Вентиляція виробничих приміщень

Забезпечення нормальних метеорологічних умов і чистоти повітря на робочих місцях значно залежить від правильно організованої системи вентиляції.

Вентиляція – це організований і регульований обмін повітря, який забезпечує видалення з приміщень повітря, забрудненого шкідливими речовинами, а також призначений для поліпшення метеорологічних умов у приміщеннях. Санітарно- гігієнічне призначення вентиляції полягає в підтриманні в приміщенні параметрів повітряного середовища, яке відповідає вимогам СНиП 2.04.05 - 91 «Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря», а також ГОСТ 12.1 005 – 88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони». Технологічне призначення вентиляції полягає у забезпеченні в приміщеннях чистоти, температури, відносної вологості, швидкості руху повітря, виходячи з особливостей технологічного процесу і умов збереження предметів, апаратів, приладів та ін.

За способом організації повітрообміну розрізняють природну і механічну вентиляцію.

Природна – повітря переміщається під впливом природних чинників: перепад температури, тиску, вітровий напір.

Механічна – повітря переміщається механічними пристроями – вентиляторами, ежекторами ті ін.

За місцем дії розрізняють вентиляцію загальнообмінну і місцеву.

Загальнообмінна здійснює обмін повітря в усьому приміщенні. Цю систему вентиляції

застосовують у тих випадках, коли шкідливі речовини, тепло, волога виділяються рівномірно по всьому об’єму приміщення.

Місцева вентиляція застосовується для видалення забрудненого повітря безпосередньо з місця видалення шкідливих речовин і не допускає їх поширення по всьому приміщенню.

Природна вентиляція поділяється на організовану і неорганізовану. При неорганізованій природній вентиляції, яка має назву інфільтрація, надходження і видалення повітря відбувається через нещільності і пори зовнішніх огороджень, через вікна, кватирки і т.ін.

Організований природний повітрообмін, тобто аерація, здійснюється у наперед розрахованих об’ємах і регулюється відповідно до зовнішніх метеорологічних умов. Аерація застосовується у приміщеннях зі значним тепловиділенням, а також і випадках, коликонцентрація пилу або шкідливих речовин у припливному повітрі не перевищує 30% ГДК у робочій зоні.

Переваги аерації:

- економічність;

- відсутність складної системи повітроводів;

- можливість ефективно вентилювати значні виробничі об’єми приміщень.

Недоліки:

- несталість у часі (залежність від погодних умов);

- неможливість впливати на стан та склад повітря, яке подається у приміщення.

При аерації обмін повітря регулюють за допомогою прорізів (фрамуг або жалюзійних решіток), розташованих в нижній частині приміщення, через які зовні надходить більш холодне повітря, а тепле забруднене повітря виходить через витяжний аераційний ліхтар на даху будинку. Для використання вітрового напору, а також для видалення невеликих об’ємів повітря застосовують дефлектори – спеціальні насадки, які встановлюються у верхній частині вентиляційних каналів.

Механічна вентиляція забезпечує підтримання постійного повітрообміну незалежно від зовнішніх умов. Повітря, яке надходить у приміщення, у разі необхідності може підігріватися або охолоджуватися, зволожуватися, осушуватися або очищатися від пилу. Також забезпечується очищення повітря, яке видаляється назовні.

Механічна вентиляція за призначенням може бути припливною, витяжною і припливно-витяжною. За функціональним призначенням розрізняють вентиляцію загальну і місцеву. Найбільш складний та дорогий вид вентиляції – кондиціонування повітря, тобто вентиляційна установка за допомогою автоматики підтримує у приміщенні задані параметри повітряного середовища.

Основні показники систем вентиляції. До основних показників вентиляції, як правило, відносять такі:

Баланс повітряного середовища – це є співвідношення об’ємів повітря, яке подається до виробничого приміщення V_под і повітря, яке видаляється з цього приміщення V_вид. Баланс може бути: врівноваженим - якщо V_под = V_вид,

позитивним – якщо V_под > V_вид,

негативним - якщо V_под < V_вид.

Вибір балансу повітряного середовища залежить від конкретних умов виробництва, складу повітря в даному приміщенні, а також у суміжних виробничих секціях і кімнатах. Наприклад, якщо в сусідньому приміщенні мають місце виділення шкідливих, токсичних речовин, то в даному приміщенні треба створити певний надлишковий тиск повітря, тобто в цьому приміщенні баланс повітряного середовища повинен бути позитивним, що зробить неможливим потрапляння забрудненого повітря із сусіднього приміщення. Навпаки, якщо у даному приміщенні мають місце значні викиди шкідливих речовин, треба забезпечити негативний баланс, щоб створити умови потрапляння чистого повітря ззовні за рахунок перепаду тиску в приміщенні та за його межами. Тому аварійна вентиляція завжди має великий негативний баланс повітряного середовища.

Кратність повітрообміну «n» - це показник інтенсивності повітрообміну, який показує, скільки разів упродовж однієї години повністю замінюється повітря в даному приміщенні. Наприклад, у виробництвах, де використовуються речовини 3-го або 4-го класів небезпеки і виділення цих речовин у виробниче приміщення незначне, рекомендована кратність повітрообміну становить 3-4, тобто протягом години повітря повністю замінюється у приміщенні 3 – 4 рази.

Об’єм повітря, яке треба видалити з приміщення або подати до нього, може бути розрахований за певними формулами залежно від показника, який повинен регулюватися за допомогою вентиляції.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: