Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ



МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

(базова контролююча програма)

Для визначення рівня професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів ІІ-І V рівнів акредитації кваліфікаційного рівня “Бакалавр” напряму підготовки 0708 “Екологія”

( спеціальніст ь 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”)

 

Київ

“Аграрна освіта”

2006

ББК

УДК

 

У розробці тестових завдань брали участь колектив авторів під керівництвом М.О. Клименка (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне); А.М. Прищепа,
П.М. Скрипчук, Н.М. Вознюк, О.М. Клименко, Л.М. Стецюк (Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне);
Б.А. Шелудченко (Подільський ДАТУ); П.Р. Хірівський, С.П. Позняк,
О.Д. Зинюк (Львівський ДАУ); П.П. Надточій, Т.М. Мислива,
В.П. Дубровський, (Державний агроекологічний університет, м. Житомир); В.М. Боголюбов, О.Л. Тонха, Л.А. Хрокало, Л.І. Соломенко, Р.І. Бурда,
Н.А. Макаренко, В.І. Курило, В.І. Сіряк (Національний аграрний університет,
м. Київ); Ю.В. Пилипенко, В.О. Малєєв (Херсонський ДАУ);

 

 

Рецензент доктор біологічних наук, професор, академік УААН
В.П. Патика (НАУ)

 

 

Рекомендовано до видання навчально-методичною комісією науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів з “Екологія і Біотехнології” (протокол від 15 грудня 2006р. №16)

 

 

Відповідальний за випуск: старший науковий співробітник Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагрополітики України
Л.Д. Крамаренко

 

 









Комп’ютерний набір                                                           Л.М.Стецюк

 

Редактор                                                                           Л.М. Талюта

©Науково-методичний центр аграрної освіти

Всі права охороняються. Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якій формі без письмової згоди Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагрополітики України.

Зміст

Вступ

1. Порядок підготовки і складання кваліфікаційного іспиту за допомогою тестів

1.1. Процедура і спрямованість тестового іспиту.............................. ...4

1.2.  Структура тесту професійної компетенції ............................... .....5

2. Тестові завдання до дисциплін............................................................ .. 6

2.1.  Геологія з основами геоморфології ........................................... ...6

2.2.  Ґрунтознавство............................................................................ .10

2.3.  Загальна екологія....................................................................... ..15

2.4.  Вступ до фаху ............................................................................ . 22

2.5.  Економіка природокористування.............................................. ..26

2.6.  Екологічна експертиза................................................................ ..33

2.7.  Організація управління в екологічній діяльності............................. ...38

2.8.  Моніторинг навколишнього середовища.................................. ..42

2.9.  Екологічне право України......................................................... ..50

2.10. Моделювання і прогнозування стану довкілля............................ 55

2.11. Ландшафтна екологія.................................................................. ..60

2.12. Екологія людини.......................................................................... ..64

2.13. Техноекологія.............................................................................. ..69

2.14. Екологічна безпека...................................................................... ..72

2.15. Заповідна справа ........................................................................ ..79

2.16. Екологія міських систем.............................................................. ..85

2.17. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище................................................................................ ...92

2.18. Безпека життєдіяльності............................................................ ....97

2.19. Охорона праці............................................................... ................98

Додаток.................................................................................................... ..99

Відповіді на тестові завдання з дисциплін....................................... .........99

Список літератури .......................................................................... ........105

ВСТУП

Типову структуру комплексних тестів професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів освітньо-професійного рівня бакалавр напряму 0708 “Екологія” (спеціальність 06.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища” розроблено на підставі наказу Міністерства освіти України №285 від 31.07.1998р., листа Міністерства аграрної політики України №18-2-1-13/965 від 27.12.2001р., відповідно до посібника Науково-методичного центру аграрної освіти Міністерства аграрної політики України “Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенції випускників вищих навчальних закладів” та згідно з тимчасовим типовим навчальним планом напряму підготовки 0708”Екологія”, затвердженого Департаментом кадрової політики, аграрної освіти та науки Міністерства аграрної політики України 26.06.2002 року.

Подані “Тестові завдання” призначені для розробників тестових завдань Державного іспиту освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з напряму 0708 “Екологія” (спеціальність 06.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”). Можуть бути використані також викладачами та методистами вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації під час розробки засобів діагностики рівня підготовленості студентів за результатами вивчення окремих дисциплін або за результатами певних етапів навчання.

Спосіб утворення лимоніту?

1. осадовий;

2. гідротермальний;

3. магматичний;

4. метаморфічний;

5. пневматолітичний.

 

 

 

23.     Хімічна формула халькопіриту:

1. CaSO4 x 2H2O;

2. CuFeS;

3. FeS2;

4. PlS;

5. ZnS.

24. Наука про рельєф, його походження і розвиток, зв’язок із геологічною будовою Землі:

1. геологія;

2. петрографія;

3. геотектоніка;

4. геоморфологія;

5. геохронологія.

 

25. Згідно з геоморфологічним районуванням в межах України виділяють:

1. три під провінції;

2. п’ять під провінцій;

3. дві під провінції;

4. двадцять чотири під провінції;

5. одну під провінцію.

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

 “ГРУНТОЗНАВСТВО”

 

Що таке біоценоз?

1. фізичне середовище існування живих організмів;

2. угруповання живих організмів, які пов’язані між собою та населяють територію з більш-менш однаковими умовами існування;

3. територія поширення особин одного виду;

4. колообіги органічних та неорганічних речовин;

5. сукупність особин одного виду, які вільно схрещуються та здатні давати плідних нащадків.

 69. Яких живих організмів називають автотрофами?

1. паразитичні організми;

2. організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної;

3. віруси та всі без виключення мікроорганізми;

4. хижаки, які в екосистемах виступають в якості консументів другого порядку;

5. організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи при цьому сонячну енергію або енергію хімічних реакцій.

 

 70. Яких живих організмів називають гетеротрофами?

1. організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної, а отримають готові органічні речовини під час живлення;

2. зелені водорості;

3. організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних як результат фото- або хемосинтезу;

4. всі квіткові рослини;

5. всі живі організми, які в екосистемах виступають в якості продуцентів.

 71. Дати визначення терміну стенобіонт:

1. стан організму, за якого відсутні прояви життєдіяльності;

2. організм, що має добре виражені сезонні ритми;

3. чинник, який здатний викликати мутації;

4. організм, який здатній витримувати лише незначні зміни (коливання значень чинників) умов довкілля;

5. організм, який може жити в широкому діапазоні коливань різноманітних екологічних чинників.

 

Що називають сукцесією?

1. вплив антропогенних факторів на довкілля;

2. вплив абіотичних факторів на угруповання організмів;

3. сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини одного виду від зародження до смерті;

4. зрілий біогеоценоз із значним видовим різноманіттям та розвиненими механізмами саморегуляції;

5. спрямовані послідовні зміни угруповань організмів, які врешті решт приводять до перетворення самого біогеоценозу.

 

 76. Яку назву має перехідна зона від одного біогеоценозу до іншого?

1. ареал;

2. екотон;

3. біотоп;

4. літораль;

5. сукцесія.

Бакалавр – це

1. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вишу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

2. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

3. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

4. освітньо-кваліфікаційний рівень середньої освіти особи, яка на основі певної освіти здобула освіту, практичні уміння та знання щодо об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

5. освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка закінчила коледж.

 

98. Магістр – це:

1. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

2. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

3. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

4. освітньо-кваліфікаційний рівень середньої освіти особи, яка на основі певної освіти здобула освіту, практичні уміння та знання щодо об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня діяльності, що передбачені для певних посад у певному виді діяльності;

5. освітньо-кваліфікаційний рівень особи, яка закінчила університет.

 

99. Спеціаліст – це:

1. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

2. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посаду певному виді економічної діяльності;

3. освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

4. освітньо-кваліфікаційний рівень середньої освіти особи, яка на основі певної освіти здобула освіту, практичні уміння та знання щодо об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання обов'язків (робіт) певного рівня діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності;

5. освітньо-кваліфікаційний рівень особи яка закінчила навчання у навчальному закладі ІІІ-ІV рівня акредитації.

 

100.   До освітньо-кваліфікаційних рівнів відносимо:

1. бакалавр: спеціаліст, магістр;

2. інженер-еколог;

3. еколог-лаборант;

4. інспектор з охорони навколишнього середовища;

5. технік-еколог.

 

Державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст освіти, тобто відображається мета освітньої і професійної підготовки, визначаються основні вимоги до спеціаліста, його місце в структурі господарства країни це

1. освітньо-кваліфікаційна характеристика;

2. освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста;

3. навчальний план;

4. графік навчального процесу;

5. навчальний план і графік навчального процесу.

 

Державний нормативний документ, в якому узагальнюється зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, об'єму і рівня освітньої і професійної підготовки спеціаліста з певної спеціальності певного освітньо-кваліфікаційного рівня – це

1. освітньо-кваліфікаційна характеристика;

2. освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста;

3. навчальний план;

4. кредитно-модульна система навчання;

5. навчальний план і графік навчального процесу.

 

103. Система навчальних елементів, які об'єднані за ознакою відповідності певному навчальному об'єкту – це:

1. кредит;

2. змістовний модуль;

3. показник якості вищої освіти;

4. навчальна дисципліна;

5. розділ навчальної дисципліни.

104. Нормативний документ вищого навчального закладу, який складається на основі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік і об'єм навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх об'єму, графік навчального процесу, форми і способи проведення поточного контролю це:

1. кредит;

2. освітньо-кваліфікаційна характеристика;

3. навчальний план;

4. кредитно-модульна система навчання;

5. графік навчального процесу.

 

Термін “екологія” ввів

1. Е. Геккель;

2. Тенслі;

3. В. Вернадський.;

4. Е. Зюсс;

5. С. Дорогунцов.

 

106. В основу підготовки еколога покладено такі основні цикли дисциплін:

1. гуманітарні та соціально-економічні; фундаментальні та професійно-орієнтовані, дисципліни за вибором ВНЗ;

2. лише гуманітарно-екологічні, екологічно-професійні;

3. екологічно-економічні дисципліни за вибором ВНЗ;

4. еколого-економіко-соціальні дисципліни;

5. екологічні дисципліни.

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

“ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ”

 

107. Емерджентність природно-ресурсного потенціалу означає, що:

1. сукупна продуктивність природних ресурсів, які входять в ПРП території, дорівнює сумі продуктивностей природних ресурсів в окремості;

2. сукупна продуктивність природних ресурсів не має грошового оцінювання;

3. сукупна продуктивність природних ресурсів дорівнює сумі національного доходу;

4. сукупна продуктивність природних ресурсів дорівнює капітальним вкладенням;

5. сукупна продуктивність природних ресурсів, що входять в ПРП території, не дорівнює сумі продуктивності природних ресурсів в окремості.

 

108. Економічне оцінювання земельних ресурсів України базується на:

1. диференціальній ренті один;

2. бонітеті ґрунтів;

3. рентабельності рослинницької галузі;

4. диференціальному доході;

5. диференціальній ренті два.

 

109. Оцінювання природних ресурсів – це:

1. якісне визначення природних ресурсів, що має грошовий вираз;

2. грошовий вираз споживчої вартості;

3. якісне і кількісне визначення економічної, соціальної і екологічної цінності ресурсу, що має грошовий вираз;

4. кількісне визначення природних ресурсів;

5. отримання кількісних показників, що відбивають рівень екодеструктивного впливу економічних систем.

 

110.   Ліцензія на забруднення – це:

1. дозвіл на викид певної кількості шкідливих відходів;

2. сплачуваний дозвіл на викид певної кількості шкідливих відходів встановленого хімічного складу;

3. дозвіл на викид певної кількості шкідливих відходів будь-якої речовини;

4. дозвіл на захоронення відходів;

5. фактор, що характеризує купівельну спроможність одного товару відносно іншого.

 

111.   Державне регулювання природоохоронною діяльність в умовах ринкових відносин:

1. непотрібне;

2. не має значення;

3. необхідне;

4. обмежене має значення;

5. необхідне в окремих країнах.

 

112.   Еколого-економічний ефект – це:

1. співвідношення розміру позитивного ефекту і шкоди, викликаної впливом на довкілля, а також величини витрат, необхідних для відшкодування цієї шкоди;

2. співвідношення поточних витрат до капітальних вкладень;

3. співвідношення соціального ефекту до величини збитків;

4. співвідношення валового продукту до величини шкоди, викликаної впливом на довкілля;

5. зовнішні ефекти виробництва, які негативно діють на іншу сторону.

 

113.   Сталий розвиток – це:

1. екологічно сталий розвиток, при якому задоволення потреб здійснюється без шкоди для майбутніх поколінь;

2. економічно доцільний розвиток, при якому задоволення потреб здійснюється максимально;

3. розвиток, який не сприймає науково-технічний прогрес;

4. новий тип розвитку, який спирається на теорію неомальтузіанців;

5. процес погіршення навколишнього середовища внаслідок антропогенної діяльності.

114.   Екстерналії – це:

1. природні комплекси, що утворені живими організмами;

2. зовнішні ефекти виробництва чи споживання, які позитивно чи негативно впливають на іншу сторону;

3. відходи енерговитратного виробництва;

4. сукупність єдиних вимог до стану природних об'єктів;

5. показник сукупної вартості державних закупівель за певний проміжок часу (як правило за рік).

 

115. Валовий внутрішній продукт (ВВП) це:

1. статистичний показник сукупної вартості вироблених кінцевих товарів та послуг, державних закупівель і капітальних вкладень у даній країні за певний проміжок часу (як правило, за рік);

2. показник сукупної вартості природних ресурсів;

3. статистичний показник сукупної вартості вироблених за кордоном товарів на послуг;

4. статистичний показник сукупних витрат на відтворення природних ресурсів;

5. статистичний показник сукупної вартості збитків кінцевих товарів та послуг, державних закупівель і капітальних вкладень у даній країні.

 

116. Балансовий метод “витрати-випуск” розробив:

1. американський економіст В. Леонтьєв;

2. український економіст Б.М. Данилишин;

3. російський економіст Т.С. Хачатуров;

4. український економіст П.Т. Саблук;

5. український економіст С.І. Дорогунцов.

117. “Квадрат екологізації”:

1. чотири взаємозалежні компоненти, що визначають управлінський механізм щодо реалізації завдань екологізації: цілі, об’єкти, суб’єкти та інструменти екологізації;

2. три взаємозалежні компоненти, що визначають управлінський механізм щодо реалізації завдань екологізації: цілі, суб’єкти та інструменти екологізації;

3. два взаємозалежні компоненти, що визначають управлінський механізм щодо реалізації завдань екологізації: цілі та інструменти екологізації;

4. чотири правила отримання прибутку за рахунок екстерна лій;

5. чотири компоненти, що визначають структуру природно-ресурсного потенціалу території.

 

118. Екологізація – це:

1. процес поступового і неухильного впровадження системи технологічних, управлінських, економічних рішень, що дозволяють знизити ефективність використання природних ресурсів з одночасним збереженням якості довкілля;

2. процес поступового і неухильного впровадження системи технологічних, управлінських, економічних рішень, що дозволяють підвищити ефективність використання природних ресурсів з одночасним збереженням якості довкілля;

3. процес поступового і неухильного впровадження системи технологічних, управлінських, економічних рішень, що дозволяють підвищити валовий національний доход;

4. процес поступового і неухильного впровадження системи технологічних, управлінських, економічних рішень, що дозволяють підвищити рентабельність виробництва;

5. цілеспрямована діяльність тенденцій демографічних процесів.

 

119. Екологічний менеджмент – комплексне, науково обґрунтоване управління якістю природного середовища. Предметом екологічного менеджменту є процес управління сучасним виробництвом, що:

1. забезпечує найвищу ефективність виробництва;

2. забезпечує збереження природних ресурсів;

3. забезпечує поєднання ефективності виробництва з охороною довкілля та з раціональним використанням природних ресурсів;

4. забезпечує підвищення прибутковості виробництва;

5.  зменшує рентабельність енергозабруднювального виробництва.

 

120. Екологічні товари це:

1. вироби і послуги, виробництво та споживання яких сприяє збільшенню інтегрального екодеструктивного впливу в розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту;

2. вироби і послуги, виробництво та споживання яких сприяє зниженню інтегрального екодеструктивного впливу в розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту;

3. вироби і послуги, виробництво та споживання яких сприяє зниженню якості життя;

4. вироби і послуги, виробництво та споживання яких сприяє підвищенню якості життя;

5.  вироби і послуги, виробництво яких сприяє підвищенню валового національного продукту.

121. Економіка природокористування – це:

1. наука про визначення гранично допустимих антропогенних навантажень;

2. наука про біосферу;

3. наука про раціональне і ефективне використання природних ресурсів;

4. наука, що вивчає динаміку екосистем;

5. наука, що вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі у процесі різних видів її діяльності.

122. Земельний кадастр – це:

1. систематизоване зведення відомостей про правовий режим земель;

2. систематизоване зведення відомостей про кількісну та якісну характеристику земель;

3. систематизоване зведення відомостей про якісну характеристику земель;

4. систематизоване зведення відомостей про правовий режим земель, їх розподіл за землевласниками й землекористувачами, а також про кількісну та якісну характеристику земель;

5. узагальнений показник, що враховує дві характеристики: бонітет ґрунту та його забруднення.

 

123. Модель сталого розвитку була задекларована на конференції ООН:

1. в Пекіні (1992);

2. в Ріо-де-Жанейро (1992);

3. в Стокгольмі (1974);

4. в Йоханезбурзі (2002);

5. в Києві (2002).

 

124. Принцип “забруднювач сплачує”:

1. правило відшкодовування екологічних збитків, які має здійснювати держава;

2. правило відшкодовування екологічних збитків, яке полягає в тому, що компенсацію екологічних витрат має здійснювати економічний суб’єкт, який своєю діяльністю призвів до їх виникнення;

3. правило відшкодовування екологічних збитків, яке полягає в тому, що компенсацію екологічних витрат мають здійснювати профспілки відповідних міністерств;

4. правило відшкодовування екологічних збитків, яке полягає в тому, що компенсацію екологічних витрат має здійснювати все суспільство;

5. правила компенсації матеріальних втрат за рахунок соціальних накопичуваних фондів.

 

125. Природно-ресурсний потенціал території:

1. сукупна продуктивність природних ресурсів території, що виражена в їх сукупній споживчій вартості;

2. сукупна продуктивність енергетичних ресурсів території;

3. сукупна вартість рекреаційних ресурсів;

4. економічна оцінка фауністичних ресурсів;

5. сукупна продуктивність промислових та фауністичних ресурсів.

126. Екологічний аудит:

1. систематизований, документальний процес одержання, вивчення та оцінювання екологічної інформації про об'єкт аудиту на підставі незалежної, позавідомчої перевірки його замовнику;

2. визначення сукупної вартості природних ресурсів;

3. визначення сукупної вартості матеріальних і духовних цінностей;

4. систематизовані дані про бонітет ґрунтів;

5. систематизований процес одержання економічної інформації на підставі аудиторської перевірки.

 

127. Визначити відшкодування збитків за наднормативні викиди:

ВИХІДНІ ДАНІ:

місто – Херсон

кількість наднормативних викидів – 5 тонн

речовина – діоксид азоту

ГДК діоксиду азоту – 0,04 мг/м3

середньорічна концентрація речовини за попередній рік – 0,06 мг/м3

мінімальна заробітна плата – 332 грн.

Відповідь:

1. 115 551 грн.;

2. 128380 грн.;

3. 145380 грн.;

4. 200000 грн.;

5. 353800 грн.

 

Визначити суму земельного податку для фермерського господарства у Рівненській області, що має в своєму розпорядженні 20 га орних земель, 10 га сіножатей та 3 га садів, якщо вартість одного гектара орних земель складає 9000 грн., одного гектара сіножатей – 6 500 грн. та одного гектара садів – 15 000 грн.

1. 258,50 грн.;

2. 299,80 грн.;

3. 880,90 грн.;

4. 1450,70 грн.;

5. 15000 грн.

 

До якого виду експертизи пестицидів і агрохімікатів відносяться наступні критерії: поведінка токсиканту у ґрунтовій, водній, наземній екосистемі, токсична дія на ґрунтові, водні наземні біоіндикатори?

1. біолого-господарської;

2. санітарно-гігієнічної;

3. екологічної;

4. еколого-гігієнічної;

5. гігієнічної.

Програма моніторингу атмосфери, яка передбачає відбір проб атмосферного повітря щоденно 4 рази: перший раз – о 7 год. ранку, другий – о 13 год., третій – о 19 год., четвертий раз – о 1 год. ночі називається:

1. скорочена;

2. повна;

3. добова;

4. спеціальна.

5. неповною.

 

183. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка включає систему стаціонарних і тимчасових свердловин, стаціонарів, опорних ділянок, площадок, шурфів, лізиметрів, гідрохімічних кущів, метеопостів, точок спостереження та складається із пунктів регіональної або опорної мереж називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища.

5. державною мережею моніторингу навколишнього середовища.

 

Пости спостереження за станом атмосферного повітря, які забезпечують регулярний відбір проб повітря під димовим чи газовим факелом викиду з метою виявлення зони впливу даного джерела на стан атмосферного повітря називаються:

1. опорні;

2. маршрутні;

3. підфакельні;

4. неопорні;

5. стаціонарні.

185. Мережа пунктів моніторингу навколишнього середовища, яка включає систему стаціонарних кущових і одиночних постів, які здійснюють контроль стану навколишнього середовища у розрізі певного масиву території називається:

1. спеціальною мережею моніторингу навколишнього середовища;

2. регіональною мережею моніторингу навколишнього середовища;

3. відомчою мережею моніторингу навколишнього середовища;

4. опорною мережею моніторингу навколишнього середовища;

5.  державною мережею моніторингу навколишнього середовища.

Рекомендована кількість постів моніторингу атмосферного повітря у населених пунктах з кількістю мешканців від 200 до 500 тис. чол. становить:

1. 1-2

2. 4-5;

3. 6-10;

4. 11-15;

5. 16-20.

 

Чи мають право землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок без спеціального дозволу (ліцензій) добувати торф до двох метрів та використовувати прісні підземні води до 20 метрів для побутових потреб?

1. ні;

2. так;

3. лише у випадку узгодження з місцевою радою;

4. лише у випадку реєстрації в органах місцевого самоврядування, як користувач природних ресурсів;

5. з дозволу інспектора Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

 

226. Змістом права власності на природні ресурси є…

1. розпоряджатися природними ресурсами у встановленому законом порядку;

2. володіти, орендувати, здавати в суборенду природні ресурси;

3. користуватись природними ресурсами згідно вимог чинного законодавства України;

4. визначати порядок володіння природними ресурсами;

5. володіння, користування, розпорядження природними ресурсами.

 

227. Підставою юридичної відповідальності у галузі екологічної безпеки є:

1. юридична гарантія;

2. юридичний факт;

3. вчинення екологічного правопорушення;

4. вчинення адміністративного делікту;

5. проведення екологічної експертизи.

228. Право загального користування природними ресурсами це:

1. право користуватися природними ресурсами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних (тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством;

2. право користуватися окремо визначеними природними ресурсами для задоволення господарських потреб безоплатно, але з необхідністю отримання відповідного дозволу (ліцензії);

3. право користуватися природними ресурсами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних (тощо) платно та з закріпленням цих ресурсів за окремими особами;

4. право користуватися природними ресурсами для задоволення природних потреб безоплатно, але з необхідністю отримання відповідного дозволу (ліцензії);

5. право користуватися природними ресурсами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних (тощо) платно та з необхідністю отримання спеціального дозволу на користування відповідним природним ресурсом.

 

229. Відповідно до основних актів екологічного законодавства державне управління природокористуванням та охороною навколишнього природного середовища здійснює:

1. Президент України, Рада національної безпеки і оборони України (РНБОУ), Кабінет Міністрів України, Світовий Банк, Всесвітня Організація Охорони Здоров'я;

2. Верховна Рада України, сільські, селищні, районні, міські, районні в містах ради, Організація Об'єднаних Націй, Європейській Союз (ЄС);

3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міжнародне Агентство з атомної енергії (МАГАТЕ);

4. Міністерство охорони навколишнього природного середовища, Організація Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР), Рада Європи;

5. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, їх виконавчі комітети та державні адміністрації, а також спеціально уповноважені на те державні органи згідно з їх компетенцією, встановленою законодавством України.

 

Що означає термін СИМБІОЗ ?

1. біохімічний ланцюг обміну речовин;

2. фазу екопатологічних змін;

3. мутагенний фактор;

4. форму тривалого співжиття організмів;

5. коливання хвиль, які перевищують частоту звуку.

312. .МЕТАБОЛІЗМ-це:

1. явище виверження вулкану;

2. процес обміну речовин у живому організмі;

3. захворювання, спричинене дією отрути;

4. різка зміна ознак організму;

5. стан екосистеми.

Полігона ТПВ?

1. в межах річкових долин;

2. охоронних зон курортів;

3. привододільні ділянки схилів ландшафтів;

4. з поширенням глинистих, суглинкових порід;

5. піщаних відкладів з глибоким рівнем ґрунтових вод.

 

329. Розмір СЗЗ від межі житлової забудови становить:

1. менше 300 м;

2. 150 м;

3. більше 300 м;

4. 500 м і більше;

5. менше 500 м.

330. Траншейна схема складування відходів рекомендується у разі:

1. річного обсягу відходів менше 120 тис.м3;

2. заповнення траншеї в теплий період протягом 3-5 місяців;

3. кількості жителів населеного пункту 5-7 тисяч;

4. високого стояння ґрунтових вод;

5. промерзання ґрунту до 1 метра.

 

Наслідки

1. деградацію ґрунтів;

2. ущільнення ґрунтового покриву;

3. засолення ґрунтів;

4. підтоплення значних площ;

5. вимерзання посівів.

 

340. Осушені торфові ґрунти товщиною до 0,5 м. краще використовувати:

1. заліснювати;

2. під просапні культури;

3. залужувати;

4. під торфорозробки;

5. в рекреаційних цілях.

 

341. Основними компонентами забруднення атмосфери авіаційним транспортом є:

1. аміак;

2. бенз (а) пірен;

3. сажа;

4. окис вуглецю;

5. метан.

 

342. Головним напрямком на зменшення впливу залізничного транспорту на довкілля є :

1. заміна палива;

2. удосконалення процесу горіння;

3. зменшення шуму і вібрацій;

4. перехід на електротранспорт;

5. повторне використання відпрацьованих газів.

343. Для зменшення негативного впливу на біосферу автотранспорту необхідно:

1. мінімізувати викиди відпрацьованих газів в атмосферу;

2. замінити дорожні покриття ;

3. зменшити шумність транспорту ;

4. впровадити електромобілі;

5. всі відповіді вірні.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

„ ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА”

344. Екологічна безпека є невід’ємною складовою частиною:

1. військової безпеки;

2. національної безпеки;

3. економічної безпеки;

4. продовольчої безпеки;

5. безпеки життєдіяльності.

345. Об'єкт ідентифікується як потенційно небезпечний за наявності у його складі хоча б: 1. одного джерела небезпеки, яке може спричинити надзвичайну ситуацію;2. двох джерел небезпеки, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;3. джерел небезпеки техногенного характеру, які можу спричинити надзвичайну ситуацію;4. джерел небезпеки, що можуть викликати техногенні катастрофи;5. трьох джерел небезпеки, які можу спричинити надзвичайну ситуацію. 346. Паспорт потенційно небезпечного об’єкта підлягає переоформленню:1. щороку;2. кожні три роки;3. кожні п’ять років;4. кожні десять років;5. щоквартально. 347. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта складається:1. відповідальною особою, призначеною керівництвом потенційно небезпечного об’єкта;2. територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту;3. керівником потенційно небезпечного об’єкта;4. місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту;5. Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. 348. Указ Президента України про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації затверджується Верховною Радою:1. протягом трьох днів з часу звернення Президента до Верховної ради;2. протягом двох днів з дня підписання Указу Президентом;3. протягом одного дня з часу звернення Президента до Верховної ради;4. протягом двох днів з часу звернення Президента до Верховної ради;5. протягом трьох днів з дня підписання Указу Президентом. 349. До функцій Ради національної безпеки і оборони України не відноситься:1. координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки в мирний час;2. координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки під час військового або надзвичайного стану;3. координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки у разі виникнення кризових ситуацій;4. внесення пропозицій президентові України щодо реалізації заходів внутрішньої і зовнішньої політики у галузі національної, в тому числі екологічної безпеки;5. складання, уточнення та затвердження переліків потенційно-небезпечних об’єктів, об’єктів підвищеної небезпеки, об’єктів і територій з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій. 350. До органів спеціальної компетенції в сфері забезпечення екологічної безпеки не належить:1. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;2. Міністерство охорони навколишнього природного середовища;3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;4. Міністерство охорони здоров’я;5. Державний комітет АР Крим по охороні навколишнього природного середовища і природних ресурсів. 351. До надзвичайних ситуацій техногенного характеру не належать:1. транспортні аварії та катастрофи;2. ситуації, пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або засобів ураження;3. пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза;4. раптове руйнування споруд та будівель;5. аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних речовин. 352. За ____________ розрізняють наступні екологічні ситуації: стаціонарні, надзвичайні, кризові, катастрофічні:1. масштабами прояву;2. категоріями критичності;3. за рівнем прояву;4. за масштабами нанесених матеріальних збитків;5. за кількістю загиблих внаслідок виникнення.353. Надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - _____________ на окремій території чи об’єкті, на ній або на водному об’єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об’єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат:1. явище техногенного чи природного характеру;2. нещасний випадок;3. порушення нормальних умов життя і діяльності людей;4. сукупність дій станів і процесів;5. сукупність станів, явищ та дій. 354. За територіальним поширенням розрізняють надзвичайні ситуації загальнодержавного, ____________, місцевого, об’єктного рівнів:1. локального;2. регіонального;3. територіального;4. точкового;5. національного. 355. Вкажіть неправильне визначення поняття “екологічний ризик”:1. це ймовірність порушення стійкості навколишнього середовища через зловмисну чи незловмисну діяльність людини;2. це ймовірність збільшення смертності або кількості захворювань людей при підвищенні концентрації певного забруднювача чи суми забруднювачів в навколишньому середовищі або порушенні яких-небудь характеристик цього середовища;3. це ризик, обумовлений впливами і навантаженнями на середовище існування, екологічними порушеннями, новими та існуючими джерелами впливів на об’єкти, що охороняються;4. це природне чи техногенне явище з прогнозованими, але неконтрольованими небажаними подіями, що можуть у певний момент часу в межах даної території завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити матеріальні збитки, зруйнувати довкілля;5. це імовірність небажаних наслідків того чи іншого рішення у глобальній, регіональній або локальній експлуатації природних ресурсів і в процесі використання природних умов, функціонування споруд, технологічних ліній тощо, які споживають ці ресурси в межах і поза межами нормативного терміну їхньої роботи. 356. У разі оцінювання екологічного ризику виділяють наступні основні підходи: інженерний, модельний, ___________, та соціологічний:1. юридичний;2. експертний;3. організаційно-управлінський;4. науковий;5. економічний. 357. Відповідно до класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні повний код надзвичайної ситуації не містить:1. код класу надзвичайної ситуації;2. код групи надзвичайної ситуації;3. код виду надзвичайної ситуації;4. код рівня надзвичайної ситуації;5. код типу надзвичайної ситуації. 358. Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації не є:1. значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;2. негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території, які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;3. негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і провадження господарської діяльності на відповідній території;4. помітні негативні, але ще зворотні зміни навколишнього середовища, які вимагають поверхового покращання структури виробництва і середовища проживання населення;5. значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін в навколишньому природному середовищі. 359. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території ________ областей (АР Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (АР Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету:1. трьох і більше;2. двох і більше;3. чотирьох і більше;4. двох;5. трьох.360. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту є:1. комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;2. Державний департамент страхового фонду документації;3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;4. Рада національної безпеки і оборони України;5. Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки. 361. Надзвичайна ситуація місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка ___________, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету:1. не виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту;2. виходить за межі двох і більше потенційно небезпечних об’єктів;3. виходить за межі потенційно небезпечного об’єкту;4. виходить за межі трьох і більше потенційно небезпечних об’єктів;5. виходить за межі санітарно-захисної зони потенційно небезпечного об’єкту. 362. Інтересами у сфері екологічної безпеки України не є:1. національні інтереси;2. корпоративні інтереси;3. інтереси держави;4. інтереси суспільства;5. інтереси людини.

363. До небезпечних радіоактивних речовин, об’єктів і територій не відносяться:

1. радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які використовуються в технологічному обладнанні виробничих комплексів (підприємств);

2. радіоактивні відходи (шламосховища, місця накопичення відпрацьованої радіоактивної сировини, радіаційно-забрудненого технологічного обладнання, джерела іонізуючого випромінювання термін використання яких закінчився);

3. радіонуклідні джерела іонізуючого випромінювання, які викорис-товуються в технологічному обладнанні медичних закладів;

4. шахти з видобутку, переробно-збагачувальні комплекси уранових руд;

5. пункти захоронення радіоактивних відходів міжобласного спеціалізованого комбінату УкрДО “Радон”.

364. За якою формою визначаються параметри прогнозованої зони хімічного забруднення в межах зони можливого хімічного забруднення?1. за круглою;2. за прямокутною;3. за еліптичною;4. за квадратною;5. невизначеної форми. 365. До територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах України належать території, на яких виникло стійке забруднення довкілля радіоактивними речовинами понад доаварійний рівень, що з урахуванням природно-кліматичної та комплексної екологічної характеристики конкретних територій може призвести до опромінення населення понад ____ за рік:1. 2 мЗв;2. 5 мЗв;3. 1 мЗв;4. 10 мЗв;5. 1,5 мЗв. 366. До сил реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не відносять:1. сили Цивільної оборони України;2. авіаційні пошуковорятувальні сили;3. службу медицини катастроф;4. сили реагування на водних об’єктах;5. Державну воєнізовану гірничорятувальну (аварійнорятувальну) служби. 367. Територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи не поділяється на:1. зону відчуження;2. зону безумовного (обов’язкового) відселення;3. зону тимчасового проживання населення;4. зону гарантованого добровільного відселення;5. зону посиленого радіоекологічного контролю. 368. Радіаційно небезпечні землі – це землі, на яких _______________, одержання сільськогосподарської продукції, продуктів харчування, що відповідають національним та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин або які недоцільно використовувати за екологічними умовами:1. неможливе подальше проживання населення;2. обмежено можливе подальше проживання населення;3. можливе подальше проживання населення;4. неможливе ведення підсобного господарства населенням;5. можливе ведення підсобного господарства населенням. 369. Координацію всіх робіт, що проводяться в межах зон на радіоактивно забрудненій території, здійснює:1. Кабінет Міністрів України;2. Адміністрація зони відчуження;3. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;4. Міністерство охорони навколишнього природного середовища;5. Міністерство аграрної політики України. 370. Екологічна безпека регіонального промислового виробництва не описується:1. показниками ресурсних балансів регіону;2. сумарними показниками екологічної безпеки регіонального промислового комплексу;3. питомими показниками екологічної безпеки регіонального промислового комплексу;4. еколого-економічними показниками, які відображають вартісний аспект регіональної екологічної безпеки;5. еколого-господарським балансом територій. 371. Оцінювання екологічної безпеки промислового об’єкта не здійснюють за напрямом:1. Оцінювання потенційної небезпеки промислового об’єкта в умовах нормальної експлуатації;2. Оцінювання ступеня перевищення рівня шкідливої дії підприємства над нормативними показниками;3. Оцінювання реципієнтів шкідливої дії в межах прилеглих територій;4. Оцінювання ресурсоспоживання та вартісної оцінки екологічної небезпеки підприємства;5. Оцінювання демекологічної рівноваги.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

“ЗАПОВІДНА СПРАВА”

Що таке урбанізація?

1. перетворення села на місто;

2. зростання і розвиток міст, зміна значення останніх у житті біосфери і цивілізації;

3. міграція сільського населення в міста;

4. розвиток техногенної діяльності людини;

5. ріст житлового будівництва у містах.

401. Біосферний компонент міста містить у собі поряд з людиною:

1. свійських тварин, наприклад кішок, собак, хом'ячків;

2. диких тварин, що пристосувалися до міського середовища, наприклад пацюків, мишей, комах;

3. всіх живих організмів, що перебувають у міській межі;

4. рослини й інших мешканців парків, садів, бульварів;

5. тварини, що проживають у зелених зонах міста.

 

402. Процес “розповзання міст” викликає:

1. додаткові зміни мікрокліматичних умов;

2. економію електроенергії;

3. додаткове забруднення повітряного басейну;

4. спільний вплив “1”, “2”;

5. спільний вплив “1”, “3”.

403. Розвиток приватного транспорту в Україні зумовить:

1. зменшення енергоспоживання і розвантаження державного транспорту;

2. збільшення забруднення довкілля;

3. розв'язання транспортних проблем у містах і поліпшення урбанізаційних ситуацій;

4. поліпшення економічного стану транспортної галузі;

5. покращення транспортних розв’язок у містах.

Чим, на Вашу думку, є граничнодопустимий викид (ГДВ)?

1. викидом газових забруднень, який підприємству дозволено здійснювати 1 раз на місяць;

2. державний норматив, встановлений з міркувань, що вміст забруднень у повітрі від джерела не перевищує нормативу якості повітря для населення, тваринного і рослинного світу;

3. рівень викиду у повітря забруднень, вище якого починається деградація екосистеми;

4. верхня межа вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі від будь-якого джерела, яка разом з існуючим фоновим забрудненням не завдає шкоди людині і довкіллю;

5. викидом газових забруднень, який підприємству дозволено здійснювати 1 раз на день.

Його?

1. пониження;

2. підвищення;

3. вирівнювання;

4. перезволоження;

5. карстоутворення.

У разі забруднення ґрунтів одночасно кількома хімічними елементами категорія забруднення визначається за сумарним показником, який відображає ефект впливу групи елементів. За яким значенням показника категорія забруднення вважається допустимою:

1. < 16;

2. 16 ... 32;

3. 32 ... 64

4. 32 ... 128;

5. > 128.

454. Для речовин, про дію яких не накопичено достатньої інформації, встановлюють нормативи, отримані переважно розрахунковим шляхом, і рекомендовані для використання терміном на 2...3 роки. Який з наданих нормативів не відноситься до цього типу?

1. тимчасово допустима концентрація (ТДК);

2. граничнодопустимий викид (ГДВ);

3. орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ);

4. орієнтовно допустима концентрація для ґрунтів (ОДК);

5. тимчасово погоджений викид (ТПВ).

455. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) добова норма нітратів на 1 кг маси людини становить:

1. 2 мг;

2. 5 мг;

3. 10 мг;

4. 20 мг;

5. 100 мг.

456. Небезпеку стосовно забруднення атмосферного повітря одиничним забруднювачем визначають порівнянням індексу забруднення j з певним контрольним показником К, а саме:

        > або <К

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Айнштейн.В. Экзаменуемые и экзаменаторы //Высш. образование в России. 1999. – №3.– С.34-42.

Алексійчук І. Загальні, конкретні та деталізовані цілі в системах контролю якості освіти //Пед. і псих. проф. освіти. 1999. – № 4. – С.49-53.

Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998.–560 с.

Артемчук Л., Мруга М. Встановлення критеріїв “склав/не склав”// Пед. і псих. проф. освіти. – 2000. – № 2. –С І34-141.

Базова контролююча програма для підготовки тестів професійної компетенції випускників вищих аграрних закладів освіти за спеціальністю 6.130200-Зооінженерія. Проект /Кол. авторів; За заг. ред. Л.М. Цицюрського. – К.: Аграрна освіта, 2002. – 177 с.

Булах І., Алексійчук І., Артемчук Л. Національні ліцензійні іспити з медицини у США й Україні //Пед. і псих. проф. освіти. – 1999. – № 3. –С. 308-313.

Булах І., Артемчук Л. Основні результати апробаційних тестувань медичних ліцензійних іспитів //Пед. і псих. проф. освіти. – 1999. – № 4. – С.26-35.

Вендровская Р.Б.. Тесты в американской системе образования //Педагогика.– 2001. – №2.– С.96-102.

Воробець З.Д., Воробець Н.М. Педагогічний контроль і форми тестових завдань. – Львів, 1993. – 40 с.

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 237 с.

Дидактика современной школы /Под ред. В.А. Онищука. – К.: Рад.шк., 1987.– Гл.5.

Казаков В.М., Талалаєнко А.М., Березов В.М. Організаційні основи комп'ютерного екзамену в медичному вузі //Медична освіта. – 2000. – № 1. – С.27-29.

Кейс СМ., Свэнсон Д.Б. Создание письменных тестових вопросов по базисным и клиническим дисциплинам /Пер. с англ. Филадельфия, Пенсильвания, 1996. – 119 с.

Методика обучения предмету “Плодовые, ягодные культуры и технология их возделывания” /П.Н. Олейник, Р.Р. Балан, В.П. Соловей,
Э.А. Верновский, В.М. Андриенко; Под ред. П.Н. Олейника. – М.: Агропромиздат, 1991. – 139с.

Некос А.Н. Тестовий контроль як важлива умова підвищення ефективності процесу навчання при підготовці фахівців-екологів / Матеріали міжнар. наук.-метод.конф. “Сучасні технології навчання у навчальному процесі вищих освітніх закладів” м. Рівне (10-12 листопада 1999 р. Ч.2., С. 179-181.

Одерий Л.П. Основы системы контроля качества обучения: Учебное пособие. – К.: ІСДО, 1995. – 132 с

Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. – К.: Вища шк., 1982. – 215с.

Рекомендована практика конструювання тестів професійної компетенціївипускників вищих навчальних закладів/ В.Ф. Журавель,
В.В. Ільїн і ін.; За заг. ред. Ю.В. Сухарнікова – К.: Аграрна освіта, 2000.– 38 с.

Рекомендована практика розробки і впровадження системи стандартизації вищої аграрної освіти /Кол. авторів; За заг. ред. Л.М. Цицюрського. – К.: Аграрна освіта, 2002. – 42 20 с.

Цицюрський Л.М., Волощук В.М. Базова контролююча програма для проведення тестового іспиту із дисципліни “Свинарство і технології виробництва свинини”. – К., 2001. – 42с.

 



МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.409 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь