Пріоритетність політичного вибору цінностей та цілей. Визначення цінностей та цілей - визначальна ланка ухвалення рішень.

Управлінські рішення (політичні чи адміністративні) в суті своїй зводяться до дій у здійсненні обраних цілей. Вибір цілей - передує у розробці й прийнятті будь-якого рішення.

Мета - елемент розумової діяльності керуючого суб'єкта; внутрішній мотив дії. Будучи бажаним результатом управляючого впливу державного суб'єкта на об’єкт (суспільство, окремі соціальні групи, індивіди), мета формується під впливом панівних цінностей, висловлює певний задум, ідею, акумулює відомі знання про керовану систему та дані досвіду управління.

Безліч проблем, що має керуючий орган, обумовлює багатоцільовий характер державних рішень, що потребує розподілу цілей за значимістю й хронологією реалізації. Звідси завдання побудови ієрархії цілей. Точніше, - “галузі” цілей, тому що рішення, не може бути підпорядковане реалізації одночасно двох і більше рівнозначних цілей.

Типологія цілей визначає відмінність видів рішень. Загальносуспільні, загальнодержавні, далекосяжних цілі реалізуються у політичних рішеннях керівних органів держави, у вигляді загальних політичних стратегій. Економічні, соціальні та ін. цілі, пов'язані з функціонуванням та розвитком окремих сфер діяльності суспільства, становлять раціональну основу відповідних політик. Короткострокові, поточні цілі реалізуються в адміністративних, оперативно-тактичних рішеннях. Проблеми та цілі регіонального та місцевого масштабів знаходять відбиток у рішеннях органів влади й управління відповідних рівнів [4].

Основу управління становить державна політика. Політичне керівництво - вищий рівень (за значимістю) управління. Тому серцевину державного рішення на його узагальненому рівні утворює вибір політичного курсу - державної стратегії.

Політичний вибір - визначення загальних довгострокових цілей, основних цілей діяльності держави на даному історичному етапі її існування й розвитку.

З багатьох наших спільних цілей передусім виділяються вищі державі, власне безальтернативні: а) встановлення політики та підтримку певного типу політичної системи та відповідного їй політичного режиму; б) збереження єдності суспільства як існування цієї держави; в) формування та реалізація спільних цінностей задоволення спільних інтересів населення; г) забезпечення безпекою держави й суспільства; д) забезпечення взаємозв'язків з зовнішнім світом, з іншими утвореннями. Ці цілі, які виражають головні функції держави, утворюють ядро загальної державної політики, як основи управління суспільством. Всі інші цілі й стратегії, безпосередньо чи опосередковано, визначаються ними.

Чинник інтересів, у політичному виборі відіграє визначальну роль. По сутності, інтереси є осмислені і ціннісно-інтерпретовані. Вони виражаються у цілях, мотивах, орієнтаціях, очікуваннях населення та інших явищах. Інтереси, усвідомлені і визнані соціальними державою, становлять групи суспільно-класових, національних, державних цілей. Останні служать згуртуванню суспільства, збереженню цілісності і загальної стабільності держави, виступають постійним двигуном суспільних змін.

Принцип пріоритету спільних інтересів над індивідуальними відносяться до управління економікою. Його варто використовувати і для розробки політичного рішення, тому що держава теж організація, хоч і особлива; це система організацій, створюваних для захисту і здійснення передусім спільних інтересів. Що ж до особистих інтересів, вони можуть реалізуватися тільки на основі здійснення загальних.

Загальні інтереси можуть трактуватися неправильно. Понад те, за загальні інтереси нерідко видають вузько-класові, корпоративні, відомчі чи інтереси бюрократичного апарату. Останніми роками у країни сформувався груповий національно-територіальний егоїзм. Усі ці явища накладають свій відбиток на загальнодержавні рішення.

Визнавши загальні інтереси, визначають політичний вибір, потрібно, обґрунтувати життєву важливість тих чи інших видів інтересів: економічних, політичних, соціальних та інших. Вирішення цього питання - головна передумова вибору цілей політичної стратегії.

Отже, вибір політичних цілей як початкового визначального етапу розробки стратегії обумовлюється багатьма змінними. Обґрунтованість політичного вибору вирішальною мірою залежить від того, наскільки враховані чинники, які керують керуючою системою. Вибір раціональний, мета розумна, якщо: а) висловлює інтереси більшості населення і ще відповідає базовим цінностям цього товариства (країни); б) вибір здійснено з урахуванням наукового аналізу та оцінки особливостей конкретних умов й адекватної оцінки тимчасового чинника (своєчасності рішення); в) вибір зроблено з урахуванням рівня розвитку керуючої і керованої систем (держави і або його частини), і навіть ресурсного потенціалу, який буде необхідний досягнення стратегічних цілей і рішення стратегічних завдань; в) вибір мотивований позитивним довгостроковим прогнозом; г) вибір прийнято основними соціальними групами, провідними політичним силам. Перелічені вимоги, вкладаються в демократичні принципи формування державної політики, блокують можливий домінуючий вплив на політичний вибір індивідуальних суб'єктів. Виключити вплив на процес вибору та встановлення цілей цілком неможливо, але цілком реально його мінімізувати і тим самим обмежити роль випадковості підчас ухвалення рішень, які мають значення для всього народу.

⇐ Предыдущая15161718192021222324Следующая ⇒

Поделиться: