Поняття судової системи України, її характеристика.

Судова система становить сукупність усіх судів держави, що здійснюють судову владу. 
Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, що складається із загальних та спеціалізованих судів.
Відповідно до ст. 125 Конституції України та ст. 18 Закону “Про судоустрій України” до системи судів загальної юрисдикції належать: місцевісуди, апеляційнісуди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.
Судова система загальних судів складається з трьох ланок:


1. Місцеві суди району, району в місті, міськрайонні, військові, суди гарнізонів.


2. Апеляційні суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; апеляційні військові суди регіонів і Військово - Морських Сил; Апеляційний суд України.
    

3.В ерховний суд України.
Господарські та адміністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів Загальної юрисдикції.


Система господарських судів складається з чотирьох ланок:


1. Місцеві господарські суди.


2.Апеляційні господарські суди.

3. Вищий господарський суд.

4. Верховний Суд України (Судова палата у господарськихсправах).

Діяльність ланок судової системи визначається тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи. Судова інстанція – це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядаються у першій інстанції, другій інстанції – апеляційній та третій інстанції – касаційній. Справи можуть переглядатися в порядку виключного провадження. Суди загальної юрисдикції утворює і ліквідує Президент України відповідно до Закону “Про судоустрійУкраїни” за поданням Міністра юстиції України, погодженим із Головою Верховного Суду України або головою вищого спеціалізованого суду. Всі суди України є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного герба України й своїм найменуванням.

Історія розвитку судової системи України.

Княжа доба

Від найдавніших часів княжої доби суди мали прилюдний характер. Існувало п'ять родів судів:
1. княжий суд, на якому князі, інколи ним уповноважені заступники (тивун, метельник тощо), чинили суд над населенням у столиці або поза нею під час роз'їздів; у провінції судили від імені князя його посадники;
2. вічевий суд вирішував спершу різні, потім найважливіші справи;
3. громадський або народний суд— найдавніша звичаєва форма (колись єдиний судовий орган, пізніше існував поряд з княжим судом); основою його був верховний суд, судові функції виконували «судні мужі»;
4.приватні (землевласницькі) суди давали право боярам судити справи своїх невільників, інколи і закупів;
 5.церковні суди мали юрисдикцію над церковними людьми, а в церковних справах (злочинипротивіри, подружжятощо)— і над іншими.

Литовсько-польська доба

На українських землях у складі Польщі судова влада перейшла з кінця 14 ст. до королівських намісників (старостів); у 1435 р. уведено польську систему станово-шляхетських судів: міські суди, практика яких ґрунтувалася (із змінами) на німецькому праві (Маґдебурзьке право); сільські суди вирішували менші справи місцевого населення, а домініальні — важливіші й оскарження ухвал сільських судів.На українських землях у Великому князівстві Литовському зберігся спершу суд княжої доби з тим, що Великий князь мав право суду над удільними князями. З 1386 р. Судоустрій змінився під польським і західно-європейським впливами.

Період Гетьманщини

На Гетьманщині діяли у 1648–1763р р. Козацькі державні суди. Вони поділялися на провінціальні суди (сільські, сотенні, полкові), при чому кожний вищий суд був апеляційною інстанцією для нижчого, та на центральні суди: Генеральний Військовий суд, Генеральна Військова Канцелярія і суд гетьмана. Генеральний Військовий суд, що існував при гетьманській резиденції, був спершу найвищим судом країни, але згодом допускалися апеляції від нього до Генеральної Військової Канцелярії, яка, на додаток до апеляційного суду, була судом першої інстанції для генеральної старшини, полковників, бунчукових товаришів і гетьманських «протекціоністів». Суд гетьмана виникає з його прероґатив як зверхнього судді держави з правом судити усі справи впершій або апеляційній інстанції. У системі судів того часу діяли також міські, сільські, домініальні і духовні суди.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: