Народну пісню треба берегти, бо в ній – невичерпні багатства душі цілого народу.

Пісня — душа народу

Пісня супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту народна пісня допомагала людям. У ній — пам’ять про визначних історичних діячів, минуле, щирі почуття. Пісня неодмінно лунала при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято. Пісня допомагала в праці тав дорозі.

Існує давня легенда, у якій ідеться про те, що Бог обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім народної пісні. Мабуть, ця леге­ нда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та пісня, пообіцяв Господь, допоможе людям пережити всі лиха.

В українських народних піснях живе вся історія нашого буття. У них і кохання, і побутове життя, і праця, і військова слава. Українські пісні надзвичайно мелодійні, щирі, прості. Вони нікого не залишають байдужими. Незважаючи на те, що багато з них народилися з болю, вони несуть світло та свято життя. Без рідної пісні, як і без рідної мови, людина не може висловити своїх почуттів.

Народну пісню треба берегти, бо в ній — невичерпні багатства душі нашого народу. (З Інтернет-джерел, 180 слів)

Як вважає більшість сучасних дослідників культурної спадщини нашої країни, історію нашого народу з самого початку його зародження и до наших днів можна вивчати за змістом народних і авторських пісень. З цим ствердженням не можна не погодитись, оскільки українська пісня є справжньою душею народу і сягає в давнину, перетворюючись в унікальну поетичну біографію нашого талановитого народу.
Незважаючи на історичні обставини, що складалися в нашій крайні в той чи інший час, майже у всі часи людського буття пісні для нашого народу завжди залишалася частиною його життя, та й зараз вона є невичерпним джерелом наснаги. Багато пісень, які складалися в народі або були написані талановитими авторами, стали сьогодні довершеним творінням нашого геніального народу, можна сказати, дивом з див світу.
Пісня – душа народу, і це цілком закономірно, оскільки людське життя починається з колискової пісні, яка лине з материнських вуст, потім супроводжується різноманітними піснями в залежності від індивідуальних переваг кожного з нас, а закінчується обрядовими піснями під час того, як ми залишаємо цей світ.
Якщо говорити про народні пісні, то більшості з наших співвітчизників з дитинства відомі історичні пісні, які складалися нашими предками під час бойових походів, у кровавих та нещадних січах, під час відпочинку та на всіх інших дорогах козацької слави. З давніх-давен українська народна пісня мандрувала чумацькими шляхами, розповсюджувалась по країні заробітчанами та жовнірами, виражаючи біль та сподівання наших предків. Так, у середні віки вони відображали важку долю українського народу, висловлювали протест проти солдатчини, панщини, кріпацтва та приниження з боку інших держав.
Обрядові пісні, які складалися з моменту утворення української культури и передавалися із покоління в покоління, дійшли до нашого часу, в більшості своїй, у вигляді романтичних колядок та щедрівок, що виражають піднесений настрій та святкову суєту. Таким способом наші предки прославляли звичайну трудову людину, відволікали її думки від повсякденних проблем та дозволяли деякий час побути в вимріяній казковій країні. А ось навесні, коли все навкруги оживало, коли яскраві весняні барви природи тривожили чуйні серця української молоді, над нашими селами лунали веснянки. Вини поєднували радість очікування и тихий смуток невідомості.
Дійшли до наших часів і інші святкові пісні, та пісенні твори, які відображають повсякденне життя нашого народу. Не менш, ніж народні пісні, українці люблять твори класичних та сучасних авторів, що були перекладені на музику.
Серед українських поетів-піснярів перше слово, безперечно, належить І. Франку, який заклав основу перекладу віршів українських поетів на музику. Пізніше багато пісень склалося з віршів М. Вороного, В. Сосюри, А. Леашика, а сучасна пісенна творчість відрізняється настільки великим різноманіттям, що потребує окремого, більш детального розгляду.
Але незалежно від того, являється пісня народною чи авторською, в любому випадку це безцінна культурна спадщина нашого народу, в якій, як в дзеркалі відображається усе наше життя. І цю спадщину ми повинні знати та цінити протягом усього свого життя.

ей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька «Котку, котку рябку, викопай нам грядку».

У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка «Історія України в народних піснях», там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.

Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.

1-й твір

Пісня - це ознака життя кожного народу, кожної людини. Якщо людина співає - вона живе і насолоджується кожною подарованою їй хвилиною. Пісня передає настрій, емоції, почуття. Піснею можна виділити радість і смуток, повернутися до історії наших предків, перейнятися духом минулого і стати одним цілим із своїми прадідами. Коли зникає пісня - помирає людська душа, людина втрачає зв язок з своїм внутрішнім світом, назавжди залишаючись лише з матеріальними цінностями . Тому так важливо берегти пісню, бо пісня - це душа народу.

http://znanija.com/task/759942

2-й твір

Пісня… Українська… Народна… Милозвучна… Лине віками по Україні. Ча­рують нас мелодійні пісні та думи.

У народі говорять: «Пісня ні в злу, ні в добру годину не покидає людину». Во­на з нами всюди, скільки стоїть цей світ. Лагідний материн наспів сповнений лю­бові до людей, природи, до всього живого. Під цей спів виростали поети, композитори, філософи, хлібороби, захисники рідної землі…

Був час, коли ми не шанували народну пісню як належить, не берегли. Тому багато чого втрачено, загублено безслідно.

Та останнім часом з народною піснею сталося диво: вона повірила в себе, в свою силу і красу, піднялася і зазвучала на повний голос.

Народна пісня — дорогоцінне надбання нашого народу. У ній завжди вчува­ється голос батьківщини, ніжний шепіт матусі, слово мудрої поради і золотий промінчик надії. Видатний письменник М. Гоголь говорив: «Народні пісні для України — це все: і поезія, й історія, і майбуття…»

Минають століття, змінюються устрої, потрясають світ війни і землетруси, на зміну одним поколінням приходять інші, зі своїми смаками та уподобання­ми. А народна пісня залишається, через усі злигодні та поневіряння проносить свою нев’янучу красу. Бо вона — це голос народу, вияв його працелюбної та спі­вучої вдачі, втілення моралі, мрій і прагнень. Пісня така ж нездоланна і безсмертна, як і той народ, який її створив:

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І, як пісня, як спів солов’їний,

Не кінчається Україна.

http://ukrtvoru.info/narodna-pisnya-%E2%80%94-dusha-narodu/

3-й твір

Як вважає більшість сучасних дослідників культурної спадщини нашої країни, історію нашого народу з самого початку його зародження и до наших днів можна вивчати за змістом народних і авторських пісень. З цим ствердженням не можна не погодитись, оскільки українська пісня є справжньою душею народу і сягає в давнину, перетворюючись в унікальну поетичну біографію нашого талановитого народу.
Незважаючи на історичні обставини, що складалися в нашій крайні в той чи інший час, майже у всі часи людського буття пісні для нашого народу завжди залишалася частиною його життя, та й зараз вона є невичерпним джерелом наснаги. Багато пісень, які складалися в народі або були написані талановитими авторами, стали сьогодні довершеним творінням нашого геніального народу, можна сказати, дивом з див світу.
Пісня – душа народу, і це цілком закономірно, оскільки людське життя починається з колискової пісні, яка лине з материнських вуст, потім супроводжується різноманітними піснями в залежності від індивідуальних переваг кожного з нас, а закінчується обрядовими піснями під час того, як ми залишаємо цей світ.
Якщо говорити про народні пісні, то більшості з наших співвітчизників з дитинства відомі історичні пісні, які складалися нашими предками під час бойових походів, у кровавих та нещадних січах, під час відпочинку та на всіх інших дорогах козацької слави. З давніх-давен українська народна пісня мандрувала чумацькими шляхами, розповсюджувалась по країні заробітчанами та жовнірами, виражаючи біль та сподівання наших предків.

⇐ Предыдущая1234Следующая ⇒

Поделиться: