КРЕДИТНИЙ ПОРТФЕЛЬ БАНКУ «А»

Назва позичальника	Мета позики	Вид та розмір забезпечення, %	Сума позики згідно з угодою	Непогашена сума позики
1. Завод «Іскра» (державне підприємство)	Переозброєння виробництва згідно з програмою конверсії (будівництво)	Гарантія Мінобо­рони, 100	17 000	4000
2. ТОВ «Фенікс»	Придбання комплекту­ючих	Застава основних фондів, 125	4200	4200
3. АТП № 95	На закупівлю пально-мастильних матеріалів	Застава транспорт­них засобів, 60	30 000	19 550
4. ТОВ «Лакс»	Закупівля товарів народного споживання	Застава нерухомості, 100 (страхування)	10 000	6500
5. Редукторний завод (державне підприємство)	На виплату заробітної плати	Бланковий кредит	7000	7000
6. МП «Скарб»	Закупівля сільськогосподарської продукції	Застава нерухомості, 100	6200	6200
7. ЗАТ «Алмаз»	Закупівля товарів народного спожи­вання	Договір застави товарів за контрактом, 100 %	35 000	33 000
8. СП Укр- зовнішторг	Закупівля товарів	Застава нерухомості, 125	3280	3280
9. МП «Руна»	Закупівля товарів народного споживання		10 000	7500
10. Фізична особа Вергуненко М. В.	На індивідуальне жит­лове будівництво	Застава транспортного засобу	20	12
11. Фізична особа Тюхляєв А. Ю.	Поліпшення житлових умов	Застава нерухомості, 100	40	40
	´	´	122 740	91 282

Таблиця 5.10

СТАНОМ НА 1.01.2002 р., тис. грн

Дата надання та погашення позики	Дата останнього платежу	Ризик	Процентна ставка за кредитом	Умови сплати процентів	Примітки
6.04.2000 р. 5.03.2002 р. (>2 років)	1.06.2001	1	25	Кожні 6 місяців разом із сумою основного боргу
17.02.2001 р. 3.10.2001 р. (8 міс.)	—	4	20	Щомісячно	Подано позов в Арбітражний суд
15.10.2001 р. 15.01.2002 р. (3 міс.)	18.12.2001	2	25	Щомісячно
8.08.2001 12.02.2002 (7 міс.)	30.01.2001	3	25	Щомісячно
25.12.2001 25.01.2002 (1 міс.)	—	3	20	Одночасно з по­верненням основ­ної суми боргу після закінчення договору
12.02.2000 5.11.2000 (простроч.)	0	5	30	Щомісячно	Подано позов в Арбітражний суд
10.10.2001 15.04.2002 (6 міс.)	10.11.2001	1	25	Щомісячно	—
4.01.2000 4.01.2001 (простроч.)	—	5	35		Валютне про­строчення. Подано позов в Арбітражний суд
15.12.2001 15.03.2002 (3 міс.)	30.12.2001	1	26
3.01.2001 5.06.2002 (> 1 року)	12.12.2001	2	25	Кожні шість місяців разом із сумою основного боргу
5.07.2001 31.12.2002	0	3	25	Кожні шість місяців разом із сумою основного боргу
´	´	´	´	´

Таблиця 5.11

СТРУКТУРА КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ «А»
ЗА ГРУПАМИ РИЗИКУ

Групи кредитів	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %
1. Стандартні	79 090	58,5	62 000	50,5	–17 090	–8
2. Під контролем	29 470	21,8	30 020	24,5	+550	+2,7
3. Субстандартні	11 760	8,7	17 040	13,9	+5280	+5,2
4. Сумнівні	5680	4,2	4200	3,4	–1480	–0,8
5. Безнадійні	9190	6,8	9480	7,7	+290	+0,9
Усього	13 519	100	122 740	100	–12 450	0

З таблиці видно, що за аналізований період структура кредитного портфеля дещо погіршилася. Так, питома вага ризикованих та високоризикованих кредитів збільшилась на 5,3 процентного пункту (з 19,7 % у 2001 р. до 25 % у 2002 р.). При цьому значно зросла частка сумнівних кредитів (на 5,2 процентного пункту, або на 5280 тис. грн). Частка безнадійних кредитів зросла на 0,9 процентного пункту, або на 290 тис. грн. Це свідчить про те, що в банку проводиться досить високоризикована кредитна політика.

З огляду на таке становище аналіз треба деталізувати в напрямі виявлення причин збільшення питомої ваги небезпечних та безнадійних (збиткових) кредитів і проаналізувати можливі на-
слідки та заходи щодо їх усунення.

Аналіз галузевої структури кредитів дає змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими та довгостроковими позиками, а також у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти розвитку пріоритетних галузей народного господарства.

Структурний аналіз проводиться для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства банку, тому зарубіжні комерційні банки визначають для себе межі вкладення ресурсів у певний сегмент, тобто застосовують метод лімітування. Ці межі враховують у своїй діяльності кредитний комітет та керівники вищого рівня.

Як видно з даних табл. 5.12, банк визначається нераціональною структурою кредитних вкладень, основна їх частка була вкладена в торговельно-посередницьку діяльність — 47,5 %. Це зумовлено великим попитом на кредитні ресурси саме в цій галузі. Заінтересованість банку вкладати саме в цю галузь обумовлена високою оборотністю цих позик.

Таблиця 5.12

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ГАЛУЗЕВОЮ ОЗНАКОЮ

Галузь	Базисний період		Звітний період		Відхилення абсолютне
	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %
1. Промисловість	12 032	8,9	11 200	9,1	–832	+0,2
2. Сільське господарство	2974	2,2	6200	5,1	+3226	+2,9
3. Будівництво	20 954	15,5	17 000	13,9	–3954	–1,6
4. Торгівля	98 283	72,7	58 280	47,5	–40 003	–25,2
5. Транспорт	—	—	30 000	24,4	+30 000	+24,4
6. Споживчі позики	946	0,7	60	0,05	–886	–0,65
Усього	13 519	100	122 740	100	12 450	—

Проте порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З’явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.

Отже, незважаючи на відносне поліпшення галузевої структури кредитного портфеля банку, все ж слід з метою зниження ризику продовжувати політику подальшого збільшення кредитних вкладень у промисловість, будівництво, сільське господарство, споживчі позики і зменшувати кредитування інших, не основних галузей народного господарства, де розташована головна зона кредитного ризику банку. Останньому слід розробити обґрунтовані ліміти кредитування різних галузей народного господарства.

За строком використання позики поділяються на:

строкові;

безстрокові (до запитання).

Строкові — це позики надані на визначений у договорі термін.
У свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), середньострокові (терміном від одного до трьох років), довгострокові (терміном понад три роки). Строк кредиту, а також проценти за користування ним (якщо інше не передбачено умовами кре­дитного договору) визначаються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та процентів за користування ним. Короткострокові кредити можуть надаватися банком у разі тимчасових фінансових труднощів, що виника­ють у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Аналізуючи структуру короткострокових кредитів, потрібно виділяти такі групи кредитів:

до 1 місяця;

від 1 до 3 місяців;

від 3 до 6 місяців;

від 6 місяців до 1 року.

Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. У свою чергу, вони поділяються на:

— кредити зі строком від 1 до 2 років;

— кредити зі строком використання понад 2 роки.

Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, об’єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше, і видаються строком понад три роки.

Слід відзначити, що у плані рахунків банку є лише рахунки для короткострокових та довгострокових кредитів, а середньострокові відносять до групи довгострокових кредитів.

Кредити до запитання (безстрокові) — це кредити, які видаються на невизначений термін і які на вимогу кредитодавця мають бути погашені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений самостійно.

За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів:

стандартні;

пролонговані;

прострочені;

безнадійні.

Стандартні — це кредити, за якими проценти та сума основного боргу сплачуються вчасно, без прострочки платежу.

Пролонговані, або відстрочені, кредити — це кредити стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.

Прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк погашення, установлений кредитним договором, минув, а позикові кошти не повернені позичальником.

При аналізі кредитного портфеля в розрізі строків використання необхідно особливу увагу звернути на питому вагу прострочених та пролонгованих позик. Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання (табл. 5.13).

Таблиця 5.13

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА СТРОКАМИ ВИКОРИСТАННЯ

Термін використання	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %
1. Короткострокові, всього	101 933	75,4	92 000	74,9	– 9933	– 0,5
У тому числі до 1 місяця	16 764	12,4	7000	5,7	– 9764	– 6,7
від 1 до 3 місяців	52 318	38,7	40 000	32,6	– 12318	– 6,1
від 3 до 6 місяців	25 686	19,0	35 000	28,5	+ 9314	+ 9,5
від 6 до 12 місяців	7165	5,3	10 000	8,1	+ 2835	+ 2,8
2. Довгострокові, всього	18 350	13,6	17 060	13,9	–1290	+0,3
У тому числі: від 1 до 2 років	18 350	13,6	17 060	13,9	–1290	+0,3
понад 2 роки	—	—	—	—	—	—
3. Безстрокові	—	—	—	—	—	—
4. Пролонговані	5680	4,2	4200	3,4	–1480	–0,8
5. Прострочені	9190	6,8	9480	7,7	+290	+0,9
Разом	13 519	100	122 740	100	–12 450	—

Наведений приклад свідчить, що за аналізований період структура кредитів за строками використання майже не змінилася. Питома вага короткострокових позик у звітному періоді становила 74,9 %. У попередньому періоді вона дорівнювала 75,4 %. Довгострокові кредити були надані згідно з державною цільовою програмою конверсії на переозброєння виробництва та на споживчі цілі фізичним особам. Причому порушення строків погашення спостерігалося не за довгостроковими кредитами, а за короткостроковими. Частка пролонгованих та прострочених креди­тів майже не змінилась і в аналізованому періоді становила — 11,1 %. Дещо збільшилася питома вага прострочених кредитів (на 0,9 процентного пункту).

У структурі короткострокових кредитів найбільша частка кредитів терміном використання від одного до трьох місяців (32,6 %) та від трьох до шести місяців (28,5 %), така ж тенденція спостерігалась і в попередньому періоді. Але там короткострокових кредитів з терміном використання до 1 місяця видавалося вдвічі більше.

Така структура кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірна. Як зазначалося, банк здебільшого видає кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не потребують ресурсів на великий термін. Більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана. Хоча в даному разі проблеми повернення кредитів мали місце не з довгостроковими кредитами, а, навпаки, з короткостроковими, що пояснюєть­ся недостатньою роботою банку щодо оцінювання кредитоспроможності позичальників.

Залежно від виду позичальника (за формами власності) кредити можна поділити на такі групи:

кредити юридичним особам державної форми власності;

кредити юридичним особам змішаної форми власності (акціонерні товариства та інші з державною участю);

юридичним особам з недержавною формою власності.

У тому числі:

акціонерним товариствам;

приватним підприємствам;

кооперативним підприємствам;

спільним підприємствам тощо;

фізичним особам;

міжбанківські кредити.

Аналізуючи кредитний портфель з цього погляду, особливу увагу приділяють питомій вазі міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.

Таблиця 5.14

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ВИДАМИ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Види позичальників	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %
1. Юридичні особи державної форми власності	17 900	13,2	24 000	19,6	+6100	+6,4
2. Юридичні особи змішаної форми власності (з державною часткою)	18 950	14,0	34 200	27,9	+15 250	+13,9
3. Юридичні особи недержавної форми власності	98 181	72,7	64 480	52,5	–33 701	–20,2
У тому числі:
акціонерні товариства	79 300	58,7	55 000	44,8	–24 300	–13,9
спільні підприємства	5051	3,7	3280	2,7	–1771	–1
приватні підприємства	9030	6,7	6200	5,0	–2830	–1,7
кооперативні підприємства	4800	3,6	—	—	–4800	–3,6
інші	—	—	—	—	—	—
4. Фізичні особи	159	0,1	60	– 99	0,05	–0,05
5. Міжбанківські кредити	—	—	—	—	—	—
Разом	135 190	100	122 740	100	–12 450	—

Як свідчать дані табл. 5.14 міжбанківські кредити в аналізованому періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів виданих недержавним юридичним особам — 52,5 % (у попередньому періоді — 72,7 %). Серед них найбільше видавалося кредитів акціонерним товариствам (відповідно 44,85 % у звітному періоді, та 58,7 % — у базисному). Зросла частка кредитів, виданих юридич­ним особам державної форми власності, з 13,2 до 19,6 % у звітному періоді, та частка кредитів, виданих юридичним особам змішаної форми власності з державною часткою з 14 % у базисному періоді до 27,9 % у звітному. Це пояснюється цілеспрямованою роботою щодо підтримання державних підприємств.

Питома вага кредитів іншим позичальникам незначна. Кредити фізичним особам посідають незначне місце в структурі кредитного портфеля і мають тенденцію до зниження.

Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Забезпечення — це запасний метод отримання невиплаченого боргу (основної суми та процентів) у разі неплатоспроможності позичальника.

Залежно від наявності і характеру забезпечення виділяють:

забезпечені (ломбардні) позики;

незабезпечені (бланкові) позики.

Основна частина банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним з принципів банківського кредитування.

Формами забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту можуть бути: застава майна позичальника; гарантія або поручи-
тельство; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо.

Аналізуючи структуру кредитного портфеля в цьому напрямі, особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках.

Таблиця 5.15

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗАЛЕЖНО
ВІД ХАРАКТЕРУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Характер забезпечення	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1. Забезпечені (лом- бардні) позики	126 990	94,0	115 740	94,3	–11 250	+0,3
2. Незабезпечені (бланкові) позики	8200	6,0	7000	5,7	–1200	–0,3
Усього	135 190	100	122 740	100	–12 450	—

 

З табл. 5.15 видно, що в аналізованому періоді питома вага незабезпечених кредитів була незначною — 5,7 %. На такому самому рівні вона була й у попередньому періоді. Незважаючи на певний ризик неповернення бланкового кредиту, як показують дані аналізу, до безнадійних та збиткових кредитів були віднесені саме найбільш забезпечені кредити, а бланкові погашалися своєчасно та в повному обсязі.

Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого ви­вчення структури за видами забезпечення (застава майна позичальника, гарантія або поручительство, договір страхування тощо).

Таблиця 5.16

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
ЗА ВИДАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вид забезпечення	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1. Застава	105 590	78,1	88 740	72,3	–16 850	–5,8
У тому числі
нерухомість	25 800	19,1	13 720	11,2	–12 080	–7,9
товарно-матері­альні цінності	51 590	19,1	45 000	36,7	–6590	–1,5
транспортні засоби	28 200	20,9	30 020	24,5	+1820	+3,6
2. Гарантія	6000	4,4	17 000	13,9	+11 000	+9,5
3. Страховий поліс	15 400	11,4	10 000	8,1	–5400	–3,3
4. Без забезпечення	8200	6,1	7000	5,7	–1200	–0,4
Разом	135 190	100	122 740	100	–12 450	´

Так, з даних табл. 5.16 видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава товарно-матеріальних цінностей. У ба­зисному періоді їх частка становила 38,2 %, а у звітному — 36,7 %. Високою є частка таких видів забезпечення, як нерухомість (19,1 %) та застава транспортних засобів (20,9 %). Приблизно така сама тенденція була й у звітному періоді. Частка кредитів без забезпечення була незначною (6,1 % у базисному періоді та 5,7 % — у звітному) і надавалися клієнтам даного банку на виплату заробітної плати.

Аналіз структури кредитного портфеля можна продовжувати за іншими класифікаційними ознаками (за методами надання позик, способами їх погашення, за цілями кредитування тощо).

Після вивчення структури кредитних вкладень їх слід проаналізувати з якісної; а саме: з погляду ступеня кредитного ризику, рівня забезпеченості кредитів та ефективності кредитної діяльності в цілому.

5.7. Оцінки якості кредитного портфеля
з погляду ризику

 

В умовах переходу до ринкової економіки в банківській сфері збільшується значення правильної оцінки ризику, який бере на себе банк, здійснюючи різні операції. Для банківської діяльності важливим є не уникнення ризику взагалі, а його передбачення та зниження до мінімального рівня, тобто застосування різних методів управління ризиками.

Ризик як вартісний вираз імовірності подій тим більший, чим більша можливість отримати прибуток. Отже, отримати прибуток можна у випадку, коли ймовірність зазнати втрат буде зведена до мінімуму. В цьому напрямі існують дуже актуальні проблеми, пов’язані з розробленням єдиних основ оцінки та методів розрахунку кредитного ризику за кожним окремим позичальником, галуззю, країною в цілому.

Під ризиком розуміють загрозу втрати банком частини своїх ресурсів, недоотримання доходів або спричинення додаткових витрат у результаті здійснення певних фінансових операцій.

Кредитний ризик, або ризик неповернення боргу, може бути промисловим (пов’язаний з імовірністю спаду виробництва або попиту на продукцію певної галузі); ризик, обумовлений невиконанням з певних причин договірних умов; ризик, пов’язаний з трансформацією видів ресурсів (найчастіше за строком), та ризик форс-мажорних обставин.

До методів, які знижують кредитний ризик, можна віднести:

лімітування кредитів;

диверсифікацію кредитних вкладень;

вивчення та оцінювання кредитоспроможності позичальника;

вимагання від клієнтів достатнього та якісного забезпечення щодо виданих кредитів;

контроль та оперативність при стягненні боргу;

страхування кредитних операцій;

видачу кредитів на консорціумній основі;

використання плаваючої процентної ставки;

облік та врахування зовнішніх ризиків (ризик галузі, району країни)

використання теорії зважених ризиків.

З кредитним ризиком тісно пов’язаний також процентний ризик — імовірність втрати банком у результаті перевищення процентної ставки, що була сплачена за залученими ресурсами, над процентною ставкою за виданими кредитами. У разі кредиту­вання в іноземній валюті виникає імовірність втрат, пов’язаних зі зміною курсу валюти кредитування.

Основним завданням управління банківськими ризиками є визначення ступеня допустимості ризику й прийняття практичного рішення, що спрямоване на розроблення заходів, які дають можливість зменшити вірогідність втрат.

Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.

Для оцінювання якості кредитного портфеля з погляду кредит­ного ризику застосовуються такі показники:

коефіцієнт покриття класифікованих позик;

питома вага зважених класифікованих позик;

коефіцієнт питомої ваги проблемних позик;

коефіцієнт питомої ваги збиткових позик.

Перелічені показники слід проаналізувати в динаміці, виявити тенденцію до їх зміни та причини їх погіршення. Розрахунок цих коефіцієнтів допомагає визначити тенденції погіршення фінансового стану та шляхи збільшення економічної ефективності кредитних операцій.

Коефіцієнт покриття класифікованих позик (К_п.к.п) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (К_зв.кл) до капіталу (К) банку:

.

Цей показник комплексно характеризує якість кредитного портфеля з погляду ризику в сукупності з його захищеністю влас­ним капіталом. Підвищення цього коефіцієнта в динаміці вважається негативним явищем і свідчить про підвищення ймовірності збитків у майбутньому.

Коефіцієнт питомої ваги зважених класифікованих позик (К_п.зв.кл) розраховується як відношення зважених класифікованих позик (К_зв.кл) до загальної суми позик (П).

.

Зважені класифіковані позики розраховуються множенням суми кредитів певної групи ризику на відповідний коефіцієнт.

Коефіцієнт прострочених позик (К_п.п) розраховується як відношення позик з простроченою виплатою процентів та основної суми боргу (П_простр) до загального обсягу позик (П):

.

Цей коефіцієнт вказує на ту частину позик, у портфелі банку, виплати за якими були невчасно погашені, та на ті, які не були погашені взагалі. Високий процент свідчить про погіршення кредитної діяльності банку. Значний приріст за аналізований період свідчить про можливі значні збитки в перспективі.

Коефіцієнт збитковості позик (К_зб) розраховується як співвідношення збитків за позиками, отриманими за аналізований період (З_п) до середнього загального обсягу позик (П), або до загального обсягу позик.

.

Коефіцієнт збитковості визначає частину позик, які за певний період призвели до збитку. Зростання цього показника може свідчити про погіршення політики дотримання допустимого рівня ризику.

Для розрахунку цих показників спочатку необхідно розрахувати суму класифікованих позик (табл. 5.17).

Таблиця 5.17

РОЗРАХУНОК ЗВАЖЕНИХ КЛАСИФІКОВАНИХ ПОЗИК
ЗА СТУПЕНЕМ РИЗИКУ

Групи ризику позик	2001 р.			2002 р.
	сума позик, тис. грн	коефіцієнт ризику	сума позик, зважених на коефіцієнт, тис. грн	сума позик, тис. грн	коефіцієнт ризику	сума позик, зважених на коефіцієнт, тис. грн
1. Стандартні	79 090	0,01	791	62 000	0,01	620
2. Під контролем	29 470	0,05	1474	30 020	0,05	1501
3. Субстандартні	11 760	0,20	2352	17 040	0,20	3408
4. Сумнівні	5680	0,50	2840	4200	0,50	2100
5. Безнадійні	9190	1,00	9190	9480	1,00	9480
Разом позик	135 200	´	17 438	122 740	´	17 729

Як видно з даних таблиці, у разі зменшення загальної суми кредитного портфеля сума зважених класифікованих позик зросла у звітному періоді до 17 729 тис. грн, проти 17 438 тис. грн у попередньому періоді, тобто на 291 тис. грн. Це свідчить про явне погіршення якості кредитного портфеля. Основні показники, що характеризують якість кредитного портфеля, зведені в табл. 5.18.

Таблиця 5.18

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: