Застосування права як особлива форма реалізації права.

Застосування норм права являється однією із форм реалізації права. В першу чергу мова повинна йти про застосування законодавчих і підзаконних актів, оскільки правоохоронні органи й інші суб'єкти, які застосовують норми права, орієнтуються на нормативні акти, а не на право і його принципи. Таким чином, термін «застосування правових норм», який закріпився в теорії права і правозастосувальній діяльності, можна вважати в певній мірі умовним. Якщо ж закони і підзаконні акти мають правовий характер, то сам термін адекватний його змісту і значенню.

застосування права - це особлива форма його реалізації, під якою розуміють державно-владну, організаційну діяльність компетентних державних органів, уповноважених на те громадських об'єднань та посадових осіб з реалізації правових норм стосовно конкретних життєвих випадків через винесення індивідуальних правових наказів (приписів). Вона полягає у встановленні формально обов'язкових правил поведінки індивідуального характеру з метою забезпечення необхідних умов для належної реалізації юридичних норм . Такий підхід до розуміння цього терміну обумовлений і тим, що в нас існує система писаного права, де основною формою є нормативно-правовий акт. Інші форми права — правовий звичай, нормативний договір — мало розповсюджений в республіці, а правовий прецедент офіційно не визнаний державною владою, хоча в окремих випадках фактично існує. Нині немає рації змінювати або уточнювати цей термін як в теорії права, так і в правозастосувальній діяльності, оскільки практично всі юристи розуміють його значення як застосування нормативно-правових актів. Якщо сказати спрощено, то застосування правових норм — це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних справах. З погляду формальної логіки це процес, який полягає у підведенні конкретного життєвого випадку під загальну правову норму, а також ухвалення на цій основі спеціального акта — акта застосування норм права.

 

Акти застосування права: поняття, ознаки, види.

Акти застосування норм права (правозастосовні акти) - індивідуальні правові акти-волевиявлення (рішення) уповноваженого компетентного державного органу або посадової особи, які на основі юридичних норм установлюють (змінюють, припиняють) права і обов'язки учасників конкретних правовідносин або міру відповідальності конкретних осіб за вчинене ними правопорушення.

Ознаки

Правозастосовні акти мають ряд особливостей. Вони видаються компетентними органами чи посадовими особами. Як правило, це державні органи або їх посадові особи. З цього випливає державно-владний характер актів застосування права. Проте державно-владні повноваження часто здійснюють недержавні організації, наприклад, органи та посадові особи місцевого самоврядування. Акти застосування права строго індивідуальні, тобто адресовані поіменно конкретним особам. Цим вони відрізняються від нормативних актів, які мають загальний характер. Такі акти спрямовані на реалізацію вимог юридичних норм, бо конкретизують загальні розпорядження норм права стосовно конкретних ситуацій та осіб, офіційно фіксують їх суб'єктивні права, обов'язки або ступінь юридичної відповідальності, тобто виконують функцію індивідуального регулювання. Реалізація актів застосування права забезпечується державним примусом. При цьому акт застосування права — це документ, який є безпосередньою підставою для застосування державних примусових заходів.

Акти застосування права поділяються за суб'єктами їх видання, за характером (регулятивні / охоронні),за значенням(основні / допоміжні),за формою(письмова / усна / у формі резолюції)

 

⇐ Предыдущая29303132333435363738Следующая ⇒

Поделиться: