Методичні прийоми роботи на уроках української мови для організації навчальної мовленнєво-творчої діяльності.

Система початкової мовної освіти має значні можливості і для розвитку мовленнєво-творчої особисте і молодшого школяра.

Молодший шкільний вік - сензитивний період для розвитку творчих здібностей, формування інте­ресів особистості і здійснення можливостей виявити себе в різних видах мовленнєвої діяльності. Відтак, розвиток творчої активності молодших школярів вимагає впровадження в навчальний процес мето­дичних прийомів, що значною мірою могли б забез­печити формування дивергентного мислення, проблемного бачення, фантазії та уяви учнів.

Я розглянула методичні прийоми роботи, які рекомендуються використовувати на уроках української мови для організації навчально-творчої мовленнє­вої діяльності молодших школярів із метою створення  умов для усвідомлення учнями навчального матеріалу, узагальнення одержаних знань і форму­вання вмінь та навичок, спонукання їх до дослід­ницької творчої активності у процесі навчання.

   Взаємне навчання — методичний прийом роботи, мета якого — створити сприятливі умови для інтер­активного навчання, у процесі якого учні виступають у ролі вчителя на уроці. Відомо, що навчаючи інших, ти навчаєшся сам. Тому учні, виконуючи роль учителя, керуючи навчальним процесом на уроці рідної мови, самі успішно засвоюють мовні знання, оволодівають відповідними вміннями. Під час організації взаємного навчання доцільно використовувати роботу в парі, групі. Взаємне навчання в парі має на меті підготувати учнів до виконання ролі вчителя у групі.

У процесі роботи в парі учні по черзі виконують роль учителя. Завдання учителя-учня - пояснити навчальний матеріал однокласнику, відповісти на його запитання* запропонувати свої запитання до теми, зробити загальні висновки,

Застосовуючи взаємне навчання з використан­ням групової роботи, вчитель має об’єднати учнів у групи по три-чотири особи та пояснити, що вони по черзі виконуватимуть роль учителя. Упродовж роботи в групі вчителі-учні працюють самостійно, але вчитель має постійно здійснювати контроль за їхньою діяльністю, спрямовуючи на організацію конструктивного діалогу на уроці [7].

Наприклад, взаємне навчання доцільно застосо­вувати на уроках вивчення граматичного матеріалу під час опрацювання частин мови.

Вільне письмо — методичний прийом роботи, за­стосування якого дає змогу на уроці розглянути "роз­маїття" думок учнів через записування їх без зупинки. Цей методичний прийом роботи доцільно засто­совувати на етапі актуалізації опорних знань учнів або під час формулювання висновків. Вільне письмо може проводитися в різних формах, але на особливу увагу заслуговує написання есе. Вільне письмо проводиться протягом 5—10 хви­лин уроку Упродовж цього часу учень має записувати всі свої думки щодо визначеної теми, не відриваючи ручки від аркуша паперу чи зошита. Мета такої роботи-допомогти учням зафіксувати всі свої думки, узагальнити і систематизувати засвоєний навчаль­ний матеріал.

Єдиного зразка есе не існує. Есе як методичний прийом роботи для формування пошукової спрямо­ваності мислення в учнів передбачає написання тексту у довільній формі. Використовується у кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки відповідно до вивченої теми і дати змогу, вчителеві виявити рівень засвоєння мовних знань і формування відповідних умінь. Есе дозволяє учням заглибитись у сутність проб­леми, розвивати й удосконалювати усне й писемне мовлення [7]

Ґронування (асоціативний кущ)— це такий методичний прийом робо­ти, який спонукає учнів вільно міркувати й відкрито висловлюватися на певну тему. Він спрямований на стимулювання мислення учнів, формування вмінь встановлювати зв'язки між окремими поняттями. Для роботи вибирається опорне слово чи слово­сполучення. Відповідно до нього добираються слова за певними зв’язками. Цей методичний прийом використовується на етапі актуалізації знань, пояс­нення нового матеріалу, закріплення одержаних знань, перевірки домашнього завдання.

    Етапи гронування:

1. Написати опорне слово чи словосполучення.

2. Записати слова та фрази, які спадають на думку з обраної теми.

3. Записати стільки ідей, скільки дозволить чає.

4. Коли всі ідеї записані, встановити зв'язки між поняттями.

Є такі правила для учнів, яких необхідно дотримуватися під час виконання завдання:

1. Записувати всі думки, що спадають на думку.

2. Не зупинятись, доки є час на запис ідей.

3. Встановлювати якомога більше зв’язків,

Ґронування передбачає виконання письмової роботи, яка може стати способом залучення до письма учнів, які не люблять і не хочуть писати. Після закінчення роботи слід з’ясувати, як учні можуть використати складене "гроно” надалі.. Реко­мендуємо "гроно” складати на початку вивчення те­ми, а потім доповнювати його на етапі закріплення одержаних знань [7].

Наприклад, опорне слово — іменник.

Орієнтовні записи: член речення, рід іменників, знахідний відмінок, частина мови, називає предмет, називний відмінок, відповідає на питання хто?, назви істот, орудний відмінок, підмет, чоловічий рід, число іменників, загальні назви, місцевий від­мінок, однина, назви неістот, присудок, жіночий рід, відповідає на питання що?, кличний відмінок, власні назви, множина, відмінки іменників, серед­ній рід, головний член речення, родовий відмінок, другорядний член речення, давальний відмінок.

Орієнтовні зв’язки: іменник, частина мови, на­зиває предмет, відповідає на питання хто?, відпові­дає на питання що?; відповідає на питання хто?, назви істот; відповідає на питання що?, назви неіс­тот; назви істот, назви неістот; власні назви, загаль­ні назви; іменник, рід іменників, число іменників, відмінки іменників; рід іменників, жіночий рід, чоловічий рід, середній рід; число іменників, однина, множина; відмінки іменників, називний відмінок, родовий відмінок, давальний відмінок, знахідний відмінок, орудний відмінок, місцевий відмінок, кличний відмінок; член речення, головний член речення, підмет, присудок, другорядний член речен­ня; головний член речення, підмет, присудок.

     Джигсоу — методичний прийом роботи, спрямо­ваний на формування в учнів умінь спільно досягати результату під час виконання різного типу завдань. Готуючись до уроку української мови з викорис­танням цього методичного прийому роботи, вчи­тель добирає відповідний мовний матеріал, із яким працюватимуть учні, й ділить його на частини. На початку уроку учні об’єднуються в групи. Зазначимо, що кількість учнів у групі відпові­дає кількості частин, на які поділено фактичний мате­ріал. Ці первинні групи називаються "домашніми".

На наступному етапі роботи члени «домашніх» груп перерозподіляються між собою(принцип довільний) й об’єднуються у вторинні нові "експертні” групи. Кожна "експертна” група отримує для опрацю­вання одну частину підготовленого вчителем тексту.

За відведений час учні "експертної" групи мають ознайомитися із запропонованим учителем текстом, опрацювати його, підготувати контрольні запитання до теми. Зазначимо, що час, відведений для роботи в "експертній" групі, залежить від обсягу та складнос­ті мовного матеріалу, з яким працюють молодші школярі. Контрольні запитання учні розробляють разом, вони є спільними для всіх членів групи.

На останньому етапі роботи учні: "екс­пертних" груп повертаються  у свої первинні "домаш­ні" групи з підготовленим для пояснення навчаль­ним матеріалом. Кожний член "експертної" групи по черзі навчає інших, пояснюючи зміст теми, якої навчався у вторинній групі, і перевіряє рівень  її засвоєння за допомогою контрольних запитань.

Після завершення роботи вчитель проводить бесіду, узагальнюючи і систематизуючи одержані учнями знання під час роботи у первинних і вто­ринних групах. Радимо вчителеві у кінці уроку проводити з учнями підсумкову письмову самостійну роботу, мета якої — виявлення рівня засвоєння молодшими школярами вивченої теми.

 Цей методичний прийом роботи доцільно вико­ристовувати на одному чи двох спарених уроках української мови. Він являє собою вид групової діяльності й може бути застосований на уроках рідної мови всіх типів.

Таким чином, за допомогою цього методичного прийому роботи можна ефективно організувати на уроках української мови навчально-творчу діяль­ність учнів під час самостійного опрацювання навчального матеріалу. Виконання ролі вчителя учням дуже подобається. Цю відповідальну справу" вони виконують старанно, адже розуміють, що від кож­ного з них залежить успіх учнів у групі в цілому та рівень засвоєних на уроці знань [7].

Наприклад, цей методичний прийом роботи доцільно використовувати на уроках української мови у 3 класі під час вивчення теми "Будова слова". Учитель ділить учнів на 5 "домашніх" груп і прово­дить із ними інструктаж, сторінки з підручника та довідника, з яких учні можуть дістати необ­хідну інформацію:

1 група — розповідь про закінчення слова;

2 група — розповідь про основу слова;

3 група — розповідь про корінь слова;

4 група - розповідь про префікс у слові;

5 група — розповідь про суфікс у слові.

     Діаграма Венна-методичний прийом роботи, який передбачає застосування двох або більше вели­ких кіл, які частково накладаються одне на одне так, щоб посередині утворити спільний простір. Інфор­мація, що стосується кожної проблеми, заноситься в окреме коло; а у спільну частину записується  інформація, що стосується всіх виділених складових.

Цей методичний прийом роботи доцільно застосо­вувати на уроках української мови на етапі актуалі­зації опорних знань, узагальнення і систематизації засвоєних знань, під час формулювання висновків. Зазначимо, що важливим етапом роботи з діагра­мою Венна залишається синтез: пошук спільної частини для всіх виділених учителем кіл.

Встановлення спільних і відмінних ознак мовних понять для учнів початкових класів є складною роботою, тому такий вид діяльності повинен здій­снюватися під керівництвом учителя, який має допомагати школярам, спрямовуючи їхню думку на правильне виконання завдання.

Радимо вчителеві після п’ятихвилинної самос­тійної роботи учнів, у групі надавати кожній із них право презентувати результат колективної роботи, супроводжуючи його необхідними коментарями. Застосування даного методичного прийому допо­магає учням засвоїти навчальний матеріал, усвідо­мити сутність мовних понять, акцентуючи увагу на їхніх істотних ознаках [7].

Наприклад, використання діаграми Венна на етапі узагальнення й систематизації знань учнів про іменник і прикметник (4 клас).

Спільні ознаки: частина мови; змінюються за числами і відмінками; можуть виконувати роль головних членів речення (підмета і присудка)..

Відмінні ознаки: іменник називає предмет, прикметник називає ознаку предмета; іменник від­повідає на питання хто?, що?, прикметник відпо­відає на питання який?, яка?, яке?, які?; іменники — назви істот і неістот, іменники — власні і загальні назви; іменник має рід, прикметний змінюється за родами; іменник виступає головним і другорядним членом речення, прикметник най­частіше виконує роль другорядного члена речення.

     Збережіть останнє слово за мною — методичний прийом роботи, спрямований на стимулювання міркування та роздуми після прочитання тексу.

На уроці української мови учитель учням тему для обговорення на основі прочитаного тексту. Учень, який розпочинає обговорення проб­леми, потім передає "естафету” іншому. Після повного обговорення і коментування слово повертається до того учня, який розпочинав цей вид діяльності: Таким чином, він отримує право підбитті підсумки, сформулювати висновки, висловити власне бачення проблеми, погодившись із тим, що говорили інші, чи заперечити, доводячи свою думку [7].

      Знаємо—хочемо дізнатися—дізналися - методичний прийом роботи, який використовується у структурі цілого уроку з метою організації активної навчально - творчої мовленнєвої діяльності учнів під час засво­єння нових знань.

Застосування цього методичного прийому роботи створює умови для залучення молодших щколярів до активної роботи на уроці рідної мови.

У процесі роботи на уроці української мови вчитель називає тему, а потім просить учнів спо­чатку подумати над тим, що вони вже знають із цієї проблеми, поставити запитання до матеріалу теми та знайти відповіді на них.

На цьому етапі уроку радимо вчителеві застосо­вувати роботу в парі, під час якої учні складають списки своїх ідей, записуючи на папері. На наступному етапі учитель креслить на дошці таблицю і фіксує в першій колонці "Що знаємо?" всю інфор­мацію, яка відома учням із цієї теми..

Надалі вчитель просить учнів подумати, які вони мають запитання до матеріалу теми. Спочатку молодші школярі аналізують уже відому інформацію, відзначають, де їхні знання є неповними, поверхо­вими, формулюють запитання. На цьому етапі вчителеві необхідно записувати запитання учнів до таблиці у колонку "Про що хочемо дізнатися?”. Якщо є потреба, вчитель може додавати до загаль­ного списку кілька власних запитань.

Далі учні читають запропонований текст або слухають пояснення вчителя. Зазначимо, що учням необхідно постійно нагадувати, щоб вони шукали відповіді на власні запитання та відзначали всі нові ідеї, яких не очікували.    и

На останньому етапі учні повідомляють про те, що вони дізналися з тексту або пояснення вчителя. Спочатку вони називають відповіді на свої запи­тання, а потім - усі цікаві або важливі ідеї, які виникли. У цей час учитель записує цю інформацію в таблицю в колонку "Про що дізналися?" [7].

    Карусель - методичний прийом роботи, який застосовується на етапі підсумку уроку, формулю­вання висновків із метою узагальнення і системати­зації одержаних знань.

Учитель записує запитання на аркуші паперу. Кількість аркушів залежить від кількості запитань, які вчитель визначає як найважливіші, що розгля­далися на уроці української мови. Учні об'єднуються у групи. Зазначимо, що їхня кількість відповідає кількості аркушів із запитаннями;

Кожна з груп отримує по одному аркушу із запи­танням. Учні в групах обговорюють відповідь на них. На аркуші під кожним запитанням вони записують відповідь. Аркуш складається таким чином (у вигляді гармошки), щоб відповідь була прихована, а зали­шається тільки запитання й місце для відповіді на нього. У такий спосіб групи обмінюються аркушами.

Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Приховану відповідь попередньої групи відкривати і читати не дозволяється. Процес повторюється до того часу, поки аркуш не повертається до групи, яка першою давала на нього відповідь.

На завершальному етапі роботи групи ознайом­люються з усіма варіантами відповідей і ознайомлюють із ними учнів усього класу. Вчитель підсумо­вує роботу, формулює висновки, акцентуючи увагу на точній, правильній відповіді [5].

Наприклад, під час вивчення теми "Числівник" у 4 класі учням доцільно запропонувати такі орієн­товні запитання: 1. У чому особливість числівника як частини мови? 2. Чому числівник має таку назву?

3. Що означають числівники? 4. На які питання відповідають числівники? 5. З якою частиною мови зв'язуються у реченні числівники? 6. Яку роль у реченні виконують числівники?                .,

  Класифікаційний огляд - методичний прийом роботи, мета якого - залучити учнів до впорядку­вання ідей, що виникли в результаті "мозкової ата­ки". Така систематизація інформації Створює основи для нового розуміння проблеми.

Класифікаційний огляд важливий і ;к процес, і як результат. Він базується на ідеях, які учні здобній під час "мозкової атаки", та узагальнюючих назвах, які використовують для цих ідей [7].

Наприклад, після мозкової атаки на етапі актуа­лізації знань учнів про частини мови і властиві їм категорії (4 клас) доцільно застосувати  класифі­каційний огляд із метою узагальнення і системати­зації інформації. ^:

Тема. "Повторення вивченого про дієслово".

- Мозкова атака: дієслово, називає дію предмета; однина, множина, присудок у реченні, теперішній час, минулий час, майбутній час відповідає на питання що робити?, що зробити?, що робив?, що буде робити?, частина мови, головний член речення, чоловічий рід, жіночий рід, середній рід, неозначена форма дієслова, не з дієсловами.

Класифікаційний огляд: частина мови (називає дію предмета, відповідає на питання: що робити?, що зробити?, що робив?, що буде робити?;  змінювання за часами (має форми теперішнього, минулого і майбутнього часів); зміню­вання за числами (має форми однини ї множини); змінювання дієслів минулого часу за робами (мають форми чоловічого, жіночого і середнього родів); синтаксична роль у реченні (головний член речення - присудок); має неозначену форму; правопис дієслів (не з дієсловами пишеться окремо) [7].

         Кубування - методичний прийом роботи, засто­сування якого передбачає всебічний розгляд мовного поняття, явища. .

Зазначимо, що кубування доцільно застосовувати тоді, коли учні міцно засвоїли навчальний матеріал із теми. Його можна використовувати на стадії актуалізації знань чи їх узагальнення і систематизації. Рекомендуємо вчителеві на уроках української мови  з використанням кубування спочатку застосовувати роботу  в парі, а потім — роботу в групах.

Використання цього методичного прийому доз­воляє відповісти на шість запитань, що стосуються істотних ознак мовного поняття або явища. Він застосовується з використанням кубика із написаними на кожній грані вказівками щодо виконання завдань.

Наприклад, на гранях куба зазначаються такі вказівки:

1. Опиши це. (Зазнач колір, форму, розміри).

2. Порівняй це. (На що це схоже? Від чого це відрізняється?).     

3. Добери асоціації. (Про що змушує думати? Що спадає на думку?).

4. Проаналізуй це. (Скажи, яким чином це зроб­лено. Ви це знаєте? Ви можете це вигадати?).

5. Розкажи про застосування. (Знайди умови використання. Яким чином це можна застосувати?).

6. Запропонуй аргументи "за" або "проти" цього. (Що в ньому доброго чи поганого? Займи певну пози­цію, використай повний діапазон аргументів) [7].

Кутки - методичний прийом роботи, спрямований на формування в учнів власної точки зору й уміння відстоювати її, висловлюючи переконливі аргументи, на розвиток вміння прислухатися до думок інших.

Учитель пропонує учням зайняти певну позицію стосовно змісту того матеріалу, який вивчається. Обравши позицію, учень фіксує на папері докази на її користь.

Після закінчення цього етапу формуються групи прихильників обраної точки зору. Під час спільної роботи учні добирають переконливі аргументи на її захист. Від кожної групи виступає один учасник. Як підсумок, кожен учень записує всі точки зору й ос­новні аргументи і робить власний висновок щодо остаточного погляду на проблему.

Для роботи вчитель добирає запитання відкри­того типу. Учням пропонується записати у таблицю кілька аргументів на підтвердження чи заперечення тези, складеної в запитанні. Цей вид організації навчально-творчої мовленнєвої діяльності учнів на уроці української мови може використовуватися вчителем для проведення дискусій [7).

 Наприклад, вивчення теми "Рід іменників", 3 клас.

 Запитання: До якого роду належить іменник учитель? Доведіть правильність думки.                                        

Орієнтовна відповідь: іменник учитель залежить до чоловічого роду, тому що має нульове закінчення і до нього можна підставити допоміжні слова (зай­менники він, мій).

Порушена послідовність - методичний» прийом роботи, спрямований на формування в учнів уміння встановлювати порушену послідовність у тексті або його фрагменті. Цей методичний прийом роботи ефективний для застосування на етапах закріплення одержаних знань, перевірки домашнього завдання.  Учитель виписує важливі, на його думку, частини лінгвістичного тексту на окремих аркушах паперу. Зазначимо, що кількість аркушів залежить від обсягу тексту, засвоєння якого перевіряє вчитель. Учні одер­жують завдання відтворити з пропонованих частин текст і пояснити правильність власних міркувань.                                                                          

На уроці української мови учитель може застосувати цей методичний прийом, використовуючи набір речень, які необхідно розташувати у певній послідовності.

Учням пропонується кілька речень із тексту, записаних у порушеній послідовності. Учні об’єдну­ються у група.. Кожна група учнів пропонує свій варіант виконання завдання. Результат роботи гру­пи презентується й обговорюється у класі всіма учнями. Після презентації й обговорення резуль­татів роботи вчитель зачитує правильний варіант послідовності речень у фрагменті тексту [7] .

Наприклад, вправа 29 (с. 20) у підручнику “Рідна мова”, 4 клас (друга частина).

Завдання: 1. Прочитайте речення і визначте, у якій послідовності вони мають бути розташовані в тексті, обговоріть у групах і запишіть у таблицю. 2. Допишіть розповідь про сім’ю займенників, використавши додаткову літературу.

Примітка: домашнє завдання на цей урок — виконати вправу 29 на с. 20, опрацювати додаткову літературу про займенник (наприклад, розповідь про цю частину мови у книзі І.Р Вихованця "У світі граматики”).

     Сенкан — методичний прийом роботи, який перед­бачає використання вільного вірша з п’яти рядків, що узагальнює інформацію, яку отримали учні під час вивчення нового матеріалу.

Цей прийом застосовується з метою спонукання школяра до розмірковування над темою. Сенкан радимо використовувати на етапі актуалізації знань, усвідомлення змісту, закріплення знань, повторення навчального матеріалу. Застосування, сенкану сприяє розвитку в учнів уміння узагальнювати, систематизовувати інформацію, висловлюватися змістовно, точно, стисло.

Сенкан складається за правилами. Це п'ятирядковий неримований вірш із 11—12 слів.

1- й рядок — тема, предмет (іменник, який є темою сенкану);

2- й рядок — ознака предмета (два прикметники, які є назвами ознак предмета і пов’язані з темою);

3- й рядок — дія предмета (три дієслова, які є наз­вами дій предмета і пов'язані з темою);.

4- й рядок — фраза з кількох слів, яка виражає ставлення до теми, висловлюється розуміння теми;

5- й рядок — іменник-синонім, який є висновком теми.

Учням необхідно запропонувати пам'ятку щодо складання сенкану.

Зразок пам’ятки:

Тема (іменник).

Опис (два прикметники).

Дія (три дієслова).

Ставлення (синонімічна фраза).   

Перефразування змісту (іменник-висновок) [7].

Наприклад, орієнтовні зразки сенканів:

Учитель.                            Прикметник.

Освічений, досвідчений.           Влучний, доцільний.

Навчає, розвиває, виховує.      Збагачує, уточнює,

                   увиразнює.

Майстер своєї справи.         Помічник іменника.

Наставник.                      Частина мови.

Система "поміч" — методичний прийом роботи, який передбачає читання тексту із застосуванням системи знаків із конкретним логічним наповненням.

Під час використання цього методичного при­йому роботи учні вчаться вдумливо читати текст виділяти ключові слова, класифікувати отриману інформацію, формулювати своїми словами думки автора.

Читаючи параграф підручника або запропонований учителем лінгвістичний текст, учні використовують позначки на полях. На кожний абзац тексту ставиться одна-дві позначки.

Орієнтовні позначки:

"V" — це я знаю;      

“плюс" - це нова інформація;

"мінус" - що я знаю; _:

”?" — ця інформація дивує мене.

 Таким чином, під час читання кожен учень ви­окремлює інформацію, яку він знав до початку вивчення теми; інформацію, яку отримав на уроці, яка для нього є новою ще незрозумілою і яка знаходиться у площині його інтересів;

яка для нього є новою, ще незрозумілою і яка знаходиться у площині його інтересів; інформацію, що суперечить його знанням; інформацію, яка викликає в нього здивування.

Після прочитання тексту учні заповнюють табли­цю, коротко записавши до неї виділені на першому етапі положення. Молодші щколярі під керівниц­твом учителя обговорюють результати роботи. Під час обговорення вони вчаться правильно висловлювати думки, формулювати висновки. Зазначимо, щоб правильно організувати навчально-творчу  діяльність учнів на уроці української мови під час застосу­вання цього методичного прийому роботи, доцільно написати позначки на дошці, пояснити, що вони означають [7].       

  Наприклад, цей методичний прийом можна використати під час вивчання теми "Змінювання дієслів за часами і числами" у 4 класі "Рідна мова", частина друга).

15.Сітка Ельвермана — методичний прийом роботи, який спрямований на організацію дискусії в класі і формування в учнів чіткої позиції щодо обговорю­ваних проблем на рівні дібраних ними аргументів.

Цей методичний прийом роботи доцільно вико­ристовувати як на початку вивчення теми, так і на завершальному етапі уроку під час підбиття підсумків із метою порівняти та проаналізувати, як змінилася загальна думка класу. Застосування даного прийому роботи створює умови для залучення всіх дітей до активної роботи на уроці, коли кожний учень нама­гається віднайти аргументи за і проти, а це сприяє глибшому розумінню сутності проблеми, вихованню в учнів культури мовлення, культури спілкування.

На уроці української мови вчитель формулює проблему, над якою працюватимуть учні класу під час засвоєння нового матеріалу. Для організації нав­чально-творчої діяльності учнів рекомендується застосування таблиці (заголовки у таблиці: ТАК— НІ). У двох колонках "Так" і "Ні” учні фіксують аргумен­ти, що схвально або заперечно відповідають змісту проблеми. Кожний учень робить свій висновок щодо поставленої вчителем проблеми.

Учитель роздає учням папірці з клейовою основою, на яких записані їхні імена та прізвища. По черзі вони виходять до дошки і наклеюють папірці відпо- вщо|о власних переконань. Далі доцільно розпо­ділити: клас на групи і провести дискусію із вище­згаданого питання. Зазначимо, що під час такої організації роботи на уроці української мови учні можуть вільно висловлювати та відстоювати свої думки, спираючись на певні факти; можуть у ході дискусії змінити думку й перейти в іншу групу [7],

Наприклад, цей методичний прийом рекомен­дуємо використати під час вивчення теми "Неозна­чена форма дієслова” у 4 класі (підручник "Рідна мова”, частина друга). Орієнтовне запитання: Як називається, кінцева частина дієслів у неозначеній формі (-ти, -яь)? Поясни правильність думки.

Орієнтовна відповідь: кінцеву частину дієслів у неозначеній формі -ти, -ть називають суфіксом; ця частина дієслова закінчує слово, але не є закінченням, тому що дієслова у неозначеній формі не змінюються, а отже — не мають закінчень.

16. Читаємо і запитуємо — методичний прийом роботи, спрямований на вироблення в учнів умінь формулювати запитання та знаходити на них відпо­віді у тексті.

Формування вміння ставити запитання – один із важливих напрямів у роботі з розвитку творчо-мовленнєвих здібностей у молодших школярів.

-Що я думаю про це?

-Яка нова інформація відповідає тому, що я вже знаю?

- Що я можу робити по-іншому після ознайом­лення з новою інформацією?

- Як ця інформація впливає на мої погляди?.

Відомий американський психолог і педагог Бенджамін Блум розробив шість типів запитань, які відповідають рівням пізнавальної діяльності дітей.

Детально розглянемо систему запитань Блума із метою застосування її на уроках української мови для організації навчально-творчої мовленнєвої діяльності учнів.

Прості (буквальні) запитання

Це такі запитання, відповідаючи на які, потрібно механічно відтворити інформацію. Учневі достат­ньо володіти знанням обмеженого фрагменту пев­ної сфери знань, щоб успішно відповісти на них. їх часто використовують під час застосування тра­диційних форм контролю. Відповідь на таке запи­тання легко знайти у тексті. Вона полягає у відтво­ренні того, що було повідомлено, .

Уточнювальні запитання

Це такі запитання, які ставлять тоді, коли хочуть отримати інформацію, яка відсутня у повідомленні. Вони починаються зі слів «Якщо я правильно зрозу­мів, то...”, "Я можу помилитися, але...”, які надають людині можливість для зворотного зв’язку щодо сказаного.

Інтерпретаційні (пояснювальні) запитання

Це такі запитання, які розраховані на пошук но­вих зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями. Це запитання на витлумачення понят­тя. Вони починаються зі слова ’’Чому?”. Наприклад, ’’Чому, на вашу думку, ... ?”, ”У чому, по-вашому, причина того, що ...?’’. Такі запитання спонукають учнів до міркувань.

Творчі запитання

Це запитання, які містять елемент умовності, прогнозу. У таких запитаннях є частка 5. Наприк­лад, ’’Що сталося б, якби...?”, "Що могли 6, на ваш погляд, зробити.,.?”. Ці запитання заохочують учнів до створення нових сценаріїв.

Оцінювальні запитання

Це запитання, які спрямовані на інтеграцію нової інформації з особистою системою переконань і вироблення відповідних суджень. Вони вимагають від учня вироблення судження на зразок: добре чи погано, правильно чи неправильно. Така робота передбачає складні процеси розуміння та інтеграції, які надають процесу навчання особистісного характеру, а учневі - можливість висловити власні думки та принципи.

Практичні запитання

Це запитання, які спрямовані на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою. А як можна використати одержані знання у мовленнєвій діяль­ності? Використання цих запитань на застосування існуючих знань дає можливість учням вирішувати або далі досліджувати комунікативні задачі, які трапляються під час навчання [7].

17. Щоденник подвійних нотаток — методичний при­йом роботи, який має на меті допомогти учням встановити зв'язки між виучуваним матеріалом із власним досвідом.

Застосування цього методичного прийому роботи дає учневі змогу розмірковувати над текстом, ставити собі запитання під час читання, викладати власні думки на папері, пов'язувати даний матеріал зі своїм життєвим досвідом, брати участь у дискусіях.

Для того щоб зробити щоденник подвійних нотаток, треба провести вертикальну лінію посе­редині чистого аркуша паперу. Ліворуч слід записати уривок із тексту, який уразив найбільше, можливо, нагадав щось із власного досвіду, здивував. Право­руч від лінії необхідно прокоментувати цей абзац за орієнтовними запитаннями: Що саме в цій цитаті примусило її записати? На які думки вона наштов­хнула? Які запитання вона викликала?

Зазначимо, що після читання тексту учням потріб­но зробити загальні коментарі. Бажаючі діляться сво­їми коментарями в порядку їх виникнення за текстом, починаючи з тих, що стосуються початку тексту.

Потім учителеві необхідно поставити кілька загальних запитань. Перевага загальних запитань у тому, що вони спрямовують учнів на цілісне сприймання тексту.

Радимо використовувати наступні запитання:

— Про що ви думали під час читання?

— Яке найважливіше повідомлення в цьому тексті?

— Які запитання цей текст залишив без відповіді?

— Якщо це написали б ви, що ви змінили б?

Застосування цього методичного прийому робо­ти створює умови для навчання школярів ставити запитання й відповідати на них, аналізувати текст, що сприяє усвідомленню його змісту запам’ятову­ванню найважливішої інформації [7].

 

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: