Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.

1. Згідно з ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Кримінальний проце­суальний кодекс України був прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 р. Як зазначено у його Прикінцевих положеннях, він вступає в силу через шість місяців з дня його опублікування. Повний текст Кодексу був опублікова­ний в офіційному виданні - газеті «Голос України» 19 травня 2012 р. Оскільки строк, який обчислюється місяцями, завершується у відповідне число остан­нього місяця (19 листопада 2012 p.), то днем набрання чинності цим Кодексом є 20 листопада 2012 р. Таким чином, з цієї дати всі процесуальні дії в криміналь­ному провадженні проводяться, а процесуальні рішення ухвалюються згідно з правилами цього Кодексу, якщо ним не встановлено іншого.

Це положення має важливе практичне значення, оскільки процесуальна дія може початися раніше введення в дію КПК і продовжуватись під час його

34.-

дії. В такому випадку виникне питання про те, за яким законом необхідно (ра­ніше чинним чи новим) продовжувати виконання дії і ухвалювати процесуальні рішення, якщо він по-іншому врегульовує процесуальні відносини. Загальне правило, вироблене процесуальною доктриною і сприйняте законодавцем, таке: раніше чинний закон перестає застосовуватись у кримінальному прова­дженні після набрання чинності новим законом. На відміну від кримінального (матеріального) закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зво­ротної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Проте в новому законі (чи в законі про введення його в дію) можуть бути встановлені винятки з цього правила. Такі винятки передбачені і Перехідними положеннями (Розділ XI) коментованого Кодексу. Так, ч. 7 Пере­хідних положень передбачено, що слідчі та процесуальні дії, розпочаті до дня набрання чинності КПК, завершуються у порядку, який діяв до набрання ним чинності (див. частини 1, 5, 6, 8, 9, 11, 13-17 Перехідних положень).

2. Конституція України встановлює норму (ч. З ст. 22), згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У випадку ж, коли новим КПК права і свободи учасників кримінального провадження у порівнянні з ра­ніше чинним кодексом розширені, вони забезпечуються і при вчиненні проце­суальних дій на підставі раніше чинного кодексу, тобто мають зворотну силу.

3. Норми КПК діють до їх зміни чи скасування новим законом. Норми, які діють лише протягом строку, зазначеному в Кодексі, - до завершення цього строку. Завершення строку обумовлюється як часовими межами, так і настан­ням певних обставин чи подій. Так, Прикінцевими положеннями КПК перед­бачено, що норми, які регулюють провадження щодо кримінальних проступків, вводяться в дію лише одночасно з набранням чинності Законом про криміналь­ні проступки; підслідність кримінальних правопорушень слідчим Державного бюро розслідувань України визначена Кодексом днем початку діяльності цього органу досудового розслідування, який має бути створений не пізніше п'яти років з дня набрання чинності КПК. До цього часу продовжена і діяльність слідчих органів прокуратури.

4. Частина 2 коментованої статті закріплює правило, за яким допустимість доказів (одна з властивостей, ознак доказу у кримінальному провадженні) ви­значається КПК, тобто його нормативними положеннями на момент отримання доказів. Якщо докази у кримінальному провадженні були одержані за правила­ми раніше чинного кримінально процесуального закону, то з набранням чин­ності КПК вони допускаються для встановлення обставин та обгрунтування ухвалених у провадженні рішень лише за умови, що вони відповідають вимо­гам допустимості, встановлених КПК. Це правило коментованої статті обумов­лене тим, що КПК істотно підвищив (на основі європейських стандартів) ви­моги щодо допустимості доказів у кримінальному провадженні (див. коментар до ст.ст. 86-89 КПК).

35

5. Правові позиції Конституційного Суду України щодо кримінального провадження, сформульовані ним у своїх рішеннях, зберігають свою силу і для чинного Кодексу. Роз'яснення Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ застосовуються в частині, що не суперечить КПК.

С т а т т я 6. Дія Кодексу за колом осіб

1. Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійсню­ється щодо будь-якої особи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: