МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ. КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економічної теорії та конкурентної політики

КУРСОВА РОБОТА

З ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

(основи економічної теорії, мікроекономіка,

Макроекономіка)

на тему №57: Циклічність економічного розвитку, її природа та методи сучасного регулювання

 

Студент 3 курсу 3 групи

Заочної форми навчання

Факультету ФРГТБ
Шабельникової Анастасіі

Науковий керівник – Попов В.М, кандидат економічних наук, професор кафедри економічної теорії

Київ 2011

                                           

Зміст

 

Вступ. 3

 

1. Циклічність економічного розвитку,сутність,фази та види економічних циклів 6

 

2. Причини циклічного розвитку економіки. 14

 

3. Деформація класичного економічного циклу та методи його регулювання в сучасних умовах. 19

 

4. Особливість циклічного економічного розвитку України. 24

 

5.Висновки та пропозиції 30

 

6.Список використаних джерел. 34

 

7.Додатки. 37

 

 

Вступ

 

Ринкова економіка, як відомо, прагне досягти рівноваги всіх процесів, що в ній відбуваються. Макроекономічна рівновага – це економічна рівновага на рівні держави. Для неї характерним є пропорційність і врівноваження всіх економічних процесів у державі: попиту і пропозиції, виробництва і споживання тощо. Але характерним є те, що ринкова економіка ніколи не перебуває в збалансованому і рівноважному стані, тому що завжди існують певні диспропорцій, які періодично виникають і зникають, змінюючи один одного. Основними проявами макроекономічної нестабільності є: безробіття, інфляція, циклічність розвитку економіки.

Кожне суспільство прагне до економічного зростання. Збільшення ВВП, розширення виробництва, науково-технічний розвиток та підвищення рівня життя свого населення – все це є незмінними цілями розвитку кожної країни. Світовий досвід свідчить про те, що економіка, як і будь-яка інша система, розвивається нерівномірно: в ній періоди піднесення чергуються з періодами криз, економічне зростання – зі спадом виробництва.

Циклічність охоплює різноманітні сторони суспільного життя: виробництво, будівництво, зайнятість, дохід, фондові біржі, товарні ринки, політику. Економічний цикл по-різному впливає на окремих індивідів і на окремі сектори економіки.

Метою нашої роботи є аналіз циклічності економічного розвитку та циклічних коливань економіки України для визначення заходів щодо стабілізації економіки країни.

Для досягнення мети були поставленні наступні завдання:

Ø визначити природу економічного циклу, його фази та основні види циклів;

Ø дослідити причини циклічного розвитку економіки;

Ø проаналізувати сучасний економічний цикл та його характерні риси;

Ø з’ясувати основні методи регулювання циклічності;

Ø проаналізувати циклічність економічного розвитку України;

Ø запропонувати конкретні рекомендації щодо стабілізації циклічних коливань в економіці України.

Об’єктом дослідження є економічний цикл та його фази.

Предметом дослідження є причини циклічного розвитку економіки та його наслідки для економіки країни.

Методи дослідження:

Ø теоретичний аналіз,

Ø аналіз статистичного та фактичного матеріалу,

Ø абстракція.

Основні джерела інформації:

ü Підручники, навчальні посібники з курсу «Макроекономіка» та «Політекономія»;

ü Інформаційні ресурси мережі Internet;

ü Статистичні дані економічних показників.

В нашій роботі особливу увагу приділено причинам економічних циклів, причинам криз в економіці України, а також умовам подальшої стабілізації економіки країни.

Головним чином, актуальність теми полягає в наступних положеннях.

По-перше, розгляд економічних циклів є одним з найважливіших завдань сучасної економіки. Вивчення економічних циклів може дати уявлення про макроекономічну динаміку таких показників, як темпи зростання ВНП, національний і загальносвітовий рівень безробіття, рівень цін і т.д.

По-друге, Перед підприємцями всіх країн постійно стоїть проблема про безпрограшний вклад капіталу, тому вміння передбачати наслідки того чи іншого фактора означає можливість для підприємця наперед вжити заходи, які дозволять згладити негативний вплив у разі спаду, або стимулюючі заходи в разі пожвавлення.

По-третє, досвід економічної кризи 1990-1999 років та світової кризи 2008-2010 року виявив неспроможність України вчасно та ефективно застосовувати заходи щодо антициклічного регулювання економіки. Тому вивчення причин, перебігу та наслідків цих криз, дослідження механізму і структури економічних циклів дає можливість передбачити наслідки тих чи інших змін, спрогнозувати зростання або спад економічної активності, розробити певні заходи, спрямовані на врегулювання цих коливань.

Теоретичне значення роботи полягає у систематизації інформації про економічні цикли, фази та види циклів, причини циклічного розвитку економіки. Практичне значення нашого дослідження: наявність конкретних рекомендацій щодо стабілізації циклічних коливань в економіці України.

Таблиця 2

Висновки та пропозиції

 

З опрацьованого матеріалу можна зробити наступні висновки:

1. Кожне суспільство прагне до покращення умов життя, яке може забезпечити лише стійкій економічний ріст. Практика показує, що економічний ріст не є рівномірним: періоди стабільності і зростання чергуються з періодами спаду та нестабільності. Спад закінчується у певній критичній точці, після чого знову починається зростання ділової активності. Зростання може бути швидким або повільним, тривалим або коротким і з часом призводить до перегріву економіки, що тягне за собою новий спад. Таку форму руху економіки називають циклічністю економічного розвитку.

2. Джерелом коливань можуть бути терміни служби в період оновлення різних елементів основного капіталу: виробничих запасів (3-4 роки); машин і устаткування (8-10 років). Крім того, є коливання, які не носять вузькогалузевих характеру, а проявляються у всіх сферах господарської діяльності через тривалі періоди (близько 50 років). Такі коливання називають циклами Кондратьєва (від імені російського економіста М. Кондратьєва). Тривалі хвилі пов'язані із нерівномірністю науково-технічної революції.

3. З 20-х рр. ХІХ ст., з появою першої кризи, різні вчені по-своєму намагаються визначити причини циклічності. Сучасна економічна наука поділяє причини на 2 групи: зовнішні (вплив факторів, що знаходяться поза межами економічної системи) та внутрішні (процеси, що відбуваються у самій системі). Науковці вважають, що циклічність породжується синтезом внутрішніх та зовнішніх факторів.

4. Ділове життя суспільства постійно перебуває в певній фазі економічного. В класичному економічному виділяють чотири такі фази: спад, дно, пожвавлення та пік. Проте під впливом певних факторів (НТП, державна політика, глобалізація та ін.) класичний цикл певним чином модифікувався. Сучасні цикли менш тривалі, мають меншу амплітуду коливань, ніж класичний економічний цикл. Крім того, зникла фаза дна, в результаті чого за спадом одразу йде зростання. Головними індикаторами фаз циклу є коливання рівня виробництва, безробіття, інфляції, продуктивності праці, реальних доходів населення.

5. Негативні риси економічного циклу:

1) порушення рівноваги і перерву економічного зростання, внаслідок чого скорочується обсяг національного виробництва;

2) ріст безробіття і скорочення доходів населення;

3) банкрутство багатьох підприємств;

4) інфляція у комплексі з безробіттям ще більше погіршує стан населення.

Але є і позитивні наслідки впливу циклічності економічного розвитку:

1) криза справляє оздоровчий вплив на економіку шляхом ліквідації підприємств, що задовольняли штучно створений попит;

2) вона стимулює технологічне оновлення підприємств, позбавлення старих форм організації і управління виробництвом, посилює дух конкуренції.

6. Державна антициклічна політика пов’язана з регулюванням сукупного попиту і витрат суб’єктів господарства. Метою її є зменшення амплітуди коливань, скорочення фази спаду та подовження фази росту ділової активності, надання економічному розвитку більш стабільного характеру. У фазі росту держава стримує сукупний попит, а під час кризи – навпаки стимулює його.

7. З отриманням незалежності Україна одразу вступила у фазу спаду, який швидко набирав темпи. Характерним для економічної кризи 90-х років був її затяжний характер: Так, якщо тривалість фази падіння в західних країнах становить від 0,5 до 1,5 року, в Україні вона тривала більше 5 років. Причиною кризи було недовиробництво, що відрізняє її від криз у західних країнах. За своєю суттю вона була системною трансформаційною кризою, пов’язаною з початком трансформації командно-адміністративної системи у ринкову. Рекордного рівня у 1993 році досягнула інфляція, завдавши величезної шкоди національній економіці та населенню. Глибина падіння ВНП і промислового виробництва у країнах заходу навіть у повоєнні роки не перевищувала 10%, а в Україні вона становила більше 25% а по окремих галузях – перевищувала 50%. З 2001 року вперше за час незалежності припиняється спад і економіка починає поступово зростати. У 2008 році починається фінансово-економічна криза, яка була проявом світової фінансової кризи. Вона тривала два роки і у 2010 ситуація певним чином стабілізувалася.

З аналізу причин циклічності економічного розвитку, а також передумов й характерних рис перебігу криз в економіці України в нашій роботі визначаються наступні рекомендації щодо подальшої стабілізації економіки Україні та економічного зростання:

· створення умов для активізації інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання в країні;

· впровадження новітніх форм організації та управління у виробництві;

· технічне переоснащення національного виробництва;

· удосконалення системи оподаткування;

· підвищення попиту на вітчизняну продукцію:

o підвищення конкурентоздатності вітчизняної продукції та розширення експортної діяльності;

o підвищення купівельної спроможності населення, яке є споживачем товарі та послуг (підвищення з/п, пенсій, стипендій тощо);

o зниження небезпеки інфляції попиту та інфляції витрат (через продуману політику оподаткування, ціноутворення, ;

o створення нових робочих місць.

· зменшення дефіциту державного бюджету за рахунок покриття його неемісійними джерелами;

підвищення престижу робітничих спеціальностей.

Україна має великий потенціал для досягнення стабільного економічного зростання. Але це можливо тільки при створенні раціональної та ефективної системи регулювання економіки країни, проведені ряду реформ.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік»: за станом на 20.05.2010 р./ Верховна Рада України. – Офіц. вид. – Режим доступу:

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T102278.html .

2. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про програму надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки України та виходу її з кризового стану» за станом на 03.07.1991 р./ Верховної Ради Української РСР. – Офіц. Вид. – Режим доступу:

http://ukraine.uapravo.net/data2008/base65/ukr65597.htm .

3. Базілінська О.Я., Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності, безробіття, інфляція: Навч.посібник / О.Я. Базілінська. - К.:ЦУЛ, 2005. - С.47-76.

4. Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. пос./ В.Д. Базилевич, Л.О. Баластрик. – К.: Атіка, 2002. – С. 149-170.

5. Базилевич В. Д. Економічна теорія: Політекономія: Підручник/ В.Д. Базилевич. - К.: Знання, 2006. – С. 401-405.

6. Башнянин Г.І. Політична економія: Навч. пос./ Г.І. Башнянин. - Львів: Новий світ, 2004. – С. 442-455.

7. Білецька Л.В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навч. пос./ Л.В. Білецька, О.В. Білецький, В.І. Савич. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – с. 276-283.

8. Будаговська С. Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник у 2-х ч./ С. Будаговської .– К.: Основи, 2001. – С. 244-247.

9. Буряк П.Ю. Макроекономіка: Навч. пос./ П. Ю. Буряк. – Львів: ІНТЕРЕКО, 2001. – С. 89-106.

10. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії: Підручник/ А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко. – К.: Вища шк., 1995. – с. 370-382.

11. Гурвич Е. Бюджетная и монетарная политика в условиях нестабильной внешней коньюнктуры: Учебник/ Е. Гурвич. - М.: Институт экономики РАН.-3.- С.4-28.

12. Дзюбик С.Д. Основи економічної теорії: Навч. посіб./ С.Д. Дзюбик, О.С. Ривак. - К.: Знання, 2006. - 481 с.

13. Ватаманюк З. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка: Навчальний посібник / З. Ватаманюк, С. Панчишин. – К.: Видавничий дім Альтернативи, 2003. – с. 259-266.

14.  Задоя А.А. Основы экономической теории: Учеб. пособ./ А. А. Задоя, Ю. Е. Петруня. – М: Рыбари, 2000. – С. 263-278.

15. Злупко С.М. Історія економічної теорії: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./ С.М. Злупко. – К.: Знання, 2005. – с. 516-523.

16. Ковальчук В.М. Загальна теорія економіки (теоретична економіка): Підручник/ В.М. Ковальчук. – Тернопіль, 1999. – С. 272-296.

17. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики./ Н.Д. Кондратьев. – М.: Экономика, 1989. – С. 45-62.

18. Круш П.В. Основи макроекономіки: матеріали для вивчення курсу та підготовки до практичних занять: Навч. пос./ П.В. Круш, С.О. Тульчинська. – К.: Видавництво «Політехніка», 2004. – С. 38-44.

19. Малиш Н.А. Макроекономіка: Навч. пос./ Н.А. Малиш. – К.: МАУП, 2003. – С. 33-47.

20. Грегорі Н. Макроекономіка / Пер. з англ.; Наук. ред. пер. С.Панчишина. - К.: Основи, 2000. - 588 с.

21. Мочерний С.В. Економічна теорія: Підручник./ С.В. Мочерний, М.В. Довбенко. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2004. – с. 463-476.

22. Небова М.І. Теорія макроекономіки: Навч. пос./ М.І. Небова. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2001. – С. 62-94.

23. Ніколенко Ю.В. Політекономія: Підручник./ Ю.В. Ніколенко. - К.: ЦУЛ, 2003.с. – 115.

24.  Оганян Г.А. Політична економія: Навч. посіб./Г.А. Оганян. – К: МАУП, 2003. - 520 с.

25. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навч. пос./ С.М. Панчишин. – К.: Либідь, 2001. – С. 296-307.

26. П. Самуельсон Економіка: Підручник./ П. Самуельсон. – Львів: Світ, 1996. - 496с

27. Поповенко Н.С. Макроэкономика: Уч. пос./ Н.С. Поповенко, Э. Н. Забарная, П.С. Маковеев. – Одесса: ОГПУ, 2001. – С. 91-107.

28. Пушкаренко П.І. Суспільне відтворення і циклічна динаміка: Навч.посібник / П.І. Пушкаренко, О.О. Нєсвєтов, М.І. Логвиненко. - Суми: Універс.книга, 2004. – С.42.

29. Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник./ І. Ф. Радіонова. – К.: Таксон, 2004. – С. 89-117.

30. Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник./ А.Г. Савченко. – К.: Либідь, 1999. – С. 56-63.

31. Солоненко К.С. Макроекономіка: Навч. пос. для студентів економічних спец. вищих закладів/ К. С. Солоненко. – К.: ЦУЛ, 2002. – С. 52-71.

32. Старченко В.Д. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій./ В.Д. Старченко. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – С. 42-46.

33. Чистилін Д. Про хвильову природу економічних циклів: Навч. пос./ Д. Чистилін. - К.:Преса України, 2006 - С.38-47.

34. Мочерний С.В. Економічна теорія [Електронний ресурс]: Навч. пос. / Электронная библиотека Князева. – Режим доступу:

http://ebk.net.ua/Book/economics/mochernyj_et/part4/411.htm.

35. Економічний цикл і динаміка основних макроекономічних показників. Сучасна теорія циклів [Електронний ресурс]/ Бібліотека онлайн. Небава. – Режим доступу: http://readbookz.com/book/42/1845.html.

36. Цикли ділової активності [Електронний ресурс]/ Бібліотека економіста. Базілінська. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/63/4520.html.

37. Экономический цикл и его фазы [Електронний ресурс]/ Деньга. С. Ивашковский. – Режим доступу:

http://www.denga.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1796.

Додатки

 

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

12345678Следующая ⇒

Поделиться: