Валюта ціни, валюта платежу, валюта контракту: сутність понять. Способи перерахунку валюти ціни у валюту платежу.

Валюта - це грошова одиниця, що використовується для вимірювання величини вартості товару.

Валюта, залежно від режиму використання, поділяється на конвертовану і неконвертовану, від сфери і цілей використання - на валюту платежу, валюту ціни, валюту операцій, валюту клірингу, валюту векселя.

Від вибору валюти ціни та валюти платежу залежить значною мірою валютна ефективність угоди.

Валюта ціни — це валюта, в якій визначається ціна контракту. При виборі валюти ціни враховуються міжнародні традиції торгівлі даним товаром, умови міждержавних угод. При укладенні зовнішньоторговельного контракту ціна товару може бути зафіксована в будь-якій вільно конвертованій валюті: країни продавця, країни покупця або третьої країни. Якщо між країнами укладена угода про порядок розрахунків за клірингом, то ціна товару встановлюється у тій валюті, яка прийнята для клірингових розрахунків. Для українських зовнішньоторговельних організацій вибір валюти ціни складніший через обмежене використання гривні в зовнішніх операціях. Як свідчить практика, основною валютою ціни в розрахунках за українським експортом є американський долар. Водночас в імпортних операціях як валюта ціни часто використовуються вільно конвертовані валюти інших розвинутих країн. Це зумовлено прагненням продавців отримати свої національні валюти.

Валюта платежу — це валюта, в якій оплачується зобов’язання покупця (імпортера). Якщо валютні курси нестабільні, то ціни фіксуються в найбільш стійкій валюті, а платіж — у валюті країни-імпортера. Якщо валюта ціни і валюта платежу не збігаються, то в контракті вказується курс перерахунку першої на другу (або за паритетом, який фіксується МВФ на базі СДР, або за ринковим курсом валют).

У контракті встановлюються умови перерахунку:

· курс відповідного виду платіжного засобу — телеграфного або банківського переказу за платежами векселями чи без них;

· час коригування (наприклад, напередодні або в день платежу) на відповідному валютному ринку (продавця, покупця або третьої країни);

· обумовлюється курс, за яким здійснюється перерахунок: як правило, це середній курс дня, іноді курс продавця або покупця на час відкриття або закриття валютного

  Валюта контракту - Валюта, встановлена в контракті для розрахунку ціни товару або суми наданого кредиту.

Валюта платежу й валюта контракту (валюта ціни) слугують стабілізації платежів за договором міжнародної купівлі-продажу шляхом вираження відносної розрахункової одиниці (валюти платежу) через абсолютну розрахункову одиницю (валюту контракту). Валюта контракту завжди виступатиме незмінним грошовим еталоном, відповідно до якого за товар буде сплачено стабільну грошову ціну у валюті країни, яку сторони обрали як обопільно прийнятну. Таким чином, валюта контракту характеризується абсолютністю свого еквіваленту у визначенні ціни в зовнішньоекономічному контракті і являє собою чітко фіксовану суму коштів у грошових одиницях країни, яку сторони договору вважають стабільною і яку взаємно цінують.

На відміну від валюти контракту, валюта платежу часто характеризується відносністю (варіативністю), оскільки її грошова сума підлягає перерахунку у випадку зміни її курсу по відношенню до валюти контракту.

Валюта платежу також може визначатися як у валюті країн сторін договору, так і у валюті будь-яких третіх країн світу. У випадку, якщо валюта платежу не є валютою країни боржника за договором, то вона додатково має бути перерахована у відповідну національну валюту, якщо національне законодавство країни кредитора не встановлює іншого.

Вибір валюти контракту і валюти платежу залежить ще й від того, хто є боржником, а хто – кредитором за договором міжнародної купівлі-продажу.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: