Неефективність сусп сектору ???

Неспроможність державного сектору:

Це ситуації за яких внаслідок державного втручання в певних сферах економіки виникає парето-неефективність

1. Неспроможність демократичних інституцій в адекватній мірі ретранслювати та конвертувати потреби і переваги громадят в матеріальні та духовні блага, політичні рішення чи соціальні зміни – проблема агентських відносин.

2. розподіл тягаря прийнятий політичною системою рішень між більшістю та меншістю – диктат більшості.

3. діяльність посередників, призначених реалізовувати завдання, висунутих суспільством через своїх представників – бюрократичного апарату.

4. чутливість політичнго процесу, політ партій та окремих діячів до переваг певних згуртованих груп виробників чи споживачі, які цілеспрямовано захищають або просувають свої інтереси - лобізм.

Провали суспільного сектору: умови та форми

Суспільний сектор в економіці покликаний нейтралізовувати або принаймні зменшувати провали ринку (Монополії, неповноту ринків, негативні екстерналії (або зовнішні ефекти) та асиметричність інформації). Проте він і сам не позбавлений вад. Серед них слід виділити такі:

Залежність від політичного процесу та політичних діячів, які віддають перевагу заходам зі швидкими короткостроковими ефектами перед довгостроковими проектами

Діяльність бюрократичного апарату, який занижує здатність ринку до само налагодження та переоцінює свою здатність адекватно впливати на національне господарство

Нестача конкуренції та низька ефективність роботи

Складність оцінки реальної вартості деяких суспільно важливих товарів

Одним з основних провалів (неспроможностей) суспільного сектору у кінцевому підсумку виступає відсутність індикаторів і показників комплексної оцінки діяльності суспільного сектору, що не дає змогу об’єктивно оцінити його необхідність, значущість та доцільність, і відповідно, ефективність функціонування..

Політична рента, лобізм.

політична рента – це додатковий дохід, можливість і джерела для отримання якого з'являються в політичному процесі. Політична рента за своєю природою подібна до ренти економічної, оскільки джерелом її утворення є монопольне становище Теорія суспільного вибору розглядає процес прийняття рішень як різновид ринкової угоди, або торгу. Лобісти шукають не що інше, як політичну ренту. Лобізм як уособлення позитивних і негативних ознак виступає важливим елементом життєдіяльності суспільства:

1) впливаючи на управлінські рішення, сприяє посиленню тонусу органів державної влади й управління, надає їм необхідної динаміки та гнучкості;

2) постає інструментом самоорганізації громадянського суспільства, забезпечує суспільну підтримку того чи іншого законопроекту або опонування йому, справляє безпосередній вплив на політику;

3) як специфічна форма прояву політичного плюралізму створює можливості для забезпечення інтересів меншості;

4) забезпечує реалізацію вимог принципу свободи стосовно діяльності громадських організацій, політичних партій, недержавних структур-асоціацій, окремих груп населення тощо;

5) орієнтує щодо цілей суспільство, стимулює інноваційні зміни, спонукає до конкретних дій;

6) сприяє розширенню інформаційної й організаційної бази рішень;

7) постає інструментом взаємодії представницької та виконавчої гілок влади;

8) є засобом досягнення компромісів й укладання угод, а це сприяє знаходженню рівноваги між політичними силами.

58. Бюрократія як основна форма неспроможності суспільного сектору

Важливим напрямом теорії суспільного вибору є економіка бюрократії (economics of bureaucracy), яка згідно з теорією суспільного вибору становить систему організацій, котра відповідає щонайменше двом критеріям: по-перше, вона не виробляє економічних благ, які мають ціннісну оцінку, і, по-друге, включає частину своїх доходів із джерел, не пов´язаних з продажем результатів своєї діяльності..

Підходи Нісканена, Таллока та Б’юкенена до моделювання поведінки бюрократії.

Модель бюрократії Нісканена

Мета бюрократичної структури: збільшення власного бюджету, яке дозволяє їй розширити повноваження та внутрішнє споживання.

Виробництво суспільного блага в умовах ринку в обсязі, коли граничні вигоди для суспільства від нього співпадають з граничними витратами на його створення, а чиста вигода є максимальною. Виробництво суспільного блага бюрократичної структури в обсязі, який є максимально доступним для виробництва (тоді чиста вигода від блага падає до 0).

Наслідки: населення отримує надлишкову кількість суспільного блага; уповноважене бюро при цьому збільшує власний бюджет.

Модель бюрократії Бюкенена-Таллока

Витрати на прийняття рішення у представницьких демократіях:

-зовнішні політичні витрати (витрати добробуту меншості внаслідок рішень прийнятих більшість)-безпосередні витрати на прийняття рішення (гроші і час необхідний для збір інформації щодо певної проблеми, оцінку наслідків її подолання за допомогою голосування, а також на формування консенсусу між зацікавленими сторонами.

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: