Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності

Стаття 498. Підстави для застосування примусових заходів вихов­ного характеру

1. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну від­повідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досяг­нення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримі­нальну відповідальність.

1. Метою застосування примусових заходів виховного характеру має бути забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні не тільки належного виховання, а й освіти, лікування, соціальної, психологічної допо­моги, захисту від жорстокого поводження, насильства та експлуатації, а також у наявності можливості адаптуватися до реалій суспільного життя, підвищити загальноосвітній і культурний рівень, набути професії та працевлаштуватися.

2. Примусові заходи виховного характеру застосовують:

у разі постановления судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 97 КК;

до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2 ст. 97 КК);

1018

при

ри звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1 ст. 105\КК.

Якщо в матеріалах справи, крім зазначених, наявні й інші підстави для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності (наприклад, пе­редбачені ст.ст. 45-49 КПК), які за правовими наслідками є більш сприятливи­ми для забезпечення його інтересів, мають бути обрані саме ці підстави.

3. KjIIK не передбачає обов'язкового здійснення досудового слідства за кримінальними проступками, вчиненими неповнолітніми. Тому криміналь­не провадження у таких випадках закінчується складанням слідчим клопо­тання про застосування примусових заходів виховного характеру (п. З ч. 2 ст. 301 КПК).

4. Про підготовче провадження щодо неповнолітніх див. гл. 27 КПК.

5. Передбачений ч. 2 ст. 105 КК перелік примусових заходів виховного ха­рактеру є вичерпним. Поряд із застосуванням одного чи кількох із них суд може в передбаченому законом порядку призначити неповнолітньому вихователя з урахуванням позитивних даних про певну особу та її здатності благотворно впливати на поведінку неповнолітнього. Ця особа має підтвердити у судовому засіданні свою згоду бути вихователем.

6. Додатковим виховним чинником при вирішенні судами зазначених пи­тань має бути залучення до цього громадських організацій та осіб, які займа­ються примиренням потерпілих із неповнолітніми, котрі вчинили злочин чи суспільно небезпечне діяння. Результати примирення (у разі досягнення такого і виконання всіх його умов у повному обсязі - відшкодування потерпілому за­вданих злочином майнових збитків та/або усунення заподіяної шкоди, укладен­ня відповідної угоди тощо) дають змогу обрати щодо таких неповнолітніх най­більш ефективний захід виховного характеру, а також мають ураховуватись як істотні обставини при вирішенні питання про звільнення неповнолітнього, який вчинив злочин, від кримінальної відповідальності (закриття справи) у зв'язку із застосуванням зазначених заходів чи примиренням із потерпілим (п. 4 постано­ви Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного харак­теру»).

Стаття 499. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру

1. Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосу­вання примусових заходів виховного характеру здійснюється згідно з прави­лами, передбаченими цим Кодексом. Таке досудове розслідування здійснюєть­ся слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх.

2. Під час досудового розслідування проводяться необхідні процесу­альні дії для з'ясування обставин вчинення суспільно небезпечного діяння та особи неповнолітнього.

1019

⇐ Предыдущая203204205206207208209210211212Следующая ⇒

Поделиться: