Прискорення при плоскопаралельному русі

Прискорення точок плоскої фігури визначається теоремою: прискорення будь-якої точки плоскої фігури дорівнює геометричній сумі прискорення полюса і прискорення даної точки при рухові разом з плоскою фігурою навколо полюса.

Припустимо, що відомі прискорення  деякої точки  плоскої фігури і алгебраїчні величини кутової швидкості і кутового прискорення плоскої фігури  і . Прискорення будь-якої  фігури за умови, що  – полюс:

Прискорення  знайдемо як векторну похідну за часом від швидкості цієї точки:                          

Оскільки ; , маємо .

 – обертове прискорення  у процесі руху навколо полюса ;

 – центробіжне прискорення  у процесі руху навколо полюса .

Тому                                  

Але геометрична сума обертового і центробіжного прискорень  і  є повним прискоренням  у процесі руху разом з плоскою фігурою навколо полюса :                                                   

Звідси:                                   .

 

Сила, її момент відносно точки та осі (сила, її характеристики, проекція сили на вісь і на площину, аналітичний спосіб задавання сили; момент сили відносно точки, осі).

Сила та її характеристики

Сила – векторна величина, що є мірою механічної взаємодії матеріальних тіл.

Сила характеризується:

1) Числовим значенням (модулем). Модуль сили знаходять шляхом її порівняння із силою, прийнятою за одиницю. Одиниця виміру сили у Міжнародній системі одиниць (СІ) – 1 ньютон [ 1 Н ] – це сила, яка надає тілу масою 1 кг прискорення 1 м/с² у напрямі дії сили. 9,81 Н » 1 кг.

2) Напрямом. Напрям сили – напрям руху, який дістало б тіло, що перебуває у
спокої, якби на нього подіяла ця сила.

3) Точкою прикладання. Точкою прикладання сили називається матеріальна
частина, на яку діє сила.

т. А – точка прикладання (початок вектора); т. В – кінець вектора; тп – лінія дії сили – пряма, вздовж якої напрямлена сила.

Проекція сили на вісь

Проекція вектора сили на вісь – це алгебраїчна (скалярна) величина, що дорівнює добутку модуля сили на косинус кута між силою і додатнім напрямом осі.

	Проекцію  вважають додатною, якщо напрями проекції та осі збігаються, або якщо кут між напрямом вектора сили і віссю  (кут ) – гострий.
	Проекцію  вважають від’ємною, якщо напрям проекції протилежний напряму осі, або якщо кут між напрямом вектора сили і віссю  (кут ) – тупий.
	Проекція сили на вісь  перетворюється на нуль, якщо ця сила перпендикулярна до цієї осі, або якщо кут між напрямом вектора сили і віссю  (кут ) – прямий.

 

Проекція вектора сили на дві взаємно перпендикулярні осі

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: