Митна вартість: сутність поняття, методи визначення .

Митна вартість товару — ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари та інші предмети, які підлягають митному обкладенню, на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:            

1. на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;        

2. комісійні та брокерські;

3. плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

53. Характеристика основних моделей політики держави у сфері регулювання МЕД
Зовнішньоторговельна політика являє собою систему заходів, спрямованих на захист внутрішнього ринку чи на стимулювання ро­сту обсягу зовнішньої торгівлі, зміни її структури і напрямку товар­них потоків.

В економічній теорії виділяють дві основні моделі зовнішньо-економічної політики: ліберальна (вільна торгівля) і автаркія.

Вільна торгівля характеризується відсутністю державних перешкод у сфері міжнародних економічних відносин.

Автаркія характе­ризується повною відсутністю зовнішніх економічних відносин з іншими країнами.

Держави комбінують різні форми зовнішньоекономічної політики, але закономірністю для них є політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

Протекціонізм (лат. заступництво, захист). Державна політика національного виробника, а також внутрішнього ринку.

Протекціонізм спрямований на забезпечення сприятливих умов для реалізації на внутрішньому ринку товарів національних виробників, захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

Політика вільної торгівлі виражається в більш відкритому до­ступі на національний ринок іноземних товарів. Процес лібералізації міжнародної торгівлі, що почався після другої світової війни, обумовлений стабільним і швидким ростом міжнародного обміну.

ПРОТЕКЦІОНІСТСЬКІ ЗАХОДИ

· обкладення імпорту високим митом (митна політика)

· кількісне обмеження імпорту (політика квот)

· добровільне обмеження експорт (нетарифне регулювання)

· субсидії підприємствам, що беруть участь у міжна­родній конкуренції

· складна митна процедура (бюрократичні заходи)

· жорсткі технічні та санітарні стандарти щодо імпорту

· валютні обмеження імпорту товарів

54. Відкритий рахунок як форма платежу при здійсненні МЕД: сутність, переваги і недоліки
Значне місце в міжнародних розрахунках посідає форма, за якої платежі здійснюються через так званий відкритий рахунок. Використання цієї форми передбачає ведення партнерами один для одного відкритих рахунків, на яких обліковуються суми поточної заборгованості.

Розрахунки за відкритим рахунком — це періодичні платежі імпортера експортерові, які здійснюються за стабільних, повторюваних поставок товарів на умовах його наступної оплати та зарахування заборгованості на рахунок імпортера. Фактично йдеться про кредит за відкритим рахунком, погашення якого здійснюється відповідно до конкретної домовленості експортера та імпортера.

Оскільки така торгівля відбувається без гарантій експортерові надійності та своєчасності виплат (поставки товарів випереджають відповідні проплати, а товаророзпорядчі документи експортер передає імпортерові не через банк), вона відбувається, як правило, між контрагентами, які мають сталі зв’язки постачання, а також між материнською структурою корпорації та її філіями або змішаними фірмами з участю експортера.

Особливості платежів за відкритим рахунком:

1. Ця форма розрахунків передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи з обліку продажу.

2. Другою особливістю цієї форми розрахунків є те, що товаророзпорядчі документи надходять до імпортера прямо, минаючи банк, у зв’язку з чим весь контроль за своєчасністю платежів покладається на плечі учасників угоди, передусім експортера.

3. Ще одна особливість цієї форми розрахунків полягає в тому, що рух товарів випереджає рух валютних коштів.

Платіж на відкритий рахунок — найризикованіша для експортера форма розрахунків, оскільки у нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в обумовлений строк. Після того, як всі права на товар перейшли до покупця разом з товаророзпорядчими документами, постачальнику залишається тільки покладатися на платоспроможність і розрахункову дисципліну покупця.

Таким чином, ризик несплати імпортером товару при однобічному використанні відкритого рахунку аналогічний ризику непостачання товару або недопостачання товару експортером при авансових платежах.

55. Специфіка проходження транзитних вантажів через митну територію України.
Транзит - митний режим, відповідно до якого товари й транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Товари, що переміщуються транзитом, повинні перебувати в незмінному стані не використовуватися на території України ні з якою іншою метою. Транзит товарів супроводжується товарно-транспортною накладною, складеною мовою міжнародного спілкування.

Внутрішнім митним транзитом вважається переміщення товарів під митним контролем не минаючи внутрішні митниці, зокрема: - від пункту пропуску, розташованого на митному кордоні України (пунктуввезення) до митного органу, розташованого на митній території України; - від митного органу, розташованого на митній території України, допункту пропуску, розташованого на митному кордоні України (пунктувивезення); - від одного до іншого митного органу, розташованих на митній територіїУкраїни. Транзит вантажів через територію України може здійснюватися у прямому чи змішаному (комбінованому) сполученні (ст. 4 Закону № 1172-XIV). У прямому сполученні транзит вантажів здійснюється одним видом транспорту (наприклад, автомобільним ) за одним транспортним документом (наприклад, міжнародною товарно-транспортною накладною – CMR 3) протягом усього шляху прямування (тобто від пункту ввезення на митну територію України до пункту вивезення за межі митної території України). У змішаному сполученні транзит вантажів може бути пов'язаний з їх перевантаженням з одного виду транспорту (наприклад, морського, автомобільного тощо) на інший вид транспорту (наприклад, залізничний тощо), а також з сортуванням, пакуванням, вимірюванням, формуванням партії транзитного вантажу, тимчасовим зберіганням тощо. Зверніть увагу, що всі такі операції здійснюються в зонах митного контролю виключно за рішенням вантажовласника (або уповноваженої ним особи). До товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом через територію України, може застосовуватися один із таких заходів гарантування доставки цих транзитних товарів від пункту митного органу відправлення до пункту митного органу призначення : 1) надання власником товарів (уповноваженою ним особою) гарантій митним органам; 2) охорона та супроводження товарів митними органами (наприклад, для підакцизних товарів обов'язково); 3) перевезення товарів митним перевізником ; 4) перевезення на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки міжнародного дорожнього перевезе.

Згідно з ст. 9, Закону України «Про транзит вантажів», контроль транзитних вантажів встановлюється виключно законами і міжнародними договорами України та здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України. Контроль транзитних вантажів та обробка супроводжувальної документації транзиту вантажів здійснюються за технологічними схемами пропуску через державний кордон України відповідних транспортних засобів, що визначають терміни його проведення та регламентують дії службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади.

Обов'язковими умовами здійснення контролю транзитних вантажів є:

- чітка регламентація проведення контролю та дій службових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади виключно нормативно-правовими актами;

- кваліфіковані службові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади, що утримуються виключно за рахунок коштів державного бюджету;

- наявність необхідних сертифікованих засобів контролю;

- спрощений та прискорений порядок контролю;

- комплексне, одночасне та безперервне проведення всіх видів контролю, а за наявності угод з відповідними органами суміжних держав - спільно з ними.

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади та їх службові особи, які здійснюють контроль транзитних вантажів, не можуть передавати свої повноваження іншим особам. (ст. 9, Закону України «Про транзит вантажів»).

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: