Культурологія як наука про культуру

Культурологія – це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної та духовної культури цивілізацій, етносів, націй у конкретно-історичному періоді, їх взаємозв’язки та взаємовідносини.

Базовою системою культурології є наука про культуру.

Культура – це вид діяльності, засобами якого по історичній вертикалі створюються духовні та матеріальні цінності.

Культура поділяється на матеріальну та духовну. Матеріальна – це те, що створила людина в процесі свого розвитку. Духовна – норми моралі, цінності, переконання, віра, почуття, світогляд.

 

Суть і сутність культури

Сутнісні характеристики та закономірності культури:

· культура – цілісна відтворююча себе система і діяльність людини;

· єдність матеріально-духовного надбання і діяльності людини – необхідна умова існування культури;

· культура – спосіб існування людини і суспільства; розвиток людини і культури; людина в культурі і культура людини – єдність зовнішнього і внутрішнього світу людини.

 

Функції культури

Культура має чітко визначені функції:

· естетична – передбачає формування високих естетичних рівнів і спадковості щодо їх сприйняття суспільством;

· інформативна – надає інформацію про культурні досягнення людства, народу, нації, держави, регіону протягом історичного часу і виробляє моделі використання досягнень;

· оберігаюча – передбачає збереження, консервацію і функціональність пам’яток історії та культури в соціумі, їх трансформацію в сучасні культурні процеси;

· виховна – покликана пропагувати взірці для наслідування з метою розвитку кращого, що залишили попередники.

 

Типи культури

Типи культури: побутова, політична, правова, художньо-творча, технічна, виробнича тощо.

 

Форми культури

Форми культури: наукові, технічні, мистецькі, світоглядно-релігійні.

 

Види культури

Види культури: матеріальна культура, духовна культура, художня культура.

 

Поняття „культура” і „цивілізація”.

Культура – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії.

Цивілізація – рівень суспільного розвитку і матеріальної культури, досягнутий тією або іншою суспільно-економічною формацією, а також ступінь і характер розвитку певних епох і народів; сукупність виявів досягнутого ступеня суспільного розвитку.

 

Культурна єдність людини і природи.

Досягнення людства в системі виробничих відносин активізували розвиток культурних процесів; це стало поштовхом до утворення „культурної єдності” – людина і природа, що сприяло відтворенню й продовженню людського виду, гармонізувало відносини всередині племені і між племенами. Ця цілісна система дала можливість вижити, розвити культурний процес і спрямувати його поступальний рух.

 

 

 

ЛЕКЦІЯ 2. Виникнення мистецтва. Первісна культура

1. Походження мистецтва.

2. Функції та види мистецтва.

3. Мігруючий сюжет та його особливості.

4. Первісна епоха та її місце в історії людства.

5. Первіснообщинна культура. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палеоліті, мезоліті, неоліті. Культура епохи бронзи й заліза.

6. Традиційна культура. Найдавніші релігійні вірування:

а) магія;

б) фетишизм;

в) анімізм;

г) тотемізм;

д) шаманізм.

 

Походження мистецтва

Щодо першопричин походження мистецтва існує багато гіпотез і наукових концепцій. Історик Я.Рогінський стверджує, що людина почала творити лише тоді, коли соціальні якості її набули самостійності, тобто в епоху, коли складалися форми родової організації (пізній палеоліт); Г.Плеханов доводить: „Мистецтво – один із засобів спілкування”; думка Ф.Шіллера: „Мистецтво – незацікавлена насолода”; С.Рейнак: „Мета давнього мистецтва – магія, чаклунство мисливців”; О.Гущин: „Мистецтво породили первісна магія та розвиток колективного трудового процесу”.

Таким чином, Homo sapiens у період, коли став людиною суспільною, покликав до життя специфічний, свідомий вид діяльності, який називається мистецтвом. Мистецтво істотно вплинуло на еволюцію цілого біологічного виду, підняло його на якісно вищу сходинку; праця стала творчістю; слово почало жити в часі. Думка одержала додаткову до мови форму абстрагування дійсності.

Аналізуючи передумови походження мистецтва, доходимо висновку: у людини завжди існував тісний зв’язок між виробничою та ігровою діяльністю – обряди, ігри, танці, театралізовані дійства безпосередньо пов’язані з виконуваною роботою – полюванням, землеробством тощо.

 

Функції мистецтва

Мистецтво завжди виконує такі діяльнісно-перетворювальні функції:

– художній твір здійснює ідейно-естетичний вплив на людей;

– радіює людей до цілісно-орієнтовного виховання та бере участь у соціальному перетворенні суспільства;

– процес творчості – це трансформація дійсності на базі уявлень, вражень, фактів. Автор осмислює життєвий матеріал, вибудовуючи при цьому нову реальність – художній світ;

– трансформація матеріалу, яким оперує художник, творячи образ в архітектурі, скульптурі, живопису, літературі, музиці, – це завжди перехід із пасивної якості матеріалу в активну якість мистецького образу.

Усі твори мистецтва незалежно від виду і жанру виконують певні чітко визначені функції.

§ Творча. Художня творчість розкриває людям правду життя, дає радість осягнення краси, естетичну насолоду.

§  Естетична. Сприяє формуванню естетичних смаків, здібностей людини; формуванню цілісних орієнтацій у світі; пробудженню творчого духу, творчого начала, бажання та вміння творити за законами краси.

§  Пізнавальна. Мистецтво здатне відображати важкодоступні для науки сторони буття, розкривати естетичну різноманітність у щоденному, загострює увагу на новому в уже відомих речах.

§  Просвітницька. Передає досвід, утверджує факт як явище, закріплює навички мислення, узагальнює систему поглядів, є „підручником життя”, суттєво доповнює знання людини про світ.

§  Інформаційна. Інформація, яка передається мовою мистецтва – через танець, театр, архітектуру, живопис, скульптуру, декоративно-прикладне, кіно тощо, – максимально доступна і легко засвоюється.

§  Виховна. Завдяки їй формуються почуття, думки і дії людей.

 

Види мистецтва

З розвитком культури склалися різні види мистецтва: живопис, скульптура, музика, театр, література, кінематограф, телебачення, декоративно-ужиткове мистецтво тощо.

 

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: