Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Глава 2. Засади кримінального провадження
С т а т т я 7. Загальні засади кримінального провадження 1. Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9) недоторканність права власності; 10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; 15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; Мова, якою здійснюється кримінальне провадження. 1. Чинний Кримінальний процесуальний кодекс, на відміну від попереднього (КПК 1960 p.), передбачає окрему главу (другу), в якій перелічуються засади, що лежать в основі змісту і форми кримінального провадження, а також визначає у загальному вигляді їх зміст. Коментована стаття закріплює загальні засади кримінального провадження, які в своїй основі співзвучні з нормами Конституції України, що визначають сутність взаємин людини і громадянина з державою (її органами), закріплюють права, свободи і обов'язки людини і громадянина у таких взаєминах, встанов- 38.-. люють основи організації і діяльності правоохоронних, правозахисних органів і суду та визначають основні засади судочинства, зокрема в кримінальному провадженні. У кримінальній процесуальній доктрині загалом сформувалась думка щодо сутності засад кримінального провадження. Залишаючи поза увагою деталі, її можна сформулювати таким чином: засади кримінального провадження - це закріплені у Конституції України, загальновизнаних міжнародних актах та у кримінальному процесуальному законодавстві фундаментальні (базові) керівні для учасників провадження положення, що виражають і визначають найістотніші властивості провадження, вимоги до правил і способу діяльності, насамперед, органів і службових осіб, які ведуть кримінальне провадження, та є гарантіями забезпечення дотримання прав, свобод, законних інтересів тих учасників провадження, які залучаються до нього, а в підсумку - виконання завдань кримінального провадження. 2. Частина 3 ст. 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, в тому числі і в кримінальних справах. Більшість цих засад передбачені в коментованій статті. Проте деякі з них не наведені. Це, зокрема, підтримання обвинувачення в суді прокурором та забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Невключения цих конституційних засад до переліку загальних засад кримінального судочинства в коментованій статті, очевидно, пояснюється тим, що засада забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду поглинається більш загальною засадою, сформульованою у її п. 17 - забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Стосовно конституційної засади кримінального судочинства щодо підтримання обвинувачення в суді прокурором, то вона знайшла своє закріплення і прояв у багатьох нормах КПК, пов'язаних зі складанням обвинувального акта (ст. 291), участю прокурора в підготовчому провадженні суду (ч. 2 ст. 314), в судовому розгляді справи (ст. 324, ст.ст. 338-341, ст. 364 тощо). Розгляд справ про кримінальні правопорушення без участі прокурора і підтримання ним обвинувачення в суді взагалі неможливе. Єдиним винятком є випадок, коли прокурор відмовляється від підтримання державного обвинувачення в суді. Обвинувачення в такому разі вправі підтримувати потерпілий, і воно набуває характеру приватного (див. коментар до ст. 340 КПК). Чинний КПК, на відміну від свого попередника, підтримання державного обвинувачення в суді прокурором визначає як його обов'язок у всіх справах про вчинення кримінального правопорушення, незважаючи на їх публічний чи приватний характер. 3. Загальні засади кримінального провадження пов'язані між собою, підпорядковуються суворій логіці і становлять єдину ієрархічну систему, в якій порушення якоїсь однієї засади неминуче спричинить порушення й інших, зокрема засад-максимів, до яких, вважаємо, слід віднести засади верховенства права та законності. Маючи наскрізний характер, перелічені в коментованій статті засади проявляють свою дію у всіх стадіях кримінального провадження, проте в деяких - з окремими особливостями. Найбільш повно вони реалізуються у стадії судового провадження в суді першої інстанції. —- 39 С т а т т я 8. Верховенство права 1. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 2. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. 1. Засада верховенства права є загальнообов'язковою нормою кримінального провадження найвищого рівня, оскільки вона охоплює не лише провадження в справах про вчинення кримінальних правопорушень, а й сучасний правопорядок України в цілому. її дія поширюється на всі органи державної влади, їх службових осіб у всіх сферах діяльності - нормотворчій, правоохоронній, правозастосовчій. Частина 1 ст. 8 Конституції України констатує, що в Україні визнається і діє принцип (засада) верховенства права. Тож ця засада має конституційний характер. У подальшому законотворенні вона знайшла своє закріплення в низці законів України, передусім тих, що стосуються статусу суду (Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 17 липня 2010 р.) та його діяльності в окремих видах судочинства (наприклад, адміністративному - ст. 8 КАС України). 2. Засада верховенства права не має формального визначення в законодавстві. Конституційний Суд України у своїх рішеннях, грунтуючись на юридичному позитивізмі при роз'ясненні суті верховенства права, використав формулу «верховенство права - це панування права в суспільстві» (рішення в справі про призначення більш м'якого покарання № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 p.). Проте такий підхід навряд чи можна визнати вдалим, оскільки застосована судом методологія для визначення верховенства права стикається з труднощами в силу того, що ця засада є продуктом природного права, а не юридичного по- ' зитивізму. Засада верховенства права за своїм змістом охоплює комплекс національних інститутів, правових механізмів та процедур, які є обов'язковими для того, аби особа мала можливість захистити свої права, свободи і законні інтереси від сваволі з боку держави (її органів і службових осіб) та зберегти свою гідність. Стандарти цього комплексу частково вироблені на міжнародному рівні в рамках ООН, але здебільшого сформульовані статутними органами Ради Європи в їх намаганні створити єдиний європейський правопорядок. Ці стандарти містяться у рекомендаціях Комітету міністрів РЄ, резолюціях ПАРЄ, рішеннях Європейського суду з прав людини і вони брались до уваги при розробці нового кримінального процесуального законодавства України. 3. Засада верховенства права у кримінальному провадженні має інтегральний характер. Вона фактично увібрала в себе й інші засади (законність, рівність перед законом і судом, повагу до людської гідності, доступ до правосуддя тощо), визначила ієрархію юридичних норм під час правозастосування (ч. 2 40 ст. 8 Конституції, ч. 2 ст. 9 КПК), пріоритетне завдання кримінального провадження, яке в узагальненому вигляді сформульоване у ст. З Конституції України (людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави) і конкретизоване у ст. 2 КПК. 4. Серед національних інститутів, які є важливими і необхідними для забезпечення верховенства права у сфері кримінального провадження, насамперед, необхідно назвати незалежний і справедливий суд, формування і діяльність якого відбувається за допомогою правових механізмів і процедур, що забезпечують дотримання загальновизнаних прав і свобод людини, а у випадку їх порушення - належний захист. 5. Засада верховенства права, яка лежить в основі кримінального провадження, широко використовується при обґрунтуванні своїх рішень Європейським судом з прав людини. Правові позиції, сформульовані у цих рішеннях, мають обов'язково враховуватися судами України. В результаті тривалого і динамічного («живого») тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Євросуд сформулював низку правоположень, які охоплюються верховенством права. Серед них основним є забезпечення права людини на справедливий суд. Це право відповідно до названої Конвенції та інтерпретації його Євросудом включає: а) право на гарантований доступ до суду; б) право на законного компетентного і безстороннього суддю; в) право викласти свою позицію в суді; г) право на ефективні засоби юридичного захисту в суді; г) право на справедливий судовий розгляд; д) право на презумпцію невинуватості у кримінальному провадженні; є) право на розумний строк розгляду справи; є) право на відкритий розгляд справи (за винятком обумовлених випадків). Право на справедливий судовий розгляд справ про кримінальні правопорушення, крім того, охоплює: а) право підозрюваного чи обвинуваченого бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення (підозри) проти нього; б) мати достатньо часу і можливостей для підготовки свого захисту; в) захищати себе особисто чи користуватись допомогою захисника на свій власний вибір, а в разі відсутності коштів для оплати допомоги захисника - одержувати таку допомогу безкоштовно; г) допитувати свідків обвинувачення або вимагати їх допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення; г) користуватись допомогою перекладача, якщо особа не розуміє мови, якою ведеться провадження, або не розмовляє нею. Власне, перераховані положення сприйняті новим кримінальним процесуальним законодавством України, що засвідчує дію засади верховенства права у її кримінальному провадженні. Є т а т т я 9. Законність 1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на 41 |
Последнее изменение этой страницы: 2019-06-08; Просмотров: 200; Нарушение авторского права страницы