Система органів державного регулювання економіки.

Державне регулювання економіки є найважливішою функцією держави, реалізація якої в Україні здійснюється за рахунок здійснення повноважень Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, міністерствами, відомствами та іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями.

Президент:

1. Формує стратегію соціально-економічного розвитку країни. Стратегія соціально-економічної політики держави висвітлюється у посланнях до народу та щорічних і позачергових посланнях Президента до Верховної Ради України.

2. Здійснює правове регулювання економічних відносин. Він у межах своїх повноважень він видає укази й розпорядження з питань економічної реформи, які не врегульовані чинним законодавством; затверджує закони, ухвалені Верховною Радою, та оприлюднює їх; використовує право вето щодо законів, ухвалених Верховною Радою, і повертає їх парламенту зі своїми пропозиціями.

3. Здійснює кадрову політику. президент має право: призначати за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра, припиняти його повноваження та приймати рішення про його відставку; призначати за поданням Прем’єр-міністра членів Кабінету Міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняти їхні повноваження; призначати половину складу Ради Національного банку; призначати на посади та звільняти з посад за згодою Верховної Ради голів Антимонопольного комітету, Фонду державного майна та інших державних органів.

4. Здійснює координацію діяльності державних органів. Утворює, реорганізовує та ліквідує за поданням Прем’єр-міністра міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; створює для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі й інші допоміжні органи та служби.

Верховна Рада:

1. Здійснює правове регулювання економічних відносин приймаючи закони.

2. Формує стратегію і тактику соціально-економічної політики. У цьому напрямку ВР України: визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики; здійснює бюджетну політику; затверджує загальнодержавні програми в тому числі й економічного розвитку; розглядає й приймає рішення щодо схвалення програми діяльності Кабінету Міністрів; затверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом; здійснює контроль за їх використанням; затверджує перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації.

3. Здійснюючи кадрову політику, ВР України дає згоду на призначення Президентом Прем’єр-міністра; розглядає за необхідності питання про відповідальність Кабінету Міністрів та недовіру уряду; призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку (за поданням Президента), призначає та звільняє половину складу Ради НБУ; дає згоду на призначення та звільнення з посад Президентом голів Антимонопольного комітету і Фонду державного майна, призначення та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати.

4. Здійснює парламентський контроль. Він передбачає, серед іншого, контроль за використанням Державного бюджету, який здійснює від імені Верховної Ради Рахункова палата.

Кабінет Міністрів України у економічній сфері:

1. Забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України.

2. Забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту тощо.

3. Розробляє і здійснює загальнодержавні програми, в тому числі й економічного розвитку.

4. Забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об’єктами державної власності.

5. Розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету, подає ВР України звіт про його виконання.

Міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади:

Поряд з міністерствами регулюючі функції по відношенню до економічної діяльності здійснює ряд державних комітетів та центральних органів зі спеціальним статусом.

Центральні державні органи створюються з метою реалізації певних напрямків соціально-економічної політики. У зв’язку з цим особливо слід підкреслити значення двох міністерств:

1. Міністерство економіки, на яке покладаються функції єдиного економічного центру. Основу його діяльності становить методичне й організаційне забезпечення реалізації соціально-економічної політики держави. Мінекономіки безпосередньо розробляє проекти державних прогнозів і програм економічного та соціального розвитку України; спільно з Мінфіном складає проект Державного бюджету; готує проекти найважливіших державних цільових комплексних програм; здійснює методичне та організаційне ке­рівництво розробкою нормативів, балансів, коротко-, середньо- та довгострокових прогнозів і програм соціально-економічного розвитку галузей економіки та регіонів, а також застосуванням інструментів державного регулювання.

2. Міністерство фінансів України здійснює фінансово-бюджетне й податкове регулювання. Це Міністерство бере безпосередню участь у всіх стадіях бюджетного процесу (розробка проекту, організація виконання, контроль за виконанням, підготовка пропозицій щодо внесення змін, звіт про виконання Державного бюджету).

Важливу роль відіграють такі державні комітети, як Державний комітет статистики, Головне контрольне ревізійне управління, Державне казначейство.

Спеціальний статус мають такі центральні органи виконавчої влади. як Антимонопольний комітет, Державна податкова адміністрація, Державна митна служба, Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна.

Особливий статус мають Національний банк, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна України та Рахункова палата. Діяльність останніх є підконтрольною безпосередньо Верховній Раді України.

Національний банк України є центральним банком, емісійним центром. Він проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн.

Антимонопольний комітет України покликаний забезпечувати державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів.

Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, є орендодавцем майнових комплексів, що перебувають у державній власності.

Місцеві державні адміністрації:

До основних функцій місцевих державних адміністрацій стосовно регулювання економічних відносин та соціально-економічного розвитку належать: розробка прогнозів і програм соціально-економічного розвитку регіону; бюджетна діяльність; забезпечення функціонування об’єктів комунальної власності; забезпечення раціонального використання землі, природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища; упорядкування та стимулювання діяльності малого та середнього бізнесу; соціальний захист та розв’язання проблем зайнятості населення і т. д.

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: