Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.

Видається ймовірним, що на економічний роз­виток України в найближчій перспективі в першу чергу впли­нуть геополітичні та геоекономічні зміни, обумовлені дією зако­ну нерівномірності економічного і політичного розвитку ринко­вої економіки.

Пошук най придатнішої для України моделі суспільно-еко­номічного розвитку, визначення нею оптимальної стратегії своєї поведінки в світовій економічній та політичній системі вимага­ють чіткого окреслення цивілізаційної приналежності, усвідом­лення своєї ментальної, культурної, біхевіористичної специфіч­ності. Саме спирання на глибинні засади власної цивілізаційної культури, вміле використання в економічній політиці базових національних цінностей, органічне поєднання традиційних ме­тодів стимулювання економічної діяльності з сучасними захід­ними, належне врахування особливостей вітчизняної менталь­ності і модернових досягнень світової наукової думки дозволять забезпечити реалізацію Україною своїх явних та потенційних конкурентних переваг, зайняти достойне місце в неофіційному світовому табелі рангів.

Важливо усвідомлювати, що взаємодія цивілізацій відбувається зараз у двох площинах. По-перше, це зіткнення цивілізацій, техногенних та традицій­них, що найбільш яскраво проявляється в протиріччях між Зах­іднохристиянською та Ісламською цивілізаціями, які іноді вили­ваються навіть в озброєнні конфлікти на кшталт іракського, ліванського, кувейтського тощо. По-друге, це зростання взає­мопроникнення цивілізацій, актуалізація західних цінностей в східних цивілізаціях, та інтерес до східних досягнень в сфері ку­лінарії, філософії, музики серед носіїв західнохристиянської куль­тури. Взагалі, остання поступово поширює свій ареал, трансфор-муючись в кожному окремому локусі в певну модифікацію, але залишаючи свою сутність.

 

 

1. Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.

2. Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку: макроекономічні складові.

3. Варіативність планетарної стратегії стійкого розвитку.

4. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.

5. Варіативність стратегії глобалізації і економічної уніфікації світового простору.

6. Варіативність стратегій розвитку транзитивних країн.

7. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.

8. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».

9. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій економічного розвитку.

10. Види, рівні, суб'єкти та об'єкти міжнародних економічних стратегій.

11. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій розвитку.

12. Глобалізація і економічне домінування: сучасні реалії.

13. Глобалізація і конфронтаційні стратегії

14. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку

15. Глобалізація і нове індустріальне суспільство: трансформація стратегій економічного розвитку.

16. Глобалізація і постіндустріальне суспільство: концептуальні засади стратегії розвитку.

17. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.

18. Глобалізація як західний проект.

19. Глобалізація як стратегія і як основа транснаціоналізації світової економіки.

20. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.

21. Глобальні економічні проблеми сучасності і їхнє відображення у міжнародних стратегіях економічного розвитку.

22. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.

23. Горизонтальний та вертикальний зрізи цивілізаційних процесів і варіативність світових стратегій.

24. Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.

25. Диверсифікованість світових економічних стратегій: цивілізаційний підхід.

26. Досвід реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.

27. «Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).

28. Еволюція світового ринкового господарства і міжнародних стратегій економічного розвитку.

29. Економічна допомога країн-лідерів країнам з перехідною економікою як інструмент управління трансформаційними процесами у цих країнах.

30. Економічне середовище, види й суб'єкти міжнародних економічних стратегій.

31. Економічний глобалізм і економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.

32. Економічний націоналізм – стратегія захисту національних економік в умовах глобалізації.

33. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.

34. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки по лінії Схід-Захід.

35. Економічні інтереси і міжнародні стратегії економічного розвитку.

36. Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.

37. Економічні стратегії домінування у глобальному середовищі: переваги і суперечності.

38. Експансіоністські складові стратегій світового економічного домінування.

39. Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.

40. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.

41. Європейський Союз: геополітична мета, стратегія, принципи формування і проблеми розвитку.

42. Європейський Союз: етапи формування і еволюція стратегій.

43. ЄЕП і проблема координації економічного розвитку країн-учасниць.

44. ЄЕС: стратегія і принципи формування.

45. ЄС у контексті цивілізаційної взаємодії.

46. Загальнонаціональні та індивідуальні приватні економічні інтереси і міжнародні стратегії економічного розвитку країни.

47. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.

48. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.

49. Інтеграційні стратегічні пріоритети країн ЦСЄ: мета і сучасні реалії

50. Класифікація економічних стратегій країн (за рівнем розвитку, цивілізаційною приналежністю, інституціональною та галузевою структурою економіки, рівнем конкурентоспроможності, параметрами середовища розвитку).

51. Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).

52. Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові стійкого розвитку глобальної економіки.

53. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн із перехідною економікою.

54. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.

55. Координація розвитку глобальної економіки Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.

56. Координуючі наднаціональні інституції СНД і їхня ефективність.

57. Країни як суб'єкти і об'єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.

58. Країни як суб'єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації.

59. Країни-лідери і наднаціональні економічні регулюючі інституції.

60. Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.

61. Макроекономічні показники національних економік в контексті стратегії відкритості.

62. Міжнародна мобільність факторів виробництва і проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.

63. Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні (регіональні) конкурентні переваги.

64. Міжнародні економічні стратегії і екологічна рівновага.

65. Міжнародні стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.

66. Міжнародні урядові установи ООН і економічна доцільність координуючого впливу на окремі сфери національних економік.

67. Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.

68. Наднаціональна координація процесів стійкого розвитку.

69. Наднаціональні міжнародні і регіональні економічні регулюючі інституції та їхня роль у реалізації світових економічних стратегій.

70. Наздоганяльні стратегії національного економічного розвитку

71. Національна економіка в глобальному середовищі: стратегія автаркії і наслідки її реалізації.

72. Національна економіка в глобальному середовищі: стратегія відкритості і наслідки її реалізації.

73. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної стратегії.

74. Національні економічні стратегії розвитку країн-лідерів

75. Національні переваги та національні пріоритети як основа національних економічних стратегій розвитку.

76. Національні стратегії економічного прориву. Мобілізаційна модель.

77. Нова стратегія ЄС «Європа 2020».

78. Основні світові концепції економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.

79. Основні цивілізаційні розбіжності у принципах економічної організації суспільств і цивілізаційна обумовленість економічних стратегій розвитку країн світу.

80. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанському регіону.

81. Переваги відсталості і стратегії економічного розвитку («економічне диво»).

82. Передумови й фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.

83. Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.

84. Проблеми вибору стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів: синтез і цивілізаційна ідентичність.

85. Проблеми домінування та інтеграції.

86. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.

87. Проблеми міжнародного економічного домінування.

88. Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.

89. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.

90. Регіоналізація як наслідок глобалізації.

91. Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації.

92. Регіоналізація як цивілізаційне явище.

93. Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.

94. Світові «центри тяжіння» і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.

95. Світові економічні ресурси як база реалізації стратегій соціально-економічного розвитку.

96. Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.

97. Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.

98. Середовище та фактори формування міжнародних стратегій економічного розвитку.

99. Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізацій: межі диверсифікації.

100. Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.

101. Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.

102. Специфіка стратегій країн Ісламу.

103. Специфіка стратегій по лінії Схід-Захід.

104. Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і чинники стратегії.

105. Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.

106. Сприяння з боку наднаціональних інституцій адаптації реформаторських моделей у транзитивних країнах як напрям координуючого впливу.

107. Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.

108. Стратегії виживання (інерційні стратегії) економічного розвитку

109. Стратегії держави в умовах глобалізації.

110. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.

111. Стратегії МВФ: умови та наслідки їхньої реалізації.

112. Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на формування національних стратегій та стратегій світового економічного розвитку.

113. Стратегії постсоціалістичних країн у світовому інтеграційному полі.

114. Стратегії розвитку країн, що розвиваються.

115. Стратегії Світового банку, ЄБРР: мета і реальні наслідки.

116. Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти і національних держав.

117. Стратегії ТНК і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.

118. Стратегії ТНК і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.

119. Стратегії ТНК у контексті стратегій домінування країн-лідерів.

120. Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.

121. Стратегічні завдання ГАТТ/СОТ у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку.

122. Стратегія автаркії експансії («автаркії великих просторів»)

123. Стратегія відкритості і проблеми забезпечення стійкого розвитку світової економіки.

124. Стратегія відкритості: недоліки і переваги.

125. Стратегія глобалізації: базові принципи формування.

126. Стратегія домінування і концепція «полюсів розвитку».

127. Стратегія Світового банку та умови її реалізації

128. Стратегія сталого розвитку ООН і економічна допомога країнам, що розвиваються.

129. Сучасний глобалізм та антиглобалізм у геостратегічному контексті.

130. Сучасні антикризові стратегії країн-лідерів.

131. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».

132. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії

133. Теорія і політика економічної інтеграції як напрям світового економічного розвитку.

134. Цивілізаційна диверсифікація і постсоціалістичні країни.

135. Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.

136. Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу.

137. Цивілізаційна специфіка стратегій ринкових трансформацій у країнах Центральної та Східної Європи.

138. Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.

139. Цивілізаційний чинник розвитку національних економік.

140. Цивілізаційні аспекти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.

141. Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку країн світу.

142. Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку.

143. Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.

 

144. Варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.

145. ГАТТ/СОТ і Україна: підсумки співпраці

146. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни.

147. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.

148. Економічна політика України в контексті розширення ЄС.

149. Економічна політика України в контексті створення ЄЕП.

150. ЄС: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і ЄС.

151. Мета та напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.

152. Національна стратегія сталого розвитку України.

153. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.

154. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.

155. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку у контексті варіативних світових економічних стратегій.

156. Стратегії ЄБРР і Україна: підсумки стратегічного партнерства.

157. Стратегії МВФ. МВФ і Україна: підсумки стратегічного партнерства.

158. Стратегії ринкових реформ в Україні в контексті світового досвіду.

159. Стратегії розвитку України у глобальному середовищі.

160. Стратегії Світового банку і Україна: підсумки стратегічного партнерства.

161. Стратегія України в контексті євроінтеграції.

162. Україна – ЄЕП у контексті міжнародних економічних стратегій.

163. Україна – ЄС у контексті міжнародних економічних стратегій.

164. Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.

165. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.

166. Україна і стратегії регіоналізації.

167. Україна у геостратегічному контексті.  

168. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.

169. Україна: вибір оптимальних стратегій економічного розвитку в умовах глобалізації.

170. Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.

 

 

 

⇐ Предыдущая25262728293031323334

Поделиться: