Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

1. Розуміння мудрості у вітчизняній релігійно-філософській думці.

2. Філософія Київської Русі.

3. Діяльність культурно-освітніх центрів.

4. Поширення філософських ідей Ю. Дрогобичем.

5. Розвиток філософії у Києво-Могилянській академії.

6. Внесок у розвиток української філософії і культури Ф. Прокоповича.

7. Філософська спадщина Г. Сковороди.

8. Основні ідеї філософської творчості П. Юркевича.

9. Філософські погляди видатних українських письменників (М. Го-голя, Т. Шевченка, І. Франка).

10. Історія філософії М. Грушевського.

Дискусія

“Філософія як практична мудрість

в традиціях вітчизняної філософії”

Обгрунтування теми дискусії. На різних етапах розвитку вітчизняної філософії були сформовані погляди на філософію, мудрість як цілісне та практичне знання.

Завдання дискусії. Шляхом аналізу творчості видатних вітчизняних мислителів показати розуміння філософії у вітчизняній духовній традиції.

Форма проведення дискусії. Змістовне розкриття у виступах розуміння філософського знання, мудрості та подальший обмін думками при порівнянні уявлень про мудрість у творчості видатних мислителів Іларіона Київського, Іоанна Дамаскіна, Ф. Прокоповича, Г. Сковороди, П. Юрке-вича.

 

Рекомендована тематика есе:

1. Тисячолітня традиція української філософії.

2. Видатні пам’ятки філософської думки Київської Русі.

3. Східне християнство та вітчизняна філософська думка.

4. „Філософія серця” у вітчизняній філософії.

5. Острозький культурно-освітній центр.

6. Києво-Могилянська академія: історія і сучасність.

7. Етика та діалогізм Сократа і Сковороди.

8. Німецька та вітчизняна філософія.

9. Формування духовної свідомості і цілісні національні образи М. Гоголя.

10. Внесок видатних вітчизняних діячів XX століття у світову науково-філософську думку.

 

Література: [21; 35; 36; 54; 71; 104; 118; 129; 130; 131; 150].

 

Тема 7. Сучасна світова філософія

 

Науці нічого сказати про нікчемність нашого життя. Наука первісно виключає найпекучіші проблеми людини, яка відчуває себе залишеною напризволяще.

Е. Гуссерль

Філософія не може бути плідною,

якщо вона відокремлена від науки.

Б. Рассел

План семінарського заняття

1. Особливості розвитку та напрямки сучасної світової філософської думки.

2. Позитивістська традиція у філософії XX століття.

3. Ірраціоналізм і філософія життя як антропологічний напрямок філософії XX століття.

4. Екзистенціалізм і його напрямки.

5. Філософія марксизму і прагматизму.

6. Неотомізм і персоналізм.

7. Ситуація постмодерну в філософії.

 

Питання для самостійної роботи студентів

1. Які обставини спричинили філософський плюралізм XX століття?

2. Розкрийте зміст позитивізму і простежте його еволюцію.

3. Зробіть аналіз філософії марксизму і визначте його перспективи.

4. Яка суспільна потреба викликала до життя філософію прагматизму?

5. Розкрийте сутність екзистенціальної філософії. У чому відмінність атеїстичного та релігійного напрямків в екзистенціальній філософії?

6. У чому полягає сутність концепції людини у філософській антропології?

7. Що спільного в поглядах А. Бергсона, Ф. Ніцше і С. К’єркегора?

8. Розкрийте ідею надлюдини Ф. Ніцше.

9. Розкрийте зміст філософії неотомізму і визначте перспективи її розвитку.

10. Дайте порівняльний аналіз усіх шкіл соціально-критичного напрямку в посткласичної філософії XX століття.

11. Визначте сутність та специфічні ознаки ситуації постмодерну в філософії.

 

Тематика наукових робіт, рефератів та повідомлень

1. Проблеми методології науки в неопозитивізмі.

2. Т. Кун і його філософія науки.

3. Критика метафізики і християнства у філософії Ф. Ніцше.

4. Концепція людини у філософії М. Шелера і Г. Плеснера.

5. Соціальна філософія Франкфуртської школи.

 

Тестові завдання.

1. Визначте напрямок західноєвропейської філософії ХХ ст., який аналізує мовні засоби пізнання:

а) антропофілософія;

б) конвенціоналізм;

в) критичний реалізм;

г) історичний матеріалізм;

д) аналітична філософія?

2. Представники конвенціоналізму вважали, що основою марема-тичних та природничих теорій є:

а) домовленість між науковцями;

б) практичні навички;

в) закони лінгвістики;

г) релігійні переконання.

3. Ідеї неопозитивізму притаманні:

а) Баденській школі;

б) Франкфуртській школі;

в) Лондонській школі;

г) Віденському кружку.

4. Критичний реалізм був реакцією на:

а) неореалізм;

б) неопозитивізм;

в) неокантіанство;

г) неотомізм.

5. Неопозитивісти своїм завданням вважають:

а) розробку методу логічного або лінгвістичного аналізу знання;

б) пізнання найбільш загальних законів, систематизацію наукових знань;

в) вивчення проблем буття;

г) розкриття „шрифтів буття” – різних виразів трансценденції.

6. Представники неореалізму висунули положення:

а) неможливість взаємодії душі та тіла без прямого втручання Бога у кожному окремому випадку;

б) усе позитивне знання – сукупний результат спеціальних наук;

в) наука, згідно позитивізму, не потребує ніякої філософії, яка б стояла над нею;

г) про безпосередню пізнаваємость речі у свідомості, яка веде до розчинення зовнішнього світу у мисленні.

7. Герменевтика – це:

а) напрямок у філософії, який розглядає наукові поняття, теорії та гіпотези як інструменти, необхідні для орієнтації людини в її взаємодії з природою та суспільством;

б) вчення про „розуміння” як методологічна основа гуманітарних наук;

в) філософська традиція, яка трактує філософію як загальний метод вирішення людських проблем;

г) філософська школа, яка аналізує суб’єктивні переживання відчуженості особистості від зовнішнього світу.

8. Які закони А. Шопенгауер вважав універсальними:

а) закон причинності, буття, пізнання, мотивації;

б) єдність та боротьба протилежностей;

в) закони трьох поступових стадій інтелектуальної еволюції людини, підкорення фантазії спостереженню;

г) перехід кількісних змін в якісні.

9. Об’єкт дослідження структуралізму є:

а) культура як сукупність знакових систем (мова, наука, мистецтво, міфологія, мода, реклама);

б) уся наша дійсність;

в) мова;

г) співвідношення виробничих сил та виробничих відносин.

10. Головна ідея феноменології становить:

а) уявлення про світ – сукупність ілюзій, фікцій;

б) моральні положення та поняття не є не істиними, не є хибними; вони позбавлені пізнавального змісту;

в) знання найбільш достовірно є даними нам в чуттєвій формі;

г) нередуцируємість свідомості, людського буття, особистості та предметного світу, психофізичній природі, соціуму, духовній культурі.

11. Що, на думку А. Шопенгауера, є корінням усього сущого:

а) нежива природа;

б) людина;

в) воля;

г) інтуїція?

12. Згідно з А. Бергсоном дійсною та первісною реальністю є:

а) життя як метафізично-космічний процес;

б) воля до влади;

в) інтелект;

г) несвідоме.

13. В основі „феноменологічної онтології” Ж.-П. Сартра є протистав-лення:

а) зла та добра;

б) об’єктивності та суб’єктивності;

в) свободи й необхідності;

г) онтології та гносеології.

14. Осягнення смислових зв’язків Е. Гуссерль називає:

а) „потоком феноменів”;

б) пізнанням;

в) вивченням;

г) споглядання сутностей.

15. Як, згідно з М. Хайдеггером можна пізнати світ буття:

а) усвідомленням людського існування;

б) за допомогою наукових знань;

в) через віру в Бога;

г) завдяки несвідомому?

16. Найважливішим засобом пізнання в герменевтиці є:

а) „бритва Оккама”;

б) майєвтика;

в) спростування;

г) налагодження продуктивного діалогу.

17. Яке поняття Б. Рассел тлумачить як „логічну фікцію, яка зручна для позначення сфери дії каузальних законів”:

а) пізнання;

б) дух;

в) розум;

г) матерія?

 

Література: [30; 49; 61; 76; 78; 79; 89; 115; 137; 141; 141].

 

Тема 8. Проблема буття (онтологія)

Думка співвідноситься з буттям, як зір зі світлом. Я мислю, отже, буття є, оскільки моя думка потребує буття. Вона не охоплює його аналітично, але перебуває у відношенні до нього.

                                                                                         Г. Марсель

 

Основне завдання кожної філософії полягає у вирішенні проблеми буття світу. Рішенням цієї проблеми займалися усі філософи, як би по-різному вони не формулювали саму проблему.

                                                                                         Ф. Шеллінг

 

План семінарського заняття

1. Буття як вихідна категорія філософії (проблема буття у філо-софії).

2. Основні форми буття.

3. Спосіб існування буття, форми його виявлення та здійснення.

4. Категорія „матерія”, її значення та властивості.

Питання для самостійної роботи студентів

1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії. Чому категорія буття є вихідною для філософських міркувань про світ?

2. Прослідкуйте еволюцію становлення категорії буття в історико-філософській традиції.

3. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософії.

4. Дайте категоріальні визначення буття у філософії Нового часу та в німецькій класичній філософії.

5. Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некласичній філософії.

6. Охарактеризуйте три основні концепції буття (матеріалістичну, ідеалістичну, некласичну) в історії філософії.

7. Які існують форми (сфери) буття та в чому полягають їхні особливості?

8. Розкрийте специфіку буття людини.

9. Що є способом існування буття і які його основні характеристики?

10. Підтвердіть або поставте під сумнів тезу про самоорганізацію буття в світі.

11. Проаналізуйте зміст категорій (субстанція, простір, час, причин-ність тощо) як структури буття.

⇐ Предыдущая40414243444546474849Следующая ⇒

Поделиться: