Технології соціально-педагогічної діяльності з індивідом та групою.

1. Зміст та завдання соціально-педагогічної діяльності з індивідом та групою.

2. Основні етапи та підетапи процесу індивідуального соціально-педагогічного впливу.

3. Функції соціально-педагогічної допомоги групі. Особливості роботи соціального педагога з групою. Ефект групи. Основні етапи соціально-педагогічної роботи з групою.

Література:

1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с.

2. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с.

3. Звєрєва І.Д., Козубовська І.В., Керецман В.Ю., Пічкар О.П. Соціальна робота з дітьми і молоддю (теоретико-методологічні аспекти): Навчальний посібник для дистанційного навчання. – Ужгород, 2000. – 190 с.

4. Педагогическое мастерство и педагогические технологии: Учебное пособие / Под ред. Л.К.Гребенкиной, Л.А.Байковой. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 256 с.

5. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

6. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогич.технологии. – М., Педагог.общество России, 1998. – 250 с.

Контрольні запитання:

1. Розкрийте зміст та завдання роботи соціального-педагога з індивідом та групою.

2. Назвіть основні етапи та підетапи процесу індивідуального соціально-педагогічного впливу.

3. Визначте основні функції соціально-педагогічної допомоги групі.

4. Розкрийте особливості роботи соціального педагога з групою.

5. Що таке ефект групи? Наведіть приклади.

6. Перелічіть основні етапи соціально-педагогічної роботи з групою.

Питання для роздумів:

Які технології соціально-педагогічної діяльності є простішими у використанні – по роботі з індивідом чи групою? Чому? Відповідь підтвердіть прикладами.

Практичне завдання:

Вправа. Розробіть алгоритм вирішення конкретної соціально-педагогічної проблеми індивіда і групи (на власний вибір студента). Обговоріть ваші пропозиції з колегами. З метою полегшення виконання завдання можна скористатися  алгоритмом, розробленим доктором педагогічних наук, професором Н. Е. Щурковою:

1. «Не дивуватись» поведінці дитини. Це загальне психіатричне правило взаємодії із людиною, яка знаходиться в особливому психічному стані, дозволяє соціальному педагогу моделювати поведінку дитини як деяке життєве явище, поширене, на жаль, серед людей:

- Так, це буває…

- Це мені знайоме…

- Я це іноді зустрічав…

- У мене це те ж бувало у вашому віці…

- На жаль, це часто буває у хлопчиків…

2. Сприяти психічному врівноваженню шляхом «виправдання» поведінки школяра. Велике значення тут має інтонаційне забарвлення парадигми, яка вимовляється спокійним, м’яким та переконуючим тоном, витримана етично, а також демонструє часткову згоду з ним.

- Можливо, будь-хто на вашому місці…

- Я б, можливо, також…

- Кожен би на вашому місці… а ви ще…

3. Інструментувати вільність вибору для того, щоб допомогти примиренню дитини з самою собою:

- Звичайно, ви маєте право…

- Це ваше право…

- Напевно, у вас є на це причина…

- Кожен вибирає ту поведінку, якої він достойний. Тому…

4. Проаналізувати предметний та соціальний ритуал того, що зроблено дитиною для того, щоб сприяти самостійному осмисленню:

- Тепер…

- Ви, напевно, хотіли… а вийшло…

- Ви, звичайно, розумієте, що…

- Ви не подумали проте, що…

- Вийшло, як бачимо, не те, що ви очікували…

5. Запропонуйте інший спосіб поведінки як альтернативу для самовизначення:

- Можна було б…

- Інший спосіб я бачу…

- Інколи люди в цьому випадку…

6. Зініціювати самопізнання школяра, заставляючи його з”ясувати мотиви та пояснити причини того, що сталося:

- Що ви самі думаєте…

- Як ви думаєте, чим це все може закінчитись…

- Що тепер будуть думати про вас інші люди…

- Як після цього будуть відноситись до вас інші…

7. «Захист» від зовнішніх принижень для того, щоб створити умови для реалізації дитиною себе на другому рівні культури:

- Це пройде з віком…

- Може вам здалось…

- Це особливість характеру…

- Людина слабка. Не всі ми бачимо достойними…

8. Несподіване індивідуальне рішення, яке порушує логіку побудованого впливу:

- Всупереч усьому…

- І все-таки я сподіваюсь…

- Мені б слід… але…

Запропонований набір може проводитись повністю по кроках, може розриватись під час діалогу з дитиною та поновлюватись знову, але можливим є і варіант, коли із нього вибираються окремі операції. Це залежить від ряду причин: складність вчинку, стан дитини, професіоналізм соціального педагога і т. ін. Одне тут є очевидним – чим сладніша дитина, тим більша кількість кроків потрібна для реакції на її поведінку. Але, зазначимо, що такий вплив спрямований не на виправлення поведінки, а на розвиток здатності до саморегуляції, особистісної відповідальності за обраний дитиною вибір, що в кінці приводить до її суб’єктності.

 

Заняття 5(семінар)-6(практична робота).

 Технології діагностики в процесі соціально-педагогічної діяльності.

1. Зміст і характеристика соціально-педагогічної діагностики.

2. Загальні принципи діагностики в соціально-педагогічній практиці.

3. Рівні соціальної діагностики.

4. Методи соціально-педагогічної діагностики.

Література:

1. Василькова Ю.В. Методика и опыт работы социального педагога: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.-160 с.

2. Козлов А.А., Иванова Т.Б. Практикум социального работника. Серия “Учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. - 320 с.

3. Технологии социальной работы: Учебник под общ. Ред. Проф. Е.И.Холостовой. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 400 с.

4. Технологии социальной работы: Учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под ред. И.Г.Зайнышева. –М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.

Контрольні запитання:

1. У чому полягає зміст соціально-педагогічної діагностики?

2. Назвіть загальні принципи діагностики в соціально-педагогічній практиці. Дайте їм характеристику.

2. Перелічіть відомі вам рівні соціальної діагностики.

3. Назвіть основні методи соціально-педагогічної діагностики. Наведіть приклади їх застосування.

Питання для роздумів:

У чому відмінність соціально-педагогічної діагностики від інших видів діагностики, наприклад, медичної?

Практичне завдання:

Вправа 1. Опишіть технологічний процес діагностики конкретної соціально-педагогічної проблеми (на власний вибір студента).

Вправа 2. Здійсніть діагностику рівня сформованості ціннісних орієнтацій особистості у старшокласників загальноосвітніх шкіл чи студентів ВУЗ”ів (за методикою Б.Круглова або іншою, на власний вибір студента).

Пропонована методика дозволяє вивчити особливості ціннісних орієнтацій, обстежуваних за допомогою виявлення ступеня cформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій (їх спрямованості).

Перший показник дає оцінку рівня особливості, другий - розкриває характер конкретних цінностей (навколишніх), що входять в ієрархію ціннісних орієнтацій особистості, їх поєднання. Ієрархічність формується тільки за умов диференціації та інтеграції" - виділення окремих цінностей у навколишній дійсності, їх наступний добір і підпорядкування. Такі механізми передбачають досить високий рівень розвитку як високих пізнавальних процесів, так і соціально-психологічної зрілості.

Інструкції для обстежуваних.

Далі наведено список цілей, яких люди прагнуть досягти у своєму житті. Вкажіть, які з них є для вас цінними, значимими, поставивши біля кожного пункту бали від 1 до 5.

Бланк І (Т- цінності)

	Зміст цілей (цінностей ) життя	Бали
1.	Самостійність як незалежність у судженнях і оцінках
2.	Впевненість у собі (свобода від внутрішніх суперечностей, сумнівів)
3.	Матеріальне забезпечення (відсутність матеріальних труднощів у житті)
4.	Задоволення (життя, сповнене розваг, приємного проведення часу)
5.	Цікава робота
6.	Любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною)
7.	Свобода як незалежність у вчинках і діях
8.	Хороші й вірні друзі
9.	Пізнання (можливість розширення своєї освіти, кругозору, інтелектуальний розвиток)
10	Щасливе сімейне життя
11	Творчість (можливість творчої діяльності)
12	Суспільне визначення (повага оточуючих, колективу товаришів)
13	Рівність (братерство, рівні для всіх можливості)
14	Активне діяльне життя

 

Бланк 2 (І-цінності)

№	Якості особистості (як цінності)	Бали
1	Високі запити (високі домагання)
2	Чуйність (турбота)
3	Вихованість (ввічливість, хороші манери)
4	Життєрадісність (почуття гумору)
5	Ефективність у справах (працьовитість)
6	Сміливість у відстоюванні своєї думки, поглядів
7	Дисциплінованість
8	Нетерпимість до недоліків у собі
9	Широта поглядів (уміння зрозуміти іншу точку зору,
	поважати інші смаки, звички)
10	Чесність (правдивість, щирість)
11	Освіченість (широта знань, висока загальна культура)
12	Самоконтроль (стриманість, самодисципліна)
13     14     15	Терпимість (до поглядів і думок інших людей, вміння пробачати іншим їх помилки)   Тверда воля (вміння наполягати на своєму, не відступати перед труднощами).   Раціоналізм (уміння тверезо й логічно мислити, приймати виважені рішення).
16	Відповідальність (почуття обов'язку, вміння дотримувати слово)
Обробка даних.  Ціннісні орієнтації особистості розподіляються на дві групи на підставі того, яким цілям і задачам служить та чи інша цінність. Першу групу становлять Т-цінності, цілі (термальні цінності), другу - І-цінності - становлять засоби, інструментальні цінності. Т-цінності - це основні цілі людини, вони відображають довгочасну життєву перспективу, те, до чого вона прагне зараз і в майбутньому. I-цінності характеризують засоби, які обираються для досягнення цілей життя. Вони виступають як інструмент, за допомогою якого можна реалізувати термальні цінності. Спочатку визначають ступені сформованості механізму диференціації, тобто вміння зробити ціннісний вибір. Про ступінь сформованості судять за "розмахом" балів, які респонденти використовують для оцінок. За цим показником виділяють 3 групи обстежуваних: перша група використовує всі оцінки п'ятибальної шкали (це свідчить про сформованість механізму диференціації), друга - користується тільки двома оцінками - механізм диференціації перебуває на початковій стадії формування, третя - використовує лише один бал або взагалі не може дати оцінки - це несформованість диференціації (або відмова від участі в експерименті).

При інтерпретації результатів методики можна підкреслити, що певне значення мають і узагальнені показники групи. Так, декілька років тому фактори матеріального благополуччя і навіть щасливого сімейного життя діставали низькі показники. Нині ж водночас із пониженням актуальності творчих характеристик професійної діяльності показник матеріального благополуччя значно піднявся в ієрархії життєвих цілей, що свідчить про суттєві зміни в ціннісних орієнтаціях молоді.

Вправа 3. Розробіть комп’ютерний варіант діагностування певного виду соціально-педагогічних проблем (обдарованість, соціальне сирітство, девіантність та ін. – на вибір студента).

 

Заняття 7(семінар)-8 ( практична робота).

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: