АНАЛІЗ ПРОЛОНГОВАНИХ КРЕДИТІВ

Показники	На 1.01.2001 р.		На 1.01.2002 р.		Відхилення
	сума	питома вага	сума	питома вага	сума	питома вага
1. Пролонговані кредити на звітну дату, всього	4140,4	100	20 725,6	100	+16 585,2	—
2. Пролонговані не більше 2 разів	2712,0	65,0	9822,6	47,2	+7110,6	–18,3
У тому числі:
на термін не біль­ше 6 місяців	1610,7	38,9	5471,6	26,4	+3860,9	–12,5
на термін більше 6 місяців	1101,3	26,6	4311,0	20,8	+3209,7	–5,8
3. Пролонговані більше 2 разів	1428,4	34,5	10 943,1	52,8	+9514,7	+18,3
У тому числі:
на термін не біль­ше 6 місяців	335,4	8,1	3046,7	14,7	+2711,3	+6,6
на термін більше 6 місяців	1093,0	26,4	7896,4	38,1	+68 034,4	+11,7

 

 

Найбільшу увагу у процесі аналізу погашення позик слід приділяти такій групі кредитів, як «прострочені». Обсяг та тривалість простроченої заборгованості аналізуються залежно від терміну її виникнення та частки кожної групи в загальній сумі прострочених кредитів. Прострочені кредити доцільно групувати за термінами прострочення: від 1 до 30 днів; від 31 до 90 днів; від 91 до 180 днів; понад 181 день. Збільшення частки прострочених кредитів понад 181 день свідчить про підвищення вірогідності втрати цих коштів.

Таблиця 5.6

АНАЛІЗ ПРОСТРОЧЕНОЇ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ЗА СТРОКАМИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ, тис. грн

Види заборгованості	На 1.01.2001 р.		На 1.01.2002 р.		Відхилення
	Сума	Структура	Сума	Структура	Сума	Структура
1. Кредити нада­ні, всього	25 684,2	100	104 806,2	100	+79 122,0	—
2. Прострочені кредити, всього	1419,3	5,5	7265,0	6,9	+5845,7	+1,4
У тому числі:
прострочені від 1 до 30 днів	879,9	3,4	4297,1	4,1	+3417,2	+0,7
прострочені від 31 до 60 днів	282,5	1,1	1268,1	1,2	+985,6	+0,1
прострочені від 61 до 180 днів	179,8	0,7	955,7	0,9	+775,9	+0,2
прострочені більше 181 дня	77,1	0,3	744,1	0,7	+667,0	+0,4

 

З табл. 5.6. видно, що питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі позикової заборгованості банку зросла з 5,5 % на початок періоду до 6,9 % на кінець року. Абсолютний приріст простроченої кредитної заборгованості становив 5845,7 тис. грн. У тому числі на кінець звітного періоду питома вага заборгованості від 1 до 30 днів становила 4,1 % від 31 до 60 днів — 1,2 %, від 61 до 180 днів — 0,9 %, понад 180 днів — 0,7 %. При цьому структура прострочених кредитів за строками виникнення заборгованості явно погіршилась. Збільшення частки прострочених кредитів понад 181 день свідчить про підвищення вірогідності втрати цих коштів.

З метою недопущення виникнення простроченої заборгованості банки повинні проводити оперативний аналіз поточної (непростроченої) заборгованості. Контроль за термінами погашення позик ведеться в розрізі окремих позичальників за їх кредитними справами.

Контроль та оперативність при стягненні боргу передбачає обов’язок банку підтримувати з позичальником контакти протягом усього терміну користування позикою. Банк повинен уважно стежити за станом справ у клієнта і в разі виникнення у нього проблемних ситуацій, які можуть привести до несплати боргу, вжити відповідних заходів до захисту своїх інтересів.

Страхування кредитних операцій, як спосіб захисту від кредит­ного ризику, означає, що банки повинні створювати страхові резерви як на мікро-, так і на макрорівні, а також страхувати окремі високоризиковані кредитні угоди в спеціалізованих страхових організаціях.

Далі в процесі аналізу необхідно вивчити факти списання безнадійних позик за рахунок резерву на покриття втрат від кредитів, з’ясувати підстави для списання та визначити питому вагу списання кредитів у загальному обсязі прострочених позик, частку списаних кредитів у загальному обсязі позик та питому вагу цих кредитів у сумі створеного резерву.

Частка списаних позик показує ефективність роботи банку з безнадійними кредитами і впливає на підвищення якості кредитного портфеля банку, звільняючи його від ризиків, зменшує частку прострочених позик, підвищує надійність повернення страхових кредитів.

З табл. 5.7 видно, що банк списує безнадійні позики за рахунок резерву на покриття втрат від кредитних ризиків. Це дало змогу банку списати 6,2 % позикової заборгованості, 32,3 % усієї простроченої та сумнівної до повернення заборгованості і тим самим підвищити якість свого кредитного портфеля.

Таблиця 5.7

АНАЛІЗ СПИСАНИХ КРЕДИТІВ

Показники	На 1.01.2001 р.	На 1.01.2002 р.	Відхилення
1. Списані кредити, тис. грн	1258,5	6498,0	+5239,5
2. У тому числі за рахунок резерву	1258,5	6498,0	+5239,5
3. Питома вага списаних кредитів, %
у загальному обсязі позик	4,9	6,2	+1,3
у сумі прострочених та сумнівних до повернення кредитів	43,5	32,3	–11,2
у резерві	60	48,5	–11,5

 

За аналізований період обсяг списаних кредитів збільшився на 5239,5 тис. грн. Питома вага списаних кредитів у загальному обсязі виданих кредитів збільшилася з 4,9 % на початок періоду до 6,2 % на кінець періоду, тобто на 1,3 процентного пункту. Це свід­чить про погіршення якості кредитного портфеля. Дані таблиці показують, що в аналізованому банку створено достатній резерв на покриття можливих втрат від неповернення кредитів. Сума списаних (збиткових) кредитів була в межах створеного резерву і становила лише 48,5 % від його розміру. Зменшення частки списаних кредитів з суми прострочених та сумнівних до повернення кредитів може розцінюватись як поліпшення роботи працівників банку щодо повернення проблемних позик.

Необхідно також проаналізувати залишки заборгованості за поточними позиками за термінами погашення, що залишилися, та визначити частку позик зі строком погашення до одного місяця, від одного до шести місяців, від шести місяців до одного року, понад рік. Метою такого аналізу є визначення строків надання кредитів для коригування політики банку в цьому напрямі.

Таблиця 5.8

АНАЛІЗ ЗАЛИШКІВ КРЕДИТНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ЗА ТЕРМІНАМИ ПОГАШЕННЯ, тис. грн

Термін погашення	На 1.01.01 р.		На 1.01.02 р.		Відхилення
	Сума	%	Сума	%	Сума	%
До 1 місяця	8730,0	34	21 691,8	21	+12 961,8	–13
Від 1 до 6 місяців	14 894,1	58	75 565,3	72	+60 671,2	+14
Від 6 місяців до 1 року	1799,8	7	6498,0	6	+4698,2	–1
Більше 1 року	260,3	1	1051,1	1	+790,8	—
Усього	25 684,2	100	104 806,2	100	+79 122	—

Дані табл. 5.8 свідчать, що найбільша частина кредитної заборгованості має тривалість від одного до шести місяців (72 %) і тільки 21 % кожної заборгованості — тривалістю до одного місяця, більше шести місяців має тільки 6 % позикових зобов’язань та більше одного року — 1 % зобов’язань. Водночас на початок року строкова заборгованість тривалістю до одного місяця становила 34 %, від одного до шести місяців — 58 %, від шести місяців до одного року — 7 %, більше одного року — 1 %. Тобто в аналізованому періоді має місце погіршення показників за рахунок збільшення тривалості поточної заборгованості.

Загальний висновок, який випливає з наведених даних, — це погіршення стану погашених кредитів банку. Питома вага прострочених та пролонгованих кредитів збільшується, середня тривалість поточної заборгованості зростає, збільшилася частка списаних кредитів. Банку слід вести обережнішу політику щодо надання кредитів, проводити активну роботу з контролю за їх поверненням, ретельно оцінювати кредитоспроможність позичальників.

5.5. Аналіз диверсифікації
кредитних вкладень

З метою зниження ризику втрат потрібен більш глибокий аналіз кредитного портфеля з погляду диверсифікації кредитних вкладень.

Диверсифікація позик як засіб захисту від кредитного ризику буває портфельною, географічною та галузевою.

Портфельна диверсифікація являє собою розподіл позикових грошових коштів між різними суб’єктами (юридичними та фізич­ними особами). Чим більшій кількості позичальників буде надано для тимчасового використання позиковий капітал конкретного банку, за інших рівних умов, тим меншим буде ступінь ризику неповернення боргу, оскільки ймовірність банкрутства багатьох позичальників значно нижча ймовірності банкрутства одного чи кількох позичальників.

Аналіз портфельної диверсифікації кредитних вкладень здійснюється на основі нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), нормативу великих кредитних ризиків (Н8), питомої ваги великих кредитів у загальній сумі заборгованості, кількості великих кредитів та їх середнього розміру.

Національний банк України пропонує розраховувати норматив максимального кредитного ризику на одного контрагента за такою формулою:

.

Значення цього показника не повинно перевищувати 25 %. Якщо сума на одного контрагента перевищує 10 % власних коштів банку, то такий кредит вважається «великим». Загальний залишок заборгованості за всіма великими кредитами, виданими банком з урахуванням позабалансових зобов’язань, не повинен перевищувати восьмикратного розміру власних коштів банку. Це співвідношення контролюється за допомогою нормативу великих кредитних ризиків (Н8) за такою формулою:

.

Якщо сума всіх великих кредитів перевищує восьмикратний розмір власних коштів не більше ніж на 50 %, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16 %), а якщо вони перевищують цей розмір більш ніж на 50 %, то вимоги потроюються (24 %).

Аналіз дає змогу зробити такі висновки про рівень диверсифікації кредитних вкладень. Поліпшення диверсифікації характеризується збільшенням кількості великих кредитів за зниження їх питомої ваги в загальній сумі кредитних вкладень і зменшенням середнього розміру великого кредиту. Зниження кількості великих кредитів за незмінної або зростаючої питомої ваги їх фактичної величини, а також середнього розміру говорить про недостатню роботу банку щодо диверсифікації кредитних вкладень, збільшує ризик неповернення позики і можливості виникнення дефіциту ліквідних засобів. З метою підвищення ліквідності слід дотримуватись відмінного від нормального рівня граничної суми великих кредитів. При цьому треба виходити з того, що заборгованість за великими кредитами не повинна перевищувати 50 % фактичних кредитних вкладень.

Розглянемо рівень диверсифікації кредитних вкладень на прикладі (табл. 5.9).

Таблиця 5.9

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: