І. САМОСТІЙНА РОБОТА, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПІДГОТОВКУ ДО ПОТОЧНИХ АУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ

Основними формами СРС у процесі підготовки до аудиторних  занять є:

– уважне слухання і конспектування лекцій;

– робота над конспектами лекцій, планами практичних занять;

– вивчення  навчального  матеріалу  з  підручників,  навчальних посібників, робота з нормативно-правовими актами;

– опрацювання  матеріалу  за  першоджерелами,  науковою  і  спеціальною літературою;

– конспектування самостійно вивченого матеріалу, підготовка доповідей, рефератів, написання курсових робіт;

– активна участь у практичних заняттях, колоквіумах.

Лекції

Важливу роль у СРС відіграють лекції. Вони слугують тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів до найраціональнішого вивчення навчальної дисципліни, дають йому знання в обсязі,  необхідному  для  подальшого  поглибленого  вивчення  навчальної дисципліни, роз’яснюють найскладніші поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого  успішного  оволодіння  тим  необхідним  масивом  знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує її тему, план проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. На наукову і спеціальну літературу він також посилається  у  ході  лекції.  Тому  студенти  повинні  уважно  слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найважливіші та необхідні масиви інформації. Наприкінці лекції  можна  поставити  викладачеві  запитання,  отримати  роз’яснення незрозумілих  положень.  Належне  ведення  конспекту  забезпечить збереження необхідної інформації, яку у будь-який час можна буде проаналізувати.

Робота над конспектами лекцій, планами семінарських занять

При підготовці до практичних занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію, звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом практичного заняття, що знаходиться у навчально-методичному комплексі та методичних матеріалах для практичних  занять  із  обраної  дисципліни.  При  відсутності  у  конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповне розкриття того чи іншого питання або винесення їх на самостійне опрацювання чи написання реферату, доповіді зобов’язує студента звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників і нормативно-правових актів.

Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою

Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовими  джерелами,  науковою  і  спеціальною  літературою необхідно так, щоб здобути максимум теоретичних знань і необхідних  відомостей.  Студент  насамперед  має,  визначитися  чи  необхідно  опрацьовувати  те  чи  інше  джерело,  чи  має  воно  відношення  до навчального курсу, а лише після того відбирає необхідний для вивчення матеріал (глави, розділи і т. ін.). При опрацюванні матеріалу можуть  зустрічатися  незрозумілі  чи  незнайомі  слова,  терміни  слід з’ясовувати їх зміст за словниками, довідниками, контекстом речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі із науковою і спеціальною літературою необхідно аналізувати прочитане із прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, виявляти незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на практичному занятті. Тому студентам необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання,  помітки  на  полях  книги  чи  нормативно-правового  акта,  виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксації опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою виявляться посилання на джерела не вказані в навчально-методичному комплексі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.

Семінарські заняття

Мета семінарських занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками їх застосування при вирішенні конкретних ситуативних питань, контролі за  засвоєнням матеріалу, стимулюванні самостійної роботи щодо засвоєння основних положень та вивчення специфіки галузі права.

Основою для підготовки до семінарських занять є методичні матеріали з дисципліни. Тематичним планом передбачено проведення семінарських занять з основних тем дисципліни. На семінарських заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, вирішення практичних завдань, тестовий контроль.

Семінарські заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, колоквіум, рольові, кейсові ігри, складання процесуальних документів та ін.

Продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія, поєднані з розглядом конкретних ситуацій. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох сторін і залучити до обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвивати мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу.

Студент, бере участь у семінарі, при обговоренні того чи іншого питання повинен:

– чітко формулювати основні теоретичні положення;

– обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження;

– давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання;

– доповнювати доповідача тощо.

У процесі самостійної підготовки до семінарських занять студенти повинні всебічно розглянути і усвідомити зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати  необхідну  літературу  (підручники, навчальні посібники, наукову та спеціальну літературу) та нормативно-правові акти. Перевірку засвоєння своїх знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю.

Кращій підготовці до практичних занять сприятиме використання різних технічних засобів та технологій (комп’ютер, відеотехніка, мережа  Internet,  інформаційні банки даних). Найзручніше у навчальному процесі використовують комп’ютер, він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу студентів, надає доробкам студентів закінченого і естетичного вигляду.

Реферат

Важливим засобом у засвоєнні знань є написання рефератів та виголошення реферативної доповіді. Тематика рефератів пропонується за визначеними темами практичних занять та СРС. Мета реферативної доповіді  полягає у засвоєнні студентами  основних  аспектів розкритої у реферативному дослідженні теми, формуванні запитань, проведенні дискусії. На практичному занятті рекомендується обговорювати не більше двох рефератів. Вимоги до реферату:

Обсяг — 5–10 аркушів формату А4;

Структура —  вступ,  основна частина,  висновок,  список використаних джерел.

У вступі розкривається актуальність теми, визначається мета, в  основній частині  містяться основні  положення дослідження,  що розкривають тему, у висновку викладаються основні положення та пропозиції  автора,  що  випливають із розгляду  теми.  Реферативна доповідь та участь в її обговоренні можуть бути предметом окремого оцінювання викладачем або враховуватись ним при оцінці інших форм контролю.

Тести

Особливим способом контролю знань  студентів  є  тестове  опитування. Особливість роботи при підготовці до тестового контролю полягає у тому, що позитивне виконання тестових завдань потребує точних знань, доброї пам’яті, а у певних випадках — розвитку інтуїтивного мислення, оскільки під час тестування заборонено користуватися будь-якими джерелами.

Тестове завдання складається з одного питання і 4-х відповідей, серед яких одна чи кілька правильних. Студент повинен вказати на правильні відповіді.

У кінці заняття викладач робить висновок щодо рівня підготовки студентів до заняття, відзначає позитивні і негативні сторони відповідей, аналізує їх та ставить завдання на наступне заняття.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: