Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, -

Примітка. 1. Суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до цієї статті є діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або діяння, вчинене за межами України, якщо воно визнається суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, за кримінальним законом держави, де воно було вчинене, і є злочином за Кримінальним кодексом України та внаслідок вчинення якого незаконно одержані доходи.

2. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину були кошти або інше майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Об’єкт злочину - суспільні відносини у сфері зайняття господарською діяльністю і боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Предмет злочину - кошти та інше майно, одержані внаслідок вчинення суспіль­но небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) до­ходів (воно ще іменується предикатним діянням).

Грошові кошти у даному разі можуть виступати як у готівковій, так і в безготівковій формах (перебувають на банківському рахунку і їхній обіг регулюється зобов'язальним правом), бути як національною, так і іноземною валютою.

Під майном потрібно розуміти різноманітні предмети матеріального світу, які задовольняють потреби людей і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки. Крім грошей, це цінні папери, нерухомість, транспортні засоби, твори мистецтва, ювелірні вироби, дорогоцінні метали тощо.

Майно потрібно вважати здобутим злочинним шляхом, якщо воно прямо або опосередковано отримано в результаті вчинення кримінальне караного діяння.

Об'єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм:

Об’єктивна сторона злочину полягає в легалізації (відмиванні) коштів чи майна, одержаних злочинним шляхом. Вона може виражатися в таких діях:

1) Вчинення фінансової операції чи правочину з коштами або іншим майном

2) вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування злочинного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезна­ходження, переміщення, зміну їх форми(перетворення)

3) набутті, володінні або використанні коштів чи іншого майна.

Під вчиненням фінансової операції відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» розуміються будь-які дії щодо активів, здійснені за допомогою суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

 Вчинення правочину з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчи­нення предикатного діяння, - це вчинення з ними будь-якого правочину, тобто дії, спрямованої на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ст. 202 ЦК), у визначеному цим Кодексом порядку незалежно від його виду - односторон­нього, дво- чи багатостороннього.

 Під вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування злочинного по­ходження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення слід розуміти будь-які незаконні дії, спрямовані на те, щоб унеможливити або утруднити встанов­лення факту одержання коштів або іншого майна внаслідок вчинення предикатного діяння (звідки, з якого джерела з’явилися предмети, куди потім вони переміщались, в чиєму володінні знаходились, хто є їх дійсним власником тощо), приховати чи за­маскувати «справжній характер» майна.

Під набуттям коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення пре­дикатного діяння, та володінням ними потрібно розуміти відповідно одержання їх у фактичне володіння або перебування їх у господарському віданні за недійсними правочинами (якими одержанню таких коштів чи майна або володінню ними надано правомірного вигляду і тим самим - нібито легального статусу їм самим), тобто на­буття особою права власності (володіння) на такі кошти чи майно при усвідомленні нею, що вони одержані іншими особами злочинним шляхом.

 Використання коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення пре­дикатного діяння, - це таке їх використання чи розпорядження ними, яке може бути і не пов’язане із вчиненням фінансової операції чи правочину з ними. Зазначені кошти чи майно можуть бути використані, зокрема, при здійсненні легальної господарської діяльності, у тому числі підприємницької: 1) будь-яке інвестування зазначених коштів або іншого майна у господарську діяльність (внесення їх до статутного фонду такого суб’єкта або безоплатна передача йому, інвестування у спільну господарську діяльність тощо); 2) придбання за такі кошти сировини, продукції, іншого майна для викорис­тання у господарській діяльності; 3) використання такого майна як напівфабрикатів, сировини тощо. Використання зазначених коштів та майна може бути як пов’язане, так і не пов’язане з їх відчуженням, тобто з передачею іншим особам (див. п. 9 зазна-ченоїППВСУ). Як окремі види такого використання у ст. 209 КК виділяються вчинен­ня фінансової операції і правочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-яких дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 209 КК. За змістом цієї статті відповідальність настає і в тих ви­падках, коли винна особа вчиняє лише одну фінансову операцію чи правочин з одер­жаними внаслідок вчинення предикатного діяння коштами або майном.

Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел, який характеризується усвідомленням винною особою того, що певні кошти чи інше майно одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння. Таке усвідомлення може бути пов’язане з винесенням судом обвинувального вироку за первинний злочин, про що знає особа, або базуватись на знаннях фактичних даних про походження коштів чи іншого майна від суспільно небезпечного протиправного діяння (за відсутності знань про судовий вирок або самого вироку).

Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину є мета легалізації - надання правомірного вигляду володінню, користуванню чи розпорядженню предметами, зазначеними у ст. 209 КК, або приховання чи маскування їх злочинного походження, володіння ними, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення або прав на них.

Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку.

 

54. Юридичний аналіз складу злочину «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів )».

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

⇐ Предыдущая32333435363738394041Следующая ⇒

Поделиться: