Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Особливості окремих видів зовнішньоекономічних контрактів



Бартерний контракт.

Товарообмінна (бартерна) операція – це один із видів експортно-імпортних операцій між суб’єктами ЗЕД , що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні , не опосередкований рухом грошових коштів у готівковій чи безготівковій формі. При складанні тексту товарообмінного контракту використовують ті ж статті що в договорі купівлі-продажу, але існує певна відмінність, зокрема [12]:

предмет контракту –  у розділі зазначаються два списки назви товарів однієї та другої сторони, оскільки кожна із сторін виступає в ролі постачальника . Кабінетом Міністрів затверджений перелік товарів за якими забороняється здійснення товарообмінних операцій;

терміни поставки – звичайні товари, імпортовані за бартерним договором, підлягають увезенню на митну територію України не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення; у разі експорту високоліквідних товарів терміни ввезення на митну

територію України не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації. Перевищення зазначених термінів дозволено тільки для бартерних договорів, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, тощо;

ціна контракту – ціни встановлюються суб’єктами ЗЕД на договірних засадах з врахуванням попиту та пропозиції, але на деякі види експортованої продукції встановлюються індикативні ціни; обов’язково зазначається загальна вартість експортованих, імпортованих товарів (робіт, послуг).

Контракт комісії.

Особливістю цього виду контракту є те, що комісіонер здійснює здійснює угоди від свого імені за дорученням комітента і за його рахунок. Разом з цим право власності на майно, що надійшло комісіонерові від комітента, до комісіонера не переходить. Так само як і грошові суми, отримані комісіонером за проданий товар. Перерахування комісіонером іноземної валюти резиденту – комітенту не потребує ліцензії НБУ. Митне оформлення, як правило входить до обов’язків комісіонера, який за наявності свідоцтва на право здійснення декларування займається цим особисто, а за відсутності - укладає договір на проведення митного декларування із третьою особою – митним брокером, що передбачується в контракті комісії. Також до обов’язків входить сплата ПДВ. Надання послуг здійснюється на платній основі за винагороду, яка може встановлюватися не тільки у вигляді відсотків чи фіксованої суми, але й у вигляді різниці між призначеною комітентом ціною і тією вигіднішою ціною , за якою комісіонер здійснює угоду. Під час виконання контрактів комісії відповідальність за здійснення розрахунків лежить на комісіонерові, який зобов’язаний вжити всіх заходів для того, щоб валютна виручка за експортовані товари (роботи, послуги) своєчасно надійшла на його валютні рахунки.

Договір поручництва.

Поручництво оформляється договором, внаслідок якого поручник зобов’язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання останнім свого зобов’язання повністю або частково. Угода поручництва повинна обов’язково укладатись у письмовій формі разом з основним договором або після його укладання , але не раніше. Поручник нарівні з основним боржником відповідає перед кредитором як солідарний боржник у тому обсязі, який зазначений у договорі поручництва. Поручництво припиняється, якщо кредитор протягом трьох місяців з дня настання терміну виконання зобов’язань не пред’явить поручникові позов або коли поручник виконав зобов’язання за договором, погасивши заборгованість боржника. У цьому випадку у поручника виникає право вимоги до боржника в розмірі погашеної заборгованості. Ліцензія НБУ не потрібна поручникові під час здійснення ним платежу в іноземній валюті. Якщо поставка продукції була здійснена нерезидентом до оплати її вартості резидентом, то для поручника, який буде розраховуватися за боржника, установлені терміни значення не мають.

В останні роки з’явились нові форми зовнішньоекономічної діяльності, пов’язані з управлінням, будівництвом тощо. Однією з найбільш розповсюджених форм є контракти на управління.

Одним з найважливіших активів фірми є талановиті менеджери. Незважаючи на великі капіталовкладення та прогресивні технології, багато державних підприємств країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою мають труднощі через недостатньо кваліфікованих керівників. Передача мистецтва управління на міжнародному рівні залежить, перш за все, від іноземних інвестицій, які забезпечують спрямування в інші країни менеджерів та спеціалістів. Контракти на управління є засобом, за допомогою якого фірми можуть скерувати частину свого управлінського персоналу, надати підтримку фірмі в іншій країні чи виконувати спеціалізовані управлінські функції протягом певного періоду за встановлену плату.

Контракти на управління укладаються при виникненні ситуацій трьох типів. У ситуації першого типу іноземні інвестиції експропрійовані країною-реципієнтом, а колишньому власнику пропонують продовжити управління

підприємством, поки навчаться місцеві менеджери. У цьому випадку організаційна структура управління може залишитись в основному попередньою, але зміниться склад правління фірмою. Деякі вигоди від укладення управлінського контракту у подібних ситуаціях подано на рис. 1.4.

 

 


 

Рис. 1.4. Основні вигоди від укладення контракту на управління

Ситуацію другого типу створюють контракти на управління новим комерційним проектом, у цьому випадку фірма-підрядник може продавати підприємству значну частину свого обладнання.

У ситуаціях третього типу іноземній фірмі пропонують взяти на себе управління з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

З точки зору країни-реципієнта, контракти на управління знижують потребу у прямих інвестиціях як обов’язковому засобі отримання управлінської допомоги. З точки зору фірми, що надає управлінські послуги, контракти допомагають уникнути ризику втрати капіталу, коли прибуток на інвестиції достатньо малий, а капітальні вкладення достатньо великі. Контракт на управління може стати засобом придбання іноземного досвіду постачальником, завдяки чому зростає потенціал інтернаціоналізації його діяльності.

Контракти на управління потребують вирішення ряду майбутніх проблем, наприклад, навчання конкурентів. Крім того, якщо фірма змінює свою політику, неефективно працює у початковий період або не може швидко навчити місцевих менеджерів, стосунки замовника та фірми різко псуються. Хоча підрядник несе відповідальність за управління, часом він не має змоги контролювати співробітників, особливо на державних підприємствах. Контракти на управління, звичайно, укладаються на термін від трьох до п’яти років, як правило, з фіксованою оплатою або оплатою, яка залежить від об’ємів виробництва, а не від розмірів прибутку.

Іншою контрактною формою зовнішньоекономічної діяльності є контракти “під ключ”. Проекти “під ключ” передбачають укладення контракту на будівництво та обладнання підприємства, яке передається за визначену плату власнику, коли досягнута його повна готовність до початку експлуатації. Фірми, що реалізують проекти ”під ключ”, часто є виробниками промислового обладнання, вони ж постачають частину обладнання за проектом. Такими проектами переважно займаються будівельні фірми. Інколи у цій ролі виступають консалтингові фірми або виробники обладнання, які не знаходять в країні іншого об’єкту для інвестування.

Замовниками часто виступають державні установи, які вирішили виготовляти певний вид продукції на місці під своїм керівництвом. Як і у випадку управлінського контракту, фірма, що будує об’єкт “під ключ”, може власними руками створити майбутнього конкурента. Проте багато фірм готові проектувати та будувати об’єкти й в інших країнах, особливо, коли існують обмеження на іноземну власність. Останнім часом майже всі великі проекти такого роду були здійснені у країнах експортерах нафти, які прискореними темпами розвивали інфраструктуру та промисловість. Звичайно не кожен проект “під ключ” пов’язаний з появою нових конкурентів. Це стосується, зокрема, будівництва аеропортів та морських портів.

Сумарний обсяг подібних контрактів – один із показників, що змушує вирізнити дану форму діяльності від інших операцій міжнародного бізнесу. Багато контрактів укладаються на сотні мільйонів доларів, часто зустрічаються контракти в декілька мільярдів доларів, це означає, що ринок цих контрактів поділений між небагатьма потужними фірмами.

 

 

Рис. 1.5. Найважливіші умови контракту “під ключ”

Найважливіші умови контракту “під ключ” представлено на рис. 1.5.

Ще однією контрактною формою зовнішньоекономічної діяльності є колективні контракти. Компанії, які колись прагнули до вертикальної інтеграції через прямі інвестиції у видобуток корисних копалин в інших країнах, тепер часто стикаються зі зростаючим бажанням місцевих власників отримати у повну власність усі етапи процесу видобування. Оскільки місцеві власники часто потребують ресурсів, якими володіють іноземні фірми, вони можуть пропонувати контракти на продаж сировини за активи іноземних фірм.

Одним із секторів ринку колективних контрактів, що найбільш бурхливо розвивається, стали проекти, завеликі для однієї компанії.

 

Контрольні запитання

1. В чому полягає суть основних принципів міжнародних комерційних контрактів ?

2. Дайте характеристику основних видів міжнародних операцій купівлі-продажу товарів

3. . Як здійснюється організація зовнішньоторгових контрактів ?

4. Дайте характеристику основним етапам організація зовнішньоторгових контрактів .

5. Виділіть особливості окремих видів зовнішньоекономічних контрактів

 

 


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-05-08; Просмотров: 205; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.025 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь