів урядів та Голів держав, і разом з тим дистанціюватися від тих органів та рішень, які за своїм профілем порушують національний суверенітет або не відповідають власним інтересам України чи її міжнародним зобов'язанням стосовно інших держав та організацій. Разом із тим Україна приділяє особливу увагу розвитку співробітництва з членами СНД на двосторонній основі. Ще в 1993 р. вона уклала угоди про вільну торгівлю з РФ та Білоруссю, які, на жаль, не були цілком утілені в життя, в основному внаслідок позиції цих двох партнерів. З іншими членами СНД Україна поступово розширює міжнародно-правову базу економічного співробітництва, укладаючи угоди про вільну торгівлю, взаємний захист інвестицій, транспортне сполучення, усунення подвійного оподаткування тощо. У ЄЕП входять Росія, Білорусія, Україна та Казахстан. Концепція ЄЕП наступна: створення спільного ринку, що передбачає узгоджену внутрішню і єдину зовнішню економічну політику, спільні засоби тарифного і нетарифного регулювання у торгівлі з третіми країнами. В ідеалі ЄЕП має непогані можливості стати саме тим інтеграційним осередком, до якого можуть приєднатися інші члени СНД. Проте реальне майбутнє ЄЕП ще досить невизначене. В принципі, успішна й ефективна євро інтеграція для України неможлива без збалансованих відносин з іншими сусідами на Сході. Для України ЄЕП – інструмент для налагодження рівноправної та взаємовигідної співпраці з Росією, Казахстаном і Білоруссю, а не абсолютизована мета. У вирішенні проблем транспортування нафти й газу із Середньої Азії й Закавказзя через територію України багато сподівань покладається на організацію ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова). Раніше до цього об»єднання належав й Узбекистан, але він припинив співробітництво з країнами-учасницями. Україна в цій організації є державою з найбільшим економічним потенціалом. ГУАМ розглядалася певною мірою як альтернатива СНД, в якій домінуючу роль відіграє Росія. Однією зі стратегічних цілей України в контексті міжнародної економіки є набуття статусу повноправного члена ЄС. За останні роки рівень співробітництва України з країнами-членами ЄС постійно зростає, збільшився зовнішньоторговельний оборот, особливо з такими країнами як Німеччина, Італія, Польща, Угорщина, Болгарія. Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС. Оскільки на сьогодні Польща та Угорщина є членами ЄС, а отже Україна межує з ЄС, то необхідне чітке та всебічне визначення зовнішньополітичної стратегії щодо інтеграції України до європейського політичного, інформаційного, економічного та правового простору. Основними напрямами економічної інтеграції: є розвиток торговельних відносин між Україною та ЄС; синхронізація, координація та відповідність прийняття рішень у сфері економіки України та ЄС; ліквідація обмежень розвитку конкуренції та обмеження застосування засобів протекціонізму, сформування основних економічних передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС; запровадження спільного правового поля і єдиних стандартів у сфері конкуренції та державної підтримки виробників; взаємно збалансовані торгівлі.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 216; Нарушение авторского права страницы