Основні повноваження місцевого суду

1) Місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

2) Місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

3) Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

4) Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи).

5) Підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

35)Місцеві суди як основна ланка системи судів загальної юрисдикції. Види місцевих судів

Місцеві суди є основною ланкою судової системи, які розглядають понад 90% судових справ.
Місцевими загальними судами в Україні, які розглядають цивільні та кримінальні справи, є районні, районні в містах, міські і міжрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.
Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. Місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства. Місцеві суди розглядають практично всі кримінальні справи, крім справ про навмисні убивства, розкрадання в особливо великих розмірах, національної безпеки. Військові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах України та інших військових формуваннях шляхом розгляду справ про захист честі і гідності сторонами в яких є військовослужбовці чи військові організації, справ по скаргах військовослужбовців та неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління. Місцеві суди діють у межах району, міста Засади його організації та діяльності закріплено в Конституції, законах України "Про судоустрій України", "Про статус суддів" і деяких інших нормативних актах.

35. Склад та структура місцевого суду

Склад місцевого суду утворюють судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. Якщо у місцевому суді кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено не більше двох заступників голови суду.

Обсяг повноважень і обов’язків працівників апарату суду врегульовано насамперед Законом "Про судоустрій України", актами Державної судової адміністрації та локальними нормативними актами суду. Усі працівники апарату підпорядковані голові відповідного суду. Його вказівки і розпорядження є обов’язковими для виконання працівниками апарату суду.

Керівник апарату суду відповідно до світового досвіду і міжнародних стандартів має бути своєрідним менеджером, який дає можливість голові суду зосередитися на безпосередньому відправленні правосуддя, реалізації функції контролю і надання належної методичної допомоги суддям суду за суворого дотримання принципу незалежності суддів тощо. Ефективність діяльності керівника апарату суду прямо обумовлює якість організації роботи суду і залежить насамперед від його рівня професійної підготовленості, вміння голови суду організувати його роботу, системи контролю за його діяльністю з боку державної судової адміністрації. Крім того, бажано, щоб керівник апарату мав природний хист сучасного менеджеру.

3 6. Права та обов’язки голови місцевого суду

1) представляв суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить керівникові територіального управління Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видав на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів місцевого суду;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Обов'язки голови місцевого суду досить широкі. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями;,
Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази й розпорядження.

37. Види і склад апеляційних судів.Їх місце в системі судів України

У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

2. Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

3. Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ є відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

4. До складу апеляційного суду входять судді, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, з числа яких призначаються голова суду та його заступники. В апеляційному суді, кількість суддів в якому перевищує тридцять п'ять, може бути призначено не більше трьох заступників голови суду.

5. У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ у межах відповідної судової юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати, який призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення судової палати, її склад, а також про призначення секретаря судової палати приймаються зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

До складу апеляційних судів входять голова суду, заступники голови суду (у кількості не більше трьох) і судді, як правило обрані Верховною Радою України безстроково після перебування в суді першої ланки не менше п'яти років. Кількість суддів у апеляційному суді визначається Президентом України.

Апеляційні суди займають в судоустрої України важливе місце. Це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів. Апеляцію може бути подано на вироки, рішення, постанови, ухвали судів, які не набрали законної сили, у випадках, передбачених цивільним процесуальним, кримінально-процесуальним, господарським та адміністративним процесуальним законодавством.

 

 

38. Повноваження апеляційного суду

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність його прав і обов'язків, пов'язаних із застосуванням процесуально-правових наслідків щодо рішень і ухвал суду першої інстанції, які розглядаються в апеляційному порядку.

Апеляційний суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надав місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

 

 

39. Апеляційне провадження у кримінальній справі

Кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня згідно із законом (ст. 5 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права).

В Україні судові рішення мають право переглядати апеляційні та касаційний суди. Здійснюють вони це в межах стадій апеляційного провадження, касаційного провадження та провадження з перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

Право учасників кримінального процесу на апеляційне оскарження судового рішення регламентовано п. 8 ч. З ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України" та главами 29 і ЗО КПК.

Апеляційне провадження — це стадія кримінального процесу, змістом якої є перегляд за апеляціями сторін рішень місцевих судів, що не набрали чинності.

Світова практика знає два види апеляційного провадження: 1) повну; 2) неповну апеляцію.

Ознаки повної апеляції:

повторне дослідження доказів у повному обсязі;

надання суду нових доказів;

відсутність права на повернення справи до суду першої інстанції;

ухвалення нового рішення або залишення рішення судупершої інстанції без зміни.

 

40. Апеляційне провадження по цивільним справам

Апеляційний перегляд — це новий (повторний) розгляд та вирішення справи судом апеляційної інстанції.

Ознаки:

1) апеляційна скарга на судове рішення, що не набрали законної сили, подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (ч. 1 ст. 296 ЦПК);

2) суд першої інстанції на наступний день після закінчення строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до апеляційного суду (ч. 2 ст. 296 ЦПК);

3) апеляційним судом справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, за винятками і з доповненнями, встановленими главою 1 "Апеляційне провадження" розділу V ЦПК;

4) рішення суду першої інстанції, оскаржене в апеляційному порядку, не підлягає виконанню за винятком випадків негайного його виконання (ст. 367 ЦПК).

Об'єктом апеляційного оскарження за правилами ЦПК є рішення та ухвали суду першої інстанції, які не набрали законної сили. Апеляційне провадження полягає в тому, що розгляд справ за апеляційними скаргами дозволяє виправляти помилки судів першої інстанції і спрямувати їх діяльність, а також забезпечувати правильний та однаковий підхід до застосування норм матеріального і процесуального права. Таким чином, перевірка судових рішень апеляційним судом вважається гарантією правильного розгляду та вирішення справи.

41. Повноваження Голови апеляційного суду

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах 3 іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступників голови апеляційного суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посаду апеляційному суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;

7) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів апеляційного суду;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

Уразі відсутності голови апеляційного суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду.

42. Касаційне провадження по цивільним справам. Підстави касаційного оскарження

Касаційне провадження — одна із стадій цивільного процесу, метою якої є перевірка законності та обґрунтованості рішень і ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішень і ухвал апеляційного суду.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 324 ЦПК). Неправильне застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального права має місце, якщо застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення суду першої або апеляційної інстанцій за умови, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, зокрема у випадках, коли справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду; справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання, тощо.

Провадження та розгляд справи у касаційному порядку розпочинається за скаргою осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки (ст. 324 ЦПК). Зазначені особи мають право звернутися з касаційними скаргами, якими відкривається розгляд справи касаційним провадженням, що розпочинається вирішенням питання прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК) та може мати місце за наявності встановлених ч. 2 ст. 324 ЦПК підстав.

 

 

43. Підстави для перегляду справ за нововиявленими обставинами

Підставами для такого перегляду є:

1) Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; Типовий приклад нововиявлених обставин — знаходження заповіту на користь одного з спадкоємців після набрання законної сили рішенням суду про поділ майна між спадкоємцями за законом.

2) Встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) Скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

При розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення або ухвали суду необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував це судове рішення цим актом чи виходив із зазначеного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято повній акт, протилежний за змістом скасованому, або коли, власне, скасування акта означає інше вирішення питання.

4) Встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

⇐ Предыдущая234567891011Следующая ⇒

Поделиться: