Гідросфера - водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, сніговий покрив і льодовики.

Світовий океан - неперервна водна оболонка Землі, що оточує материки й острови. Площа Світового океану становить 71 % земної поверхні.

·    Тихий- складає майже половину площі Світового океану (178,7 млн. км²) і понад половини його об'єму (740 млн. км³);

· Атлантичний - складає приблизно 1/4 частину Світового океану за площею (91,6 млн. км²) і об'ємом (330 млн. км³);

· Індійський - складає дещо більше 1/5 частини Світового океану за площею (76,2 млн. км²) і об'ємом (283 млн. км³);

· Північний Льодовитий - складає лише 1/25 частину Світового океану за площею (14,7 млн. км²) і 1/75 його частину за об'ємом (18 млн. км³).

Море - частина океану, відділена від нього суходолом або островами. Розрізняють внутрішні, окраїнні, міжострівні моря.

Затока - частина океану або моря, що далеко заходить в сушу. В деяких випадках назва «затока» історично закріпилася за водоймами, які за їх гідрологічним режимом вірніше було б називати морями (Мексиканська, Гудзонова, Перська затоки).

Протока - відносно вузький водний простір, що розділяє ділянки суші і з'єднує водні басейни або їх частини .

Вітрові хвилі - коливальні рухи водної поверхні. Звичайна висота вітрових хвиль - до 4 м, рідше - до 6-7 м. Відзначено випадки, коли штормові вітри піднімали у відкритому океані хвилі висотою 20-30 м і більше.

Океанічні течії – горизонтальні переміщення величезних мас води у певному напрямку і на великі відстані.

Припливи і відпливи -періодичні коливання рівня води в океанах і морях, що спричиняються силами притягання Місяця і Сонця.

Цунамі - хвилі , утворювані в океані внаслідок сильних підводних землетрусів.

Поверхневі води - води суходолу, що постійно або тимчасово знахо­дяться на земній поверхні в рідкому або твердому стані у формі водних об'єктів (водних потоків, водойм), а також скупчень льоду і снігу (льодовиків, снігового покриву).

Ріка - природний водний потік, що тече у розробленому ним заглибленні - річищі.

Озеро - водойма, що утворилася в замкненому природному заглиб­ленні на поверхні суходолу.

Болота - надмірно зволожені ділянки суходолу із шаром торфу не менше 0,3 м.

Льодовики - природні скупчення льоду на земній поверхні.

Підземні води - води, що знаходяться в порах і пустотах гірських порід верхньої частини земної кори.

Водні об’єкти - це сукупність природних вод на земній поверхні або у верхніх шарах земної кори..

Водотоки - водні об’єкти на земній поверхні з поступальним рухом води в руслах в напрямку похилу(річки, струмки, канали).

Водойми - водні об’єкти у пониженнях земної поверхні із уповільненим рухом води (океани, моря, озера, водосховища, ставки, болота).

Водозбір (водозбірний басейн) - це частина земної поверхні або товщі ґрунтів та гірських порід, звідки вода потрапляє у даний водний об’єкт. Водозбори є у всіх океанів, морів, озер, річок.

Атмосфера - газова оболонка Землі, що сформувалася у результаті геологічної еволюції та діяльності організмів.

Тропосфера. Загальна висота тропосфери складає близько 18 км. Величина вертикальних переміщень повітряних мас у тропосфері і, отже, рівень концентрації шкідливих речовин у повітрі, у значній мірі визначається зміною температури по висоті.

Стратосфера поширюється до висоти близько 60 км. Температура в цій частині атмосфери зберігає зразкову сталість по вертикалі. Особливістю стратосфери є наявність у ній на висоті 20-30 км шару з підвищеною концентрацією озону (т.зв. - "озоновий шар"), що захищає живі організми від ультрафіолетового випромінювання.

Іоносфера має значну вертикальну довжину (1500-2000км). Складається із:

- мезосфери – 80 км.,

- термосфери – 1000 км.,

- екзосфери – 1900 км.,

- геокорони – 2000 км.

Атмосферний тиск – це сила, з якою повітря тисне на земну поверхню і на всі предмети на ній.

Повітряні маси — великі об'єми повітря з тропосфері, що характеризуються відносно однорідними властивостями (однорідні за температурою, вологістю) і рухаються як одне ціле.

Екваторіальне повітря (ЕП) - повітряні маси, що утворюються в смузі зниженого тиску - формується в екваторіальних широтах, характеризується високою температурою та великим вмістом вологи як над сушею, так і над морями.

 Тропічне повітря(ТП ) – повітряні маси, що утворюються в смузі високого тиску Континентальне тропічне повітря (КТП) - формується над материками в тропічних широтах та над тропічними пустелями (пустелі Сахара, Аравії, Тар, Калахарі), а влітку в субтропіках і на півдні помірних широт (південь Європи, Середня Азія і Казахстан, Монголія, Північний Китай); воно сухе, запилене і має високу температуру. Морське тропічне повітря (МТП) - утворюється над тропічними акваторіями океанів і характеризується високими температурами і високою вологістю, хоча відносна вологість знижена.

  Помірне повітря (ПП). - повітряні маси, що утворюються на помірних широтах. Континентальне помірне повітря (КПП) - формується над материками помірних широт, узимку - сильно охолоджене і стійке з ясною морозною погодою, влітку сильно прогрівається. Морське помірне повітря (МПП) - формується в областях низького тиску над океанами в середніх широтах і переноситься західними вітрами та циклонами на материки; відрізняється великою вологістю й помірними температурами; взимку приносить відлигу, а влітку прохолодну похмуру погоду.

Арктичне (антарктичне) повітря (АП) — повітряні маси, що утворюються над Арктикою й Антарктидою в області високого тиску. Це повітря характеризується низькими температурами, малою вологістю, великою прозорістю, стійкістю. Взимку воно приносить в помірні широти сильні морози, а навесні та восени заморозки.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: