Управління персоналом і економіка праці»

Управління персоналом і економіка праці»

Затверджено

на засіданні кафедри управління

персоналом і регіональної економіки

протокол № 7 від 11.12.2012

Тернопіль, ТНЕУ– 2013

Програма переддипломної практики для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» спеціальності 7.03050501 «Управління персоналом та економіка праці» /Укладач: О.П. Дяків. — Тернопіль, 2013– 14 с.

Укладач:

Ольга Петрівна Дяків, кандидат економічних наук, доцент

Рецензенти:

Костецький Володимир Ярославович – директор з питань економіки та управління ВАТ ТРЗ «Оріон»

Островська Олександра Зіновіївна – заступник директора Тернопільського обласного центру зайнятості

Відповідальний за випуск:

Євген Петрович Качан, кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри управління персоналом та регіональної економіки ТНЕУ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИКИ

Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Спеціаліст повинен мати широку ерудицію, фундаментальну наукову базу, володіти методологією наукових досліджень, сучасними інформаційними технологіями, методами отримання, обробки, зберігання і використання наукової інформації, бути спроможним до плідної науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності.

Мета, бази і тривалість практики

Переддипломна практика – складова частина навчального процесу та є його продовженням у виробничих умовах. Її основна мета — поглиблення і закріплення знань, набутих у процесі навчання, розвиток навичок науково-дослідної роботи і розв'язання прикладних завдань, набуття досвіду ділового спілкування, підготовка до самостійної роботи на посадах спеціаліста з управління персоналом і економіки праці.

За час практики студент має також зібрати й опрацювати необхідний для підготовки дипломної роботи аналітичний первинний матеріал.

Управління людськими ресурсами у реальному житті здійснюється на трьох рівнях: макроекономічному, (мезо-) і мікроекономічному.

Управління на макроекономічному (мезо-) рівні спрямоване на створення і подальший розвиток законодавчої бази для ефективного формування та використання трудових ресурсів держави, розробку й ефективне втілення в життя державної і регіональних програм зайнятості, регулювання міграційних процесів, нормативно-методичне забезпечення організації праці, економічне регулювання трудових доходів громадян, соціальний захист населення тощо.

На мікроекономічному рівні управління людськими ресурсами реалізується у формі управління персоналом підприємства, організації.

Управління на цих двох рівнях взаємопов'язане. Розвиток законодавчої бази сприяє вдосконаленню практики управління персоналом в організаціях. З іншого боку, нагромадження позитивного досвіду управління персоналом сприяє накопиченню корисної інформації для вдосконалення системи макроекономічного управління людськими ресурсами країни.

Студент має пройти переддипломну практику в організаціях мікроекономічного рівня (кадрових службах підприємств, установ, організацій),та макроекономічного (обласні служби зайнятості, управління праці тощо).

Загальна тривалість практики згідно з навчальним планом – 27 днів (6 тижнів). Основою для регламентації переддипломної практики є орієнтовний графік її проходження, який погоджується на базах практики з урахуванням умов і специфіки їхньої роботи.

ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ практикИ

Розвиток персоналу

Þ З’ясувати мету і завдання розвитку персоналу на підприємстві;

Þ Вивчити організацію підвищення кваліфікації та перепідготовки керівників і фахівців;.

Þ З’ясувати види професійного навчання робітників на виробництві

Þ Провести оцінку соціальної та економічної ефективності професійного навчання персоналу;.

Þ Вивчити професійно-кваліфікаційне просування робітників і фахівців;.

Þ Дослідити етапи планування кар’єри управлінського персоналу.

Þ Описати етапи створення і підготовки резерву на заміщення вакантних посад.

2.1.7. Мотивація і стимулювання персоналу підприємства

Þ Ознайомитись з структурою та функціями підрозділів, що займаються організацією та стимулюванням праці, визначити останні нормативні документи з питань організації, оплати праці та соціальних гарантій працюючим.

Þ • Дослідити основні чинники диференціації заробітної плати різних категорій персоналу та обґрунтувати економічну доцільність вибору того чи іншого підходу до проектування основної заробітної плати;

Þ Вивчити стан матеріальної мотивації в організації й проектувати заходи щодо її удосконалення;

Þ Дослідити оптимальну структуру компенсаційного пакета для різних категорій персоналу;

Þ Ознайомитись з діючими на підприємстві системами преміювання, доплат, надбавок, пільг та компенсацій, іншими формами соціальних виплат працюючим, передбачених законодавством.

Þ Визначати економічну доцільність використання різних гарантійних і компенсаційних виплат, програм участі персоналу у прибутку та акціонерному капіталі, розробляти умови і порядок їх виплати ( враховуючи специфіку діяльності підприємства, установи, організації);

Þ Проаналізувати ефективність нематеріальної мотивації трудової діяльності в організації й проектувати заходи щодо її посилення;

Þ Вивчити комплексні програми активізації трудової діяльності персоналу організації на основі застосування сучасних методів мотивації трудової діяльності

ОБОВ'ЯЗКИ СТУДЕНТА

3.1. Перед початком практики отримати на кафедрі управління персоналом і регіональної економіки направлення на практику, її програму і щоденник.

3.2. Під час проходження практики студент зобов’язаний:

3.2.1. З’явитися на місце практики у встановлений наказом ректора термін;

3.2.2. У перший день прибуття на базу практики з’явитися у відділ кадрів для визначення керівника і місця проходження практики й одержання перепустки. Після закінчення практики перепустку повертають у бюро перепусток;

3.2.3. разом з керівником практики від університету або бази практики скласти календарний план-графік виконання програми на весь період практики;

3.2.4. виконувати правила внутрішнього розпорядку, техніки безпеки і вимог трудового законодавства, що діють на базі практики. Час початку і закінчення робочого дня, встановлений для персоналу бази практики є обов'язковим і для студентів. За порушення трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку студент несе відповідальність перед керівництвом університету і бази практики;

3.2.5. повністю виконувати програму практики. Не відмовлятись від виконання завдань та доручень керівника від бази практики, спрямованих на засвоєння практичних навичок діяльності економіста;

3.2.6. погодити з керівником від бази практики тему дипломної роботи, дослідження якої найбільш потрібне для підприємства;

3.2.7. вести щоденник встановленої форми, в якому щодня записувати виконану роботу. В кінці дня щоденник подавати керівникові бази практики, який робить свої зауваження, оцінює виконану роботу і підписує його. Керівник від університету також робить свої зауваження в щоденнику під час відвідання бази практики. Після закінчення практики студент підписує щоденник і його затверджує керівник від бази практики;

3.2.8. згідно з вимогами програми оформити звіт про практику і своєчасно представити його на кафедру.

Заголовок таблиці

Головка таблиці							Заголовки граф
							Заголовки підграф
Р
Я
Д
К
И
	Боковик таблиці	Г	Р	А	Ф	И

Таблиці мають бути уніфіковані за формою, а цифрова інформація - достовірною. Всі таблиці слід нумерувати. Праворуч від тематичного заголовка з прописної букви пишуть слово Таблиця та її порядковий номер. Знак "№" перед цифрою не ставиться. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці в даному розділі. Наприклад, Таблиця 2.1. (перша таблиця другого розділу). Заголовок таблиці починається з великої літери і розміщується нижче слова Таблиця. Кожна таблиця має тематичний заголовок, який відображає її зміст.

При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку над нею пишуть "Продовження табл." (із зазначенням її номера). Ілюстрації і таблиці розміщуються так, щоб їх можна було розглядати без обертання сторінок, або з обертанням за годинниковою стрілкою, і розміщують після першого посилання на них в тексті.

Кожну ілюстрацію, що міститься у звіті, необхідно супроводжувати коротким аналізом змісту і висновками. Кількість ілюстрацій визначається змістом звіту і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності й конкретності.

Формули нумеруються арабськими цифрами. Порядковий номер подають в круглих дужках праворуч від формули. Він повинен складатися з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою. Наприклад, (2.3) означає третю формулу другого розділу. Номер пишеться на рівні нижнього рядка формули, до якої від відноситься.

У додатках подаються форми статистичної звітності, допоміжні матеріали (проміжні математичні розрахунки, ілюстрації допоміжного характеру тощо). Кожний додаток починається з нової сторінки. В правому верхньому куті пишеться слово "Додаток". Він повинен мати тематичний заголовок. Якщо у звіті є два і більше додатків, їх послідовно нумерують буквами (без знаку "№" ), наприклад, Додаток А, Додаток Б.

Звіт переплітається у тверду обкладинку.

Додаток А

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національний економічний університет

Факультет економіки та управління

Кафедра управління

персоналом та регіональної економіки

Звіт

про переддипломну практику студента V курсу спеціальності 7.03050501 «Управління персоналом і економіка праці»