Зовнішні фактори, що гальмують інтеграційні процеси в ЄС

Зрозуміло, що успіх на шляху інтеграції України до ЄС стане

можливим лише за умови, якщо це буде дорога з двостороннім

рухом.

27

Нажаль, поки що позиція ЄС залишається стриманою. Ринки

Європейського Союзу все ще практично закриті для України. Навіть

економічно вигідні і високотехнологічні спільні проекти відхилялися

країнами – членами ЄС з різних міркувань. Пригадаймо відмову від

спільного виробництва АН – 70, обмеження на поставки української

трубної продукції в країни ЄС. Студентам потрібно нагадати, що в

усі часи європейці у відносинах з Україною керувалися виключно

власними інтересами. Пригадаймо як на початку 90-х років XX ст.

вони застерігали нас від «сепаратиських настроїв» (тобто

проголошення незалежності, щоб не нашкодити президенту-

реформатору М.Горбачову. Потім вимагали підмовитись від ядерної

зброї, турбуючись не про нашу, а власну безпеку, побоюючись, щоб

ця зброя не попала в руки країн, що вороже ставились до західних

країн. Вимагали закриття Чорнобильської Атомної електростанції,

спочатку без всяких компенсацій, і зовсім не турбуючись про те. що

буде з головним носієм – об'єктом укриття.

А чого вартий лист 4 міністрів енергетики країн ЄС (Франції.

Німеччини, Італії, Австрії), адресований Україні і Росії в період

гострої енергетичної кризи у відносинах України та Росії (2005/2006

рр.). Зміст його можна передати такими словами: «Ми вас любимо,

робіть, що хочете, лише б газове забезпечення Європи не було

порушено». Які могли бути наслідки для України в ту холодну зиму,

їх практично не цікавило.

І ще про національні інтереси. Україна в односторонньому

порядку максимально спростила візовий режим для громадян країн

ЄС. Проте належної взаємності з боку Брюсселя не було виявлено.

Ситуація з отриманням заповітної наклейки до паспортів, м’яко

кажучи, має не найкращий вигляд, а часом доходить до абсурду.

Пригадаймо, як бельгійська сторона двічі з невідомих причин

відмовляла у видачі віз членам української делегації, запрошеної

Європарламентами в рамках спеціальної програми «Європейські

ознайомлювальні візи». Справа дійшла до вручення сердитих нот і

дипломатичного конфлікту.

А незабаром двом дитячим колективам довелося танцювати та

співати під вікнами посольств провідних європейських країн, щоб

підтвердити свою «профпридатність» і довести консульським

працівникам, для чого їм потрібні візи.

28

Ситуація змінилася на краще з набуттям чинності підписання з

ЄС угоди про спрощення оформлення віз. Але вступ країн –

«новобранців» ЄС до інформаційної Системи Шен ген (SIS) – став

реальністю і мільйони українців це відчувають на власній кишені.

Україна пішла на серйозні поступки та дуже суттєві витрати,

підписавши 18 червня 2007 р. Угоду про реадмісію, яка передбачає

зокрема облаштування спеціальних центрів для нелегальних

мігрантів. Безумовно, створення єдиного реадмісійного простору з

ЄС та іншими сусідніми країнами потрібне. Але, з огляду на те, які

умови висуває міжнародне співтовариство для утримання нелегалів

(а їх нині, за деякими даними, перебуває в Україні близько п’яти

тисяч), це має суттєве навантаження на національний бюджет

України.

Студентам потрібно говорити і про те, що ми повинні прийти в

Європу не як аграрна країна, що споживає промислові товари

західної цивілізації, а тому є залежною від них. Наша мета, і на це

потрібно наголосити студентам – стати рівними серед розвинутих,

щоб зневажливе, покровительське відношення було змінено повагою,

взаємовигідним партнерством. Для цього нам потрібно стати

сильними.

ЄС може зробити чимало, щоб допомогти українським

політикам мобілізувати енергію суспільства з тим, щоб довершити

процес трансформації і таким чином наблизитися до довгострокової

мети – приєднання. ЄС належить:

– бути менш «невизначеним» відносно майбутнього членства

України;

– розширити технічну допомогу, щоб полегшити

гармонізацію законів та процедур;

– дати можливість укласти угоду про зону вільної торгівлі.

У реальності мости між Україною та Західною Європою є

старими, їх треба реконструювати. Реконструкція має здійснюватися

й українською і західноєвропейською стороною. Для України

прагнення приєднатися до ЄС є питанням – бути чи не бути.

Україна буде тягарем для ЄС, але зрештою вона стане і

перевагою:

– вона має населення з високим рівнем освіти, тип якої

підійде для цивілізації знань;

– вона має мережу наукових інститутів, які можна повернути

до життя;

29

– вона має найродючіший грунт у світі;

– вона уклала угоди про дружбу із усіма її сусідами;

– вона не має імперіалістичного чи агресивного минулого;

– вона досягла міжетнічного миру, що, враховуючи

історичний контекст, є зразковим досягненням;

– Україна послідовно утверджує свій мультиетнічний статус.

Зокрема, українська етнічна більшість видається готовою лишатися

лінгвістичною меншістю протягом тривалого періоду часу з тим,

щоб зберегти міжетнічний мир різних культур.

У спільній заяві щодо Угоди про асоціацію ЄС-Україна

(зробленій після закінчення саміту Україна-ЄС, Париж, 2008)

сказано, що президент України Віктор Ющенко, президент

Французької Республіки Ніколя Саркозі і президент Європейської

комісії Жозеф Мануель Бар розу закцентували на тому, що

„політична стабілізація в Україні, конституційна реформа, посилення

верховенства права, також стосовно інвестицій, і повне виконання

зобов’язань, узятих у рамках СОТ, - невідємні умови впровадження

реформ і поглиблення відносин між Україною та ЄС на основі

спільних цінностей, зокрема демократичних принципів, належного

державного управління і прав людини”. Вони визнали, що „Україна

як Європейська країна має спільну історію та спільні цінності з

країнами Європейського Союзу. Їм приємно, що нова угода між

Європейським Союзом і Україною буде угодою про асоціацію, що

захищає відкритим шлях до подальшого поступального розвитку

відносин між Україною й ЄС. Європейський Союз визнає

європейські прагнення України і вітає Європейський вибір України.

Президенти вважають, що поступове зближення України з ЄС у

політичній, економічній і правовій сферах сприятиме подальшому

прогресу у відносинах між Україною та ЄС”.

У документах саміту сторони також підкреслили „повну і

беззастережну відданість ідеї суворого виконання та поваги до

міжнародно визнаних принципів суверенітету й територіальної

цілісності та непорушності кордонів”. Було визнано існування нових

перспектив, відкритих після набрання чинності Рамковою угодою

щодо участи України в операціях із кризового управління,

очолюваних ЄС. На саміті пролунав заклик до дальшого розвитку

постійного діалогу між військовими структурами, зокрема між

Військовим комітетом ЄС і Генеральним штабом Збройних сил

України.

30

Сторони підтвердили спільний стратегічний інтерес до

співробітництва в енергетичній сфері і погодитися продовжити його

з метою проведення подальших реформ в енергетичному секторі

України заради забезпечення надійного, безпечного та прозорого

транзиту енергоносіїв територією України.

Керівники України і ЄС звернули увагу на необхідність

повного і дійового виконання домовленостей зі спрощення процедур

видачі віз та реадмісії, визнаючи факт, що Україна звільнила

громадян ЄС від візових зобов’язань. Українська сторона підкріпила

необхідність удосконалення процедур видачі віз.

Лідери також закликали Україну і сусідні з нею країни ЄС

розглянути можливість спільного прикордонного контролю в

пунктах пропуску на спільних кордонах як ефективний інструмент

спрощення прикордонного руху та торгівлі, із дотриманням вимог

безпеки і відповідного законодавства.

З урахуванням початку діалогу щодо впровадження безвізового

режиму для нетривалих поїздок між ЄС і Україною як

довгострокової перспективи, керівники закликали експертів

якнайшвидше розпочати цей діалог ще в поточному році.

Сторони обговорили можливість застосування в майбутньому

для України Європейської хартії малих підприємств, націленої на

поліпшення умов для малих і середніх підприємств і стимулювання

їх створення та розвитку. Керівники вітали значний прогрес у

створенні прогнозованого і безпечного інвестиційного клімату й

підкреслили необхідність подальшого поліпшення умов ведення

бізнесу, зокрема, розглянули як пріоритетні питання регулювання і

нагляду у сфері фінансових ринків та послуг. Що ж до значення

фінансового сектора як рушійної сили економічного зростання

лідери погодилися з винятковим значенням, яке має в цій сфері

регуляторне зближення на основі чітко визначених цілей, пріоритетів

і часових рамок у контексті зони вільної торгівлі як складової

частини угоди про асоціацію.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: