Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология
Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии


Договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.



1. Договір із адвокатом на ведення захисту у конкретному кримінальному провадженні має право укладати підозрюваний, обвинувачений чи інша особа, щодо якої здійснюється провадження, або інші особи, які діють в інтересах цієї особи, за її клопотанням або за її наступною згодою.

2. Виходячи з положень ст. 17 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 р., про загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги, у до­говорі із захисником мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. У ньому в будь-якому разі мають бути визначені: а) прізвище, ім'я та по батькові, адреса фізичної особи-клієнта; б) ті ж відомості щодо особи, яка уклала договір, якщо він укладається не особисто клієн­том; в) прізвище, ім'я та по батькові адвоката (або назва адвокатського об'єднання), який надаватиме правову допомогу, та його адреса; г) зміст доручення: яка саме правова допомога має надаватися за угодою і де вона має надаватися (під час до-судового розслідування, в суді першої інстанції тощо); ґ) розмір гонорару, поря­док його обчислення (фіксована сума, погодинна оплата) і внесення (авансування, оплата за результатом тощо); д) розмір, порядок обчислення і внесення фактичних видатків, пов'язаних із виконанням доручення; є) підписи осіб, які уклали договір.

Договір не повинен містити положень, що суперечать чинному законо­давству та Правилам адвокатської етики. Зокрема, забороняється включення у договір з клієнтом положень про позбавлення його права стягнення шкоди, заподіяної неналежним виконанням адвокатом прийнятого доручення, або про обмеження такого права.

3. Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 р. визначає підстави для відмови в укладенні договору про надання право­вої допомоги, зокрема на ведення захисту в кримінальному провадженні.

162

163

Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги, і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням у разі, якщо: 1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката; 2) ре­зультат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики; 3) адвокат брав участь у відпо­відному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом; 4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; 5) адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільно­му, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді спра­ви про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги; 6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учас­ником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; 7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам осо­би, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.

У разі відмови від укладення договору про надання правової допомо­ги адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

Стаття 52. Обов'язкова участь захисника

1. Участь захисника є обов'язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забез­печується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

2. В інших випадках обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні:

1) щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кри­мінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є

повнолітньою;

2) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліт­тя або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

3) щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, слі­пі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту вста­новлення цих вад;

4) щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне про­вадження, - з моменту встановлення цього факту;

164

5) щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосуван­ня, - і моменту встановлення факту наявності в особи психічного захво­рювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;


Поделиться:



Последнее изменение этой страницы: 2019-06-08; Просмотров: 194; Нарушение авторского права страницы


lektsia.com 2007 - 2024 год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! (0.009 с.)
Главная | Случайная страница | Обратная связь