Технічне обслуговування ТО-1 у пунктах формування та обороту

 

10.1.1. У пунктах формування та обороту пасажирських поїздів повинні виконуватися такі роботи: огляд приводів після прибуття поїзда, очистка, огляд та дефектація, заміна вузлів та деталей, що відмовили.

10.1.2. При проходженні поїзда через пункт технічного обслуго­вування станції формування та обороту оглядачі вагонів повинні оглянути працюючі приводи та доповісти обслуговуючому персо­налу про усі виявлені недоліки.

10.1.3. Після прибуття поїзда на технічному станцію приводи ва­гонних генераторів при необхідності очищають від снігу та грязі.

Деталі приводів очищають від льоду дерев'яним молотком. Ви­користання з цією метою металічних предметів не допускається.

10.1.4. Після прибуття поїзда на пасажирську або технічну стан­цію повинна бути перевірена температура корпусів редукторів, відцентрових муфт та шарнірів карданних валів. Температуру ре­дукторів, муфт та шарнірів карданних валів визначають на дотик шляхом порівняння із температурою нормально працюючих букс колісних пар.

Редуктори, муфти та шарніри карданних валів, які мають підви­щений нагрів, підлягають розбиранню та ремонту в умовах депо.

10.1.5. Рівень масла в редукторах перевіряють у випадку виті­кання масла та при нагріванні редуктора понад 70 °С, не раніше ніж через 5 хвилин після зупинки поїзда та осідання частини мас­ла, що спінилося, в пунктах формування не рідше, ніж через 8 діб або після пробігу 8 тис. км згідно з графіком, затвердженим ВЧД, 154 або ДОП, а також у вагонах, які прибули із відстою або резер ву перед введенням їх в експлуатацію. При виявленні у мастилі механічних домішок редуктор привода необхідно розібрати і відре­монтувати в умовах депо.

Рівень масла перевіряють також у вагонів, що прибули з вагоно­будівних заводів або після проходження планових видів ремонту.

10.1.6. Стан нарізних кріплень приводів контролюють обстуку­ванням незалежно від цілісності дротяної обв'язки.

Пружинні шайби з-під ослаблених болтів та гайок, болти, шпиль­ки та гайки зі спрацьованою нарізкою замінюють. Нові болти та шпильки повинні бути виготовлені зі сталі марки 40Х. На головці болта або торці шпильки повинна бути вибита марка сталі.

Ослаблені нарізні з'єднання (болти і шпильки М12 та М20) став­лять із використанням пластмаси (СТ-Т-СТУ-79-66-Х-62) або епок-сиднодіанової смоли (ДСТУ 2093-92), якщо не пошкоджена нарізка отвору.

Приводи з пошкодженою нарізкою в отворах замінюються.

Зусилля затягування болтів та шпильок повинні відповідати та­ким нормам (відхилення 2 Нхм (0,2 кгсхм)).

 

10.1.7. Кутове переміщення карданного вала, яке визначається зазором у зачепленні шестерень та з'єднаннях інших деталей, при похитуванні вала навколо поздовжньої осі повинні бути не більше: 2,5 мм — для редукторів приводів від торця осі, заміряне на радіусі
120 мм; 3,0 мм — для редукторів від середньої частини осі, заміря­не на радіусі 100 мм.

Редуктори із кутовим переміщенням карданних валів більше до­пустимого підлягають ремонту в депо.

10.1.8. Жорсткість кріплення ведучого шківа клинопасового ре­дукторно-карданного привода (ТРК) та клинопасово-карданного привода (ТК-2, ТК-3) до торця осі колісної пари перевіряють за до­помогою пристрою, показаного на рисунку 1.

При наявності зазору виконують перемонтаж вузла кріплення шківа до торця осі колісної пари з викочуванням колісної пари.

10.1.9. При огляді деталей приводів ТРК, ТК-2, ТК-3 (рисунок 2) та клинопасової передачі від середньої частини осі колісної пари перевіряють стан кріплення шківів 1 і б, карданного вала, аморти­заторів 3 підвіски генератора, стан регулювання натяжного при­строю 4, із пружиною 5 редуктора привода ТРК та проміжної опо­ри привода ТК-2, ТК-3 і клинових пасів 2.

На деталях кріплення приводів перевіряють стан шплінтів та сто­порних пристроїв. Деталі підвіски вагонного генератора перевіря­ють на цілісність гумових виробів.

Щільність затягування болтів підвіски повинна виключати пере­міщення від руки болтів уздовж їхньої осі.

Натяжні пристрої повинні бути відрегульовані по висоті стисну­тої пружини (100 ± 5) мм для привода ТРК та (ПО ± 5) мм для ТК-2, ТК-3.

Клинові паси (ГОСТ 1284.1-89) із надривами та розшаруваннями замінюють.

Замінюють паси із попереднім підбором комплекта по довжині з використанням пристрою (ГОСТ 1284.1-89). Різниця по довжині допускається не більше 10 мм.

10.1.10. У приводів вагонних генераторів від середньої частини осі типу ТІЖ-160/1М та ВБА-32/2 перевіряють стан кріплення та положення редуктора відносно осі колісної пари, а також наявність осьового зазору у блоках гумових амортизаторів опори проти скру­чування.

Ознаками зсуву або прокручування редуктора на осі колісної пари є зміщення контрольних ліній, які нанесені на торцевих флан­цях з обох сторін редуктора та уздовж осі колісної пари, вижиман­ня гумових муфт ведучих фланців редуктора.

Прокручування редуктора на осі колісної пари не допускається. Наявність прокручування редуктора на осі колісної пари являється бракувальною ознакою.

Боковий зсув редуктора на осі допускається не більше 5 мм в одну із сторін.

Для визначення величини зазору в опорі проти скручування зу­силля прикладається до карданного вала. Величина зусилля обме­жується появою пружної деформації гумових амортизаторів.

При відправленні вагона із пункту формування поїзда зазору в опорі не повинно бути.

Зазор в опорі, виявлений у пункті обороту або на шляху пряму­вання поїзда не повинен перевищувати 4 мм. При більшій величині зазору гумові амортизатори повинні бути замінені новими у пункті обороту.

10.1.11. Карданні вали та муфти оглядають, а при наявності види­мих пошкоджень — замінюють. У карданних валів перевіряють радіа­льний (при поздовжньому вигині) та боковий зазор в шліцевих з'єднаннях. Радіальні зазори в карданних валах приводів ЕТЖ-160-1М, ВБА-32/2, "Стоун", ТРКП, ТК-2 та ТК-3 повинні бути не більше 2 мм, а бокові — не більше 1,5 мм. Осьовий та радіальний зазор в підшип­никах карданного вала не повинен перевищувати 0,2 мм.

Відцентрові муфти зчеплення приводів ЕІЖ-160/1М перевіряють прокручуванням рукою фланцевої втулки муфти зчеплення. При відсутності вільного обертання вала генератора демонтують кожух муфти, очищають внутрішні поверхні від пилу та грязі і перевіряють дію механізму зчеплення із перевіркою зазору між диском тертя та фланцевою втулкою, який повинен бути в межах від 0,8 до 2,6 мм.

Величину зазору вимірюють у трьох місцях по колу через 120°.

Різниця вимірів не повинна перевищувати 0,2 мм. При виявленні несправностей, які неможливо усунути, або згідно з заявкою ПЕМ (ЛНП) про її відмову, муфту демонтують для ремонту.

Перед включенням у роботу генераторної установки від трьох-фазної мережі 380/220 В обов'язково перевіряють роботоздатність муфти зчеплення та вільне обертання вала генератора.

Еластичні муфти приводів ВБА-32 перевіряють у пунктах фор­мування при похитуванні фланця карданного вала та, при необхід­ності, вимірюють радіальне биття опорного кільця індикатором го­динникового типу.

Муфта підлягає демонтажу та ремонту, якщо радіальне биття опорного кільця більше 0,15 мм. Еластичну муфту знімають для ре­монту у пунктах формування та обороту, якщо ПЕМ заявив про її ремонт через вібрацію в рейсі генераторної установки.

10.1.12. Амортизатори блоків підвіски генераторів О11СС-28В та ОСС 4435/2, 2ГВ.ООЗ та 2ГВ.008 перевіряють по розміру А (рису­нок 3).

Для амортизаторів, показаних на рисунку 3 "а" та "в", цей розмір повинен бути не менше 40 мм. Розмір А для втулкової підвіски гене­ратора 2ГВ.ООЗ (рисунок 3 "г") повинен бути не менше 89 мм, а для безвтулкової підвіски (рисунок 3 "д") — не менше 37,5 мм. Аморти­затори із видимими тріщинами або надривами замінюють на нові.

Зазор між генератором 2ГВ.ООЗ, 2ГВ.008 та основними, а також до­датковими запобіжними скобами повинен бути 5⁺³ мм.

10.1.13. Надійність кріплення жорсткої підвіски генератора ЕГВ.01-УІ (2ГВ.008), показаної на рисунку 4, при технічному об­слуговуванні в пунктах формування та обороту поїзда необхідно перевіряти шляхом обстукування по головці болта болтового з'єднання.

Відсутність шплінта та послаблення гайки кріплення не допус­кається.

При ТО-3 необхідно підтягти всі гайки 9 підвіски генератора рівномірно моментом 100^+ш Н • м та зашплінтувати.

При затягуванні гайок допускається місцева деформація поли­чок кутників та кронштейнів, що визвана допустимою нерівністю поверхонь, що стягуються. Затягування гайок проводити динамо­метричним або важільним ключем з прикладанням визначеного зу­силля на відповідній довжині важеля.

Забороняється при затягуванні гайок болтів, у разі незбігу шліца корончатої гайки з отвором в болту під шплінт, послаблення гайки.

 

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться: