Юридичний аналіз складу злочину «Незаконна порубка лісу ».

Незаконна порубка дерев і чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду, а також вчинення таких дій у заповідниках або на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах –

Суспільна небезпечність незаконної порубки лісу полягає в тому, що ці дії за­вдають шкоди довкіллю в цілому, науково обґрунтованому, раціональному викорис­танню, охороні та відтворенню лісів. Небезпечність даного злочину посилюється і тим, що порубка призводить до ерозії ґрунтів, виснаження річок, погіршення життя людей.

Об’єктом злочину є науково обґрунтоване, раціональне використання лісів, їх охорона та відтворення для теперішніх та майбутніх поколінь.

Предметом злочину є ліс на корені, тобто дерева і чагарники у лісах, захисних та інших лісових насадженнях в природному стані (невідділені від коріння), а також у заповідниках, або на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах України.

Порубка лісу в містах, селищах, інших населених пунктах (у парках, скверах, садах, на вулиці, на території підприємств, організацій, у пришляхових смугах, а також на сільськогосподарських угіддях, садибах, дачних ділянках тощо) не є предметом цього злочину.

Заготівля поваленого вітром лісу (буреломного) не підпадає під дію цієї статті і розглядається як самоправство (ст. 356 КК). Викрадення вже зрубаної деревини роз­глядається як злочин проти власності.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов’язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище (ст. 1 ЛК).

Лісові насадження - це захисні та інші штучні насадження дерев і чагарників, які в сукупності набувають корисних властивостей дикоростучих лісів. До лісових на­саджень відносять: ліси населених пунктів, лісопаркові частини лісів зелених зон, державні лісові захисні смуги, полезахисні лісові смуги, а також захисні лісові на­садження на смугах відводу каналів, залізниць і автомобільних доріг.

Заповідники - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цін­ність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофон­ду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища (пре­амбула Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Території та об’єкти природно-заповідного фонду - природні території та об’єкти (природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіо­нальні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища); штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки- пам’ятки садово-паркового мистецтва).

Інші особливо охоронювані ліси - природні ліси, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ (Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»). У та­ких лісах допускаються тільки рубка з метою догляду; санітарна рубка; рубка, пов’язана з реконструкцією малоцінних молодників і похідних деревостанів, прокладанням просік, створенням протипожежних розливів.

Об’єктивна сторона злочину виражається в незаконній порубці лісу, тобто це всі випадки відділення дерев і чагарників, які знаходяться в лісі, від кореня незалеж­но від використовуваних засобів і способів (сокира, пилка чи інші предмети).

Порубкою дерев та чагарників у лісах визнається як відокремлення від кореня або викорчовування ростучого чи сухостійкого дерева, чагарника за допомогою спеціаль­них пристосувань, так і пошкодження, яке припиняє ріст деревостану (наприклад, повалення дерева транспортними засобами, відділення основних гілок від стовбура тощо).

Незаконною є порубка лісу лісозаготівельними організаціями, підприємствами і установами на ділянках, що не призначені для цього, порубка лісу фізичними осо­бами без відповідного дозволу (тобто лісорубного квитка або ордера), або хоча і тими, що мають квиток (ордер), але не на тій ділянці, не в тій кількості, або порубка дерев і кущів не тих порід, на які було дано дозвіл.

Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відпо­відного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ді­лянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено (див. п. 9 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

Завершеним є злочин, коли дерева зрубані і заподіяна відповідна істотна шкода. Питання про істотність шкоди повинно визначатися в кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартість, екологічна цінність, кількість добутого, чи пошкодженого, чи знищеного, а також розмір шкоди, заподіяної довкіллю).

У справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК, шкода ви­знається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні власти­вості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення у певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту тощо.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Суб’єкт - особа, яка досягла 16 років.

⇐ Предыдущая35363738394041424344Следующая ⇒

Поделиться: