Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, -

4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

5. Діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в п'ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що внаслідок ухилення від сплати податків, збрів (обов’язкових платежів) бюджети і державні цільові фонди не отримують кошти, необхідні для забезпечення державою потреб суспільства: внутріш­ньої, зовнішньої, екологічної безпеки, соціального захисту населення, охорони здоров’я, освіти, культури тощо. Крім цього, порушується принцип рівності суб’єктів господарювання, оскільки ті з них, які ухиляються від оподаткування, протиправно одержують конкурентні переваги перед добросовісними платниками податків і зборів, що негативно впливає на розвиток економічних відносин.

 Об’єктом злочину виступають податкові відносини, тобто відносини, які складаються між державою і суб’єктами оподаткування на підставі податкових норм, що регулюють установлення, зміну і відміну внесків до бюджетів і державних цільових фондів.

 Предметом виступають грошові кошти, що підлягають сплаті до бюджетів або державних цільових фондів у виді податків, зборів (обов’язкових платежів). Зазначені платежі мають входити до системи оподаткування і бути введеними у встановле­ному законом порядку.

 Відповідальність за ст. 212 КК може наставати лише за сукупності обов’язкових умов, коли:

= несплачені податки, збори (обов’язкові платежі) входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку;

= об’єкт оподаткування передбачений відповідним законом;

= платник податку, збору (обов’язкового платежу) визначений як такий відповідним законом;

= механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), їх ставки та піль­ги щодо оподаткування визначені законами про оподаткування (див. п. 2 ППВСУ «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів» від 8 жовтня 2004р. № 15).

Об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 212 КК, характеризується наявністю трьох обов’язкових ознак: 1) діянням, яке має вираження в ухиленні від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); 2) наслідками у виді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (ч. 1 ст. 212 КК), великих (ч. 2 ст. 212 КК) або особливо великих (ч. 3 ст. 212 КК) розмірах; 3) необхідним причинним зв’язком між зазначеними діянням і наслід­ками.

 Суспільно небезпечне діяння у виді ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) полягає у відмові суб’єкта злочину від виконання покладе­ного на нього податковим законодавством зобов’язання зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

 Умовами кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, збо­рів (обов’язкових платежів) є: 1) правовий обов’язок особи сплатити обов’язкові платежі до бюджетів або державних цільових фондів; 2) наявність у неї можливості вчинити такі дії.

Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) може бути вчи­нене, наприклад, шляхом:

= неподання документів, пов’язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо);

= приховування об’єктів оподаткування; заниження цих об’єктів;

= заниження сум податків, зборів (обов’язкових платежів); приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування; подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу.

Неподання документів, пов’язаних із обчисленням і сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів), полягає в умисному неподанні до органів державної подат­кової служби в установлений строк декларацій про прибуток суб’єктів господарської діяльності чи фізичних осіб, про сплату інших обов’язкових платежів тощо. Непо­дання податкової декларації, як правило, є одночасно і приховуванням об’єктів опо­даткування.

Під приховуванням об’єктів оподаткування слід розуміти невідображення у звітних документах, які подаються до податкових органів, будь-яких із цих об’єктів - доходу (прибутку), доданої вартості робіт, продукції, послуг тощо.

Заниженням об’єктів оподаткування є умисне неправильне обчислення бази опо­даткування, зменшення його бази шляхом невідображення у поданих до податкових органів деклараціях чи інших звітних документах повного обсягу об’єктів оподатку­вання тощо, внаслідок чого податки, збори (обов’язкові платежі) сплачуються плат­ником не в повному обсязі.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 212 КК, є причинний зв’язок між ухиленням особи від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) і фактичним ненадходженням до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних, великих або особливо великих розмірах. Якщо зазна­чені наслідки настали не через протиправне діяння платника податків, а, напри­клад, з вини працівників банківських установ або інших осіб, які не здійснили належне перерахування грошових коштів, кримінальна відповідальність за ст. 212 КК виключається.

Моментом закінчення злочину, передбаченого ст. 212 КК, є фактичне ненад- ходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути спла­чені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування, а саме - з наступного дня після закінчення строку, до якого мав бути сплачений податок, збір (обов’язковий платіж), що підлягає сплаті. Якщо закон пов’язує строк сплати з виконанням певної дії, то злочин вважається закінченим з моменту фактич­ного ухилення від сплати. Строки сплати податкового зобов’язання регламентовані ст. 57 ПдК.

 Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, коли винна особа усвідомлює суспільну небезпечність ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), передбачає його суспільно небезпечні наслідки у виді ненадходження коштів до бюджетів або державних цільових фондів і бажає настання цих наслідків.

Суб’єкт – спеціальний 1) службових осіб підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності; 2) осіб, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-якої іншої особи, яка зобов’язана сплачувати податки, збори (обов’язкові платежі).

⇐ Предыдущая33343536373839404142Следующая ⇒

Поделиться: