Відмінювання відносних займенників ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6 Відмінок Однина Множина (для всіх родів) m n f N der, welcher das, welches die, welche die, welche G dessen deren D dem, welchem der, welcher denen, welchen А | den, welchen | das, welches die, welche die, welche

 

Займенники der, das, die мають таке значення, як і welcher, -es, -е, але в
сучасній німецькій мові займенники der, das, die вживаються частіше.

Відносні займенники вводять підрядні речення, в яких вони е одночасно
і сполучним словом, і членом речення.

Der Roman (das Buch, die Novelle), den (das, die) ich jetzt lese, ist sehr
interessant.

Indefinitpronomen
(Неозначені і заперечні займенники)

До найбільш уживаних неозначених займенників належать:
man,                         etwas, irgendetwas mehrere             viele

jemand                   alle                      wenige

jeder, jedes, jede      einige,                  beide

До заперечних займенників належать:

niemals (nie)          keiner, keines, keine,

niemand                kein, nichts

Неозначено-особовий займенник man не відмінюється. Він є завжди
підметом неозначено-особового речення:
Man fragt, ob er morgen kommt.
Man muß täglich Frühsport treiben.
Займенник jemand у розмовній мові не змінюється:
Haben Sie dort jemand gesehen?
Проте займенник jemand може змінюватися як неозначений артикль:
Er hat jemandem die Hand gedrückt. Sie hat jemanden angerufen.
Займенник jeder, -es, -e має тільки форму однини і відмінюється як
означений артикль.

Відмінок	Однина
	m	n	f
N	jeder	jedes	jede
G	jedes	jedes	jeder
D	jedem	jedem	jeder
Л	jeden	jedes	jede

 

Jeder не мас множини, у множині замість нього вживається займенник
alle.

Займенники alle, einige, viele, beide і wenige вживаються тільки у множині
і відмінюються як означений артикль.

Відмінок	Множина
N	alle	einige	viele
G	aller	einiger	vieler
D	allen	einigen	vielen
А	alle	einige	viele

 

Займенник etwas не змінюється. Він відрізняється від інших неозначених
займенників тим, що вказує не на неозначену особу, а на неозначений
предмет: Sie hat ihm etwas gesagt. Hast du etwas gekauft?

Займенники kein, keine заперечують тільки іменник і стоять перед ним:
Der Schüler hatte kein Heft, keinen Bleistift und überhaupt keine Schulmappe mit.

Займенник kein відмінюється в однині як неозначений артикль, а у
множині як означений.

Відмінок	Однина			Множина (для всіх родів)
	m	n	f
N	kein Stuhl	kein Heft	keine Feder	keine Stühle, Federn, Hefte
G	keines Stuhles	keines Heftes	keiner Feder	keiner Stühle, Federn, Hefte
D	keinem Stuhl	keinem Heft	keiner Feder	keinen Stühlen, Federn, Heften
А	keinen Stuhl	kein Heft	keine Feder	keine Stühle, Federn, Hefte

 

Заперечніш займенник nichts не змінюється.

Не слід змішувати в мові вживання заперечного займенника nichts - нічо-
го з часткою nicht - не. Порівняйте: Er hat ihr nichts geantwortet. Er hat ihr
nicht geantwortet.

Відмінювання заперечної о займенника niemand

Відмінок	Однина
N	niemand
G	niemandes
D	niemandem
А	niemanden

 

Заперечний займенник niemand вживається лише в однині:
Niemand war im Zimmer.

В німецькій мові на відміну від української вживається тільки одне
заперечення: Ich bin nie in der Schweiz gewesen.

Das unpersönliche Pronomen
(Безособовий займенник)

Безособовий займенник es не змінюється. Він вживається як підмет у
безособових реченнях: Es ist heiß.

Es schneit.

Wie geht es Ihnen?

Wie steht es mit deinem Studium?

Das Numerale (Числівник)

У німецькій мові є такі групи числівників:

1) кількісні (Grundzahlwörter):

eins, zwei, zwölf, hundert, eine Million, eine Milliarde;

2) порядкові (Ordnungszahlwörter):

der zweite, der dritte, der sechste, der einundzwanzigste;

3) дробові (Bruchzahlen):

1/3 - ein Drittel      1 1/2 - anderthalb (або eineinhalb)

1/40 - ein Vierzigstel      2 1/2 - zweieinhalb
У німецькій мові всі числівники пишуться як одне слово; окремо
пишуться, причому з великої букви, тільки назви мільйонів і мільярдів.
Кількісні числівники в німецькій мові не відмінюються.
Die Zuhörer haben dem Redner zwei Fragen gestellt,

Порядкові числівники утворюються від кількісних числівників таким
чином:

Порядкові числівники від 2 до 1 9	Порядкові числівники від 20 і вище	Примітка:
Назва числ. + суф. -t	Назва числ. + суф. -st	числівники, які утворюються не за основним правилом: der erste - перший
der zweite	der zwanzigste
der vierte	der dreiunddreißigste	der dritte - третій der achte - восьмий
der sechste	der hundertste	але: der siebente і der siebte - сьомий.

 

Порядкові числівники звичайно вживаються з означеним артиклем і
відмінюються як прикметники.

Die dritte Rechenaufgabe war leichter als die zweite.

Звичайно при зазначенні дат порядкові числівники позначаються на
письмі цифрами. Тоді після цифри ставиться крапка, яка замінює суфікс і
відмінкове закінчення: Am 5. Juli fahren wir auf die Krym.

Дробові числівники утворюються від кількісних за допомогою суфікса
-tel від 2 до 19 включно і суфікса -stel від двадцяти й вище: ein Achtel, ein
Dreißigstel.

Якщо дробові числівники вживаються перед назвою міри і ваги, вони
пишуться з маленької букви і не відмінюються: drei viertel Liter Wasser.

Дробовий числівник 1/2 має два позначення: halb (у короткій формі, без
іменника): um halb fünf; halb (у повній формі перед іменником): eine halbe
Stunde, ein halbes Jahr.

В останньому випадку halb відмінюється як прикметник.

Das Verb

(Дієслово)

У німецькій мові дієслова поділяються на різні групи залежно:

1) від способу словоутворeння: прості, похідні і складні;

2) від значення: повнозначні (або основні) і допоміжні;

3) від типу дієвідміни: сильні, слабкі і неправильні;

4) від відношення дієслова-присудка:

а) до підмета: особові і безособові;

б) до додатка: перехідні і неперехідні.

Einfache Verben
(Прості дієслова)

Простими дієсловами є дієслова, інфінітив яких складається з кореня
і суфікса інфінітива -еn (або -n): lachen, lächeln.

Abgeleitete Verben
(Похідні дієслова)

Похідні дієслова утворюються від простих дієслів і від інших частин мови
за допомогою:

1) префіксів, які можуть бути відокремлюваними і невідокремлюваними:
aufmachen, beginnen.

Невідокремлюваних префіксів у німецькій мові вісім: be-, ge-, er-, ver-,
zer-, ent-, emp-, miss-. Усі вони ненаголошені: beginnen, verstehen,
misslingen і т.д.

2) суфіксів: kling-el-n. stud-ier-en;

3) умлаута кореневого голосного: führen (від fuhr),träumen (від der Traum),
wärmen (від warm).

Zusammengesetzte Verben
(Складні дієслова)

Складні дієслова складаються з двох слів. Другим словом є завжди
дієслово, а першим словом - різні частини мови:

teilnehmen, stattfinden, freilassen, losfahren, kennenlernen.
У складних дієсловах головний наголос падає завжди на перше
слово, і вони відмінюються так само, як дієслова з відокремлюваними
префіксами.

Vollverben
(Повнозначні дієслова)

Повнозначні дієслова означають дію або стан предмета: Meine Freunde
interessieren sich für Sport.

Hilfsverben
(Допоміжні дієслова)

Допоміжні дієслова служать для утворення складних дієслівних форм.
Це дієслова haben, sein, werden. Дієслова haben, sein, werden можуть
вживатися як повнозначні дієслова: Emil hat viele Freunde. Mein Bruder ist
Student. Meine Schwester wird Lehrerin.

Starke, schwache, unregelmäßige Verben
(Сильні, слабкі і неправильні дієслова)

Залежно від типу дієвідміни дієслова в німецькій мові поділяються на
такі групи: сильні, слабкі, неправильні дієслова.

Усі дієслівні форми німецької мови утворюються від трьох форм, які
називаються основними формами дієслова. Це - Infinitiv, Präteritum/
Imperfekt, Partizip II.

Основною ознакою сильних дієслів є зміна кореневого голосного в трьох
основних формах дієслів:

Infinitiv   Präteritum     Partizip II

sehen        sah               gesehen

bringen     brachte          gebracht

verbinden  verband         verbunden

Основні форми слабких дієслів мають такі ознаки:

1. кореневий голосний не змінюється;

2. Präteritum утворюється за допомогою суфікса -(e)te;

3. Partizip II утворюється за допомогою суфікса -(e)t.

До неправильних дієслів належать модальні дієслова, sein, haben,
werden як повнозначні слова: sein - бути, haben - мати, werden -
робитися, ставати, а також дієслово wissen.

Infinitiv	Präteritum	Partizip II
wollen	wollte	gewollt
müssen	musste	gemusst
sollen	sollte	gesollt
können	konnte	gekonnt
dürfen	durfte	gedurft
mögen	mochte	gemocht
sein	war	gewesen
haben	hatte	gehabt
werden	wurde	geworden (worden)
wissen	wusste	gewusst

 

Persönliche und unpersönliche Verben
(Особові і безособові дієслова)
Особові дієслова можуть вживатися в усіх трьох особах однини і
множини: Ich stehe (du stehst, er steht, wir stehen, ihr steht, sie stehen) um 7 Uhr
auf.

Безособові дієслова мають тільки форму 3-ї особи однини і вживаються
з безособовим займенником es в усіх часових формах: Es blitzt. Es dunkelte.

Багато дієслів можуть вживатися як особові і як безособові, при цьому
іноді змінюється їхнє значення. Порівняйте:
geben: Er gibt mir sein Heft.

Es gibt viele schöne Blumen in diesem Garten,
stehen: Der Schüler steht an der Tafel und antwortet.
Wie steht es mit deiner Arbeit?

gehen: Morgens gehen die Kinder zur Schule.
Wie geht es dir?

Дієслово в німецькій мові, як і в українській, змінюється за особами,
числами, часами і способами.

Transitive und intransitive Verben
(Перехідні і неперехідні дієслова)
Перехідні і неперехідні слова не завжди співпадають у німецькій та
українській мовах: Er leitet einen Zirkel. - Він керує гуртком.

Деякі німецькі дієслова можуть вживатися як перехідні і як
неперехідні: Beginnen Sie die Arbeit! Die Arbeit beginnt.
Активний і пасивний стан дієслів (das Aktiv, das Passiv):
Aktiv: Gestern waren die Kinder im Theater.
Passiv: Der Text wird gut gelesen.

Die Zeitformen
(Часові форми)

В німецькій мові існують шість часових форм:

а) для вираження теперішнього часу одна часова форма Präsens:
Heute besucht mein Bruder seine alten Freunde.

б) для вираження минулого часу - три часові форми:

Präteritum / Imperfekt: Gestern besuchte mein Bruder seine alten Freunde.
Perfekt: Hat dein Bruder seine alten Freunde gestern besucht?
Plusquamperfekt: Nachdem mein Bruder seine alten Freunde besucht hatte,
kehrte er nach Hause zurück.

в) для вираження майбутнього часу - Futurum І та Futurum ІІ.

Die Modi (Sing.: der Modus)
(Способи)

У німецькій мові є три способи: дійсний спосіб (der Indikativ),
наказовий спосіб (der Imperativ), умовний спосіб (der Konjunktiv).

а) дійсний спосіб (der Indikativ): Unsere Jugend treibt viel Sport.

б) наказовий спосіб (der Imperativ): Steh auf!я Setz dich!

в) умовний спосіб (der Konjunktiv): Wäre ich Weltraumflieger!

Вживання способів

Indikativ

При описі реальних фактів, подій: Am 12. April 1961 fand der erste
Weltraumflug statt.

Imperativ

Для вираження прохання, наказу або розпорядження: Gib mir dein
Tagebuch! Kinder, seid aufmerksam!

Konjunktiv

Для вираження нездійсненного бажання, нереального порівняння,
можливості, припущення, умови: Wärest du früher gekommen, könnten wir den
Zug nicht verpassen.

Indikativ Aktiv
(Активна форма дійсного способу)

Präsens
(Теперішній час)

Теперішній час утворюється додаванням до основи дієслова особових
закінчень. Відокремлювані префікси в Präsens відокремлюються.

Відмінювання дієслова в Präsens aufschreiben 1. ich schreib-e auf 2. du schreib-st auf 3. er, sie, es schreib-t auf wir schreib-en auf ihr schreib-t auf sie schreib-en auf

 

Слабкі дієслова, основа яких закінчується на d, t або на m, n з попе-
реднім приголосним (dm, tm, dn, gn, chn, ffn), у 2-й і 3-й особах однини і в
2-й особі множини між основою і особовим закінченням мають -е:
arbeit-en: ich arbeit-e
du arbeit-e-st
er, sie, es arbeil-e-t
Сильні дієслова з кореневими голосними а, о і дифтонгом au приймають
у 2-й і 3-й особах однини умлаут (Umlaut):

fahren: Ich fahre

du fährst

er, sie, es führt

Сильні дієслова з кореневим голосним е міняють у 2-й і 3-й особах
однини е на довге або коротке і (крім дієслів gehen, stehen, heben, weben)

sprechen	lesen
1. ich spreche 2. du sprichst 3. er, sie, es spricht	ich lese du liest er, sie, es liest

 

Модальні дієслова і дієслово wissen мають такі особливості
відмінювання в Präsens:

а) зміна кореневого голосного в 1-й, 2-й і 3-й особах однини (крім дієслова
sollen);

б) у 1-й і 3-й особах однини нема особових закінчень (пор. з Präteritum
сильних дієслів).

Відмінювання модальних дієслів у Präsens kоnnen wollen müssen 1. ich kann ich will ich muss 2. du kannst du willst du musst 3. er, sie, es kann er, sie, es will er, sie, es muss 1. wir konnzen wir wollen wir müssen 2, ihr könnt ihr wollt ihr müsst 3. sie, Sie können sie, Sie wollen sie, Sie müssen dürfen mogen sollen 1. ich darf ich mag ich soll 2, du darfst du magst du sollst 3. et, sie. es darf er, sie, es mag er, sie, es soll 1. wir durfen wir mögen wir sollen 2. ihr dürft ihr mögt sie, Sie mögen ihr sollt 3. sie, Sic dürfen sie, Sie sollen

 

Однина	Множина
1. ich weiß 2. du weißt 3. er, sie, es weiß	1. wir wissen 2. ihr wisst 3. sie, Sie wissen

 

Дієслова haben, sein, werden і tun мають при відмінюванні в Präsens ряд
особливостей:

haben	sein	werden	tun
1. ich habe	ich bin	ich werde	ich tu(e)
2. du hast	du bist	du wirst	du tust
3. er, sie, es hat	er, sie, es ist	er, sie, es wird	er, sie, es tut
1. wir haben	wir sind	wir werden	wir tun
2. ihr habt	ihr seid	ihr werdet	ihr tut
3. sie, Sie haben	sie, Sie sind	sie, Sie werden	sie, Sic tun

 

Präsens вживається:

1. Якщо дія відбувається зараз, у даний момент:

Der Lehrer liest den Text vor. Alle Schüler hören ihm aufmerksam zu.

2. Якщо дія постійно повторюється:

Jährlich findet in Leipzig die berühmte Leipziger Messe statt.

3. Для позначення майбутнього часу, особливо в розмовній мові:

Morgen lege ich die letzte Prüfung ab. Dann bin ich frei.

У німецькій мові, на відміну від української, є три форми вираження
минулого часу: Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt.

За своїм утворенням Präteritum - проста форма минулого часу, а Perfekt і
Plusquamperfekt - складні форми минулого часу. Кожна з цих форм
вживається у певних випадках.

Präteritum

Слабкі і модальні дієслова утворюють Präteritum від основи дієслова.
Слабкі дієслова приймають суфікс модальні - приймають суфікс -te і

втрачають умлаут.

Сильні дієслова утворюють Präteritum зміною кореневого голосного.
Усі дієслова мають у Präteritum одні й ті самі закінчення.
В 1-й і 3-й особах однини Präteritum нема особових закінчень у всіх
дієсловах.

Відокремлювані префікси відокремлюються в Präteritum так. як і в
äsens.

Таблиця відмінювання дієслів у Präteritum Дієслова       zumachen arbeiten müssen einschlafen 1. ich mach-te zu arbeit-ete muss-te schlief ein 2. du mach-te-st zu arbeit-ete-st muss-te-st schlief-st ein 3. er, sie, es mach-te zu arbeit-ete muss-te schlief ein 1. wir mach-te-n zu arbeit-ete-n muss-te-n schlief-en ein 2. ihr mach-te-t zu arbeit-ete-t muss-te-t schlief-t ein 3. sie, Sie mach-te-n zu arbcit-ete-n muss-te-n schlief-en ein

 

 

Дієслова haben, sein і werden мають у Präteritum такі форми: Präteritum 1. ich hatte ich war ich wurde 2. du hattest du warst du wurdest 3. er, sie, es hatte er, sie, es war er, sie, es wurde 1. wir hatten wir waren wir wurden 2. ihr hattet ihr wart ihr wurdet 3. sie, Sie hatten sie waren sie wurden

 

Präteritum вживається:

При описі подій, що відбулись у минулому, Тому Präteritum називається
минулим розповідним:

Im Sommer war ich тії meinen Ellern in Jalta. Wir verbrachten jeden Tag am
Strand. Wir badeten viel, lagen in der Sonne. Ich spielte auch Ball mit meinem
Vater. Abends gingen wir spazieren oder besuchten Freilichttheater.

Perfekt

Perfekt утворюється з Präsens допоміжних дієслів haben або sein і Partizip
II відмінюваного дієслова.

Схема утворення Perfekt
Perfekt = Präsens haben /sein + Partizip II відмінюваного дієслова

Відмінювання дієслів у Perfekt: Perfekt 1 . ich habe gelesen ich bin gekommen 2. du hast gelesen du bist gekommen 3. er, sie, es hat gelesen er, sie, es ist gekommen 1 .wir haben gelesen wir sind gekommen 2. ihr habt gelesen ihr seid gekommen 3. sie, Sie haben gelesen sie, Sic sind gekommen

 

З допоміжним дієсловом haben відмінюються:

1. неперехідні дієслова, що показують стан спокою
(schlafen), і безособові дієслова (schneien);

2. перехідні дієслова (erfahren);

3. дієслова із зворотним займенником sich (sich anziehen);

4. модальні дієслова (können).

З допоміжним дієсловом sein відмінюються:

1. неперехідні дієслова, що показують зміну сталу (einschlafen,
aufstehen);

2. неперехідні дієслова, що показують напрям руху або
зміну місця (fahren, umziehen);

3. дієслова: sein, werden, а також дієслова bleiben, gelingen,
geschehen, begegnen, folgen.

Perfekt вживається:

1. У розмові. Тому Perfekt часто називають минулим розмовним:

— Wie hast du das Wochenende verbracht?

— Ich habe die Wohnung in Ordnung gebracht, Einkäufe gemacht, das
Essen zubereitet. Am Sonnabend bin ich noch ins Theater gegangen. Am
Sonntag habe ich mich schön ausgeruht. Ich habe viel Sport getrieben, bin
im Park lange spazieren gegangen und am Abend habe ich noch Besuch
gehabt.

2. У коротких повідомленнях:

Die Zeitungen melden: «Diese Woche hat es fast in ganz Europa stark
geregnet. Viele Flüsse sind aus ihren Ufern getreten und haben die
Felder überschwemmt.»

3. Коли про минуле говорять у зв'язку з діями, що відбуваються в даний
момент:

Der Winter ist gekommen. Alle Flüsse und Seen haben sich mit Eis bedeckt.

Plusquamperfekt

Plusquamperfekt утворюється з Präteritum допоміжних дієслів haben або
sein і Partizip II відмінюваного дієслова.

Схема утворення Plusquamperfekt:

Plusquamperfekt = Präteritum haben/sein + Partizip II відмінюваного
дієслова

Відмінювання дієслів у Plusquamperfekt Plusquamperfekt 1. ich hatte gelesen ich war gekommen 2: du hattest gelesen du warst gekommen З. еr, sie, es hatte gelesen er, sie, es war gekommen 1. wir hatten gelesen wir waren gekommen 2. ihr hattet gelesen ihr wart gekommen 3. sie, Sie hatten gelesen sie, Sie waren gekommen

 

Правила вибору допоміжних дієслів ті самі, що й для Perfekt.
Plusquamperfekt вживається, коли треба підкреслити, що в минулому одна
дія відбулася раніше за іншу. Та дія. що відбулася раніше, передається
дієсловом у Plusquamperfekt. Plusquamperfekt найчастіше вживається в склад-
нопідрядних реченнях з підрядними часу зі сполучниками nachdem і als:
Nachdem mein Bruder seine Hausaufgaben gemacht hatte, ging er spazieren. Als
sie die Schule beendet hatte, ging sie auf die Universität.

Futurum (Майбутній час)

У німецькій мові існують дві форми майбутнього часу: Futurum І та
Futurum II.

Futurum І утворюється з Präsens допоміжного дієслова werden і
інфінітива (Infinitiv) відмінюваного дієслова.

Відмінювання дієслів у Futurum І Futurum I l.ich werde schreiben 2. du wirst schreiben 3. еr, sie, es wird schreiben wir werden schreiben ihr werdet schreiben sie, Sie werden schreiben

 

Futurum І вживається, якщо дія повинна відбутися в майбутньому:

Nächstes Wochenende werden wir ins Gebirge fahren.

Futurum II
Схема утворення Futurum II:
Допоміжне дієслово werden в Präsens + Infinitiv II

Infinitiv II = Infinitiv допоміжного дієслова haben або sein + Partizip II
головного дієслова

Futurum II вживається тільки відносно: Ich werde deine Bitte erfüllt
haben.

Indikativ Passiv
(Пасивна форма дійсного способу дієслів)

У німецькій мові перехідні дієлова (крім haben, besitzen, bekommen)
вживаються не тільки в активній формі, але і в пасивній.

Пасивна форма утворюється з допоміжного дієслова werden і Partizip II
відмінюваного дієслова.

Відмінювання дієслів у Passiv Präsens Passiv = Präsens від werden+Partizip II відмін, дієслова 1. ich werde gefragt 2. du wirst gefragt 3. er, sie, es wird gefragt wir werden gefragt ihr werdet gefragt sie, Sie werden gefragt Präteritum Passiv = Präteritum від werden+Partizip II відмін, дієслова 1. ich wurde gefragt 2. du wurdest gefragt 3. er, sie, es wurde gefragt wir wurden gefragt ihr wurdet gefragt sie, Sie wurden gefragt Perfekt Passiv = Perfekt від werden+Partizip II відмін, дієслова 1. ich bin gefragt worden 2. du bist gefragt worden 3. er, sie, es ist gefragt worden wir sind gefragt worden ihr seid gefragt worden sie, Sie sind gefragt worden Plusquamperfekt Passiv = Plusquamperfekt від werden+Partizip II відмін. дієслова 1. ich war gefragt worden 2. du warst gefragt worden 3. er, sie, es war gefragt worden wir waren gefragt worden ihr wart gefragt worden sie, Sie waren gefragt worden Futurum I Passiv = Futurum І від werden + Partizip II відмін, дієслова 1. ich werde gefragt werden 2. du wirst gefragt werden 3. er, sie, es wird gefragt werden wir werden gefragt werden ihr werdet gefragt werden sie, Sie werden gefragt werden

 

Часові форми пасиву мають в основному ті самі часові значення, що і
форми активу.

Різниця між активною і пасивною формами така:

1. В активній формі підмет є особою або предметом, що виконує дію:

Aktiv: Die Schüler lesen und übersetzen einen Text.

2. У пасивній формі підмет не виконує ніякої дії, навпаки, дія спрямована
на нього:

Passiv: Der Text wird gelesen und übersetzt.

Рідше пасив вживається тоді, коли вказується діюча особа (предмет).
Тоді діюча особа (діючий предмет) виражається додатком з прийменником
von або durch:

Der Text wird von den Schülern gelesen und übersetzt.
Wir wurden durch laute Stimmen geweckt.

Infinitiv Passiv
(Інфінітив пасив)

Інфінітив пасив утворюється з Partizip II відмінюваного дієслова і
Infinitiv дієслова werden:

fragen - gefragt werden,
schreiben - geschrieben werden
Infinitiv Passiv (gefragt werden, geschrieben werden) часто вживається в
сполученні з модальними дієсловами:

Diese Probleme müssen unbedingt gelöst werden.

Der Imperativ
(Наказовий спосіб)

Imperativ має 5 форм:

1. 2-га особа однини;

2. 2-га особа множини;

3. форма ввічливого звертання;

4. 1-ша особа множини з займенником wir;

5. 1-ша особа множини з модальним дієсловом wollen та займенником wir.
2-га особа однини:

Arbeite!                   Steh(e) auf.

Nimm dein Heft!       Zieh dich warm an!

2-га особа множини:

Arbeitet!                  Steht auf!

Nehmt eure Hefte!     Zieht euch warm an!

Форма ввічливого звертання:

Arbeiten Sie!                     Stehen Sie auf!

Nehmen Sie Ihre Hefte!        Ziehen Sie sich warm an!

1-ша особа множини з займенником wir:

Arbeiten wir!                    Stehen wir auf!

Nehmen wir unsere Hefte!   Ziehen wir uns warm an!

1-ша особа множини з модальним дієсловом wollen та займенником wir:

Wollen wir arbeiten!          Wollen wir aufstehen!

Wollen wir unsere Hefte nehmen! Wollen wir uns warm anziehen!

Імператив дієслова sein утворюється не за загальним правилом:

Sei aufmerksam!                 Seid aufmerksam!

Seien Sie aufmerksam!         Seien wir aufmerksam!

Wollen wir aufmerksam sein!

Модальні дієслова наказового способу не мають.

Der Konjunktiv
(Умовний спосіб)

Konjunktiv має ті самі часові форми, що й Indikativ (Präsens,
Präteritum, Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum), і описову форму - der
Konditionalis.

Кожна часова форма умовного способу має своє значення і вживання,
причому інше, ніж в індикативі.

Präsens Konjunktiv

Präsens Konjunktiv утворюється за допомогою суфікса -е-, який
додається до основи Präsens Indikativ, і особових закінчень Präteritum
Indikativ.

Кореневі голосні у сильних дієсловах в Präsens Konjunktiv не зміню-
ються.

Відмінювання слабких і сильних дієслів у Präsens Konjunktiv machen fahren nehmen 1. ich mach-e 2. du mach-e-st 3. er, sie, es mach-e ich fahr-e du fahr-e-st er, sie, es fahr-e ich nehm-e du nehm-e-st er, sie, es nehm-e 1. wir mach-e-n 2. ihr mach-e-t 3. sie, Sie mach-e-n wir fahr-e-n ihr fahr-e-t sie, Sie fahr-e-n wir nehm-e-n ihr nehm-e-t sie, Sic nehm-e-n

 

Модальні дієслова зберігають в усіх особах умлаут, характерний для
інфінітива.

können	dürfen	müssen	mögen	sollen	wollen
І. ich könn-e	dürf-e	müss-e	mög-e	soll-e	woll-e
2. du könn-e-st	dürf-e-st	müss-e-st	mög-e-st	soll-e-st	woll-e-st
3. er, sie, es könn-e	dürf-e	müss-e	mög-e	soll-e	woll-e
1. wir könn-e-n	dürf-e-n	müss-e-n	mög-e-n	soli-e-n	woll-e-n
2. ihr könn-e-t	dürf-e-t	müss-e-t	mög-e-t	soll-e-t	woll-e-t
3. sie, Sie könn-e-n	dürf-e-n	müss-e-n	mög-e-n	soll-e-n	woll-e-n

 

Допоміжні дієслова haben і werden відмінюються за загальним правилом;
дієслово sein має в Präsens Konjunktiv особливі форми.

haben	werden	sein
1 . ich hab-e	ich werd-e	ich sei
2. du hab-e-st	du werd-e-st	du sei(-e)-st
3. er, sie, es hab-e	er, sie, es werd-e	er, sie, es sei
1. wir hab-e-n	wir werd-e-n	wir sei-e-n
2. ihr hab-e-t	ihr werd-e-t	ihr sei-e-t
3. sie, Sie hab-e-n	sie, Sie werd-e-n	sie, Sie sei-e-n

 

Präteritum Konjunktiv
Präteritum Konjunktiv слабких дієслів збігається з Präteritum
Indikativ.

Präteritum Konjunktiv сильних дієслів утворюється від основи
Präteritum Indikativ за допомогою суфікса -е і особових закінчень
Präteritum Indikativ; кореневі голосні а, о, u приймають умлаут.

Відмінювання слабких і сильних дієслів у Präteritum Konjunktiv 1. ich mach-te 2. du mach-te-st 3. er, sie, es mach-te ging-e ging-e-st ging-e nöhm-e nähm-e-st nälmi-e flög-e flög-e-st flög-e führ-e fuhr-e-st führ-e 1. wir mach-te-n 2. ihr mach-te-t 3. sie, Sie mach-te-n ging-e-n ging-e-t ging-e-n nähm-e-n nähm-e-t nähm-e-n flög-e-n flög-e-t flög-e-n führ-e-n führ-e-t führ-e-n

 

Відмінювання модальних дієслів у Präteritum Konjunktiv

Модальні дієслова können, dürfen, müssen, mögen зберігають умлаут.
Präteritum Konjunktiv дієслів sollen, wollen збігається з Präteritum
Indikativ.

können	dürfen	müssen	mögen	sollen	wollen
1. ich könn-te	dürf-te	müss-te	möch-te	soll-te	woll-te
2. du könn-te-st	dürf-te-st	müss-te-st	möch-te-st	soll-te-st	woll-te-st
3. er, sie, es könn-te	dürf-te	müss-te	möch-te	soll-te	woll-te
1. wir könn-te-n	dürf-te-n	müss-te-n	möch-te-n	soll-te-n	woll-te-n
2. ihr könn-te-t	dürf-te-t	müss-te-t	möch-te-t	soll-te-t	woll-te-t
3. sie, Sie könn-te-n	dürf-te-n	müss-te-n	möch-te-n	soll-te-n	woll-te-n

Відмінювання допоміжних дієслів у Präteritum Konjunktiv

 

 

Допоміжні дієслова sein і werden утворюють Präteritum Konjunktiv як сильні дієслова. Допоміжне дієслово haben приймає умлаут. sein werden haben 1. ich wär-e würd-e hätt-e 2. du wär-e-st würd-e-st hätl-e-st 3. er, sie, es wär-e würd-e hätt-e 1. wir wär-e-n würd-e- n hätt-e-n 2. ihr wär-e-t würd-e-t hätt-e-t 3. sie, Sie wär-e-n würd-e-n hätt-e-n

 

Perfekt, Plusquamperfekt, Futurum І, II Konjunktiv,
Konditionalis I, II

Perfekt і Plusquamperfekt Konjunktiv утворюються так само, як
Perfekt і Plusquamperfekt Indikativ. Різниця полягає в тому, що допоміжні
дієслова стоять в Konjunktiv: в Perfekt - в Präsens Konjunktiv, в
Plusquamperfekt-в Präteritum Konjunktiv.

Perfekt Konjunktiv
1. ich habe gemacht	ich sei gekommen
2. du habest gemacht	du seiest gekommen
3. er, sie, es habe gemacht	er, sie, es sei gekommen
1. wir haben gemacht	wir seien gekommen
2. ihr habet gemacht	ihr seiet gekommen
3. sie, Sie haben gemacht	sie, Sie seien gekommen

 

Plusquamperfekt Konjunktiv
1. ich hätte gemacht 2. du hättest gemacht 3. er, sie, es hätte gemacht	ich wäre gekommen du wärest gekommen er, sie, es wäre gekommen
1. wir hätten gemacht 2. ihr hättet gemacht 3. sie, Sie hätten gemacht	wir wären gekommen ihr wäret gekommen sie, Sie wären gekommen

 

Futurum І та II Konjunktiv утворюються так само, як Futurum І та II
Indikativ. Різниця полягає в тому, що допоміжне дієслово werden стоїть у
Präsens Konjunktiv.

Futurum 1	Konjunktiv
1. ich werde machen 2. du werdest machen 3. er, sie, es werde machen	1. wir werden machen 2. ihr werdet machen 3. sie, Sie werden machen
Futurum II Konjunktiv
1. ich werde gelesen haben 2. du werdest gelesen haben 3. er, sie, es werde gelesen haben	1. wir werden gelesen haben 2. ihr werdet gelesen haben 3. sie, Sie werden gelesen hüben

 

Konditionalis I та II утворюються від Präteritum Konjunktiv дієслова
werden та Infinitiv І та II відмінюваного дієслова.

Konditionalis I
1.	ich würde lesen
2.	du würdest lesen
3.	er, sie, es würde lesen
1.	wir würden lesen
2.	ihr würdet lesen
3.	sie, Sie würden lesen

 

Konditionalis II

1. ich würde gelesen haben

2. du würdest gelesen haben

3. er, sie, es würde gelesen haben

1. wir würden gelesen haben

2. ihr würdet gelesen haben

3. sie, Sie würden gelesen haben

Вживання часових форм Konjunktiv

Präsens Konjunktiv вживається:

а) у гаслах, для вираження побажань:

Es lebe unsere Jugend!

Möge diese Arbeit zu weiteren Kontakten Anlass geben.

Ich möchte Ihnen helfen.

б) у припущеннях:

Er sei 20 Jahre alt.

Die Gerade AB sei der Geraden CD gleich und parallel

Der Winkel ABC sei dem Winkel ВCD gleich.

в) в інструкціях, наказах, вказівках (наукових і технічних):

Man nehme diese Arznei 3 Mal pro Tage ein.

Man stelle das Wasser auf Feuer und erwärme es.

Man rauche hier nicht.

г) у зворотах типу:

Es sei betont...

Es sei hier erwähnt...

д) у непрямій мові:

Er sagte, er komme heute zu uns.

Präteritum Konjunktiv виражає залежно від змісту тексту теперішній або

майбутній час (а не минулий, як в індикативі).

Präteritum Konjunktiv вживається:

1) В реченнях, що виражають нереальне, тобто нездійсненне або
невиконане бажання. За своєю формою ці речення збігаються з
підрядними реченнями зі сполучником wenn (якби), який часто
опускається. Тоді відмінювана частина присудка стоїть на першому місці:
Wenn es heute nicht so heiß wäre! Wäre es heute nicht so heiß!

2) У реченнях, що висловлюють нереальне бажання. В цих випадках часто
вживаються модальні дієслова: Könnte ich doch zum Mond fliegen!

3) В нереальних умовних підрядних реченнях, тобто в підрядних, що
виражають нездійсненну чи невиконану умову. Сполучник підрядного
речення wenn (якби) може опускатися. Тоді змінюється порядок слів, і на
першому місці в підрядному реченні стоїть відмінювана частина
присудка: Wenn ich heute (morgen) nicht so beschäftigt wäre, besuchte ich
dich.

Perfekt Konjunktiv вживається для вираження непрямої мови додатковим

сполучниковим або безсполучниковим підрядним реченням. Perfekt

Konjunktiv вживається для вираження передування дії непрямої мови дії
головного речення: Er sagte, dass er dieses Buch gelesen habe. Er sagte, er habe
dieses Buch gelesen.

Plusquamperfekt Konjunktiv вживається:

1) В реченнях, що виражають нереальне, нездійсненне або невиконане
бажання в минулому часі: Wenn es gestern nicht so heiß gewesen wäre!
Wäre es gestern nicht so heiß gewesen!

2) Для вираження нереальної умови в минулому часі: Wenn ich gestern nicht
krank gewesen wäre, hätte ich dich besucht.

Futurum I Konjunktiv вживається:

1) у непрямій мові та означає початок дії непрямої мови після дії головного
речення: Er sagte, er werde mich heute (morgen) besuchen. Er sagte, dass er
mich besuchen werde.

2.) іноді в непрямій мові зустрічаються й інші форми кон'юнктива:
Präteritum, Plusquamperfekt і описова форма кон'юнктива -
Konditionalis І. Ці форми вживаються лише при збігові форм Präsens,
Perfekt і Futurum І Konjunktiv з формами Indikativ (наприклад, у
слабких дієсловах). Замість Präsens стоїть Präteritum, замість Perfekt -
Plusquamperfekt, замість Futurum І - Konditionalis І.

Порівняйте:

Sie sagten, sie besuchen uns. (Präsens)
заміна - besuchten (Präteritum)
Sie sagten, sie haben uns besucht. (Perfekt)
заміна - hätten besucht (Plusquamperfekt)
Sie sagten, sie werden uns besuchen. (Futurum I)
заміна - würden besuchen (Konditionalis I)

Іменні (неособові) форми дієслова
До іменних форм дієслова належать Infinitiv і Partizip І, II.

 

Ці форми називаються іменними (або нeособовими) тому, що вони мають
деякі властивості іменників і прикметників.

Der Infinitiv
(Інфінітив)

У німецькій мові розрізняють Infinitiv Aktiv і Infinitiv Passiv. Порівняйте:
Infinitiv Aktiv: fragen
Infinitiv Passiv: gefragt werden

Infinitiv Aktiv вживається в реченні з часткою zu або без неї і може
виражати різні члени речення.

Infinitiv Aktiv вживається без частки zu в таких випадках:

1. Після модальних дієслів і дієслова lassen: Meine Mutter will heute ins
Konzert gehen. Der Vater lässt den Sohn das Kinderzimmer in Ordnung
bringen.

2. Після дієслів lehren, lernen, helfen: Mein Bruder lehrte mich Schach spielen.
Wir lernen deutsch sprechen. Sie half ihrer Großmutter die Torte backen.

3. Після дієслів, що означають рух (fahren, laufen, gehen): Die Kinder
gingen in den Wald Pilze und Beeren suchen.

4. Після дієслів sehen, hören, fühlen: Ich hörte das Mädchen singen.

5. Після дієслів werden, heißen: Das heißt singen! Wir werden morgen auf die
Krym fahren.

Infinitiv Aktiv з часткою zu вживається:

1. Після всіх дієслів, крім тих, що зазначені вище: Wir haben beschlossen,
gleich nach dem Mittagessen an die Arbeit zu gehen. Man schlug ihm vor, die
Prüfungen vorfristig abzulegen.

2. Після деяких іменників, що мають абстрактне значення (Art, Freude,
Lust, Mittel, Kunst, Möglichkeit та ін.): Ihre Art zu sprechen gefiel uns
nicht. Ich habe heute keine Lust, ins Theater zu gehen.

3. Після деяких прикметників, що вжиті як предикатив (bereit, nötig, leicht,
schwer, wichtig та ін.): Es ist nicht leicht, dieses Problem zu lösen.

4. У сполученні з дієсловами haben і sein:

Сполучення дієслова haben з Infinitiv + zu має значення обов'язковості і
відповідає дієсловам müssen або sollen + Infinitiv. Підмет при цьому
сполученні завжди означає діючу особу, і все речення носить активний
характер: Wir haben diesen Text zu lesen und zu übersetzen.

Дієслово sein з Infinitiv + zu має значення не лише обов'язковості, але й
можливості. Воно відповідає дієсловам müssen, sollen, können у сполученні
з інфінітивом пасиву відмінюваного дієслова, а підмет означає предмет чи
особу, на яку спрямовано дію, і все речення носить пасивний характер:
Dieser Text ist zu lesen und zu übersetzen.

Інфінітивні звороти um + zu + Infinitiv,
(an)statt + zu + Infinitiv, ohne + zu + Infinitiv

Інфінітивні звороти завжди відокремлюються комою. В реченні вони є
обставинами:

um ... zu Um eine Fremdsprache gut zu beherrschen, muss man täglich üben.
statt/ (an)statt... zu Statt die Hausaufgaben zu machen, ging er spazieren. Anstatt
zu schreiben, liest er.

ohne... zu Ohne ein Wort zu sagen, verließ er das Zimmer.

Субстантивація інфінітиву

Infinitiv Aktiv може субстантивуватися і виконувати як іменник різні
синтаксичні функції: Das Lesen macht ihm Spaß.

Partizipien
(Дієприкметники)

Partizip I

Partizip І утворюється від інфінітива за допомогою суфікса -end, рідше -nd.
Infinit» Partizip І

lesen   les+end = lesend

lächeln lächel+nd = lächelnd

Partizip І має завжди активний характер і виражає тривалу незакінчену дію.
Partizip І вживається:

1. У повній формі (тобто з відмінковими закінченнями) як означення: Im
zimmer waren spielende Kinder und ihre Großmütter.

2. У короткій формі (тобто без відмінкових закінчень) як обставина способу
дії: Schweigend saßen wir am Esstisch.

Partizip II

Partizip II утворюється від основи дієслова за допомогою префікса ge- і
суфіксів -(e)t (для слабких дієслів) і -en (для сильних дієслів).

Partizip II = префікс ge- + основа дісслова+суфікс -(e)t, -еn

Infinitiv        Partizip II

bad-en          ge-bad-et

les-en           ge-les-en

fmd-en          ge-fund-en

auf-steh-en    auf-ge-stand-en

Partizip ІI вживається в короткій і повній формі. У короткій формі Partizip
II входить до складних дієслівних форм (Perfekt, Plusquamperfekt) індикатива
(активу і пасиву), а також кон'юнктива і є в реченні частиною простого
дієслівного присудка.

1) У короткій формі Partizip II є частиною іменного присудка: Die
Linguistische Universität Kyjiw wurde 1948 gegründet.

2) У повній формі Partizip II відмінюється як прикметник і вживається в
реченні як узгоджене означення.

Як означення Partizip II вживається не від усіх дієслів, а тільки від
перехідних і деяких неперехідних.

Partizip II перехідних дієслів означає закінчену дію і миє пасивний
характер: Die durchgeführte Arbeit war von großer Bedeutung.

Partizip II неперехідних дієслів вживається як означення лише тоді, коли
ці дієслова означають закінчену, доконану дію: Die fest eingeschläferten Kinder
lagen in ihren Betten.

Das Adverb
(Прислівник)

У німецькій мові є такі прислівники:

Прислівники місця: hier, unten, links, überall, hin. her та ін.
Прислівники часу: früh, einmal, morgens, heule та ін.

Прислівники способу дії: umsonst, wohl та ін.

Прислівники міри і ступеня: zu, sehr, genug, mehr та ін.

Прислівники причини і мети: darum, deshalb, deswegen, dazu та iн.
Заперечні прислівники: nie, niemals, nirgends, nirgendwo та ін.

Модальні прислівники: vielleicht, wahrscheinlich, sicher та ін.

Питальні прислівники: wohin, wann, warum та iн.

Займенникові прислівники: woran, daran, damit та ін.

Прислівники належать до незмінюваних частин мови. Деякі прислівники
змінюються за ступенями порівняння за тим правилом, що й прикметники,
але у найвищому ступені мають тільки форму am ...sten.

Порівняйте:

Positiv     Komparativ   Superlativ

früh          früher            am früh(e)sten

spät         später            am spätesten

Деякі прислівники утворюють ступені порівняння від різких коренів.
Найбільш уживаними є:

gern        lieber              am liebsten

viel         mehr               am meisten

wenig      weniger / minder am wenigsten / am mindesten.

У реченні прислівники бувають головним чином обставинами місця,
часу, причини, мсти і т. д. Крім того, деякі прислівники використовуються
для з'єднання речень і є сполучними словами: dann, deshalb, darum та ін.:

Überall hörte man Lachen und Singen.
Hein Großvater steht gewöhnlich früh auf
Er hat das umsonst gemacht.

Heute ist es zu kühl, deswegen dauerte unser Spaziergang im Park nicht lange
Ich war noch nie in der Schweiz, es wäre sicher interessant. Am liebsten
würde ich im Sommer dorthin fahren

Pronominaladverbien
(Займенникові прислівники)

Особливу групу прислівників утворюють так звані займенникові
прислівники. До займенникових прислівників належать такі слова, як wovon,
davon, wofür, dafür, worüber, darüber та інші.

В українській мові таких прислівників немає.

Займенникові прислівники поділяються на вказівні і питальні.

Питальні займенникові прислівники утворюються з питального
прислівника wo і прийменника, вказівні займенникові прислівники
утворюються з вказівного прислівника da і прийменника:

-bei	wobei	-bei	dabei
-durch	wodurch	-durch	dadurch
-für	wofür	-für	dafür
-mit	- womit	da + -mit =	damit
-nach	wonach	-nach	danach
-von	wovon	-von	davon
-vor	wovor	-vor	davor
-zu	wozu	-zu	dazu

 

 

Якщо прийменник починається з голосного звука, то перша частина прислівника має форму wor- і dar-: -an woran -an daran -auf worauf -auf darauf -aus woraus -aus daraus -in = worin dar       -in = darin -um worum -um darum -unter worunter -unter darunter -über worüber -über darüber

 

Займенникові прислівники вживаються в тих випадках, коли говорять
про неістоти. Коли говорять про особи, то вживають прийменник із
займенником:

Worauf wartest du?      Auf wen wartest du?

Wovon erzählte er?       Von wem erzählte er?

Займенникові прислівники можуть бути в реченні обставиною або
додатком; у складному реченні вони використовуються як сполучні слова:

Er erzählte davon sehr interessant.

Er erzählte uns davon, was er in Berlin gesehen hatte.

Die Präposition
(Прийменник)

У німецькій мові кожний прийменник вимагає після себе певного
відмінка іменника, тобто керує відмінками іменників.

Деякі прийменники керують лише яким-небудь одним відмінком:
родовим, давальним, знахідним, а інші керують давальним і знахідним:
mit (з) +D.; zu (дo)+D.; in (в) +D. +А.

Heute Abend gehen wir ins Theater.

Gestern waren sie auch im Theater.

В німецькій мові прийменники майже завжди стоять перед іменником, але
прийменник gegenüber може стояти і після нього:

Meinem Schreibtisch gegenüber steht ein Bücherschrank.

Gegenüber meinem Schreibtisch steht ein Bücherschrank.

Прийменники відносяться не тільки до іменників, але й до прислівників:
bis morgen, von heute an, von hier aus, nach oben та ін.

Самі прийменники часто залежать від інших слів - головним чином, від
дієслів. Багато дієслів вимагають після себе того чи іншого прийменника в
сполученні з іменником у певному відмінку: sich freuen über А., auf А.;
Abschied nehmen von D.; im Briefwechsel stehen mit D.

Керування прийменників

Прийменники, що керують давальним і знахідним відмінками
Прийменники an, auf, hinter, in, neben, über, unter, vor, zwischen на питання
wo? вимагають давального відмінка, а на питання wohin? знахідного.
Порівняйте:

	Wo? - Dativ	Wohin? - Akkusativ
an:	Die Schülerin stand an der Tafel und schrieb etwas. An der Wand hängt ein Bild. Wir sitzen am Tisch. Ihre Schwester studiert an der Schewtschenko-Universität.	Der Schüler ging an die Tafel. Ich hänge dieses Bild an die Wand. Wir setzen uns an den Esstisch.
auf:	Auf dem Tisch liegt ein Buch.	Er legte sein Notizbuch auf den Tisch. Auf haldiges Wiedersehen!
hinter:	Hinter unserem Haus liegt ein schöner Garten.	Wir gehen hinter unser Haus.

 

in:	Meine Schwester ist jetzt in der Schule. Man hat dieses Haus in 6 Monaten gebaut.	Sie ging um 8 Uhr in die Sehlde. Man hat den Text in 3 Teile geteilt.
neben:	Neben dem Bett steht ein Nachttisch.	Stellen Sie den Nachttisch neben das Bett!
über:	Das Bild hing über dem Klavier.	Hänge das Bild über das Klavier. Der Wegführte über die Wiese Erzählt uns über eure Reise!
unter:	Unter dem Tisch liegt ein Ball. Ihr ganzes Lehen verbrachte sie unter Bauern. Unter uns gesagt, sieht er schlecht aus.	Lege den Ball unter den Tisch!
vor:	Der Stuhl steht vor dem Fenster.	Er stellte den Stuhl vor das Fenster. Die Kinder zitterten vor Kälte.
zwischen:	Der Fernseherstand zwischen der Schrankwand und dem Sofa.	Wir stellten den Fernseher zwischen den Bücherschrank und die Stehlampe.

 

Прийменники, що керують знахідним Відмінком

Знахідним відмінком керують: durch, für, ohne, um, gegen, bis, entlang.

Порівняйте різні значення цих прийменників:

durch: Die Wanderer gingen zuerst durch den Wald und dann Uber die Wiese.

Durch mein Fenster ist ein schöner Park zu sehen.

für: Er hat ein gutes Geschenk für seine Schwester gekauft.

Ich danke Ihnen herzlich für Ihre Hilfe.
ohne: Der Schüler kann den Text ohne Wörterbuch übersetzen.

Wir gingen ins Kino ohne ihr.

um: Die Kinder tanzten lustig um den Tannenbaum (herum).

Der Unterricht begann um halb neun.

gegen: Der Kranke nahm eine Arznei gegen Husten ein.

Gegen 10 Uhr war er schon zu Hause.

bis: Bis zur Abfahrt des Zuges sind 5 Minuten geblieben.

Ich fahre bis zum Theater.

entlang. Den Weg entlang wachsen hohe Bäume. Entlang der Wand hingen
Bilder.

Примітка: Прийменник entlang стоїть звичайно після іменника.

Прийменники, що керують давальним відмінком:

Давального відмінка вимагають такі прийменники: mit, nach, aus, zu,
von, bei, seit, außer, gegenüber.

Порівняйте різні значення цих прийменників:
mit: Die Mutter fährt mit ihrem Kind mit der U-Bahn in den Zoo.

Ich schreibe mit diesem Kugelschreiber gern.

nach: Nach dem Unterricht geht er gleich nach Hause.

Nach zwei Jahren beendete er die Oberschule und fuhr nach Kyjiw.

Im Sommer fliege ich gewöhnlich mit dem Flugzeug nach dem Süden.

Meiner Meinung nach ist dieses Problem leicht zu lösen.

aus: Seine Familie besteht aus 5 Personen.

Aus der Presse erfahren wir viel Neues.

zu: Sonntags gehen wir oft zu unseren Großeltern zu Besuch.

Zu welchem Zweck brauchst du das?

von: Von diesem Buch haben wir von unserem Lehrer erfahren.

Man liest die Werke von diesem Schriftsteller sehr gern.

Ich nahm ein Buch vom Bücherregal und legte es auf den Tisch.

Erzähle mir bitte von deiner Reise!

Von früh bis spät bleibt er in der Bibliothek.

Von heute an macht sie Morgengymnastik.

bei: Meine Freundin wohnt bei ihrer Großmutter.

Wir verbrachten unseren Urlaub bei unseren Freunden.

Störe mich bitte bei der Arbeit nicht!

Meine Tante wohnt bei Kyjiw.

seit: Seit vorigem Jahr studiert mein Bruder an der Universitär Lwiw.

Ich fühle mich viel besser, seit ich die Kur gemacht habe.
außer: Außer meinen Eltern kann mir niemand helfen.

Sie können auch außer der Zeit kommen.
gegenüber: Gegenüber meinem Haus ist ein großes Warenhaus. Meinem Haus

gegenüber ist ein großes Warenhaus.
Прийменник gegenüber стоїть як до, так і після іменника, яким він
керує.

Деякі прийменники, що вимагають давального і знахідного відмінків,
можуть зливатися з означеним артиклем. Найчастіше зустрічаються такі
форми:

Dativ

an                am

in                 im

bei + dem = beim                 zu + der = zur

von              vom

zu                zum

Akkusativ auf aufs an + das = ans in ins

 

Прийменники, що керують родовим відмінком:

Найуживанішими прийменниками, що вимагають родового відмінка, є:
unweit, statt, anstatt, während, wegen, trotz:

Unweit unseres Wohnhauses ist ein großes Lebensmittelgeschäft.
Statt des Vaters kam der Sohn.

Während unseres Aufenthalts in Berlin besuchten wir mehrere Museen und
Ausstellungen.

Wegen des schlechten Wetters blieben sie 7.u Hause.

Прийменники laut і trotz вживаються як з давальним, так і з родовим
відмінком:

Laut diesem (dieses) Gesetz (es) sollen alle Jungen in der Armee dienen. Trotz
seinem (seines) Gemütszustand(es) nahm er daran teil.

Die Konjunktion

(Сполучник)

У німецькій мові сполучники можуть з'єднувати між собою члени ре-
чення або речення (незалежні речення, головне речення з підрядним).

Сполучники складаються з одного слова, наприклад; und, dann, dass, aber,
falls, als, wenn або з двох слів, однакових або різних (парні сполучники): nicht
nur ... sondern auch; sowohl... als auch; bald ... bald, entweder ... oder; weder ...
noch; je... desto; teils ... teils; einerseits... andererseits.

Залежно від синтаксичної ролі в німецькій мові розрізняють: сполучни-
ки сурядності (koordinierende Konjunktionen) і сполучники підрядності
(subordinierende Konjunktionen).

Сполучники сурядності

Сполучники сурядності з'єднують у реченні однорідні члени речення
або однорідні (незалежні) речення. Найуживаніші сполучники: und, aber,
doch, denn і деякі інші. Більшість сполучників сурядності не впливає на
порядок слів. Це значить, що після сполучника сурядності може стояти
будь-який член речення (крім присудка): Heute ist Wochenende und die
ganze Familie ist zu Hause.

Однак сполучники-прислівники впливають на порядок слів і викликають
інверсію (зворотний порядок слів). Тому після сполучника-прислівника зразу
стоїть змінювана частина присудка, а потім ідуть інші члени речення.

Після сполучників-прислівників deshalb, darum, deswegen, dann
зворотний порядок слів: Morgen ist Vaters Geburtstag, deshalb kaufe ich heute
ein Geschenk für ihn.

Сполучники підрядності

Сполучники підрядності з'єднують підрядні речення з головними.
Найуживаніші з них: dass, weil, da, als, wenn і деякі інші. Після сполучників
підрядності завжди зворотний порядок слів:

Da das Wetter heute gut ist, gehen wir in dem Park spazieren.

Ich weiß, dass er morgen kommt.

Als er in Weimar war. besuchte er das Goethe-Nationalmuseum.

Die Interjektion

(Вигук)

Вигук особливий розряд незмінюваних слів. Вигуки виражають
почуття, але не називають їх.

Найбільш вживаними вигуками є: ah, ach, au, wau, ei, hm, oh, pfui, о

weh.

До вигуків належать також такі слова, як: bravo!, hurra!, prosit! та ін.

Вигуки часто вживаються в розмовній мові.

У реченні вони стоять ізольовано і не є членами речення:

Hurra! Hurra! Das Neujahr ist da!

SYNTAX

(Синтаксис)

У німецькій мові речення має ряд особливостей.

Речення в німецькій мові має, як правило, обидва головні члени речення -
підмет і присудок:

Meine Freundin bereitet sich auf die Aufnahmeprüfungen vor.

Es wird dunkel.

Присудок в німецькій мові завжди виражений дієслівною формою, навіть в
іменному присудку повинна буди дієслівна зв'язка:

Er ist Lehrer.

Wir sind gesund und munter.

Присудок займає певне місце залежно від типу речення:
Wir fuhren aufs Land.

Sonntags fahren wir gewöhnlich aufs Land.
Da heute Sonntag ist, fahren wir aufs Land.

Якщо присудок складається з двох частин, то змінювана частина присудка
стоїть у простому реченні на першому або другому місці, а незмінювана - на
останньому. Утворюється ніби рамка:

Wir sind am vorigen Sonntag aufs Land gefahren.
Sind Sie am vorigen Sonntag auch aufs Land gefahren?

Усі особливості побудови речення в німецькій мові знаходять
відображення в різних типах речень:

1) розповідних, питальних, спонукальних (Aussagesätze, Fragesatze,
Befehlsätze);

2) особових, безособових, неозначeно-особових (persönliche Satze,
unpersönliche Sätze, unbestimmt-реrsonliche Sätze);

3) головних і підрядних (Hauptsätze, Nebensätze);

4) стверджувальних і заперечних (positive und negative Sätze).

Die Hauрtglieder des Satzes
(Головні члени реченим)

Das Subjekt
(Підмет)

Підмет у німецькій мові відповідає на питання називного відмінка wer?
was? і може бути виражений різними частинами мови.

Частини мови, що виражають підмет:

1. Іменник у називному відмінку:

Die Lehrerin kommt in die Klasse und die Schüler stehen auf.

2. Власна назва:

Oleg ist mein Freund.

München ist die Hauptstadt von Bayern.

3. Займенник у називному відмінку:
Jede Woche besucht sie die Bibliothek.

4. Числівник:

Drei mal zwei ist sechs.

5. Несубстантивований інфінітив:
Lehen heißt kämpfen.

Речення, в яких підмет виражено будь-яким з наведених засобів,
називаються особовими. Підмет може бути виражений безособовим
займенником es, тоді або невідомо, хто виконує дію, або діюча особа взагалі
відсутня. Такі речення називаються безособовими:

Draußen ist es kühl.

Es schneit in Flocken.

In unserer Stadt gibt es viele Sehenswürdigkeiten.

Es wird dunkel.

Підмет може бути виражений нeозначeно-особовим займенником man.
Речення, в яких підмет виражено займенником man, називаються
нeозначено-особовими:

Man muss einen richtigen Tagesablauf haben.

Darf тип fragen?

Wenn man früh aufsteht, schafft man viel.

Отже, залежно від того, чим виражений підмет, розрізняють три види

речень:

1) особові;

2) неозначено-особові;

3) безособові.

Das Prädikat
(Присудок)

Присудок у німецькій мові може бути простим і складеним. Простий
присудок завжди буває дієслівним, тому що він виражений дієсловом, а
складений присудок може бути дієслівним і іменним.

Простий дієслівний присудок (das einfache verbale Prädikat) виражений
дієсловом в будь-якій часовій формі активу або пасиву і в будь-якому способі:
Die Schüler machen diese Aufgabe schriftlich.
Diese Aufgabe wurde schriftlich gemacht.
Mache diese Aufgabe schriftlich.
Складений присудок (das zusammengesetzte Prädikat):

а) Складений присудок (das zusammengesetzte Prädikat) виражений
сполученням одного дієслова (модальні дієслова, дієслова brauchen,
beginnen, anfangen, bleiben, haben, sein і деякі інші) в особовій формі з
інфінітивом іншого дієслова:

Das Kind kann schon deutsch lesen und schreiben.
Du brauchst morgen keine Einkaufe zu machen.
Dieses Gedicht ist auswendig zu lernen.

б) Складений іменний присудок (das zusammengesetzte nominale
Prädikat) виражений дієсловом-зв'язкою (die Kopula) та предикативом
(das Prädikativ) - іменною частиною присудка:

Ihre Mutter ist Kinderärztin.
Der Kugelschreiber ist blau.
Drei und zwei ist fünf.

Іноді присудок у німецькій мові може бути виражений сполученням слів.
Такі сполучення слів є сталими. Вони становлять сполучення дієслова з
іменником: Eindruck machen, Platz nehmen, Antwort geben, sich Mühe geben,
Abschied nehmen, Eile haben, Angst haben, sich in Bewegung setzen, sich auf
den Weg machen і т. ін.:

Wir nahmen Abschied von unseren Freunden und bald setzte sich der Zug in
Bewegung.

Die Nebenglieder des Satzes
(Другорядні члени речення)

Das Objekt
(Додаток)

Додаток уточнює присудок і тісно з ним зв'язаний. Тому в ряді випадків
присудок не може бути вжитий без додатка. Так, наприклад, після присудка,
вираженого дієсловом erwarten, вимагається обов'язково додаток у
знахідному відмінку:

Wir erwarteten unsere Tante.
Однак у більшості випадків дієслівний присудок може бути вжитий як з
додатком, так і без нього:

Wir übersetzen viel.

Wir übersetzen den Text ohne Wörterbuch.
Є й такі дієслова, які завжди вживаються без додатка: liegen, stehen,
schlafen, leben.

У німецькій мові є два види додатків: відмінковий і прийменниковий.
Відмінковий додаток (das Kasusobjekt) виражений у німецькій мові
іменником або займенником у знахідному або давальному відмінку без
прийменника:

Wir grüßen Sie herzlich in unserer Stadl.

Прийменниковий додаток (das präpositionale Objekt / das
Präpositionalobjekt) виражений іменником або займенником у знахідному або
давальному відмінку з прийменником:

Das Geburtstagskind wartete mit Ungeduld auf seine Gäste.
Додаток може бути виражений різними частинами мови:

1) іменником у будь-якому відмінку (крім називного) без прийменника або з
прийменником:

Sie schreibt oft Briefe an ihre Freunde.

2) будь-якою частиною мови, що замінює іменник:

Die Studentin, mit der ich im Briefwechsel stehe, lebt in Wien.
Man muss gegen alles Negative im Menschenlehen kämpfen.
Ich sehe ihn oft in unserer Bibliothek.

3) займенниковим прислівником:
Wir sind damit einverstanden.

4) інфінітивом з zu:

Wir beschlossen, jeden Morgen Frühsport zu treiben.

5) інфінітивом без zu (після дієслів lehren, lernen, helfen, hören, sehen,
fühlen; після модальних дієслів та дієслова lassen; після дієслів, що
означають рух: fahren, laufen, gehen та ін.):

Die Mutter lehrt das Kind lesen und schreiben.
Ich gehe einkaufen.

Вживання того чи іншого виду додатка залежить від керування дієслів,
тобто від того, якого відмінка (з прийменником чи без прийменника) вимагає
після себе дієслово.

Запам'ятайте: abholen А. von D. arbeiten an D. ablegen А. auszeichnen A., mit D., für A. anbieten D. А. beantworten A. sich (D.) anhören А. Sich bedanken bei D., für A. ankommen in D. begegnen D. anrufen А. beginnen A. sich (D.) ansehen A. begrüßen A. antworten auf A. beiwohnen D.

 

bekommen A.	kommen nach D.
sich beschäftigen mit D.	lehren A.
bestehen A., aus D., auf D.	leicht(schwer)fallen D.
besuchen A.	leiten A.
sich beteiligen an D.	loben A. für A.
betreten A.	nachdenken über A.
bitten A. um A.	sich nähern D.
brauchen A.	nennen A.
danken D.,für A.	regieren А.
denken an A.	reich (arm) sein an D.
einladen A. zu D.	schreiben A. D., an A. über A.
eintreffen in D.	so/gen für A.
eintreten in A.	sprechen A.. mit D., über A., von D.
empfangen A.	stolz sein auf A.
(sich) erinnern an A.	stören А. bei D.
erkennen A., an D.	studieren an D.
erreichen A.	teilnehmen an D.
erschrecken vor D.	träumen von D.
erwarten A.	treffen A.
erzählen D„ von D., über А.	treten in A.
fragen A., nach D.	sich unterhalten mit D., über A.
sich freuen über A., auf A.	sich verabschieden von D.
sich fürchten vor D.	verlassen А.
gehören D., zu D.	sich verspäten
glauben an A.	vorbeifahren an D.
gratulieren D. zu D.	vorbeigehen an D.
grüßen A.	vorbeikommen zu D., auf A.
halten A. für A.	sich vorbereiten zu D., auf A.
helfen D. bei D.	vorziehen D., A.
hoffen auf A.	warten auf A.
sich interessieren für A.	sich wenden an A.
kämpfen für A.. gegen А.	sich wundern überA., aufA.
kennen A.	zuhören D.
kennenlernen A.	(unzufrieden sein mit D.

 

Перехідні дієслова можуть мати два додатки: один у знахідному, а
другий у давальному відмінку. До числа цих дієслів належать; bringen,
erzählen, gehen, lesen, nehmen, schenken, schreiben та ін.
Die Krankenschwester gab dem Kranken eine Arznei.
Die Eltern haben für den Sohn einen neuen Anzug gekauft.
Деякі дієслова мають два додатки: один відмінковий, другий -
прийменниковий:

Wir erkannten ihn an seiner Stimme.

Багато дієслів можуть мати додаток з прийменником або без прийменника,
або з різними прийменниками, залежно від значення:

Meine Freundin bestand die Prüfimg mit der Note «ausgezeichnet».
Unsere Familie besteht aus 5 Personen: dem Vater, der Mutter, meinem
Bruder, meiner Schwester und mir.
Sie bestand auf ihrem Vorschlag.

Die Adverbialien
(Обставини)

У німецькій мові є:

- обставина місця (das Adverbiale des Ortes),

- часу (das Adverbiale der Zeit),

- способу дії (das Adverbiale der Art und Weise),

- причини (das Adverbiale des Grundes),
мети (das Adverbiale des Zieles, des Zweckes).

Обставини можуть бузи виражені різними частинами мови, головним
чином прислівниками й іменниками з прийменниками.

- Обставина місця: wo? wohin? woher?

Das Heft liegt auf dem Tisch.
Wir gehen dorthin.

Heute kommt meine Freundin aus Dresden.

- Обставина часу: wann? seit wann? wie lange?

Morgen ist Mittwoch.

Seit vorigem Jahr studiert er an der Universität.
Schon 3 Jahre wohnt diese Familie in diesem Haus.

- Обставина способу дії: wie? auf welche Weise?

Der Schüler hat die Aufgabe fleißig gemacht.

Er lernt ebenso gut wie du.

Sie verließ das Zimmer, ohne ein Wort zu sagen.

- Обставина причини: warum? aus welchem Grunde?

Wegen des schlechten Wetters bleiben wir zu Hause.

- Обставина мети: wozu? zu welchem Zweck?

Ich brauche dieses Buch, um mich zur Prüfung vorzubereiten.

Das Attribut
(Означення)

Означення в німецькій мові відноситься до будь-якого члена речення,
вираженого іменником або словом, що замінює його. Є два види означень:
узгоджене (das kongruierende Attribut) і неузгоджене (das nicht
kongruierende Attribut).

Узгоджене означення стоїть перед іменником, до якого воно відноситься,
і узгоджується з ним у роді, числі і відмінку. Воно відповідає на питання:
welcher?, welches?, welche?; was für ein?, was für eine?; der, das, die
wievielte?; wessen?

Узгоджене означення може бути виражене різними частинами мови -
прикметниками, займенниками (вказівними, присвійними, питальними,
неозначеними), дієприкметниками І і II, порядковими числівниками:

Meine Mutter hat mir ein schönes Sommerkleid gekauft.

Auf diesem Bahnsteig -waren schon viele Fahrgäste, die auf unseren Zug

warteten.

Der gelesene Text war sehr interessant.

Das lesende Mädchen bemerkte nichts herum.

Іноді означення настільки тісно зв'язане з означуваним словом, що утворює
з ним стійке словосполучення, яке виражає одне поняття. Такі сталі
словосполучення розглядаються як один член речення:

die Vereinigten Staaten von Amerika

Неузгоджене означення не залежить від роду, числа і відмінка іменника
Місце його залежить від тієї частини мови, якою воно виражене. Неузгоджене
означення відповідає на ті самі питання, що й узгоджене, а також на питання
wie viel?

Засобами вираження неузгодженого означення є:

1) кількісні числівники:

Im Zimmer gab es zwei Bücherschränke.

2) невідмінювана форма прикметників на -er, утворених від географічних

назв:

Die Dresdener Gemäldegalerie ist weltberühmt.

3) іменник у родовому відмінку:

Die Resultate der Kontrollarbeit waren sehr gut.

4) іменник або займенник з прийменником:

Ich kenne viele Gedichte von Goethe und Heine auswendig.

5) інфінітив:

Ihr Wunsch zu studieren hat sich verwirklicht.

6) прислівник:

Der Raum rechts ist unser Wohnzimmer.

Одним з видів означення є прикладка (die Apposition / der Beisatz).
Прикладка завжди буває виражена іменником.

Прикладка може стояти після означуваного слова або перед ним. Якщо
прикладка стоїть після означуваного слова (іменника), то вона узгоджується з
ним у числі, відмінку, а іноді і в роді:

Professor Peirenko. der Lehrstuhlleiter, hält heute eine Vorlesung um 14
Uhr.

Прикладка, що стоїть після означуваного слова, виділяється комами.
Якщо прикладка стоїть перед означуваним словом (іменником), то вона з ним у
відмінку не узгоджується і комами не виділяється:

Professor Petrenkos Forschungen sind von großer Bedeutung.

Wortfolge
(Порядок слів)

У самостійному реченні певне місце має тільки присудок. Змінювана
частина присудка може стояти залежно від типу речення або на першому, або на
другому місці, а незмінювана (відокремлюваний префікс, другий дієприкметник,
інфінітив, предикатив) - на останньому. Якщо присудок складається з двох
частин, то він утворює ніби рамку, в якій розміщені інші члени речення:

Mein Vater steht gewöhnlich um 7 Uhr auf.

Die Kinder haben sich über die Auslandsreise sehr gefreut.

Hast du die Hausaufgaben schon gemacht?

Wann kehren Sie heule nach Hause zurück?

Trage das Gedicht vor!

У простому поширеному розповідному реченні підмет звичайно стоїть
перед присудком або після нього. Якщо підмет стоїть перед присудком, то
порядок слів називається прямим (die gerade Wortfolge). Якщо підмет стоїть
після присудка, то порядок називається зворотним (die invertierte Wortfolge):
Die Schüler lesen den Text und übersetzen ihn.

In der Pause ging sie in die Mensa und aß zu Mittag.

Другорядні члени речення не мають у простому поширеному реченні
сталого місця. Вони можуть розташовуватися по-різному, залежно від порядку
слів у реченні - прямого чи зворотного, а також від того, чи складається
присудок лише із змінюваної частини чи із змінюваної і незмінюваної:
Nach dem Abendessen gingen wir ins Theater.
Wir sind nach dem Abendessen ins Theater gegangen.

Sätze mit gleichartigen Satzgliedern
(Речення з однорідними членами)

Однорідні члени речення (підмет, присудок або другорядні члени) часто
з'єднуються один з одним за допомогою сполучників.

Найбільш уживаними сполучниками є: und, oder, aber, nicht... sondern,
nicht nur... sondern auch, weder ... noch, sowohl... als auch, entweder ... oder

і деякі інші;

Nicht nur ich sondern auch meine Geschwister interessieren sich für bildende
Kunst und Literatur.

Sowohl mein Vater als auch meine Mutter sind berufstätig.

Im Lesesaal gab es frische Zeitungen und Zeitschriften in Deutsch und

Englisch.

Am Wochenende gingen sie oft in den Park oder fuhren aufs Land.

Зв'язок між однорідними членами речення може бути і
безсполучниковий. Тоді однорідні члени речення відокремлюються один від
одного комами:

Auf dem Schreibtisch lagen Hefte, Bücher, Zeitungen und Zeitschriften.

Der zusammengesetzte Satz
(Складне речення)

Die Satzreihe
(Складносурядне речення)

Речення, що входять до складу складносурядного речення, з'єднуються за
допомогою тих самих сполучників, що і однорідні члени речення. Найбільш
уживаними сполучниками є: und, aber, oder:

Abends blieb die ganze Familie zu Hause, aber manchmal gingen wir auch zu
Besuch.

Крім того, в складносурядному реченні часто вживаються сполучники:
denn, doch і сполучники-прислівники: deshalb, darum, deswegen, dann і деякі
інші.

Порядок слів у реченнях, що входять до складносурядного, такий самий,
як і в самостійному реченні:

Heute ist meine Mutter sehr beschäftigt, denn sie fährt morgen auf
Dienstreise. (... denn morgen fährt sie auf Dienstreise).
Gestern hat es lange geregnet, deshalb/ deswegen/ darum fand unsere
Wanderung nicht statt.

Das Satzgefüge
(Складнопідрядне речення)

Складнопідрядне речення в німецькій мові складається з головних і
підрядних речень (Hauptsätze, Nebensätze). Види підрядних речень у
німецькій мові такі: підрядні речення часу, означальні, обставинні та ін.

Підрядні речення приєднуються до головного за допомогою сполучників
підрядності і сполучних слів.

До сполучних слів належать: відносні займенники (der, die, das; welcher,
-e, -es; wer, was), прислівники (wo, wohin, woher, wie та ін.) і займенникові
прислівники (wofür, wovon та ін.).

Порядок слів у підрядному реченні характеризується такими
особливостями:

1. На       першому місці стоїть або сполучник підрядності, або сполучне
слово.

2. Присудок стоїть у кінці підрядного речення: змінювана частина
займає останнє місце, а незмінювана - передостаннє:

Wissen Sie nicht, woher er gekommen ist?

Порядок слів у головному реченні такий, як і в самостійному
реченні. Однак, якщо головному реченню передує підрядне, то змінювана
частина присудка в головному реченні стоїть безпосередньо після
підрядного:

Als das Kind fünf Jahre alt war, konnte es schon gut lesen.

Сполучник або сполучне слово і дієслово утворюють в підрядному
реченні ніби «рамку», в середині якої розташовуються члени речення.

Відокремлювані префікси в підрядному реченні не відокремлюються і
пишуться з дієсловом разом:

Der Arzt sagt, dass der Kranke schon aufstehen darf.

Die Objektsätze
(Додаткові підрядні речення)

Додаткові підрядні речення найчастіше відповідають на питання was?
і підпорядковуються головному реченню за допомогою сполучників dass,
ob і сполучних слів wer, was, wo, wann, wie, woran, womit, worauf, wofür

і деяких інших:

Wissen Sie nicht, wo hier die nächste Bushaltestelle ist?

Непряма мова (die indirekte Rede) в німецькій мові, як і в
українській, виражається додатковим підрядним реченням і вводиться
звичайно сполучником dass:

Man sagt, dass er krank ist.

У сучасній німецькій мові в непрямій мові вживається індикатив, але
якщо сполучник відсутній, то індикатив замінюється кон'юнктивом, який є
показником підлеглості підрядного речення головному:
Man sagt, er sei krank.

Непряма мова може виражати непряме питання (die indirekte Frage),
яке є додатковим підрядним реченням.

Якщо пряме питання не має питального слова, то непряме питання
вводиться сполучником ob. Якщо в прямому питанні є питальне слово
(займенник або прислівник), то непряме питання починається з цього
питального слова, яке стає сполучним словом і вводить додаткове
підрядне речення:

Sie fragte ihren Freund, ob er am Wochenende aufs Land fährt.

Sie fragte ihren Freund, wie er sein Wochenende verbringen will (möchte).

Die Temporalsätze
(Підрядні речення часу)

Підрядні речення часу відповідають найчастіше на питання wann?, seit
wann?, wie lange?

Підрядні речення часу вводяться сполучниками als, wenn, nachdem,
während, bis, sobald, solange, bevor:

Rufen Sic mich bitte an, sobald Sie nach Hause kommen.

Сполучник als завжди виражає одноразову дію в минулому:

Als wir in Dresden waren, besuchten wir die Gemäldegalerie.

Сполучник wenn виражає багаторазову (повторну) дію в теперішньому та

минулому часі:

Wenn der Winter kommt (kam), werden (wurden) die Nächte länger und die

Tage kürzer.

Сполучник nachdem вводить підрядне речення, якщо дія підрядного
передує дії головного речення.

У підрядному реченні може вживатися Perfekt, а в головному - Präsens,
або в підрядному може стояти Plusquamperfekt, а в головному - Präteritum:

Nachdem er die Hausaufgaben gemacht hatte, ging er spazieren. Nachdem wir

den Text gelesen haben, übersetzen wir ihn aus dem Deutschen ins Ukrainische.

Die Attributsätze
(Означальні підрядні речення)

Означальні підрядні речення відповідають на питання welcher? або was
für ein? Вони вводяться головним чином відносними займенники:der, die,
das, рідше - weicher, welche, welches.

Займенники завжди відносяться до якого-небудь іменника головного
речення і узгоджуються з ним у числі, роді; відмінок відносного
займенника залежить від того, яким членом підрядного речення він є:

Den Roman, Jen ich vor kurzem gelesen habe, hat der berühmte deutsche
Schriftsteller Heinrich Boll geschrieben.

Der Schriftsteiler, der diesen Roman geschrieben hat, ist weltberühmt.

Die Lokalsätze
(Підрядні речення місця)

Підрядні речення місця відповідають найчастіше на питання wo?, wohin?,
woher? і підпорядковуються головному за допомогою сполучних слів wo,
wohin, woher.

У головному реченні підрядному місця часто передують слова: dort, da,
dorthin та інші.

Im Juli fahren sie dorthin, wo sie sich im vorigen Sommer erholt haben.

Die Finalsaze
(Підрядні речення мети)

Підрядні речення мсти відповідають на питання wozu?, zu welchem
Zweck? і вводяться сполучником damit:

Ich gehe zu meinem Freund, damit er mir bei der Übersetzung eines schweren
Textes hilft.

Якщо в головному реченні і в підрядному мети один і той самий підмет, то
замість підрядного речення мсти вживається інфінітивний зворот з um ... zu:
Ich gehe zu meinem Freund, um ihm bei der Übersetzung eines schweren
Textes zu helfen.

Die Kausalsätze
(Підрядні речення причини)

Підрядні речення причини відповідають на питання warum?, aus welchem
Grunde? і вводяться сполучниками weil і da. Сполучник da звичайно
вживається, якщо підрядне речення передує головному, а сполучник weil -
якщо підрядне йде за головним:

Da es heute sehr kalt war. blieben wir den ganzen Tag zu Hause.
Wir blieben heute den ganzen Tag zu Hause, weil es sehr kalt war.

Die Modalsätze

(Підрядні речення способу дії)

Підрядні речення способу дії відповідають на питання wie?, auf welche
Weise?:

Sie arbeiteten so, wie sie konnten.

До підрядних речень способу дії належать підрядні порівняльні (die
Komparativsätze), що приєднуються до головного речення за допомогою
сполучників wie, als (ніж), je ... desto:

Er sprach besser deutsch, als wir erwartet hatten.

Sie ist jetzt so schön, wie es ihre Mutter damals war.

Er wird desto bescheidener, je älter er wird.

Je länger ich ihn kenne, desto besser gefällt er mir.

Порівняльне підрядне речення може виражати нереальне порівняння.
Нереальне порівняльне підрядне речення починається найчастіше
сполучником als ob або als. Присудок стоїть у кон'юнктиві.

Після сполучника als дієслово стоїть не в кінці, а на початку підрядного
речення:

Er tut, als schlafe er. Er tut, als ob er schlafe.

Die Konditionalsätze
(Умовні підрядні речення)

Умовні підрядні речення відповідають на питання unter welcher
Bedingung? і вводяться здебільшого сполучником wenn (якщо):

Wenn Sie mich brauchen werden, rufen Sie mich bitte an.

Ich werde den Text übersetzen, wenn du mir ein Wörterbuch gibst.

Умовні підрядні речення можуть виражати також нереальну умову,
уявлювану. В нереальних умовних реченнях вживається кон'юнктив:

Wenn ich Weltraumflieger wäre, würde ich zum Mond fliegen.

РЕКОМЕНДОВАНА ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Великий німeцько-український словник. Das große deutsch-ukrainische
Wörterbuch. Укладач В. Мюллер, Київ: Видавничий дім "Чумацький
шлях", 2005.

2. Німецько-український - українсько-німецький словник. Deutsch-ukraini-
sches - Ukrainisch-deutsches Wörterbuch./ За ред. Е. І. Лисенко. - Київ:
Феміна, 1994.

3. Duden. Das Aussprachewörterbuch. Band 6. 3., völlig neu bearb. u. erw.
Auflage. - Mannheim-Leipzig-Wien-Zürich: Dudenverlag, 1990.

4. Duden. Die deutsche Rechtschreibung. Band 1. 21., völlig neu bearbeitete
Auflage.-Mannheim-Leipzig-Wien-Zürich: Dudenverlag, 1996.

5. Synonymwörterbuch. Sinnverwandte Wörter und Wendungen mit Hinweisen
zur Bedeutung und stilistischen Angaben. Herausgegeben von H. Görner und
G. Kempcke. - Leipzig: Bibliographisches Institut, 1987.

6. Wörterbuch der Synonyme und Antonyme. Herausgegeben von Erich Bulitta
und Hildegard Bulitta. - Frankfurt am Main: Fischer (Tb.), 2003.

7. Kosmin O. G.. Sulemova G. A. Deutsche Phonetik. M.: Просвещение, 1982.

8. Erhard Agricola u. a. Wörter und Wendungen. Wörterbuch zum deutschen
Sprachgebrauch. 13. Auflage. - Leipzig: Bibliographisches Institut, 1988.

9. Німецько-український фразеологічний словник у двох томах. Deutsch-
ukrainisches phraseologisches Wörterbuch in zwei Bänden, Укладачі:
В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. - Київ: Радянська школа, 1981.

10. Glossar der thematischen Basislexik für Deutschstudierende. Deutsch als
zweite Fremdsprache. За ред. О.Ф. Кудіної. - Київ: Ленвіт, 1999.

11. Бочко Г. П., Кудіна О. Ф. Українсько-німецький розмовник. Ukrainisch-
deutscher Sprachführer. 2-ге видання. - Київ: Освіта, 1998.

12. Бочко Г. П., Кудіна О. Ф . Стась В. О. Російсько-українсько-німецький
розмовник. - Київ: Рідна мова, 1998.

13. Бочко Г. П . Кудіна О. Ф. З німецькою мовою по світу. Українсько-
німецький розмовник. - Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001.

14. Бочко Г. П., Кудіна О. Ф. Deutsch für Studienbewerber. Німецька мова для
старшокласників та абітурієнтів. Навчальний посібник. - Київ: Фенікс,
2000.

15. Євгененко Д. А., Білоус О. М. та ін. Grammatik. Практична граматика
німецької мови. - Вінниця: Нова книга, 2004.

16. Лінгафонні курси, Кельн, 1995; Лейпциг, 1997;Мюнхен, 1999.

17. Otto Preu. Sprechübungen nach Mustern. Für Satzakzent und Satzintonation.
Erfurt, 1999.

18. Alles Gute! Ein deutscher Fernsehsprachkurs. - Berlin-München-Wien-
Zürich-New York: Langenscheidt, 1992.

19. Dreyer. Schmitt. Совершeнствусм знанне нeмецкого языка. - Киев:
Методика, 1996.

20. Кудіна О. Ф.. Бочко Г. П. Lesen wir deutsch. Читаємо німецькою мовою.
Книга для читання німецькою мовою. Навчальний посібник. 3-тє
видання. - Київ: Освіта, 1997.

21. Кудіна О. Ф.. Пророченко О. П. Перлини народної мудрості. Німецькі
прислів'я та приказки. Навчальний посібник. - Вінниця: Нова книга,
2005.

22. Кудіна О. Ф. Die Länder, wo man deutsch spricht. Навчальний посібник з
лінгвокраїнознавства. - Вінниця: Нова книга, 2002.

23. Deutsch aktiv. Ein Lеhrwerk für Erwachsene. Tests 1. von M. Zirkel. -
Berlin- München -Wien - Zürich -New York: Langenscheidt. 1988.

24. Німецька мова. Завдання для тестової перевірки знань, умінь та навичок
випускників загальноосвітніх шкіл, ліцеїв і гімназій. - Київ: РВЦ
«Проза», 1993.

25. Німецька мова. Завдання та тести. Посібник-довідник. - Київ: Гeнеза,
1993.

INHALTSVERZEICHNIS

Seite

VORWORT............................................................................................................................. 5

EINLEITUNG......................................................................................................................... 8

EINFÜHRUNGSKURS................................................................................................... 10

LEKTION I Phonetik: Vokale: [ а ], [ a: ], [ і ],[  і: ], [ v ], [ u: ], [ e ]; Konsonanten     10

[ d ], [ t ], [ n ], [m ], [ s ], [ z ], [ f ], [ r ], [ a ]; Affrikate: [ ts ].
Grammatik Artikel Allgemeines. Bestimmte Artikel. Personalpronomer.

Demonstrativpronomen. Allgemeines. Substantive Plural der
Substantive. Allgemeines. Präpositionen. Allgemeines.
Wortfolge im Aussagesatz. Wortbetonung. Allgemeines.
Satzakzent. Satzintonation. Allgemeines.

LEKTION 2 Phonetik: Vokale: [ -c ], [o:]; Diphthong: [ ae ]; Konsonanten: [ p], [b], 15

[ f ], [v], [j].[r ],[f].
Grammatik: Unbestimmte Artikel. Possessivpronomen. Allgemeines.

Zusammengesetzte Substantive. Allgemeines. Verben.
Allgemeines. Infinitiv. Allgemeines. Fragesatz ohne Fragewort.

LEKTION 3 Phonetik: Vokale: [є ], [є:], [e:], [ е ]; Konsonanten: [t], [1], [k]......                                  21

Grammatik: Fragepronomen. Präfixe. Allgemeines. Fragesatz mit einem
Fragewort. Wortbetonung. Allgemeines.

LEKTION 4 Phonetik: Vokale: [е- ], [є]; Konsonanten: [g], [k], [xl; ............... 28

Verbindungen: [kv];
Grammatik: Das Verb sein + Adjektiv. Das Pronomen es. Allgemeines.

LEKTION 5 Wiederholung der Lektionen 1-4..............................................................          34

LEKTION 6 Phonetik: Diphthong: [ao]; Konsonant: [h]..................................... 40

Grammatik: Personalpronomen statt Gattungsnamen und Eigennamen.
Drei Grundformen der Verben.

LEKTION 7 Phonetik: Diphthong: [co]; Konsonant: [5]..................................... 47

Grammatik: Indikativ. Allgemeines. Verben im Präsens. Gebrauch.

Konjugation. Verben mit trennbaren und untrennbaren
Präfixen. Allgemeines. Rektion der Verben. Allgemeines.
Die Deklination der Substantive. Allgemeines.
Zusammengesetzte Substantive. Allgemeines.

LEKTION 8 Phonetik: Vokale: [0:], [oe], [у:], [y]; Konsonant: [3].................. 54

Grammatik: Die Verneinung nicht.

LEKTION 9 Phonetik: Vokale: [j ],[u].[ o ]; Konsonant: [ n ]; Aftrikaten: [pf]. [tf]    62

Grammatik: Numeralien. Allgemeines. Grundzahlwörter.
Substantivierte Adjektive. Allgemeines.

LEKTION 10 Wiederholung der Lektionen 6-9...................................................... 72

LEKTION 11 J.W. von Goethe „Heidenröslein", H. Heine „Fichtenbaum".... 77

LEKTION 12 H. Heine „Lorelei"................................................................................. 79

GRUNDKURS................................................................................................................... 81

LEKTION 13 Lexik: Bekanntschaft............................................................................ 81

Grammatik: Die Deklination der Personal- und Reflexivpronomen.
Die Modalverben im Präsens.

LEKTION 14 Lexik: Die Familie................................................................................. 92

Grammatik: Die Deklination der Possessivpronomen und der Verneinung
kein. Die Steigerungsstufen der Adjektive.

LEKTION 15 Lexik: Maus. Wohnung...................................................................... 105

Grammatik: Präpositionen mit Dativ und Akkusativ.

LEKTION 16 Lexik: Studium. Unterricht............................................................... 118

Grammatik: Die Deklination der Substantive. Pluralbildung der
Substantive. Adverbien. Allgemeine».

LEKTION 17 Lexik: Im Sprachlabor.......................................................................... 133

Grammatik: Imperativ. Sätze mit gleichartigen Satzgliedern.

LEKTION 18 Lexik: Mahlzeiten................................................................................ 147

Grammatik: Perfekt. Das Pronomen man.

LEKTION 19 Lexik: Tagesablauf............................................................................... 161

Grammatik: Präteritum. Infinitiv mit und ohne zu. Infinitivgruppen.

LEKTION 20 Lexik: Freizeitgestaltung: Das Wochenende. Besuch............... 175

Grammatik: Futurum. Allgemeines. Futurum I. Satzreihe.

LEKTION 21 Lexik: Hobbys. Sport......................................................................... 190

Grammatik: Pronominaladverbien. Satzgefüge: Objektsätze.

LEKTION 22 Lexik: Lebenslauf................................................................................ 204

Grammatik: Plusquamperfekt. Satzgefüge: Temporalsätze.

LEKTION 23 Lexik: Die Stadt. Auf der Straße...................................................... 219

Grammatik: Passiv. Allgemeines. Vorgangspassiv.
Substantive und Adjektive mit der
Nachsilbe -er (von geographischen Namen)

LEKTION 24 Lexik: Kleidung. Einkäufe: Warenhaus........................................ 237

Grammatik: Die Deklination der Adjektive. Zusammengesetzte Adjektive.

LEKTION 25 Lexik: Einkäufe: Fachgeschäft. Lebensmittelgeschäft.............. 255

Grammatik: Satzgefüge: Attributsätze. Lokalsätze. Finalsätze.

LEKTION 26 Lexik: Jahreszeiten. Wetter............................................................... 269

Grammatik: Das Pronomen es. Satzgefüge: Komparativsätze
(Modalsätze) Konditionalsätze (Bedingungssätze)
Konzessivsätze Kausalsätze.

LEKTION 27 Lexik: Beim Arzt.................................................................................. 282

Grammatik: Konjunktiv. Allgemeines. Präsens Konjunktiv.
Perfekt Konjunktiv.

LEKTION 28 Lexik: Post. Telefon............................................................................ 297

Grammatik: Präteritum Konjunktiv. Plusquamperfekt Konjunktiv.

LEKTION 29 Lexik: Reisevorbereitungen. Dienstleistungen........................... 321

Grammatik: Futurum I, II Konjunkiv. Zustandspassiv.

LEKTION 30 Lexik: Reise. Auslandsreise............................................................. 336

Grammatik: Konditionalis I, II Konjunkiv.

HAUSLEKTÜRE............................................................................................................ 361

Wo ist Lumpi?................................................ ............................................           361

Die Familie Reinshagen................................ .................................. 364

Ein Weihnachtsgeschenk................................................ 369

Ein Unfall.................................................................................................. 374

Eine Radtour - aber wohin?............................................ 378

Wer zuletzt lacht - lacht am besten...................................................... 382

Ein Schwimmbad für Zirndorf.............................................................. 387

Ende gut, alles gut!................................................................................... 391

LEXIKALISCH-GRAMMATISCHE TESTS........................................................... 397

Test 1 (Lektionen 1-5)............................................................................. 397

Test 2 (Lektionen 6-10).......................................................................... 400

Test 3 (Lektionen 13-15)........................................................................ 405

Test 4 (Lektionen 16-18)..................................................................... ...112

Test 5 (Lektionen 19-21)........................................................................ 417

Test 6 (Lektionen 22-24)........................................................................ 423

Test 7 (Lektionen 25-27)........................................................................ 429

Test 8 (Lektionen 28-30)........................................................................ 435

ANHANG......................................................................................................................... .141

Phonetik...................................................................................................... 441

Orthographie.............................................................................................. 445

Grammatik.................................................................................................. 454

Morphologie.................................................................................... 454

Syntax............................................................................................... 494

ZUSÄTZLICHE LITERATUR...................................................................................... 513

Навчальне видання

Кудіна Олена Федорівна

кандидат філологічних наук, доцент Київського національного
університету імені Тараса Шевченка

Феклістова Тетяна Олександрівна

викладач Київського національного університету
імені Тараса Шевченка

Deutsch für Anfänger

Lehrwerk für Studierende

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: