Юридичний аналіз складу злочину «Незаконне полювання ».

1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, -

Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -

Примітка. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Суспільна небезпечність незаконного полювання визначається посяганням на встановлені правовідносини: охорона, раціональне використання та відтворення тва­ринного світу.

Об’єктом злочину є законодавчо забезпечена охорона, раціональне використан­ня і відтворення диких звірів та птахів.

Предметом незаконного полювання виступають мисливські тварини, що пере­бувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у не­волі в межах угідь державних мисливських господарств і які належать до так званого державного мисливського фонду.

Державний мисливський фонд - мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі, а також утримуються в напіввільних умовах або у неволі в межах угідь державних мисливських господарств.

Мисливські тварини - дикі звірі та птахи, що можуть бути об’єктами полювання.

Мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добуван­ня мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.

Мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мис­ливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства.

Об’єктивна сторона злочину полягає у вчиненні таких дій:

1. порушення правил полювання;

2. незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах при­родно-заповідного фонду;

3. полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Чер­воної книги України.

Полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст. 1 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).

До полювання прирівнюється також перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю, або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання; перебування осіб на дорогах загального користування з про­дукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку та одержали в установленому поряд­ку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання.

Полювання з використанням вогнепальної мисливської зброї дозволяється лише особам, які в установленому порядку одержали дозвіл органу внутрішніх справ на право користування цією зброєю.

Документами, які надають право на полювання, є: посвідчення мисливця; щоріч­на контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита; дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка); відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мислив­ською зброєю; паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів із відміткою про допуск до полювання у поточному році в разі їх використання під час полювання.

Добування мисливських тварин здійснюється за дозволом - ліцензією або відстрільною карткою.

За ліцензією здійснюється полювання на ведмедя, кабана, лань, оленів благород­ного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, онда­тру, куниць лісову та кам’яну, норку американську, тхора лісового. Ліцензії видають­ся мисливцям користувачем мисливських угідь, який отримує їх у спеціально вповноваженому центральному органі виконавчої влади у галузі мисливського госпо­дарства та полювання або визначеному ним органі.

За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля ди­кого , зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю. Відстрільні картки вида­ються мисливцям користувачем мисливських угідь.

Оскільки диспозиція ст. 248 КК є бланкетною, тому правила полювання та види їх порушення визначаються Законом України «Про мисливське господарство та по­лювання». До незаконного полювання віднесені:

- полювання без належного на те дозволу;

- полювання на тварин, які не зазначені у дозволах на добування мисливських тварин або понад встановлену в цих дозволах норму;

- полювання в заборонених для цього місцях (на територіях та об’єктах природно- заповідного фонду, де це заборонено відповідно до положень про них; на відтворю- вальних ділянках; у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Се­вастопольської міських рад; в угіддях, не зазначених у дозволі; на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де мож­ливе перебування людей);

- полювання в заборонений час (у недозволені для полювання строки на відповідні види тварин; у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше годи­ни до його сходу));

- полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забо­роненими способами (клеїв, петель, самострілів, ловчих ям; отруйних та анестезуючих принад; живих сліпих чи знівечених тварин як принади; звуковідтворювальних при­ладів та пристроїв; електричного обладнання для добування тварин; штучних світло­вих джерел, приладів та пристроїв для підсвічування мішеней, у тому числі приладів нічного бачення; дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин; вибухових ре­човин; з під’їзду на автомототранспорті, також на плавучих засобах з працюючим двигуном; літаків та вертольотів; немисливської (у тому числі військової) вогнепаль­ної, пневматичної та іншої стрілецької зброї; руйнування жител тварин, бобрових загат, гнізд птахів; газу та диму; заливання нір звірів; на тварин, які зазнають лиха (переправляються водою або по льоду, рятуються від пожежі, повені тощо); полюван­ня з мисливськими собаками, ловчими звірами і птахами без наявності на них паспор­та з допуском до полювання);

- транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі про їх добування;

- допускання собак у мисливські угіддя без нагляду;

- полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мислив­ського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання;

- полювання на заборонених для добування тварин.

Для настання відповідальності за цим злочином достатньо вчинення хоча б одно­го виду незаконного полювання.

 

 Кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого полягала в по­рушенні встановлених правил, настає лише за умови заподіяння істотної шкоди. Такою шкодою, зокрема, можуть бути визнані: зникнення того чи іншого виду тварин у пев­ній місцевості; знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, їхніх жител, споруд; руйнування об’єктів природного середовища; знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншо­го виду (видів) пов’язане зі значними труднощами; тощо. Якщо внаслідок незаконно­го полювання істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав може нести відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, слід ураховувати не тільки кіль­кісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання (див. пп. 5, 10 ППВСУ «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004р. № 17).

 Здійснення незаконного полювання в заповідниках чи на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду або полювання на звірів, птахів чи інші види тварин­ного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою кримінальну відповідаль­ність за ст. 248 КК незалежно від факту настання чи ненастання шкідливих наслідків.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною або необережною виною. Мотиви можуть бути різними, вони на кваліфікацію не впливають, але можуть бути враховані судом при призначенні покарання.

Суб’єктом незаконного полювання є особи, які досягли 16 років. Службові осо­би, що вчинили незаконне полювання з використанням свого службового становища, відповідають за ч. 2 ст. 248 КК.

 

Під способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу маються на увазі різні прийоми та методи, застосування яких призводить до винищен­ня тварин у великій кількості (наприклад, застосування автоматичної зброї, вибухових речовин, газів, електроструму, отрути, загін стада тварин на болото або в засаду тощо).

Під незаконним полюванням, вчиненим із використанням транспортних засобів (автомашин, мотоциклів, катерів, моторних човнів, вертольотів, тракторів тощо), розуміється їх застосування при вистежуванні або добуванні звірів і птахів (полюван­ня з під’їзду на автотранспорті, на плавучих засобах із працюючим двигуном, із літа­ків та вертольотів тощо).

 

 

⇐ Предыдущая36373839404142434445Следующая ⇒

Поделиться: