Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.

Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.

«Оптимум Парето" — такий рівноважний стан, за якого ніякий перерозподіл ресурсів чи продуктів не може поліпшити становище одного раціонального суб'єкта, не погрішивши тим самим становище іншого. Парето оптимальний стан ринку означає, що за умов, коли всі учасники ринку, кожен з яких оптимізує власну цільову функцію, досягають взаємної рівноваги інтересів і вигод, сумарна функція корисності максимізується. Відтак рух до оптимуму пов'язаний з таким переміщенням ресурсів, яке підвищує добробут хоча б однієї особи, не погіршуючи при цьому становища інших.

Схема загальної економічної рівноваги

Теорія сусп.. добробуту - за допомогою мікроекономічного інструментарію дослідити можливості забезпечення економічного добробуту членів суспільства в умовах загальної конкурентної рівноваги.

Теореми сусп..доброб.: 1) загальна рівновага на ринку є оптимальною по Паретто; 2) економіка досягає оптимальності за Паретто, коли є конкуренція за ресурси (за капітал та за початковий набір благ.

 

Теорія суспільного добробуту: сутність та базові постулати.

Теорія сусп.. добробуту - за допомогою мікроекономічного інструментарію дослідити можливості забезпечення економічного добробуту членів суспільства в умовах загальної конкурентної рівноваги. Теорія базується на теоремах: 1) загальна рівновага на ринку є оптимальною по Парето; 2) економіка досягає оптимальності за Парето, коли є конкуренція за ресурси (за капітал та за початковий набір благ.

Ціннісні судження теорії добробуту: 1) суспільство – сума членів, задача яких максимізувати свою корисність; 2) ціль – максимізація добробуту; 3) загальний добробут можна досягти, якщо підвищити добробут кожного без погіршення добробуту одного з них. Тобто все суспільство буде задоволене навіть тоді, коли буде в добробуті хоча б один з його членів. Правила добробуту: 1) стан оптимальний за Парето, коли попит=пропозиції та виконуються всі граничні рівності; 2) коли одна з граничних рівностей порушена, її можна покращити за допомогою державного втручання; 3) Принцип компенсації – застосування перерозподільчих процедур між субєктами. Варіанти зміни добробуту внаслідок урядової політики. Графік

Складові: оптимум споживача, оптимум виробника. Оптимум споживача: умова ефективності обміну споживачів – дотичність їх кривих байдужості (крива, проведена по точках задоволення попиту по продуктах

 

Політична рента, лобізм.

політична рента – це додатковий дохід, можливість і джерела для отримання якого з'являються в політичному процесі. Політична рента за своєю природою подібна до ренти економічної, оскільки джерелом її утворення є монопольне становище Теорія суспільного вибору розглядає процес прийняття рішень як різновид ринкової угоди, або торгу. Лобісти шукають не що інше, як політичну ренту. Лобізм як уособлення позитивних і негативних ознак виступає важливим елементом життєдіяльності суспільства:

1) впливаючи на управлінські рішення, сприяє посиленню тонусу органів державної влади й управління, надає їм необхідної динаміки та гнучкості;

2) постає інструментом самоорганізації громадянського суспільства, забезпечує суспільну підтримку того чи іншого законопроекту або опонування йому, справляє безпосередній вплив на політику;

3) як специфічна форма прояву політичного плюралізму створює можливості для забезпечення інтересів меншості;

4) забезпечує реалізацію вимог принципу свободи стосовно діяльності громадських організацій, політичних партій, недержавних структур-асоціацій, окремих груп населення тощо;

5) орієнтує щодо цілей суспільство, стимулює інноваційні зміни, спонукає до конкретних дій;

6) сприяє розширенню інформаційної й організаційної бази рішень;

7) постає інструментом взаємодії представницької та виконавчої гілок влади;

8) є засобом досягнення компромісів й укладання угод, а це сприяє знаходженню рівноваги між політичними силами.

58. Бюрократія як основна форма неспроможності суспільного сектору

Важливим напрямом теорії суспільного вибору є економіка бюрократії (economics of bureaucracy), яка згідно з теорією суспільного вибору становить систему організацій, котра відповідає щонайменше двом критеріям: по-перше, вона не виробляє економічних благ, які мають ціннісну оцінку, і, по-друге, включає частину своїх доходів із джерел, не пов´язаних з продажем результатів своєї діяльності..

Підходи Нісканена, Таллока та Б’юкенена до моделювання поведінки бюрократії.

Модель бюрократії Нісканена

Мета бюрократичної структури: збільшення власного бюджету, яке дозволяє їй розширити повноваження та внутрішнє споживання.

Виробництво суспільного блага в умовах ринку в обсязі, коли граничні вигоди для суспільства від нього співпадають з граничними витратами на його створення, а чиста вигода є максимальною. Виробництво суспільного блага бюрократичної структури в обсязі, який є максимально доступним для виробництва (тоді чиста вигода від блага падає до 0).

Наслідки: населення отримує надлишкову кількість суспільного блага; уповноважене бюро при цьому збільшує власний бюджет.

Модель бюрократії Бюкенена-Таллока

Витрати на прийняття рішення у представницьких демократіях:

-зовнішні політичні витрати (витрати добробуту меншості внаслідок рішень прийнятих більшість)-безпосередні витрати на прийняття рішення (гроші і час необхідний для збір інформації щодо певної проблеми, оцінку наслідків її подолання за допомогою голосування, а також на формування консенсусу між зацікавленими сторонами.

 

Загальна економічна рівновага за Парето та суспільний добробут.

«Оптимум Парето" — такий рівноважний стан, за якого ніякий перерозподіл ресурсів чи продуктів не може поліпшити становище одного раціонального суб'єкта, не погрішивши тим самим становище іншого. Парето оптимальний стан ринку означає, що за умов, коли всі учасники ринку, кожен з яких оптимізує власну цільову функцію, досягають взаємної рівноваги інтересів і вигод, сумарна функція корисності максимізується. Відтак рух до оптимуму пов'язаний з таким переміщенням ресурсів, яке підвищує добробут хоча б однієї особи, не погіршуючи при цьому становища інших.

Схема загальної економічної рівноваги

Теорія сусп.. добробуту - за допомогою мікроекономічного інструментарію дослідити можливості забезпечення економічного добробуту членів суспільства в умовах загальної конкурентної рівноваги.

Теореми сусп..доброб.: 1) загальна рівновага на ринку є оптимальною по Паретто; 2) економіка досягає оптимальності за Паретто, коли є конкуренція за ресурси (за капітал та за початковий набір благ.

 

12345678910Следующая ⇒

Поделиться: