Моделі судових систем зарубіжних країн. Судова система і статус суддів зарубіжної країни ФРН (Італії,Франції).

Моделі судових систем зарубіжних країн

Романо-германська (континентальна): 1) окремо існує конституційний суд; 2) створюються автономні гілки судової влади для здійснення окремих напрямків судочинства – загального (кримінального і цивільного) і спеціального (адміністративного, господарського, воєнного та ін.); 3) як джерело права, судовий прецедент майже не використовується.

Англосаксонська (англо-американська): 1) діють суди, які здійснюють правосуддя з усіх напрямків. Виокремлення спеціалізованих судів не характерно, але вони можуть створюватися для вирішення справ за участі неповнолітніх, спорів у сфері патентних, митних, податкових та інших відносин. Такі суди відрізняються від їх класичного розуміння тим, що до їх складу можуть входити непрофесійні судді; 2) застосовується судовий прецедент при вирішенні справ.

Мусульманська та іудейська моделі розрізняють за ознакою релігійного змісту джерел права, які за юридичною силою перевершують їхні конституції і застосовуються суддями при здійсненні правосуддя: 1) у мусульманських країнах (у світі їх 20; мусульман 1-1,6 млрд) – це Коран, Сунна, іджма, фікх (наприклад, влада Лівії у 1977 р. оголосила Коран основним законом, який замінює конституцію), обмеження застосування цих норм віросповіданням людини характерне не для всіх, а тільки для декотрих країн (Індії, Малі, Танзанії, Філіппін, Чаду); у іудеїв – Тора, Талмуд та ін. застосовується тільки до іудеїв (наприклад, викладена у Торі заборона іудею позиватися до іудея у суді сприяла обґрунту­ванню в літературі та застосуванню як в Ізраїлі, так і за його межами служб посередництва та позасудового арбітражу); 2) можуть бути створені релігійні суди, де суддями можуть бути тільки пред­ставники відповідного віросповідання (наприклад, норми равинського права застосовуються ви­ключно релігійними судами, перелік яких законодавчо затверджується державою); 3) у мусульманських країнах діють племінні суди.

Соціалістична модель виокремлюється за ознакою залежності судової влади від інших гілок державної (виконавчої і законодавчої) влади та політичною забарвленістю ідеології діяльності суду.

Судова система Італії (il sistema giudiziario Italiano).

Згідно зі ст. 104 Конституції, магістратура має автономний й незалежний від усякої влади стан. До магістратури входять судді та прокурори. Найвищим органом у судовій системі є Вища рада магістратури (Consiglio Superiore della Magistratura), діяльність якої регулюється Основним законом (статті 104-108), законом «Про створення та діяльність Вищої Ради Магістратури» № 195 від 24.03.1953 і Регламентами. Складається з 24 осіб: троє входять за посадою - Президент Республіки як голова, голова і генеральний прокурор Касаційного суду; інші члени обираються у такій кількості: 14 – магістратами (суддями) з числа осіб, що належать до різних категорій магістратури, 7 - парламентом на спільному засіданні обох палат з числа штатних професорів права університетів і адвокатів з 15-річним стажем. Компетенція Вищої ради магістратури: 1) прийом до складу магістратури, переводи, підвищення й інші заходи, пов'язані зі статусом магістратів; 2) призначення і відкликання почесних віце-преторів, мирових суддів та їхніх заступників, а також членів спеціалізованих відділень, що не є магістратами; 3) накладення дисциплінарних санкцій на магістратів та ін.

Профільним законодавчим актом, на підставі якого діє судова система Італії, є Звід (на рос. «уложение») про судоустрій (затв. декретом Короля Італії № 12 від 30.01.1941 р.). Вона складається з Конституційного суду (Corte costituzionale; 15 суддів призначаються по третині Президентом, парламентом і спільно обома касаційними судами з магістратів, у т. ч. у відставці, вищих загальних та адміністративних судів, професорів права університетів і адвокатів зі стажем роботи не менше 20 років; на 9 р. без права повторного призначення), загальних судів (вирішують цивільні та кримінальні справи; ювенальні суди) і спеціальних судів (адміністративна юстиція, воєнні суди, суди по нагляду за ув’язненими, у справах публічного водокористування).

В основі системи загальних судів лежить судовий округ, межі якого, як правило, не збігаються з існуючими адміністративно-територіальними одиницями. Перша інстанція представлена:

а) почесні судді (отримують заробітну плату тільки за ті дні, коли їх залучали до вирішення справ, іспит не складають) – мирові судді (консиліратори, dei giudici di pace; ґрунтовно знають законодавство і проблему, яку вирішують; правомочні розглядати малозначущі цивільні (з власності до 5 тис євро, відшкодування шкоди – до 20 тис євро) та кримінальні справи, пр. накладення адміністративних штрафів), почесні помічники прокурора, експерти судів та ювенальних відділів апеляційних судів, непрофесійні судді у судах присяжних, експерти Суду по нагляду за ув’язненими;

б) трибунали (їх 160) – діють у складі одного професійного судді (складає іспит, отримує заробітну плату) – розглядає апеляції на рішення консиліраторів, кримінальні справи, у яких покарання не перевищує 3 років позбавлення волі, та інші справи незначної складності; колегіально 3-ма суддями – вирішуються особливо важливі справи; і суд присяжних – 2 професійних судді і 6 непрофесійних. Ці суди можуть мати у складі секцію з розгляду спорів по сільськогосподарським контрактам (Sezioni specializzate agrarie).

Апеляційна інстанція (Corte di appello): 26 апеляційних судів займаються розглядом цивільних і кримінальних справ, що надходять із трибуналів; засідає у складі п'яти суддів; складається з секцій по цивільним і кримінальним справам, а також трудовим спорам

Ювенальні суди представлені 1-ю і 2-ю інстанцією, справу розглядають 2 професійні судді і 2 фахівці у справах неповнолітніх.

Верховний касаційний суд – Corte Suprema di Cassazione (далі – ВКС). До його функції входить: 1) забезпечення єдності судової практики; 2) розгляд спорів про компетенцію між судами; 3) перегляд справ, розглянутих апеляційними судами. У кожній справі рішення приймає журі з 7 суддів, а особливо складні справи можуть розглядатися в об'єднаних парламентах у складі 15 суддів.

Спеціальна (адміністративна) юстиція являє собою самостійну галузь. Вона поділяється на дві підсистеми. Перша – це загальні адміністративні суди (Tribunali Amministrativi Regionali) їх 20 і 9 їхніх відділень у регіонах, їхні рішення оскаржується до Державної ради. Друга – це Рахунковий суд (Corte dei conti), який: 1) здійснює попередню перевірку законності актів уряду з питань бюджету, контролює використання бюджетних коштів; 2) підтримує повну фінансову незалежність судової влади від виконавчої; 3) переслідує державних службовців, які вчинили злочин коштами публічних бюджетів. Контроль суд здійснює через центральні і регіональні колегії, юрисдикцію і правосуддя – через регіональні юрисдикційні колегії та регіональних прокурорів.

Також в Італії функціонують: 1) 3 воєнних суди (Tribunali Militari) – у містах Верона, Неаполь та Рим, воєний апеляційний суд (Corti Militari di Appello) і Суд з нагляду за воєнними ув’язненими (Tribunali Militari di Sorveglianza), касаційна інстанція – ВКС; 2) 8 регіональних судів у справах публічного водокористування - Tribunale regionale delle acque pubbliche (правосуддя здійснюють колегіально: 2 судді і 1 цивільний інженер) – їм підвідомчі справ з питань вод державної власності, ексклюзивних прав використання вод, будівництва гідроспоруд і водопроводів, використання підземних вод і податків за водокористування; апеляційна інстанція – Вищий суд у справах публічного водокористування (Tribunale Superiore delle Acque Pubbliche); касаційна інстанція – ВКС; 3) суд з нагляду за ув’язненими – Magistratura di Sorveglianza (правосуддя здійснюється одноособово або колегіально – 2 професійних судді і 2 непрофесійних судді – фахівці з питань психології, соціальної роботи, освіти, психіатрії, клінічної кримінології) – наглядає за затриманими і ув’язненими, контролює виконання вироків та альтернативних заходів, забезпечення безпеки в місцях ув’язнення; апеляційна інстанція – колегія судів для рішень, винесених суддею одноособово, для рішень колегії – відділ апеляційних загальних судів.

Питання для самоконтролю:

1. Опишіть особливості дисциплінарної відповідальності суддів.

2. Охарактеризуйте роль та значення діяльності Вищої ради юстиції України, порядок її формування.

3. Назвіть основні повноваження Вищої ради юстиції України.

4. Охарактеризуйте роль Вищої ради юстиції України у формуванні суддівського корпусу та притягненні суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності.

 

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: